Миха́йло Кезга́йлович (лит. Mykolas Kęsgaila; близько 1405 —†1474) — державний діяч Великого князівства Литовського, намісник смоленський (1451-1458), воєвода віленський (з 1458), великий канцлер литовський (з 1466).
| Михайло Кезгайлович | |
|---|---|
| Псевдо | Mykolas Kęsgaila |
| Народився | близько 1405 |
| Помер | 1474 Вільнюс, Велике князівство Литовське |
| Країна | Велике князівство Литовське |
| Титул | воєвода віленський, великий канцлер литовський |
| Посада | воєвода Віленський, великий канцлер литовський і смоленський воєвода |
| Рід | Кезгайли |
| Батько | Кезгайло Волімонтович |
| Брати, сестри | Добеслав Кезгайлович і Ян Кезгайлович |
| | |
Біографія ред.
Був поплічником великого князя литовського Казимира IV Ягеллончика. Під час його відсутності у Великому князівстві Литовському (в період участі у Тринадцятирічній війні) керував всіма державними справами.
Хоча й був католиком, проте виступив проти Флорентійської унії і у 1451 році погодився визнати верховенство митрополита Іона Одноушева над православними у Великому князівстві Литовському.
У 1451 році від великого князя Казимира отримав у власність частину Лукомльської волості, села Дворець та Єльну у Новогрудському повіті, волость Бакшти у Мінському повіті, У 1465 році — Любчу на Німані і Раків на землях колишнього Заславського князівства.
Засновник каплиці Благовіщення у Кафедральному соборі Святого Станіслава Вільнюса.
Література ред.
- Spieralski, Zdzisław. Michał Kieżgajło // Polski Słownik Biograficzny. — T. XII. — 1966—1967. — S. 446. (пол.)
Примітки ред.
- Насевіч, В. (2005). Вялікае Княства Літоўскае. Энцыклапедыя у 3 т. (біл.). Том 2. Мінськ: Беларуская Энцыклапедыя імя П. Броўкі. с. 788. ISBN 985-11-0378-0.
| Попередник Іван Монивидович | Воєвода віленський 1458—1459 | Наступник Алехна Судимонтович |