Моавитяни або муенитяни — стародавнє семітське плем'я, споріднене з ізраїльтянами, що проживало на східному березі Мертвого моря (Моав).
| Моавитяни | |
|---|---|
| Кількість | вимерлий народ |
| Ареал | вимерлий народ |
| Близькі до: | євреї, араби |
| Мова | Семітська мова |
| Релігія | Язичництво |
За Біблією, моавитяни походили від Авраамового небожа Лота і його старшої доньки. Окрім Біблії, згадки про моавитян є в ассирійських літописах, у Йосифа Флавія, а також моавитянських пам'ятках, насамперед в написах царя Меші.
У Біблії моавитян зображено як поганське плем'я: вони постають як язичницький антипод Ізраїлю, який Господь покарає за гріх ідолопоклонництва.
У середньовічній європейській традиції літописання «моавитянами» часто називали язичницькі народи, які не знають істинного Христового вчення.
Література Редагувати
Эрик Нострем. Перевод со шведского под редакцией И.С.Свенсона. Библейский словарь. — новое пересмотренное и исправленное с иллюстрациями. — «Логос», Санкт-Петербург, 1998. — 160 с. — («Библия для всех») — ISBN 5-7454-0187-7.
| Це незавершена стаття з історії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |