www.wikidata.uk-ua.nina.az

Мещерський Арсеній Іванович У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Мещерський Арсеній Іванович Мещерський рос

Мещерський Арсеній Іванович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Мещерський.

Арсеній Іванович Мещерський (рос. Арсений Иванович Мещерский, 1831 — 1902) — російський живописець-пейзажист. Відомий своїми картинами із зображенням природи південної та північної Росії, Криму і Кавказу. Більшу частину картин Мещерського складають пейзажі. Це дивовижні, надзвичайно реалістичні, яскраві картини, які дихають життям.

Арсеній Іванович Мещерський
рос. Арсений Иванович Мещерский
Народження 1831(1831)
Вишнєволоцький повіт, Тверська губернія
Смерть 26 листопада 1902(1902-11-26)
  Санкт-Петербург
Національність росіянин
Країна Російська імперія
Жанр пейзаж
Навчання Петербурзька Академія мистецтв
Діяльність художник, митець
Напрямок реалізм
Нагороди

 Мещерський Арсеній Іванович у Вікісховищі
«Зимовий вечір у Фінляндії», 1866
«Зима. Колка льоду», 1878, Третьяковська галерея
«Піки в снігу», 1878, приватна колекція

Багато що в манері художника нагадує його вчителя, пейзажиста Калама. Однак Мещерский не тільки запозичив прийоми швейцарця, а й розвинув власний стиль пейзажу, який був і залишається його «фірмовим знаком». Арсеній Іванович завжди вважав себе «малювальником» природи.

Біографія ред.

Арсеній Іванович Мещерський народився в 1831 році в Вишнєволоцькому повіті Тверської губернії. Відомостей про батьків даного живописця не збереглося. Існує думка, що так чи інакше живописець належав до знатного роду Мещерських. Сам він писав колекціонерові Н. П. Собко: «Я уродженець Тверській губернії, Вишнєволоцького повіту, народився в 1831 році в селянській родині».

У 1854—1857 роках був вільноприходящим учнем Імператорської Академії мистецтв, де навчався під керівництвом Ф. А. Бруні, С. М. Воробйова, Т. А. Неффа. Брав участь в академічній виставці, де представив два пейзажи: «Вид на околицях Оранієнбаума» і «Вид Петропавлівської фортеці». За ці картини Мещерський отримав малу срібну медаль.

У 1857 році за полотно «Ранок на околиці міста Фрідріхсгама» Академія нагородила Мещерського великою срібною медаллю. Також в цьому ж році він покинув стіни Академії і відправився на удосконалення свого живопису до Швейцарії, де навчався у художника Калама.

За представлену на Академічній виставці 1859 року виконану в Швейцарії картину «Швейцарський вид» він отримав велику золоту медаль, звання класного художника і право на закордонне пенсіонерство. У 1860 році Мещерский відправився на казенний рахунок знову в Швейцарію через Крим, Туреччину, Грецію, Італію. Проживши там чотири роки, 1864 року А. І. Мещерський на фрегаті «Олександр Невський» здійснив плавання до островів Зеленого Мису. Повернувшись на батьківщину, він проживав у Петербурзі, зрідка відвідуючи Фінляндію, Прибалтику і Кавказ. Пізніше він отримав широке визнання і в Росії, і за кордоном.

У 1876 році за своє полотно «Вид біля витоків Ріон» Мещерский удостоюється звання професора. Наприкінці 1870 — початку 1880-х років Мещерский регулярно бере участь в академічних виставках у створеному при Академії Товаристві виставок художніх творів.

Сучасники Мещерського стверджували, що 1879 рік став для нього фатальним. Мещерский сильно захворів. Незабаром Арсеній Іванович зліг. Пневмонія не відпускала його зі своїх тугих задушливих обіймів майже два місяці. У якийсь момент лікарі втратили надію врятувати художника. Та й сам він, змучений лихоманкою і кашлем, не дуже сподівався на одужання. Він починає страждати нападами задухи, особливо з настанням холодів.

У 1886 році Арсеній Мещерський отримав орденом Св. Анни 3-го ступеня. Протягом 1898 року Мещерский подорожує. Він побував в Туреччині, на Афоні і на деяких островах Грецького архіпелагу, знову відвідав Італію і Швейцарію.

