Маргарита Георгіївна Мигунова (22 лютого 1927, Іркутськ, Російська ФСРР — 1 грудня 2014, Сімферополь, Україна) — радянська, українська, російська письменниця, член Спілки письменників СРСР (1955—1991) та Національної спілки письменників України (1991—2014), член Спілки письменників Криму, Союзу російських, українських і білоруських письменників, літературна редакторка. Член КПРС в 1955—1991 роках.
| Мигунова Маргарита Георгіївна | |
|---|---|
| Народилася | 22 лютого 1927 Іркутськ, Іркутський округ (Сибірський край)d, Сибірський край, РСФРР, СРСР |
| Померла | 1 грудня 2014 (87 років) Сімферополь |
| Поховання | Абдал |
| Країна | СРСР Україна |
| Діяльність | письменниця, прозаїкиня |
| Alma mater | КДПІ (1951) |
| Мова творів | російська |
| Роки активності | з 1951 |
| Жанр | Нариси, повісті, оповідання |
| Партія | КПРС |
| |
Життєпис ред.
Маргарита Мигунова народилася в родині вчителя 22 лютого 1927 року в Іркутську. У віці десяти років втратила батька. У 1941 році з початком німецько-радянської війни була змушена з близькими евакуюватися до Середньої Азії, звідки в 1948 році переїхала на Кримський півострів.
Наприкінці 40-х років XX століття починається її творча діяльність. За покликанням і освітою педагог, вона спочатку була педагогом: закінчила Кримський педагогічний інститут, працювала вчителькою російської мови та літератури. У ті ж роки знайомиться з відомими письменниками Костянтином Паустовським, Петром Павленком, іншими літераторами, які визначили її долю на літературній ниві.
| Костянтин Георгійович Паустовський відгукувався про неї так: «Простота говорить людині сильніше і більше, ніж сліпучий блиск». |
У 1951 році підсумком її поїздки до степового Криму став вихід у світ повісті «Степова глушина», яка була рекомендована Петром Павленком до публікації в альманасі «Крим». У 1960—1980 роках Маргарита Мигунова працювала літературною редакторкою у видавництві «Таврида».
| Відомий кримський письменник, керівник Кримського відділення Спілки письменників Анатолій Іванович Домбровський говорив про її творчість: «Воно відрізняється акварельністю письма, романтичною чистотою і захопленістю юності, поглядає на героїчне минуле своїх батьків та синів». |
В останні роки життя Маргарита Георгіївна продовжувала працювати над черговим твором, але важка хвороба не дала їй можливості завершити його.
Померла Маргарита Мигунова 1 грудня 2014 року в Сімферополі. Похована поруч з батьками на сімферопольському кладовищі «Абдал».
Бібліографія ред.
Посилання ред.
- МІГУНОВА Маргарита Георгіївна: Крим.[недоступне посилання з жовтня 2019] Прож.[недоступне посилання з жовтня 2019] в м[недоступне посилання з жовтня 2019] Сімферополі[недоступне посилання з жовтня 2019]
- http://crimiz.ru/index.php/2011-03-13-12-15-12/17123-2014-12-04-06-42-15 [ 6 жовтня 2019 у Wayback Machine.]
- http://www.nlr.ru/e-case3/sc2.php/web_gak/lc/60045 [ 6 жовтня 2019 у Wayback Machine.]
- http://search.rsl.ru/ru/catalog/record/6347341 [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
Примітки ред.
- Клуб поезії
| На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка, скористайтеся підказкою та розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |