www.wikidata.uk-ua.nina.az

Мойсей Гесс Мойсей Мозес Моше Гесс нім Moses Hess 21 січня або 21 червня 1812 Бонн 6 квітня 1875 Париж французько єврейс

Мойсей Гесс

Мойсей (Мозес; Моше) Гесс (нім. Moses Hess; 21 січня або 21 червня 1812, Бонн — 6 квітня 1875, Париж) — французько-єврейський філософ і засновник трудового сіонізму. Його соціалістичні теорії, орієнтовані на расову боротьбу, призвели до конфлікту з Карлом Марксом та Фрідріхом Енгельсом. Як відданий спінозист, Гесс сильно надихнувся життям та філософією Спінози.

Мойсей Гесс
нім. Moses Hess
Народився 21 червня 1812(1812-06-21)
Бонн, Кельн, Німеччина
Помер 6 квітня 1875(1875-04-06)[…] (62 роки)
Париж, Франція
Поховання Кельн і Кинеретське кладовищеd
Країна  Франція
Діяльність філософ, політик, журналіст, письменник
Галузь письменник
Alma mater Боннський університет (1839)
Знання мов німецька
Портрет Мойсея Гесса 1846 року

З 60-х років був лассальянцем .

Біографія Редагувати

Мойсей (Моше) Гесс народився у Бонні, який у той час перебував під владою Франції. У його свідоцтві про народження з французької мови його ім'я позначається як "Мойса"; його назвали на честь діда по матері. Його батько був висвяченим рабином, але ніколи не займався цією професією. Гесс отримав єврейську релігійну освіту від діда, а згодом вивчав філософію в Боннському університеті, але ніколи не випускався.

Він одружився з бідною католицькою швачкою Сібіллою Пеш, «щоб виправити несправедливість, яку чинить суспільство». Хоча вони залишалися щасливими одруженими до смерті Гесса, Сибілла, можливо, мала справу з Фрідріхом Енгельсом, поки він переправляв її з Бельгії до Франції, щоб знову возз'єднатися з чоловіком. Інцидент, можливо, спричинив розрив Гесса від комуністичного руху.

Гесс був раннім прихильником соціалізму і попередником того, що згодом буде називатися сіонізмом. Як кореспондент «Rheinische Zeitung» — радикальна газета, заснована ліберальними рейнськими бізнесменами, він жив у Парижі. Він був другом і співпрацівником Карла Маркса (який також працював над «Rheinische Zeitung») та Фрідріха Енгельса. Гесс познайомив Енгельса, майбутнього відомого комуніста, до комунізму початку 1840-х.

Але Маркс і Енгельс стали б відомими своїм непостійним і зухвалим підходом до колег-соціалістів, які виявили недостатню згоду з власною формою соціалізму. До кінця 1840-х вони порвали з Гессом. Вони знущалися над ним — спочатку за спиною, а згодом і відкрито. Маркс і Енгельс в роботі «Німецької ідеології» також критикували ідеї Гесса.

Гесс тимчасово втік до Бельгії та Швейцарії після придушення комуни 1848 року . Він також поїхав за кордон під час франко-прусської війни 1870–71.

Гесс помер у Парижі в 1875 році. За його проханням його поховали на єврейському кладовищі Кельна. У 1961 році його повторно інтернували на кладовище Кіннерет в Ізраїлі разом з іншими соціалістично-сіоністами, такими як Нахман Сіркін, Бер Борохов та Берл Кацнельсон.

Мошав Кфар Гесс був названий на його честь.

Мойсей Гесс

Погляди та думки Редагувати

Гесс став неохоче базувати всю історію на економічних причинах і класовій боротьбі (як це робили Маркс і Енгельс), і став розглядати боротьбу рас, або національностей, як головний фактор історії.

За словами Джорджа Літхейма, Гесс, який відрізнявся від Маркса у ряді питань, все ж свідчив у листі до Олександра Герцена, що те, про що він і Герцен писали, «нагадує акуратний ескіз, намальований на папері, тоді як судження Маркса про ці події [Європейський потрясіння] — це як би викарбуване залізною силою в скелі часу» (Перефразоване Джорджем Ліхтеймом, Коротка історія соціалізму, 1971 p.   80).

З 1861 по 1863 рік проживав у Німеччині, де познайомився з підйомом німецького антисемітизму. Саме тоді він повернувся до свого єврейського імені Мойсей (після імені Моріц Гесс) на знак протесту проти асиміляції євреїв . Він опублікував «Рим та Єрусалим» у 1862 році. Гесс трактує історію як коло перегонів та національних змагань. Він розглядав підйом італійського націоналізму та реакцію Німеччини на нього, і з цього прийшов до ідеї єврейського національного відродження та до свого довічного розуміння, що німці не будуть терпими до національних прагнень інших людей і будуть особливо нетерпимими до євреїв. Його книга закликає до створення єврейської соціалістичної спільноти в Палестині відповідно до нових національних рухів у Європі та як єдиного способу реагування на антисемітизм та утвердження єврейської ідентичності в сучасному світі.

Могила Гесса біля озера Кіннерет, Ізраїль

Наукова робота Редагувати

Гесський «Рим та Єрусалим: Останнє національне питання» залишився непоміченим у свій час, оскільки більшість німецьких євреїв віддавали перевагу культурній асиміляції. Його робота не стимулювала політичну активність чи дискусію. Коли Теодор Герцл вперше прочитав «Рим та Єрусалим», він написав, що «з часів Спінози не було більшого єврейського мислителя, ніж цей забутий Мойсей Гесс». Він сказав, що, можливо, не написав «Der Judenstaat» (Єврейська держава), якби раніше читав «Рим та Єрусалим». Володимир Зеєв Жаботинський вшанував Гесса в «Єврейському легіоні у світовій війні» як одного з людей, які зробили можливим декларацію Бальфура, разом з Герцлом, Вальтером Ротшильдом та Леоном Пінкером.

Опубліковані твори Редагувати

  • Священна історія людства (1837)
  • Європейська тріархія (1841)
  • Соціалізм і комунізм [ 7 січня 2017 у Wayback Machine.] (1842)
  • Die Philosophie der Tat ( Філософія дії, 1843)
  • Про валютну систему, що також перекладається як Про сутність грошей (Über das Geldwesen, 1845)
  • Комуністична сповідь віри (Лондон, 1846 р.)
  • Наслідки революції пролетаріату (1847 р.)
  • Рим та Єрусалим Лейпциг: Едуард Менглер (1862)
  • Листи про місію Ізраїлю (1864)
  • Високі фінанси та імперія (1869)
  • Les Collectivistes et les Communistes (1869)
  • Динамічна теорія матерії (1877)
  • Jüdische Schriften (антологія редакція Теодор Злосісті, Берлін: Луї Lamm, 1905)

Переклади Редагувати

  • Священна історія і людство та інші писання. ред. Шломо Авінері (Cambridge University Press, 2005).
  • Історія євреїв, т. III, Ґрец (1866 - 1867, французькою мовою)

