Миколаївський трамвай — трамвайна система в місті Миколаїв.
Миколаївський трамвай | ||
---|---|---|
Опис | ||
Країна | Україна | |
Місто | Миколаїв | |
Дата відкриття | 25 липня 1897 — кінний трамвай 3 січня 1915 — електричний трамвай | |
Оператор | «Миколаївелектротранс» | |
Вартість проїзду | 8,00 ₴ Оплата за QR-кодом 7,00 ₴ | |
Річний пасажиропотік | ▲ 24346,6 тис. чол. (2018) | |
Сайт | pnet.mk.ua | |
Маршрутна мережа | ||
Кількість маршрутів | 6 | |
Довжина мережі | ▬ 69,6 км (01.01.2017) | |
Довжина маршрутів | 48,2 км[джерело?] | |
Рухомий склад | ||
Кількість вагонів | ▼ 54 пасажирських, 5 службових (01.01.2021) | |
Основні типи рухомого складу | 71-605, 71-608К К1, Tatra T6B5, Tatra T3M, Tatra T3A | |
Кількість депо | 1 | |
Технічні дані | ||
Ширина колії | 1524 мм | |
Тип живлення | контактна мережа | |
Електрифікація | 600 В | |
| ||
Миколаївський трамвай у Вікісховищі |
Історія Редагувати
Питання про будівництво в Миколаєві міської залізниці на кінській тязі у 80-х роках XIX століття стає предметом палких дискусій на засіданнях міської думи. Стрімке зростання Миколаєва — «третього в країні порту з вивезення хліба» — вимагало розвитку нових сполучень. Миколаївський міський архітектор Є. А. Штукенберг в січні 1892 року склав «Проєкт кошторису витрат на облаштування та експлуатацію кінно-залізної дороги в Миколаєві» протяжністю в 10,7 версти.
У листопаді 1895 року з канцелярії Миколаївського військового губернатора у технічно-будівельний комітет МВС (м. Санкт-Петербург) пішов документ такого змісту «…пристрій і експлуатація кінно-залізних доріг в Миколаєві представлені М. Н. Романовичу і відставному ротмістру В. В. Ліхарєву за Контрактом, укладеним містом 1 лютого ц. р. з дозволу МВС від 9 грудня 1894 р. за № 10435…». Всі 34 параграфи цього Контракту незабаром стають основним документом в діяльності Бельгійського анонімного товариства кінно-залізних доріг у Миколаєві, утвореного 9 березня 1896 року в Л'єжі (Бельгія). З цього часу бельгійські акціонери є організаторами і господарями конки в місті. Першим уповноваженим представником товариства у Миколаєві був пан Гооссенс Адальтер (Адольф) Генріхович, а його агентство тимчасово розміщувалося в готелі «Барбе» на вул. Соборній, 3.
З весни 1897 року розпочинається прокладка першої лінії кінно-залізної дороги «Базарна площа — Військовий ринок». У зв'язку з цим була упорядкована вулиця Одеська (частина Потьомкінської від Садової до сучасного парку «Народний сад»), розширена і вимощена бруківка за рахунок 1/2 копійчаного збору. Колія була вузькою, шириною в 3,3 фути (1,05 м). Кінна дорога була одноколійною зі спеціальними роз'їздами для пропуску зустрічних конок. Вагони були полегшеного типу з дахом, укріпленим на чавунних стовпчиках. Сидіння в вагонах були поперечні, розраховані на 26 пасажирів: 20 — у вагоні і 6 осіб на задньому майданчику. До відкриття першої лінії конки було придбано 10 таких вагонів. Виготовляли їх одеські фірми «Демерт» і «Гальвіч». Також робота конки була суворо регламентована кількома постановами Міської думи. Так, указом Думи від 7 липня 1898 року були передбачені наступні правила: швидкість руху повинна бути 7-12 верст на годину і тільки риссю; роз'їзди повинні знаходитися на відстані 235 саженів один від одного.
26 липня (7 серпня) 1897 року розпочався рух конки. Перший маршрут був коротким: від каплички Олександра II, яка перебувала на перетині вулиць Соборної та Херсонської, до Військового ринку на Слобідці. Біля каплички був вузловий відправний пункт усіх ліній конки. У грудні того ж 1897 року було прокладено другу лінію конки, що з'єднала центр міста з залізничним вокзалом. На початку лютого 1898 року ця лінія зливається з першою лінією в одну «Військовий ринок — Вокзал». Протяжність її склала 5 верст 50 саженів (близько 6,5 км). Лінія мала 10 роз'їздів. У 1899 році вона була продовжена до міської лікарні та збільшилася на 640 метрів.
23 червня 1898 року відбулося офіційне відкриття 3-ї лінії кінно-залізної дороги в Спаське урочище (нині яхт-клуб), що пролягла по багатьох вулицях міста. Лінія «Базар — Спаськ» мала 8 роз'їздів, а також свої особливості у зв'язку з тим, що до яхт-клубу вели крутий спуск і ухил. На цій ділянці дороги були встановлені три стовпи зі щитами, на яких було написано «Їхати кроком».
17 серпня 1898 року було здано 4-ту лінію «Базар — Комерційний порт», маршрут якої пролягав від каплиці повз базар до 3-ї Піщаної вулиці (вул. Образцова), в провулок «А» до заводу «Наваль», по каботажного молу в порт до елеватора. Лінії «Базар — Спаський спуск» і «Базар — Комерційний порт» були об'єднані в одну загальною протяжністю 6 верст 480 саженів (близько 8 км). До 1900 року всі 4 лінії конки в Миколаєві склали єдину дієву систему протяжністю 14,5 км, але загальним відправним пунктом була каплиця на базарі.
Оплата на конці залежала від відстані і коливалася від 3 до 8 копійок. Валовий дохід, згідно з доповідями анонімного товариства кінно-залізних доріг в Миколаєві, за 1900 рік склав 123144 рублі 25 копійок. У 1902 році було перевезено 2324845 пасажирів. Обслуговчому персоналу конки належало бути в бездоганно чистому і міцному форменому одязі та мати на кашкеті.
На початку XX століття в Миколаєві відбулася важлива подія — введення в експлуатацію міської електричної станції. З'явилася можливість заміни кінної тяги електричною. У 1909 році було розпочато проєктування першого міського електротрамвая. Трамвай на електричній тязі з шириною колії 1000 мм в Миколаєві будували впродовж 1913—1914 років. господарським способом, коли всі роботи з прокладання рейок, установки стовпів і підвішування проводів виконувалися власними силами без залучення сторонніх організацій. Перед тим як трамвайний рух було втілено, міська управа розглядала декілька проєктів пуску трамвая. Найперший відноситься ще до 1901 року.
Спочатку відкриття трамвая мало статися ще 6 грудня 1914 року (за старим стилем), але роботи до цього часу не були виконані. І тільки у неділю, 21 грудня 1914 року. (3 січня 1915 року за новим стилем) в Миколаєві був пущений перший трамвай на електричній тязі, а через деякий час було завершено будівництво трамвайного парку, що згодом став депо № 1.
У 1914 році на Базарній площі було побудовано трансформаторну підстанцію для трамваїв. Якщо врахувати технічне призначення споруди, її зовнішній вигляд вражає: круглий ґанок, колонада, оздоблення вікон та дверей, балконів, кутова вежа, оздоблення фасаду, дах із червоною черепицею та інші деталі. Дещо згодом, енергоспоживання зросло, тому позаду замку-підстанції було збудовано ще одне приміщення, більше за площею.
У 1917 році на міські магістралі знову вийшла конка, тому що під час революційних подій в Російській імперії Миколаїв залишився без електропостачання. Громадянська війна в Росії, яка розпочалася після революції, змусила надовго забути про трамваї. Тільки у 1925 році трамвайний рух в місті було відновлено.
У 1933 році Миколаївський трамвайний парк став поповнюватися машинами типу Х і М. До кінця 1930-х років місто упорядковується, його інженерна інфраструктура ускладнюється. Довжина трамвайних колій становила 41 км. Місто обслуговувала 71 одиниця рухомого складу.
Миколаївський трамвай продовжував функціонувати навіть в період окупації під час німецько-радянської війни.
Після війни продовжився розвиток електричного трамвая в Миколаєві. 25 квітня 1951 року почало працювати нове депо, яке отримало номер 2. Тільки в ньому містилися трамваї КТМ/КТП-1, які мали більш широку колію — 1524 мм. Найперший вагон темно-червоного кольору знизу і кремового зверху мав бортовий номер 201. Наступні машини фарбували в темно-синій колір. Відмінною особливістю трамваїв цієї моделі була розташована спереду маленька зірка, яка служила корпусом для фари. Трамваї, що мали номер по 206 включно, мали двері з прямокутними вікнами, а на наступних вікна вже мали овальну форму (як на вагонах КТМ-2). Таким чином, в місті існувало два трамвайні парки з різними типами вагонів (вузькоколійні і з сучасною колією), які були не з'єднані між собою. Довжина трамвайних колій в місті на цей час склала 33,2 км. Вагонам, що належали депо № 1, привласнювалися номери 401-459, а депо № 2 — номери, які починалися з 460. Впродовж 1955—1958 років стали надходити вагони з НДР (Т-57 і В-57). Вони, в порівнянні з радянськими, відрізнялися підвищеною комфортністю, мали утеплену кабіну водія, м'які сидіння в салоні і автоматичні двері. У той час будівництво нових ліній для вузькоколійного трамвая було припинено, управління міськелектротранспортом почало розвивати маршрути для вагонів другого трамвайного парку. По цих лініях стали ходити вагони МТВ-82 (прозвані «Пульманом»), які експлуатувалися тривалий час в інших містах і потім пройшли ремонт в Києві на заводі ім. Дзержинського. Їх особливістю була наявність трьох задніх вікон. Деякі з цих машин працювали в парі з безмоторних причепом. Через часті несправності карданного валу (привід колісних пар здійснювався не безпосередньо від електродвигуна до коліс, а через карданні вали) ці трамваї значну частину часу простоювали в ремонті. У місті їх було близько десяти. В основному вони були жовто-синього кольору. Один з цих трамваїв через зелене забарвлення отримав прізвисько «зелений змій». Згодом від їх експлуатації відмовилися, і вони були відправлені з міста. У 1976 році на базі останнього МТВ-82 був побудований кран для дорожньо-ремонтних робіт. Його списали лише у 1984 році і відразу ж порізали на металобрухт.
Протяжність трамвайних міських магістралей у 1958 році складала 46 км, а через два роки — вже 64 км. У 1960 році в місті з'являються перші КТМ/КТП-2. З 1961 по 1972 роки в Миколаєві здійснюється остаточний перехід на широку колію, за цей час 33,5 км колій були приведені у відповідність із загальним стандартом (1435 мм). Вагони довоєнного зразка пустили на металобрухт, а 7 штук німецьких в 1969 році були відправлені в Євпаторію, де функціонують і понині.
Станом на 1970 рік протяжність всіх трамвайних ліній в Миколаєві складала 70 км, на яких працював 191 вагон. На початку 1970-х років в місто надійшла перша партія — 12 вагонів нового покоління — КТМ-5. В середині 1980-х років всі підприємства міськелектротранспорту об'єдналися, і відповідно змінилася нумерація вагонів. Тепер номер трамвая складався з чотиризначного числа, де перша цифра говорила про приналежність до депо (1 — перше депо, 2 — друге депо, 3 — тролейбусне депо). Станом на 1985 рік довжина трамвайних магістралей міста досягала вже 74 км. На лініях в ці роки працювали трамвайні поїзди з двох вагонів.
У 1994 році поступила партія з 6 вагонів КТМ-8.
У 2000—2001 роках в експлуатацію були прийняті 3 вагони Татра-Юг Т6Б5 вітчизняного виробництва. Впродовж 2006—2010 років до міста надійшли 7 вагонів К-1.
У лютому 2011 року керівництвом «Миколаївелектротранс» було прийнято рішення про закриття депо № 2. Всі трамваї з нього було перебазовано до депо № 1.
У 2015 році надійшли 12 вживаних вагонів Tatra T3 з Чехії та Латвії.
Маршрути Редагувати
У місті Миколаїв функціонує 6 маршрутів:
Дієві трамвайні маршрути | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
№ | Початковий пункт | Кінцевий пункт | Протяжність, км | Схема | Періодичність руху, хв | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
06:00—09:00 | 09:00—16:00 | 16:00—20:00 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
1 | Яхт-клуб | Широка балка | 11,8 |
| 10—15 | 10—17 | 10—21 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
3 | Вулиця 10-та Військова | ЧСЗ | 6,8 |
| 10—15 | 15 | 15—23 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
6 | Центральний ринок | Промзона | 11,1 |
| 9—15 | 11—17 | 9—20 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
7 | Центральний ринок | Широка балка | 9,8 |
| 30—31 | 46 | 30—31 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
10 | Промзона | Широка балка | 8,8 |
| 45 | 45 | 45 (до 19:00) | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
11 | Центральний ринок | Вулиця 10-та Військова | 8,7 |
|