Митавська операція (нім. Schlachten an der Aa, латис. Ziemassvētku kaujas) (5—11 січня 1917) — наступальна операція російської армії на північному фланзі німецько-російського фронту часів Першої світової війни. Наступ російських військ на напрямку міста Митава (Єлгава), де в обороні перебувала 8-ма німецька армія, здійснювався силами 12-ї армії Північного фронту генерала Р. Д. Радко-Дмитрієва. Задум операції щодо прориву німецької оборони на 30-км ділянці Тірельські болота (латис. Tīreļpurvs) — Олай та опанування Митавою і важливою залізничною лінією Митава-Крейцбург, не вдався. Російські війська не виконали замислене й після декількох днів боїв, втративши понад 23 тис. своїх військових, перейшли до оборони.
| Митавська операція Schlachten an der Aa | |
|---|---|
| Східний фронт Перша світова війна | |
Карта Митавської операції | |
| Сторони | |
| Антанта: Російська імперія | Четверний Союз: Німецька імперія |
| Командувачі | |
| Рузський М. В. Радко Димитрієв | Фрідріх фон Шольц |
| Військові формування | |
| Північний фронт * 12-та армія | 8-ма армія |
| Військові сили | |
| 40 000 о/с | 25 000 о/с |
| Втрати | |
| Військові втрати: понад 23 000 загиблих, поранених, зниклих безвісти та полонених | Військові втрати: ? кількість загиблих, поранених, зниклих безвісти та близько 1000 полонених |
Історія Редагувати
Передумови Редагувати
У жовтні 1915 року наступ кайзерівської армії на Ригу зупинився на підступах до великого латиського міста. Майже відразу німецькі війська почали укріплювати свої позиції. По всій лінії фронту з підручного матеріалу німці побудували величезні, 30 км укріплені позиції, так звану «Німецьку стіну», яка простягалася на Тірельських болотах і розділяла обидві армії більше року. Німецьке командування не гаяло час і постійно вдосконалювало свої оборонні рубежі, посилюючи їх мінними полями, кулеметними гніздами, бункерами та обладнуючи у фортифікаційному відношенні позиції переднього краю. Для доставки боєприпасів на передові позиції була побудована спеціальна залізнична колія.
Російське командування спланувало наступ на позиції 8-ї німецької армії генерала Фрідріха фон Шольца на 30-км фронті ділянки між Тірельськими болотами (латис. Tīreļpurvs) та містечком Олай. Метою операції визначалося прорив німецької оборони, вихід до річок Курляндська Аа, Екау та оволодіння Митавою і залізничною лінією Митава — Крейцбург. Для виконання завдання наступальної операції виділялася 12-та армія генерала Р. Д. Радко-Дмитрієва Північного фронту, яка утворювала оперативну побудову військ, сформувавши три оперативні групи. Бабітська група (6-й Сибірський армійський корпус і Латиська стрілецька дивізія) — головне ударне угруповання — була дислокована на південь від Бабітського озера, Одінзька (6-та особлива бригада 43-го армійського корпусу) — на лівому березі Курляндської Аа, Олайська гурпа (2-й Сибірський армійський корпус) — на околицях селища Олай.
Битва Редагувати
У ніч на 23 грудня 1916 року (5 січня 1917 року) раптово, без артилерійської підготовки, російські війська атакували німецькі позиції. У перші ж години на напрямку головного удару, де наступала Бабітська оперативна рупа, позначився успіх. Її частини прорвали фронт противника у трьох місцях і до кінця доби зайняли район Скудра, Граббе, Скангель. Особливо вдало діяли латиські частини. Атаки частин Одінзької та Олайської груп виявилися безуспішними. Зустрінуті сильним вогнем противника, вони змушені були відійти у вихідне положення. На іншому ділянках фронту 12-ї армії, у смугах оборони 43-го і 21-го корпусів, точилися бої місцевого значення.
Однак, тактичний прорив, здобутий Бабітською групою, не був розвинений в оперативний. Елемент раптовості був загублений. Подальші бойові дії вилилися в затяжну і кровопролитну боротьбу за оволодіння окремими пунктами. 29 грудня 1916 р (11 січня 1917 г.) за наказом Радко-Дмитрієва наступ було припинено. Війська отримали наказ «міцно утвердитися на зайнятих нових позиціях».
Наслідки Редагувати
Наступ російської армії на Митаву виявився повною несподіванкою для німецького керівництва. На цій ділянці резервів не було, і відчуваючи загрозу в разі подальших активних дій противника, німці могли втратити ініціативу на цьому напрямку фронту та відступити з вигідних рубежів поблизу Риги. Але цього не було зроблено, росіяни, в яких до того ж почалися революційні бродіння серед бойових частин, не продовжили наступ. Здобувши незначного поліпшення своїх позицій, вони перейшли до оборони. Ціною такого незначного успіху стала втрата до 23 тис. осіб вбитими, пораненими і полоненими.
Див. також Редагувати
Примітки Редагувати
Література Редагувати
- Зайончковский, Андрей Медардович. Первая мировая война. — СПб : Полигон, 2000. — 878 с. — ISBN 5-89173-082-0. (рос.)
- История Первой мировой войны 1914—1918 гг / под редакцией И. И. Ростунова. — М. : Наука, 1970. — Т. в 2-х томах. — 25 500 прим. (рос.)
Посилання Редагувати
- Митавская операция [ 1 травня 2020 у Wayback Machine.](рос.)
- Der deutsche Landkrieg, Dritter Teil: Vom Winter 1916/17 bis zum Kriegsende [ 27 листопада 2020 у Wayback Machine.](нім.)
- Керсновський А. А. История Русской армии/Начало второй зимней кампании [ 14 вересня 2020 у Wayback Machine.] Часть (том) IV
- Митавская операция [ 11 серпня 2020 у Wayback Machine.](рос.)
- Митавская операция [ 13 березня 2020 у Wayback Machine.](рос.)