Список літератури Редагувати

  1. Internet Philosophy Ontology project
    d:Track:Q6023365
  2. Proleksis enciklopedija, Opća i nacionalna enciklopedija — 2009.
    d:Track:Q3407324
  3. Brozović D., Ladan T. Hrvatska enciklopedija — LZMK, 1999. — 9272 с. — ISBN 978-953-6036-31-8
    d:Track:Q1264934d:Track:Q429032d:Track:Q18446d:Track:Q1789619
  4. ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #118550373 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  5. Encyclopædia Britannica
    d:Track:Q5375741
  6. SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  7. Енциклопедія Брокгауз / Hrsg.: Bibliographisches Institut & F. A. Brockhaus, Wissen Media Verlag
    d:Track:Q464633d:Track:Q2586178d:Track:Q237227
  8. ↑ היום יוטמן משה הס בבית העלמין בכנרת — Давар, 1961.
    d:Track:Q2917796
  9. Marx, Karl; Engels, Friedrich. . marxists.org. Архів оригіналу за 8 червня 2019. Процитовано 12 грудня 2017. 
  10. Hess, Moses: Die heilige Geschichte der Menschheit. Von einem Jünger Spinoza's. (Stuttgart: Hallberger'sche Verlagsbuchhandlung, 1837)
  11. Hess, Moses: Rom und Jerusalem, die letzte Nationalitätsfrage. Briefe und Noten. (Leipzig: Eduard Wengler, 1862)
  12. Гесс Мойсей. Українська радянська енциклопедія 2-ге вид: (в 12-ти т.) Т.3: Гердан — Електрографія. 1979. — С. 11
  13. Shlomo Avineri, Moses Hess: Prophet of Communism and Zionism, p. 7
  14. Shlomo Avineri: Moses Hess: Prophet of Communism and Zionism. New York: New York University Press, 1985, s. 7. ISBN 0814705847
  15. . Архів оригіналу за 12 вересня 2020. Процитовано 27 січня 2020. 
  16. Henderson, William Otto (1976). (англ.). Taylor & Francis. ISBN 9780714640020. Архів оригіналу за 19 жовтня 2017. Процитовано 27 січня 2020. 
  17. ↑ Hunt, Tristram (2010). . Macmillan. Архів оригіналу за 7 червня 2022. Процитовано 27 січня 2020. 
  18. The German Ideology,Tome II Part V
  19. Стаття «Moses Hess» - енциклопедія Britannica (англ.)
  20. Julius Kovesi, "Values and Evaluations", in American University Studies, series V, vol. 183, Peter Lang, New York, 1998. pp. 127-207
  21. Not to be confused with Draft of a Communist Confession of Faith (1847), authored mainly by Engels, with minor help of League of the Just/Communist League leaders Wilhelm Wolff and Karl Schapper; text and background notes available at MarxEngels.public-archive.net: .

Подальше читання Редагувати

  • Едмунд Сільбернер, Мойсей Гесс. Geschichte seines Lebens (Leiden 1966), (німецькою мовою)
  • Shlomo Na'aman, Emanzipation und Messianismus. Leben und Werk des Moses Heß (Франкфурт а. M./New York, 1982) (німецькою мовою)
  • Шломо Авінері, Мойсей Гесс: Пророк комунізму та сіонізму (Нью-Йорк, 1985).
  • Kay Schweigmann-Greve, Jüdische Nationalität aus verweigerter Асиміляція. Biographische Parallelen bei Moses Hess und Chajm Zhitlowsky und ihre ideologische Verarbeitung. В: Трума, Журнал Hochschule єврейських досліджень Гейдельберг, т. 17, 2007 с.   91-116 (німецькою)

Зовнішні посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Mojsej Mozes Moshe Gess nim Moses Hess 21 sichnya abo 21 chervnya 1812 Bonn 6 kvitnya 1875 Parizh francuzko yevrejskij filosof i zasnovnik trudovogo sionizmu Jogo socialistichni teoriyi oriyentovani na rasovu borotbu prizveli do konfliktu z Karlom Marksom ta Fridrihom Engelsom 9 Yak viddanij spinozist Gess silno nadihnuvsya zhittyam ta filosofiyeyu Spinozi 10 11 Mojsej Gessnim Moses HessNarodivsya 21 chervnya 1812 1812 06 21 1 2 3 Bonn Keln Nimechchina 4 Pomer 6 kvitnya 1875 1875 04 06 5 6 62 roki Parizh Franciya 4 Pohovannya Keln 8 i Kineretske kladovished 8 Krayina FranciyaDiyalnist filosof politik zhurnalist pismennikGaluz pismennikAlma mater Bonnskij universitet 1839 Znannya mov nimecka Mediafajli u VikishovishiPortret Mojseya Gessa 1846 rokuZ 60 h rokiv buv lassalyancem 12 Zmist 1 Biografiya 2 Poglyadi ta dumki 3 Naukova robota 4 Opublikovani tvori 4 1 Perekladi 5 Spisok literaturi 6 Podalshe chitannya 7 Zovnishni posilannyaBiografiya RedaguvatiMojsej Moshe Gess narodivsya u Bonni yakij u toj chas perebuvav pid vladoyu Franciyi U jogo svidoctvi pro narodzhennya z francuzkoyi movi jogo im ya poznachayetsya yak Mojsa jogo nazvali na chest dida po materi 13 Jogo batko buv visvyachenim rabinom ale nikoli ne zajmavsya ciyeyu profesiyeyu 14 Gess otrimav yevrejsku religijnu osvitu vid dida a zgodom vivchav filosofiyu v Bonnskomu universiteti ale nikoli ne vipuskavsya Vin odruzhivsya z bidnoyu katolickoyu shvachkoyu Sibilloyu Pesh shob vipraviti nespravedlivist yaku chinit suspilstvo Hocha voni zalishalisya shaslivimi odruzhenimi do smerti Gessa 15 Sibilla mozhlivo mala spravu z Fridrihom Engelsom poki vin perepravlyav yiyi z Belgiyi do Franciyi shob znovu vozz yednatisya z cholovikom Incident mozhlivo sprichiniv rozriv Gessa vid komunistichnogo ruhu 16 Gess buv rannim prihilnikom socializmu i poperednikom togo sho zgodom bude nazivatisya sionizmom Yak korespondent Rheinische Zeitung radikalna gazeta zasnovana liberalnimi rejnskimi biznesmenami vin zhiv u Parizhi Vin buv drugom i spivpracivnikom Karla Marksa yakij takozh pracyuvav nad Rheinische Zeitung ta Fridriha Engelsa 17 Gess poznajomiv Engelsa majbutnogo vidomogo komunista do komunizmu pochatku 1840 h Ale Marks i Engels stali b vidomimi svoyim nepostijnim i zuhvalim pidhodom do koleg socialistiv yaki viyavili nedostatnyu zgodu z vlasnoyu formoyu socializmu Do kincya 1840 h voni porvali z Gessom 17 Voni znushalisya nad nim spochatku za spinoyu a zgodom i vidkrito Marks i Engels v roboti Nimeckoyi ideologiyi takozh kritikuvali ideyi Gessa 18 Gess timchasovo vtik do Belgiyi ta Shvejcariyi pislya pridushennya komuni 1848 roku Vin takozh poyihav za kordon pid chas franko prusskoyi vijni 1870 71 Gess pomer u Parizhi v 1875 roci Za jogo prohannyam jogo pohovali na yevrejskomu kladovishi Kelna U 1961 roci jogo povtorno internuvali na kladovishe Kinneret v Izrayili razom z inshimi socialistichno sionistami takimi yak Nahman Sirkin Ber Borohov ta Berl Kacnelson Moshav Kfar Gess buv nazvanij na jogo chest nbsp Mojsej GessPoglyadi ta dumki RedaguvatiGess stav neohoche bazuvati vsyu istoriyu na ekonomichnih prichinah i klasovij borotbi yak ce robili Marks i Engels i stav rozglyadati borotbu ras abo nacionalnostej yak golovnij faktor istoriyi Za slovami Dzhordzha Lithejma Gess yakij vidriznyavsya vid Marksa u ryadi pitan vse zh svidchiv u listi do Oleksandra Gercena sho te pro sho vin i Gercen pisali nagaduye akuratnij eskiz namalovanij na paperi todi yak sudzhennya Marksa pro ci podiyi Yevropejskij potryasinnya ce yak bi vikarbuvane zaliznoyu siloyu v skeli chasu Perefrazovane Dzhordzhem Lihtejmom Korotka istoriya socializmu 1971 p 80 Z 1861 po 1863 rik prozhivav u Nimechchini de poznajomivsya z pidjomom nimeckogo antisemitizmu Same todi vin povernuvsya do svogo yevrejskogo imeni Mojsej pislya imeni Moric Gess 19 na znak protestu proti asimilyaciyi yevreyiv Vin opublikuvav Rim ta Yerusalim u 1862 roci Gess traktuye istoriyu yak kolo peregoniv ta nacionalnih zmagan Vin rozglyadav pidjom italijskogo nacionalizmu ta reakciyu Nimechchini na nogo i z cogo prijshov do ideyi yevrejskogo nacionalnogo vidrodzhennya ta do svogo dovichnogo rozuminnya sho nimci ne budut terpimi do nacionalnih pragnen inshih lyudej i budut osoblivo neterpimimi do yevreyiv Jogo kniga zaklikaye do stvorennya yevrejskoyi socialistichnoyi spilnoti v Palestini vidpovidno do novih nacionalnih ruhiv u Yevropi ta yak yedinogo sposobu reaguvannya na antisemitizm ta utverdzhennya yevrejskoyi identichnosti v suchasnomu sviti nbsp Mogila Gessa bilya ozera Kinneret IzrayilNaukova robota RedaguvatiGesskij Rim ta Yerusalim Ostannye nacionalne pitannya zalishivsya nepomichenim u svij chas oskilki bilshist nimeckih yevreyiv viddavali perevagu kulturnij asimilyaciyi Jogo robota ne stimulyuvala politichnu aktivnist chi diskusiyu Koli Teodor Gercl vpershe prochitav Rim ta Yerusalim vin napisav sho z chasiv Spinozi ne bulo bilshogo yevrejskogo mislitelya nizh cej zabutij Mojsej Gess Vin skazav sho mozhlivo ne napisav Der Judenstaat Yevrejska derzhava yakbi ranishe chitav Rim ta Yerusalim Volodimir Zeyev Zhabotinskij vshanuvav Gessa v Yevrejskomu legioni u svitovij vijni yak odnogo z lyudej yaki zrobili mozhlivim deklaraciyu Balfura razom z Gerclom Valterom Rotshildom ta Leonom Pinkerom Opublikovani tvori RedaguvatiSvyashenna istoriya lyudstva 1837 Yevropejska triarhiya 1841 Socializm i komunizm Arhivovano 7 sichnya 2017 u Wayback Machine 1842 Die Philosophie der Tat Filosofiya diyi 1843 Pro valyutnu sistemu sho takozh perekladayetsya yak Pro sutnist groshej 20 Uber das Geldwesen 1845 Komunistichna spovid viri London 1846 r 21 Naslidki revolyuciyi proletariatu 1847 r Rim ta Yerusalim Lejpcig Eduard Mengler 1862 Listi pro misiyu Izrayilyu 1864 Visoki finansi ta imperiya 1869 Les Collectivistes et les Communistes 1869 Dinamichna teoriya materiyi 1877 Judische Schriften antologiya redakciya Teodor Zlosisti Berlin Luyi Lamm 1905 Perekladi Redaguvati Svyashenna istoriya i lyudstvo ta inshi pisannya red Shlomo Avineri Cambridge University Press 2005 Istoriya yevreyiv t III Grec 1866 1867 francuzkoyu movoyu Spisok literaturi Redaguvati Internet Philosophy Ontology project d Track Q6023365 Proleksis enciklopedija Opca i nacionalna enciklopedija 2009 d Track Q3407324 Brozovic D Ladan T Hrvatska enciklopedija LZMK 1999 9272 s ISBN 978 953 6036 31 8 d Track Q1264934d Track Q429032d Track Q18446d Track Q1789619 a b Deutsche Nationalbibliothek Record 118550373 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 SNAC 2010 d Track Q29861311 Enciklopediya Brokgauz Hrsg Bibliographisches Institut amp F A Brockhaus Wissen Media Verlag d Track Q464633d Track Q2586178d Track Q237227 a b היום יוטמן משה הס בבית העלמין בכנרת Davar 1961 d Track Q2917796 Marx Karl Engels Friedrich The German Ideology marxists org Arhiv originalu za 8 chervnya 2019 Procitovano 12 grudnya 2017 Hess Moses Die heilige Geschichte der Menschheit Von einem Junger Spinoza s Stuttgart Hallberger sche Verlagsbuchhandlung 1837 Hess Moses Rom und Jerusalem die letzte Nationalitatsfrage Briefe und Noten Leipzig Eduard Wengler 1862 Gess Mojsej Ukrayinska radyanska enciklopediya 2 ge vid v 12 ti t T 3 Gerdan Elektrografiya 1979 S 11 Shlomo Avineri Moses Hess Prophet of Communism and Zionism p 7 Shlomo Avineri Moses Hess Prophet of Communism and Zionism New York New York University Press 1985 s 7 ISBN 0814705847 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 12 veresnya 2020 Procitovano 27 sichnya 2020 Henderson William Otto 1976 The Life of Friedrich Engels angl Taylor amp Francis ISBN 9780714640020 Arhiv originalu za 19 zhovtnya 2017 Procitovano 27 sichnya 2020 a b Hunt Tristram 2010 Marx s General The Revolutionary Life of Friedrich Engels Macmillan Arhiv originalu za 7 chervnya 2022 Procitovano 27 sichnya 2020 The German Ideology Tome II Part V Stattya Moses Hess enciklopediya Britannica angl Julius Kovesi Values and Evaluations in American University Studies series V vol 183 Peter Lang New York 1998 pp 127 207 Not to be confused with Draft of a Communist Confession of Faith 1847 authored mainly by Engels with minor help of League of the Just Communist League leaders Wilhelm Wolff and Karl Schapper text and background notes available at MarxEngels public archive net Podalshe chitannya RedaguvatiEdmund Silberner Mojsej Gess Geschichte seines Lebens Leiden 1966 nimeckoyu movoyu Shlomo Na aman Emanzipation und Messianismus Leben und Werk des Moses Hess Frankfurt a M New York 1982 nimeckoyu movoyu Shlomo Avineri Mojsej Gess Prorok komunizmu ta sionizmu Nyu Jork 1985 Kay Schweigmann Greve Judische Nationalitat aus verweigerter Asimilyaciya Biographische Parallelen bei Moses Hess und Chajm Zhitlowsky und ihre ideologische Verarbeitung V Truma Zhurnal Hochschule yevrejskih doslidzhen Gejdelberg t 17 2007 s 91 116 nimeckoyu Zovnishni posilannya Redaguvati nbsp Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Mojsej Gess nbsp Citati za temoyu Mojsej Gess u Vikicitatah Vikidzherela mistyat originalni tvori avtoriv abo pro Mojsej GessGess Svyashenna istoriya lyudstva ta inshi pisannya frontmajster knigi Arhivovano 31 zhovtnya 2008 u Wayback Machine red amp pereklad Shlomo Avineri 2004 Mojsej Gess 1812 1875 Arhivovano 15 lyutogo 2018 u Wayback Machine z Yevrejskogo agentstva v Izrayili http www steinheim institut de edocs kalonymos kalonymos 2002 3 pdf page 1 Arhivovano 13 lipnya 2020 u Wayback Machine Kalonimos Gregor Pelger Pro vidnovlennya yevrejskoyi derzhavi Mojsej Ges 1812 1875 Kalonimos Gregor Pelger Zur Restauration des judischen Staates Mojsej Ges 1812 1875 nim Zhabotinskij Yevrejskij legion u svitovij vijni Arhivovano 8 chervnya 2019 u Wayback Machine nim Arhiv Mojseya Gessa z Mizhnarodnogo institutu socialnoyi istoriyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Mojsej Gess amp oldid 40734608