Мироненко-Васютинський Понтій Семенович (5 серпня 1881, село Васютинці, Літинський повіт, Подільська губернія, Російська імперія — ?) — начальник корпусу Дієвої Армії УНР.
| Мироненко-Васютинський Понтій Семенович | |
|---|---|
| Ім'я при народженні | Мироненко-Васютинський Понтій Семенович |
| Народження | 5 серпня 1881 село Васютинці, Літинський повіт, Подільська губернія, Російська імперія |
| Смерть | невідомо невідоме |
| Країна | УНР |
| Приналежність | Армія УНР |
| Звання | Підполковник |
| Командування | начальник корпусу Дієвої Армії УНР |
| Війни / битви | Перша світова війна Українсько-радянська війна |
Біографія ред.
Народився у селі Васютинці Літинського повіту Подільської губернії.
Закінчив Київське піхотне юнкерське училище (у 1904 році), служив у 12-му саперному батальйоні, у складі якого брав участь у Першій світовій війні. Був нагороджений Георгіївською зброєю (11 квітня 1915 року, за бій 6—10 жовтня 1914 року). Останнє звання у російській армії — підполковник.
З 17 квітня 1918 року — губернський комендант Харківщини. З 16 листопада 1918 року — командувач 7-го Харківського корпусу. У квітні—травні 1919 року — командир 1-го Волинського технічного полку Дієвої Армії УНР у Луцьку. 16 травня 1919 року потрапив до польського полону, але незабаром утік та повернувся до Дієвої Армії УНР.
З 12 червня 1919 року — командир окремого загону Сірожупанників, що діяв у складі 6-ї Запорізької дивізії Дієвої Армії УНР. З 2 жовтня 1919 року — у розпорядженні штабу Дієвої армії УНР.
З кінця жовтня 1919 року — приділений до штабу 9-ї Залізничної дивізії Дієвої Армії УНР для формування військ залізничної охорони.
Подальша доля невідома.
Література ред.
- Тинченко Я. Ю. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921). Книга I. — К. : Темпора, 2007. — ISBN 966-8201-26-4.
| Це незавершена стаття про вояка чи воячку Армії УНР. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |