Михаї́л І — легендарний митрополит Київський (988—992), який охрестив Русь за правління князя Володимира. Традиційно вважається першим головою Київської митрополії Константинопольського патріархату, проте історичність самої особи сумнівна. Невідомий у першоджерелах X–XI століття. Вперше побіжно згадується в так званому «Церковному статуті Володимира», пам'ятці XII–XIII століття. На основі цієї згадки постала православна література, що рясніла міфами про життя Михаїла.
| Михаїл І | |
| 988 — 992 | |
|---|---|
| Церква: | Константинопольська православна церква |
| Попередник: | Настас Корсунянин |
| Наступник: | Леонтій |
| Діяльність: | митрополит |
| Народження: | 10 століття |
| Смерть: | ймовірно сер. Х ст. Київ, Київська Русь |
| Похований: | Києво-Печерська лавра |
| Михаїл I у Вікісховищі |
У пізній церковній літературі його походження визначається по-різному: ассирієць, болгарин, серб. Щодо періоду діяльності святителя, то тут думки теж розбігаються. Одні історики кажуть, що він жив у IX столітті, коли Константинопольську патріаршу кафедру очолював Фотій, інші відносять період правління митрополита Михаїла до часів Хрещення Русі, тобто X століття.
Нетлінні мощі митрополита Київського Михаїла деякий час перебували в печерах Києво-Печерської лаври, а потім були перенесені у Велику Печерську церкву — Свято-Успенський собор.
Історичність Редагувати
Історичність особи Михаїла, так само як і факт обіймання ним митрополії ставиться істориками під сумнів. Вперше він згадується в так званому «Церковному статуті Володимира» XII–XIII століття, як сучасник великого київського князя Володомира та константинопольського патріарха Фотія:.
| Се аз, князь великий Василей, нарицаемый Володимер, сын Святославль, унук Игорев, блаженный Ольги, усприал есмь крещение святое от греческих царей Константина и Василья и Фотея патриарха, узях перваго митрополита Михаила на Киев и на всю Русь, иже крести всю землю Рускую |
Ця згадка є міфом, оскільки час життя Фотія і Володимира різниться на шістдесят років. На думку А. В. Поппе її поява є результатом домислів упорядників «статуту», які помилково ототожнили Михаїла Синкелла, автора скороченого символу віри, із «першим руським митрополитом».
На думку М. Ю. Брайчевського, який висунув гіпотезу «Аскольдового хрещення Русі», Михайло був сучасником Фотія, духовною особою, яку патріарх призначив у супровід новонаверненим русам. Проте і в цьому випадку нема підстав вважати Михаїла митрополитом.
Примітки Редагувати
- ↑ Жарких, 2012, с. 5.
- ↑ Поппэ, 1988, с. 191-206.
- Церковный устав св. князя Владимира. I. Список краткой редакции [ 2 квітня 2018 у Wayback Machine.] // Макарий (Булгаков), митрополит Московский и Коломенский. История Русской Церкви. Кн. 2. М., 1995. .
Джерела Редагувати
- Закревский Н. В. Описание Киева. Москва, 1868, Т. 2, с. 502—506.
- Поппэ А. В. Митрополиты Киевские и всея Руси (988—1305 гг.) // Щапов Я. Н. Государство и церковь Древней Руси X—XIII вв. Москва: Наука, 1989. С. 191—206.
- Жарких М. Фальшиві київські мощі «святої Варвари» або Михайлівські легенди в історії Києва. Нариси київського мракобісія 16–21 ст. [ 2 квітня 2018 у Wayback Machine.] — К., 2012. — 46 с.