У середині листопада 1902 року в газеті «Новий час», з'явився некролог, який повідомляв про те, що «13 листопада помер від астми Арсеній Іванович Мещерський, професор пейзажного живопису, який колись користувався великою популярністю в художньому світі Петербурга … Найбільш вдавалися йому гірські пейзажі і зимові мотиви».

Відомі картини ред.

  • «Швейцарський вид»
  • «Житнє поле у ​​лісової дороги»
  • «Тиха заводь»
  • «Смерть Камілли, сестри Горація»
  • «Нарвський рейд»
  • «Зимовий вечір у Фінляндії»

та інші.

У колекції Одеського художнього музею:

  • «Зимовий краєвид». 1869.
  • «Захід сонця в горах». 1874.
  • «Ліс біля моря. Крим». 1879.
  • «Ліс. Група дерев». 1887.
  • «Дерево над яром». 1889.

Музеї, де зберігаються картини художника ред.

та інші.

Галерея ред.

Посилання ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Mesherskij Arsenij Ivanovich Mesherskij ros Arsenij Ivanovich Mesherskij 1831 1902 rosijskij zhivopisec pejzazhist Vidomij svoyimi kartinami iz zobrazhennyam prirodi pivdennoyi ta pivnichnoyi Rosiyi Krimu i Kavkazu Bilshu chastinu kartin Mesherskogo skladayut pejzazhi Ce divovizhni nadzvichajno realistichni yaskravi kartini yaki dihayut zhittyam Arsenij Ivanovich Mesherskijros Arsenij Ivanovich MesherskijNarodzhennya 1831 1831 Vishnyevolockij povit Tverska guberniyaSmert 26 listopada 1902 1902 11 26 Sankt PeterburgNacionalnist rosiyaninKrayina Rosijska imperiyaZhanr pejzazhNavchannya Peterburzka Akademiya mistectvDiyalnist hudozhnik mitecNapryamok realizmNagorodi Mesherskij Arsenij Ivanovich u Vikishovishi Zimovij vechir u Finlyandiyi 1866 Zima Kolka lodu 1878 Tretyakovska galereya Piki v snigu 1878 privatna kolekciyaBagato sho v maneri hudozhnika nagaduye jogo vchitelya pejzazhista Kalama Odnak Mesherskij ne tilki zapozichiv prijomi shvejcarcya a j rozvinuv vlasnij stil pejzazhu yakij buv i zalishayetsya jogo firmovim znakom Arsenij Ivanovich zavzhdi vvazhav sebe malyuvalnikom prirodi Zmist 1 Biografiya 2 Vidomi kartini 3 Muzeyi de zberigayutsya kartini hudozhnika 4 Galereya 5 PosilannyaBiografiya red Arsenij Ivanovich Mesherskij narodivsya v 1831 roci v Vishnyevolockomu poviti Tverskoyi guberniyi Vidomostej pro batkiv danogo zhivopiscya ne zbereglosya Isnuye dumka sho tak chi inakshe zhivopisec nalezhav do znatnogo rodu Mesherskih Sam vin pisav kolekcionerovi N P Sobko Ya urodzhenec Tverskij guberniyi Vishnyevolockogo povitu narodivsya v 1831 roci v selyanskij rodini U 1854 1857 rokah buv vilnoprihodyashim uchnem Imperatorskoyi Akademiyi mistectv de navchavsya pid kerivnictvom F A Bruni S M Vorobjova T A Neffa Brav uchast v akademichnij vistavci de predstaviv dva pejzazhi Vid na okolicyah Oraniyenbauma i Vid Petropavlivskoyi forteci Za ci kartini Mesherskij otrimav malu sribnu medal U 1857 roci za polotno Ranok na okolici mista Fridrihsgama Akademiya nagorodila Mesherskogo velikoyu sribnoyu medallyu Takozh v comu zh roci vin pokinuv stini Akademiyi i vidpravivsya na udoskonalennya svogo zhivopisu do Shvejcariyi de navchavsya u hudozhnika Kalama Za predstavlenu na Akademichnij vistavci 1859 roku vikonanu v Shvejcariyi kartinu Shvejcarskij vid vin otrimav veliku zolotu medal zvannya klasnogo hudozhnika i pravo na zakordonne pensionerstvo U 1860 roci Mesherskij vidpravivsya na kazennij rahunok znovu v Shvejcariyu cherez Krim Turechchinu Greciyu Italiyu Prozhivshi tam chotiri roki 1864 roku A I Mesherskij na fregati Oleksandr Nevskij zdijsniv plavannya do ostroviv Zelenogo Misu Povernuvshis na batkivshinu vin prozhivav u Peterburzi zridka vidviduyuchi Finlyandiyu Pribaltiku i Kavkaz Piznishe vin otrimav shiroke viznannya i v Rosiyi i za kordonom U 1876 roci za svoye polotno Vid bilya vitokiv Rion Mesherskij udostoyuyetsya zvannya profesora Naprikinci 1870 pochatku 1880 h rokiv Mesherskij regulyarno bere uchast v akademichnih vistavkah u stvorenomu pri Akademiyi Tovaristvi vistavok hudozhnih tvoriv Suchasniki Mesherskogo stverdzhuvali sho 1879 rik stav dlya nogo fatalnim Mesherskij silno zahvoriv Nezabarom Arsenij Ivanovich zlig Pnevmoniya ne vidpuskala jogo zi svoyih tugih zadushlivih obijmiv majzhe dva misyaci U yakijs moment likari vtratili nadiyu vryatuvati hudozhnika Ta j sam vin zmuchenij lihomankoyu i kashlem ne duzhe spodivavsya na oduzhannya Vin pochinaye strazhdati napadami zaduhi osoblivo z nastannyam holodiv U 1886 roci Arsenij Mesherskij otrimav ordenom Sv Anni 3 go stupenya Protyagom 1898 roku Mesherskij podorozhuye Vin pobuvav v Turechchini na Afoni i na deyakih ostrovah Greckogo arhipelagu znovu vidvidav Italiyu i Shvejcariyu U seredini listopada 1902 roku v gazeti Novij chas z yavivsya nekrolog yakij povidomlyav pro te sho 13 listopada pomer vid astmi Arsenij Ivanovich Mesherskij profesor pejzazhnogo zhivopisu yakij kolis koristuvavsya velikoyu populyarnistyu v hudozhnomu sviti Peterburga Najbilsh vdavalisya jomu girski pejzazhi i zimovi motivi Vidomi kartini red Shvejcarskij vid Zhitnye pole u lisovoyi dorogi Tiha zavod Smert Kamilli sestri Goraciya Narvskij rejd Zimovij vechir u Finlyandiyi ta inshi U kolekciyi Odeskogo hudozhnogo muzeyu Zimovij krayevid 1869 Zahid soncya v gorah 1874 Lis bilya morya Krim 1879 Lis Grupa derev 1887 Derevo nad yarom 1889 Muzeyi de zberigayutsya kartini hudozhnika red Rosijskij muzej Tretyakovska galereya Nacionalnij muzej Kiyivska kartinna galereya Odeskij hudozhnij muzej Muzej obrazotvorchih mistectv Respubliki Kareliya Omskij oblasnij muzej obrazotvorchih mistectv imeni M O Vrubelya Irkutskij oblasnij hudozhnij muzej Penzenska oblasna kartinna galereya imeni K A Savickogo Tverska kartinna galereya Tulskij oblasnij hudozhnij muzejta inshi Galereya red nbsp Bilya krayu vodi 1860 privatna kolekciya nbsp Krimskij pejzazh 1870 privatna kolekciya nbsp Alpijskij pejzazh privatna kolekciya nbsp Park u Sestrorecku Tulskij oblasnij hudozhnij muzej nbsp Pejzazh Kiyivska kartinna galereya nbsp Rika na Kavkazi Kiyivska kartinna galereya nbsp Zaroslij stavok 1883 privatna kolekciya nbsp Zimovij vechir u lisi 1884 nbsp Lisovij strumok 1889 privatna kolekciya nbsp Grot na berezi morya privatna kolekciya nbsp Alpijska richka privatna kolekciya nbsp Priberezhna scena Omskij oblasnij muzej obrazotvorchih mistectv nbsp Vodospad 1867 Penzenska oblasna kartinna galereyaPosilannya red Arsenij Mesherskij Arhivovano 3 kvitnya 2020 u Wayback Machine ros Mesherskij Arsenij Ivanovich Arhivovano 23 grudnya 2016 u Wayback Machine Enciklopedichnij slovnik Brokgauza i Yefrona ros Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Mesherskij Arsenij Ivanovich amp oldid 35141682