Механіза́ція крила́ — сукупність пристроїв у передній або задній частині крила, для зміни його аеродинамічних характеристик. Робота всіх елементів механізації крила, ґрунтується на керуванні прикордонним шаром на поверхні крила й зміні кривини профілю.
2 — Елерон.
3 — Високошвидкісний елерон
4 — Балки закрилок.
5 — Передкрилок Крюгера (англ.)[en].
6 — Передкрилки.
7 — Закрилок.
8 — Закрилок.
9 — Інтерцептор.
10 — Спойлер.
Завдання Редагувати
Літаки у своїй будові обов'язково мають механізацію крила, яка призначена для підвищення продуктивності для кожного певного випадку.
Одним з найважливіших завдань механізації, є забезпечення регулювання розміру крила; більше крило забезпечить більшу підіймальну силу і зменшить злітно-посадкову дистанцію, але збільшить опір під час крейсерського польоту і тим самим приведе до зниження паливної ефективності. Щоби зменшити різницю між цими двома цілями, використовують пристрої механізації крила.
Механізація крила дозволяє поліпшити злітно-посадкові й маневрові характеристики літального апарата, збільшити його корисне навантаження й підвищити безпеку польоту. Механізація крила забезпечує підвищення загальної підіймальної сили як за рахунок підвищення підіймальної сили основної частини крила, так і завдяки підіймальній силі елементів механізації. Підіймальна сила механізованого крила на злітно-посадкових кутах атаки може бути в 2-3 рази вища підіймальної сили крила без механізації.
Елементами механізації передньої частини крила є: поворотні носки, передкрилки, носові щитки, щитки Крюгера і їхні поєднання. Елементами механізації задньої частини крила є: поворотні закрилки, щілинні закрилки (без висування, висувні одно-, двох-, три-щілинні), закрилки Фаулера, поворотні та ковзні.
Функції Редагувати
Елементи механізації передньої частини крила забезпечують усунення зриву потоку на крилі при більших кутах атаки, тобто підвищують критичні кути атаки літального апарата. Найефективнішими елементами механізації передньої крайки є передкрилки, які автоматично відхиляються при виході літака на більші кути атаки. В 1939–1945 роках на літаках із прямими крилами використовувалися некеровані передкрилки, котрі автоматично відхилялися при виході літака на більші кути атаки. Застосовувалися також передкрилки, які жорстко пов'язані з носком крила й утворюють з ним у польоті нерегульовану щілину. Останнім часом на літаках, стали застосовуватися передкрилки й щитки Крюгера, керування якими синхронно пов'язане з керуванням закрилками.
Найдієвішими й найрозповсюдженішими елементами механізації задньої частини крила, є щілинні висувні закрилки (вони збільшують кривину й площу тримальної поверхні. В 1939–1945 роках через простоту впровадження, найбільше поширення мали прості (поворотні) щитки, пізніше — одно-, двох- і три-щілинні висувні закрилки.
Джерела Редагувати
- www.aviaport.ru [Архівовано 10 лютого 2012 у WebCite]