Ісидор (Сидір) Михайлович Мидловський (криптонім: Т. Ш; 4 лютого 1854, Саджавка — 18 липня 1916, м. Львів) — український актор, театральний діяч і письменник.
| Мидловський Ісидор Михайлович | |
|---|---|
| Народився | 4 лютого 1854 Саджавка |
| Помер | 18 липня 1916 (62 роки) Львів, Долитавщина, Австро-Угорщина |
| Країна | Австрійська імперія Австро-Угорщина |
| Діяльність | поет, прокурор, актор |
| Знання мов | українська |
|
Народився в селі Саджавці (зараз Надвірнянського району Івано-Франківської області).
Закінчив гімназію в місті Станиславові (1873, нині м. Івано-Франківськ) і правничий факультет Львівського університету (1873—1877).
1880 працював у судових установах у Станиславові, 1883—1891 — в судових установах на польських землях Австро-Угорщини. 1891—1913 — в м. Тернопіль: ад'ютант[джерело?] окружного суду, від 1897 — заступник прокурора, 1911—1912 — радник вищого крайового суду.
1890—1910 — режисер аматорського театру, де поставив п'єси І. Карпенка-Карого, М. Кропивницького, Л. Лопатинського та власні. 1901—1910 — голова хорового товариства «Тернопільський Боян» (1-й голова), діяч «Руської бесіди» та «Міщанського братства» (всі — місто Тернопіль).
Драматичні твори та пісні почав писати ще під час навчання у гімназії. Мидловський — автор побутових драм «Нещасна любов», перекладів та переробок, драматичних творів з польської та німецької літератур.
Декілька пісень з його мелодрам стали народними піснями і широко побутують у Галичині.
У 1914 році Ісидор Мидловський виїхав до Львова, де й помер 18 липня 1916 року.
Доробок ред.
Автор мелодрам і п'єс:
- «Капраль Тимко» (1875),
- «Інвалід» (1881; заборонила цензура),
- «Нещасна любов», «Опир» (обидві — 1885),
- «Наші переселенці» (1897; всі — з музикою Віктора Матюка), які поставив театр товариства «Руська бесіда» й аматорські драматичні гуртки Тернополя.
Пісні з п'єс Мидловського, зокрема «Родимий краю, село родиме», «Вийди, ох вийди», «Прощальна пісня», «Чи я собі не легінь» виконували М. Байко, Д. Гнатюк, С. Крушельницька, М. Менцинський, М. Сабат-Свірська тощо. Його пісня «Родимий краю, село родиме» з музикою Віктора Матюка була улюбленою піснею Соломії Крушельницької.
Джерела ред.
- Театральна Тернопільщина. Бібліографічний покажчик // Уклад.: П. К. Медведик, В. Я. Миськів, Н. К. Іванко. — Тернопіль: Підручники і посібники, 2001.
- Головин Б., Дуда І., Медведик П., Ханас В. Мидловський Ісидор Михайлович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 507. — ISBN 966-528-199-2.
- Мидловський Ісидор // УРЕ. — 2-е вид. — К., 1981. — Т.6. — С. 490.
- Мидловський Ісидор // Мистецтво України: Біогр. довідник — К., 1997. — С. 410.
- Мидловський Сидір // Митці України: Енцикл. довідник. — К., 1992. — С. 398.
Література ред.
- Загайкевич М. Музичне життя Західної України другої половини XIX ст. — К.: Вид-во АН УРСР, 1960. — С. 108—113.
- Український драматичний театр: Нариси історії. В 2 т. — Т. 1. Дожовтневий період. — К.: Наук. думка, 1967. — С. 293—310.
- Чарнецький С. Вибране. — Львів: Кн.-журн. вид-во, 1959. — стор. 127—143: Про І. Мидловського.
- Дорош Є. Сидір Мидловський і «Міщанське братство» // Вільне життя. — 1991. — 24 жовт.
- Медведик П. Український театр на Тернопільщині // Вільне життя. — 1961. — 18 лип.
| Це незавершена стаття про особу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |