Мереже́ва війна́ (англ. Netwar) — форма ведення конфліктів, коли її учасники застосовують мережеві форми організації, доктрини, стратегії та технології, пристосовані до сучасної інформаційної доби.
Основні напрямки Редагувати
Звичайними учасниками таких мереж можуть бути терористи, кримінальні угруповання, громадські організації та соціальні рухи, які використовують децентралізацію та є гнучкими мережевеми соціальними структурами.
Це поняття у військовому сенсі вживається як, «мережева війна» — нова концепція ведення війн (див. «Мережево-центрична війна») (Emerging theory of war), розроблена Управлінням Реформування ЗС США (Office of the Force Transformation) під керівництвом віце-адмірала А.Цебровскі (Cebrowski).
Приклади мережевих війн: дії альтерглобалістів, радикальні борці за екологію, азійських тріад, руху «Хезболла», мексиканські запатисти чи сербська організація «Отпор» тощо.
Походження терміну Редагувати
Термін був запропонований американськими професорами Джоном Аркіллою (John Arquilla) та Девідом Ронфельдтом (David Ronfeldt), які є спіробітниками корпорації RAND. Вони хотіли зосередитися конкретно на поширенні мережі на основі організаційних структур по всьому спектру соціальних конфліктів малої інтенсивності.
Арквілла та Ренфельдт стверджують, що інформаційна революція — всі нові технології, способи мислення й дії — зробили неймовірно потужним інтернет-простір і перетворили звичайне життя на дуже складне із погляду традиційних ієрархій. Одне з їхніх перших тверджень було пов'язане з визначенням військових стратегій у зв'язку з інформаційною революцією — те, що визначають терміном «кібервійни».
Новий термін «Мережева війна» на їхню думку дає краще зрозуміти новий формат конфліктів та протистоянь, до якого підійшло людство. Небезпека мережевих війн у тому, що сьогодні людина може спрямовувати сили одразу в кількох напрямках із метою винищення або захоплення території. Комп'ютерні технології дають можливість керувати зброєю на відстані в кілька тисяч кілометрів, спрямовувати удар так, як потрібно, корегувати свої дії, та досягати результату лише за кілька секунд. Арквілла і Ронфельдт вважають, що мережеві війни перетворюються на нову «Столітню війну», чи не найтяжку у світі за всю історію, бо нападника вперше не видно.
Українські дослідження МВ Редагувати
Питання мережевих воєн досліджували в НУ «Києво-Могилянська академія», зокрема Дмитро Дроздовський. Сучасний політолог Вадим Гречанінов ствреджує, що сьогодні Росія веде проти України мережеву війну.
Див. також Редагувати
Посилання Редагувати
- Курбан О. В. Мережеві онлайн-проекти: структура та принципи функціонування (в рамках інформаційної війни) // «Вісник Книжкової палати» — 2016, № 6. С. 37-40
- Курбан О. В. Сучасні інформаційні війни в соціальних онлайн-мережах // наук. збірник «Інформаційне суспільство» — 2016, Вип. 23. С. 85-90
- Курбан О. В. Практика застосування маркетингових інструментів у сучасній мережевій інформаційній війні // наук. журнал «Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія.» — 2016, № 2. С. 88-96
- Курбан О. В. Інформаційне протистояння в онлайн мережевому середовищі під час захоплення Росією території АР Крим (лютий - березень 2014 р.) // наук. журнал «Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія.» — 2017, № 1. С. 100-108
- Політологічний енциклопедичний словник / уклад.: Л. М. Герасіна, В. Л. Погрібна, І.О. Поліщук та ін. За ред. М. П. Требіна. – Х . :Право, 2015
Примітки Редагувати
- Дмитро Дроздовський, НУ «Києво-Могилянська академія», журнал «Всесвіт». «Людина інформаційна» День № 24, субота, 9 лютого 2008
- Український тиждень. № 33(42), 15-21 серпня 2008 р. С. 20-21. Бондаренко Анатолій. Вдавитися й не проковтнути [ 12 грудня 2011 у Wayback Machine.]