| Цю статтю треба вікіфікувати для відповідності стандартам якості Вікіпедії. |
Меморіальний центр Голокосту «Бабин Яр» (скорочено МЦГБЯ; також відомий як Babyn Yar Holocaust memorial center, скорочено BYHMC) — це неурядова благодійна організація, покликана вшанувати пам'ять жертв трагедії Бабиного Яру і сприяти гуманізації людства шляхом збереження і вивчення історії Голокосту.
| Меморіальний центр Голокосту «Бабин Яр» рос. Мемориальний центр Голокоста Бабий Яр англ. Holocaust memorial center Babyn Yar | |
|---|---|
| | |
| 50°28′17″ пн. ш. 30°26′56″ сх. д. / 50.471389° пн. ш. 30.448889° сх. д.Координати: 50°28′17″ пн. ш. 30°26′56″ сх. д. / 50.471389° пн. ш. 30.448889° сх. д. | |
| Тип | Музей Голокосту і науково-дослідний інститут |
| Країна | Україна |
| Розташування | Київ |
| Засновник | Порошенко Петро Олексійович |
| Засновано | 2016 |
| Сайт | babynyar.org |
| Меморіальний центр Голокосту «Бабин Яр» (приватний проєкт) (Україна) | |
Меморіальний центр Голокосту «Бабин Яр» у Вікісховищі |
У вересні 2016 року, на 75-ті роковини трагедії в Бабиному Яру, тодішній президент України Петро Порошенко оголосив про створення Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр». Він зазначив, що «цей меморіал має бути символом об’єднання націй, місцем потужного щеплення, щоб ця трагедія ніколи не повторилася, символом шани й поваги всіх українців незалежно від національності».
У екосистему Меморіального центру входить музей, дослідні інститути, бібліотека, архів, та мультимедійна онлайн-платформа.Також до повномасштабного вторгнення РФ в Україну велися роботи із будівництва великого об’єднаного музею — їх призупинили до кінця війни. Станом на 2023 рік, основна його діяльність Фонду зосереджена на онлайн-проєктах з дослідження історії Голокосту та ініціатив, які «Бабин Яр» запустив після початку повномасштабного вторгнення. Серед них — документування злочинів військових РФ проти українських цивільних, створення онлайн-мартирологу «Закриті очі», а також оцифрування архівних документів у прикордонних регіонах України, які регулярно зазнають обстрілів.
Передумови створення ред.
Про створення меморіалу було оголошено у вересні 2016 році у Києві; на церемонії були присутні Мер Києва Віталій Кличко та тодішній Президент України Петро Порошенко. Слід підкреслити, що тодішній президент України Петро Порошенко не виступав за приватний меморіал «Бабин Яр», натомість на всіх нарадах за участі керівництва Адміністрації президента акцентувалося на тому, що президент обстоює державну концепцію національного Меморіального центру «Бабин Яр», яку мають розробляти українські науковці.
Пізніше, 16 березня 2018 в Києві Міністерство культури, Міністерство освіти і науки, Київська міська державна адміністрація, Національний історико-меморіальний заповідник "Бабин Яр" та проект BYHMC підписали Меморандум про співпрацю щодо створення Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр".
29 липня 2020 року президент України Володимир Зеленський провів відеоконференцію з членами наглядової ради фонду «Меморіал Голокосту „Бабин Яр“», під час якої висловив підтримку необхідності будівництва приватного Меморіального центру пам'яті жертв Голокосту в Бабиному Яру коштом бізнесменів Віктора Пінчука, Рональда Лаудера, Джо Лібермана, Йошка Фішера, Володимира Кличка, Міхаіла Фрідмана, Павла Фукса та Германа Хана. За підсумком відеоконференції між керівництвом проєкту та президентом України Володимиром Зеленським також було погоджено, що робочу групу зі створення приватного Меморіалу Голокосту «Бабин Яр» очолить голова ОПУ Андрій Єрмак.
Підтримка Меморіального центру українською та міжнародною спільнотою ред.
Меморіал Голокосту “Бабин Яр” отримує підтримку як з боку української держави, так і від міжнародної спільноти. В тому числі:
- 28 вересня 2020 року відбулася відеоконференція президента України Володимира Зеленського з депутатами Європарламенту та співголовами робочої групи Європарламенту "Babyn Yar – Memory for the Future" Монікою Беновою та Майклом Галером. З української сторони у відеоконференції також взяла участь Віцепрем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина. Євродепутати представили українській стороні діяльність Робочої групи Європейського парламенту "Бабин Яр – Пам’ять заради майбутнього" та заявили про принципову підтримку Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр", відмітивши у його діяльності прихильність до загальноєвропейських цінностей та розвиток толерантного суспільства.
- 29 вересня, з нагоди 79-ї річниці трагедії Бабиного Яру, український уряд і Меморіальний центр Голокосту "Бабин Яр" підписали Меморандум про взаєморозуміння і співпрацю. Міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко і член Наглядової ради Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр", один з донорів проекту - президент Всесвітнього єврейського конгресу Рональд Лаудер у присутності президента України підписали Меморандум про співпрацю. Вітаючи і підтримуючи ініціативу та створення Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр", обидві сторони визнали необхідність об'єднання зусиль українського суспільства, держави, міжнародного співтовариства, міжнародних і українських організацій, що займаються дослідженням і вивченням Голокосту і трагедії Бабиного Яру, спрямованих на збереження та відновлення історичної пам'яті, щоб вона стала постійним нагадуванням про ціну, яку люди платять заради миру.
- В грудні 2020 року в польському Сеймі створили парламентську групу з підтримки Меморіалу «Бабин Яр». Як наголосили депутати польського Сейму, у створенні групи вони вбачають можливість для міжнародної спільноти вшанувати пам'ять трагедії, згадати 1,5 мільйона євреїв, розстріляних нацистами у Східній Європі та винести уроки з минулого.
- У лютому 2021 голови єврейських громад України звернулися до мера Києва Віталія Кличка та депутатського корпусу Київради із закликом щодо припинення політизації проєкту зі створення Меморіального комплексу Голокосту у Бабиному Ярі. Водночас підписанти виразили підтримку Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр" та звернули увагу на те, що меморіал підтримують ключові міжнародні інституції, які займаються питаннями пам’яті Голокосту. Серед ключових підписантів звернення єврейських громад до депутатів Київради: головний рабин міста Києва та України Яків Дов Блайх, головний рабин Києва Моше Реувен Асман, голова Ради Федерації Єврейських Громад України Мейр Цві Стамблер, голова ГО "Асоціація євреїв-колишніх в’язнів гетто та нацистських концтаборів" Борис Забарко, виконавчий директор Всеукраїнського єврейського конгресу Йосип Аксельруд, а також низка головних рабинів великих українських міст та лідери єврейських громадських організацій.
- У червні 2021 року Об'єднана єврейська община України на чолі з Ігорем Коломойським опублікувала публічну заяву щодо «підтримки більше ніж 100 єврейських громад будівництва меморіалу в Бабиному Яру Меморіальним центром Голокосту „Бабин Яр“ .
- 16 серпня 2021 року, Міністерство освіти і науки України та Меморіальний центр Голокосту «Бабин Яр» підписали Меморандум про партнерство. Сторони домовилися про співпрацю у сфері освіти та науки. Одним із перших спільних кроків стане проведення у вересні Національного уроку пам’яті до 80-х роковин трагедії Бабиного Яру для учнів українських шкіл. Також передбачена низка інших просвітницьких заходів. Документ у МОН підписали міністр освіти і науки Сергій Шкарлет і генеральний директор Меморіального центру Макс Яковер.
Керівництво ред.
Наглядова та Громадська ради ред.
19 березня 2017 року було засновано Наглядову раду фонду й її членами стали міжнародні державні, політичні та громадські діячі, бізнесмени, діячі культури з України, Ізраїлю, США, Білорусі, Польщі, Німеччини тощо. Серед них Натан Щаранський, Віктор Пінчук, Михайло Фрідман, Герман Хан та Павло Фукс, Ірина Бокова, Яків Дов Блайх, Святослав Вакарчук, Володимир Кличко, Александр Квасневський, Йошка Фішер, Джо Ліберман, Рональд Лаудер, Світлана Алексієвич, Марина Абрамович та Леонід Кравчук.
Всі стратегічні рішення щодо діяльності Фонду приймаються Радою колегіально, одна людина – один голос.
Керівництво МЦГБЯ публічно неодноразово висловлювало готовність включити до його Наглядової ради представників вищої української влади, однак у своїй заяві від травня 2020 року українські інтелектуали зазначили що
…все має відбуватися із точністю до навпаки: лише українські державні інституції, відповідальні за розробку проєкту меморіялу, мають запрошувати іноземних експертів до участи в його колеґіяльних органах.
23 червня 2021 року Павло Фукс оголосив про призупинення своїх повноважень та про вихід із Наглядової Ради, а після початку повномасштабного вторгнення з Наглядової ради «Бабиного Яру» вийшли Михайло Фрідман та Герман Хан.
28 травня 2017 року створено Громадську раду фонду — консультативно-дорадчий орган, який створений для широкого обговорення діяльності Меморіального Центру, і постійного діалогу між Фондом і українською громадськістю. До Громадської ради входять відомі представники українського громадянського суспільства, які поділяють місію та цілі Фонду, головною з яких є шанування пам'яті жертв Голокосту і трагедії Бабиного Яру. Серед них до якої входять: Андрій Куликов, Ахтем Сейтаблаєв, Борис Глазунов, Борис Забарко, Діана Попова, Неля Куковальська, Олег Вишняков, Олександр Злотник, Олександр Сусленський, Ольга Сумська, Юрій Голик, Сергій Комісаренко, Ісаак Трахтенберг.
Виконавчий, генеральний та арт-директори ред.
З 2016 по 2019 рік виконавчою директоркою проєкту була Яна Барінова, а генеральним директором був Марек Сівець. Восени 2019 року Барінова покинула проєкт, а Сівєц замість генерального директора проєкту став старшим радником із міжнародних зв'язків по ЄС, а гендиректором з 2020 року став Макс Яковер.
З осені 2019 до літа 2023 року артдиректором меморіалу був Ілля Хржановський.
У червня 2023 року Меморіальний центр Голокосту “Бабин Яр” очолив Олексій Макухін. До повномасштабного вторгнення Макухін обіймав пост виконавчого директора Меморіального центру Голокосту. Він займався організацією міжнародних заходів та керував створенням об'єктів, які знаходяться на території Бабиного Яру.
Наукова рада ред.
З 2016 року головним істориком Наукової ради був нідерландський вчений Карел Беркґоф, але він покинув цю посаду у січні 2020. Зараз головою Наукової ради є Патрік Дебуа, засновник та президент французької організації «Яхад-ін Унум», римо-католицький священик. Серед членів — провідні українські та міжнародні дослідники Голокосту: Андрій Уманський, Аґнєшка Матусяк, Олександр Круглов, Андрій Руккас, Арунас Бубніс, Вікторія Хітерер, Владислав Гриневич, Діана Думітру, Кай Струве, Кирило Феферман, Мартін Дін, Норман Наймарк, Андреа Пето.
У травні 2020 року на базі Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр» створено два науково-дослідних інститути: Інститут дослідження території та ландшафту пам'яті Бабиного Яру (директор — Владислав Гриневич) та Інститут історії Голокосту в Україні і Східній Європі (директор — Андрій Руккас). Коментуючи завдання Інституту дослідження території та ландшафту пам'яті Бабиного Яру, Владислав Гриневич наголосив:
Наші головні принципи — компетентність, наукова незалежність і водночас чутливість у висвітленні трагічної історії Бабиного Яру, а також повна відкритість до дискусій. Бабин Яр — один з найвиразніших символів Голокосту і насильства двох тоталітарних режимів — гітлерівського і сталінського. Голод, розстріли під час терору наприкінці 1930-х; вбиті в часи німецької окупації євреї, роми і сінті, душевнохворі, військовополонені, українські націоналісти, комуністи, пересічні кияни, — увесь цей жахливий насильницький досвід має бути ретельно описаний і осмислений. При цьому треба нарешті покласти край «конкуренції жертв», а також прояснити різницю між західно- і східноєвропейською моделями пам'яті, яка полягає у тому, що Захід ніколи не зазнавав репресій сталінського режиму і не був полем для комуністичних експериментів. Ми маємо також цінувати єдність у різноманітності. Сьогодні в Україні діють державні і недержавні ініціативи з вшанування пам'яті жертв Бабиного Яру, які мають взаємодіяти, не поборюючи, а посилюючи одна одну.
Інститут історії та ландшафту пам'яті Бабиного Яру ред.
Інститут історії та ландшафту пам'яті Бабиного Яру – науково-дослідна установа, яка створена і діє з метою організації, підтримки і популяризації міждисциплінарних наукових досліджена ь з історії і пам'яті про Бабин Яр, як символу Голокосту та інших трагедій.
Інститут знаходиться у веденні Благодійного фонду «Меморіал Голокосту «Бабин Яр», організаційно підпорядковується Правлінню, Генеральному директору Фонду, підтримує ділову комунікацію з Науковою Радою Фонду.
Серед проєктів:
- Бабин Яр: територія і ландшафт пам’яті. Iлюстрована енциклопедія.
- Бабин Яр у просторі і часі: Анотований бібліографічний покажчик.
- Бабин Яр. Хроніка окупації Києва (спільно з Інститутом історії Голокосту в Україні та Східній Європі).
- Моделі. Історичний аналіз та цифрові медіа об'єднані разом для дослідження масових розстрілів у Бабиному Яру.
Інститут вивчення Голокосту в Східній Європі ред.
Інститут проводить і підтримує історичні та міждисциплінарні дослідження в Україні та світі, займається їх просуванням і популяризацією.
Серед головних наукових задач Інституту – вивчення витоків ідеології нацистів, причини приходу нацистів до влади, історія окупації України і Східної Європи під час Другої світової війни, регіональні особливості Голокосту в Східній Європі, геноцид ромiв, репресії нацистів та їх союзників проти цивільного населення і військовополонених, рух опору на окупованих територіях, порятунок євреїв місцевим не-єврейським населенням, стратегії виживання євреїв під час Голокосту, реакція місцевого населення на геноцид.
Інститут займається створенням цифрового архіву, проєктами з усної історії, публікацією наукової літератури, проведенням різних наукових і освітніх заходів, тематичних виставок.
Серед проєктів:
- Імена - команда складає максимально повний і точний список убитих в Бабиному Яру, знаходить невідомі досі імена жертв, намагається відтворити їхні біографії.
- Голоси - максимально повний онлайн-архів усних історій про Голокост, який буде вперше доступний на території України.
- Хроніки.
Плани МЦГБЯ щодо відкриття меморіалу на території Бабиного Яру ред.
6 вересня 2019 року журі міжнародного архітектурного конкурсу одноголосно обрало найкращий проєкт майбутнього Меморіального центру, автором якого виступила команда астрійського архітектурного бюро Querkraft Architekten з австрійським ландшафтним архітектором «Kieran Fraser Landscape Design».
Орієнтовна вартість меморіалу, згідно з заявами російських спонсорів проекту, становитиме $100 млн.
Відкриття меморіалу планувалося у 2023 році, однак призупинилося через повномасштабне вторгнення Росії. 17 березня 2022 року на засіданні громадської ради МЦГБЯ директор заявив, що центр призупиняє більшість проєктів, щоб сконцентруватися на зборі коштів для закупівлі гуманітарної допомоги, а 50 мільйонів гривень, які залишалися на рахунку фонду, скерує на гуманітарну допомогу, броньовані машини швидкої допомоги та аптечки в рамках співпраці з Фондом Віктора Пінчука.
Об'єкти відкриті МЦГБЯ ред.
Станом на 2023 рік на території Бабиного Яру, а саме на території державного Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» побудовано два об'єкти. Це інсталяція «Дзеркальне поле», що відкрилася у вересні 2020 року та символічна синагога як «місце для роздумів», що відкрилася у травні 2021 року.
«Дзеркальне поле» ред.
«Дзеркальне поле» — сорокаметровий дзеркальний диск із високими дзеркальними металевими колонами. Їх прострелено сотнею тисяч куль того ж калібру, від яких загинули люди на цьому місці. З самих отворів щогодини лунає звук, зокрема, голоси перелічують імена жертв Бабиного Яру. Інсталяція діє 24/7 і вночі крізь кульові отвори проходить промені світла. Поблизу стоять кам’яні фігури з монокулярами — відеомоніторами з текстом українською, англійською, російською та на івриті. На них можна побачити та почути історії праведників, які в Україні рятували євреїв, свідків трагічних подій та інформацію про загиблих.
Відкриття «Дзеркального поля» відбулося 29 вересня 2020 року з нагоди 79-х роковин трагедії у Бабиному Яру за участю перших осіб держави, дипломатів, представників єврейської громади, духовенства різних конфесій, меценатів та діячів культури.
Символічна синагога «Місце для роздумів» ред.
14 травня 2020 року Меморіальний центр Голокосту «Бабин Яр» разом із Головою Офісу Президента та Прем’єр-міністром відкрили у Бабиному Яру символічну синагогу — Місце для роздумів. Церемонія була приуроченою до Дня пам’яті українців, які рятували євреїв під час Другої світової війни. Відкриття відбулося за участі урядовців, релігійних лідерів, послів, культурних та громадських діячів, Праведників та їхніх родичів.
У 2021 році символічна синагога «Місце для роздумів» увійшла до шортлиста премії найвпливовішого журналу про архітектуру та дизайн Dezeen.
«Погляд у минуле» ред.
27 січня 2021 року у Києві відбулася церемонія відкриття інсталяції, присвяченої Міжнародному дню пам’яті жертв Голокосту за участі Президента України Володимира Зеленського та перших осіб держави. Інсталяція «Погляд у минуле» авторства української художниці та архітекторки Анни Камишан була представлена Меморіальним центром Голокосту «Бабин Яр».
Інсталяція відкрита на проспекті Перемоги, 10, біля Міністерства освіти і науки України. Її складають два кам'яних валуни природної обробки, між каменів лежить дерево. В кам'яні стели вмонтовані монокуляри з фотографіями. Вони належать німецькому військовому фотографу-пропагандисту Йоганнесу Геле, який восени 1941 року зробив серію кольорових знімків в окупованому Києві. Серед них найвідоміші фото Бабиного Яру, зроблені одразу після масового розстрілу майже 33771 єврея 29-30 вересня. Ці кадри є важливими документами і свідченнями жахливого злочину, які нацисти вчинили у Бабиному Яру. Фотографії, представлені у інсталяції на проспекті Перемоги, були зроблені Йоганнесом Геле під час прогулянки окупованим Києвом саме на цьому місці. Тут він зробив дві фотографії — одна навпроти одної. Заглянувши у вмуровані у валуни об'єктиви, можна побачити те, що побачив та зафіксував тут фотограф у 40-ві роки: тіла двох невідомих людей, вбитих у трагічні дні після розстрілів у Бабиному Яру, на початку нацистської окупації міста.
Як розповідає Анна Камишан, в єврейській традиції древо зі зламаними гілками є символом перерваного життя. Часто на єврейських цвинтарях ставлять мацеви у вигляді зрубаних дерев. Для інсталяції була використана верхня частина дерева, позбавлена коренів, що символізує зруйнований зв'язок з родом, історією.
«Погляд у минуле» (Куренівська трагедія) ред.
Пізніше, у березні 2021 року, Меморіальний центр відкрив інсталяцію «Погляд у минуле», приурочену до 60-х роковин Куренівської трагедії.
Монумент встановили на тому місці, де 13 березня 1961 року прорвало дамбу і сформувалася хвиля мулу, що переросла в потужний селевий потік, який затопив житлові квартали району Куренівка.
Інсталяція зроблена у вигляді збільшеної вдесятеро цеглини. Найстаріша цеглина в інсталяції — 1843 року, є декілька із заводу, де працював Мендель Бейліс, є цеглини з відбитками дитячих рук замість клейма. Через масове будівництво у місті після Другої світової війни виникла потреба у збільшенні виробництва цегли, це збільшило кількість відходів. Їх зливали у Бабин Яр. Аби добути глину для однієї цеглини, потрібно було 600 мл води. Вгорі інсталяції в акваріумі зібрано всі 600 л пульпи, які б знадобилися для створення усіх цеглин з основи.
«Кристалічна стіна плачу» ред.
6 жовтня 2021 року в ході офіційної церемонії вшанування пам'яті жертв Бабиного Яру був представлений ще один об’єкт Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр» – «Кристалічна стіна плачу» авторства всесвітньо відомої художниці-концептуалістки Марини Абрамович.
«Кристалічна стіна плачу» є символічним продовженням Західної стіни Єрусалимського храму — Стіни Плачу. Вона складається з антрациту та кристалів гірського кварцу і є монументом трагедії Бабиного Яру та Голокосту, який створює особливий простір, де кожен може пригадати та поміркувати про трагічні події минулого. Відвідувачі взаємодіють з кристалами, розташованими на рівні голови, грудей і живота. Ця взаємодія спрямована на відновлення зв’язку приватної пам’яті з колективною через відчуття тіла.
Проєкти “Бабиного Яру” ред.
Імена ред.
Основна мета проєкту ІМЕНА - створення максимально точної і повної бази даних жертв Бабиного Яру. Для цього команда вирішує кілька, тісно пов'язаних між собою, завдань: шукає нові, невідомі імена людей, які загинули в Бабиному Яру; займається верифікацією (підтвердженням, доповненням і уточненням) інформації по вже відомим іменам, описуємо історії жертв і збирає різні дані про їх життя, прагне відновити зв'язки між загиблими та їх живими нащадками, виявляє архівні документи і проводить їх масштабне оцифрування.
Команда проєкту вже впорядкувала і систематизувала всі опубліковані раніше дані які стосуються імен (проаналізовано понад 70 000 позицій). При цьому було вилучено фактичні повтори інформації, внесені доповнення, виправлені явні неточності, введені нові імена, знайдені в архівах і отримані в бесідах з нащадками. Таким чином, вдалося створити базу даних, яка вже містить більше 28 000 імен (з них 965 нових і більше 3 500 верифікованих). Крім прізвища, імені та по батькові, адреси і дати народження є додаткові індикатори: місце народження, зайнятість загиблого напередодні війни і в період окупації, національність, обставини загибелі, участь в русі опору, партійна приналежність, родинні зв'язки між загиблими, фотографії, а також посилання на джерела інформації (в тому числі відскановані архівні документи) та інші дані.
Оцифрування архівів ред.
Меморіальний центр активно співпрацює з Державною архівною службою та місцевими архівами, залучаючи кошти серед українських та міжнародних донорів, для оцифрування усіх архівних документів. Станом на сьогодні “Бабин Яр” уже створив найбільший у Східній Європі онлайн-архів із понад 3,5 мільйонів документів ХХ століття і обробив тисячі запитів із різних країн, допомігши сотням знайти зниклих безвісти.
З грудня 2022 Меморіальний центр зосередився на оцифруванні документів у прикордонних з Росією регіонах, які перебувають під регулярними обстрілами. За рік команда планує опрацювати більше мільйона копій з обласних архівів Чернігова, Сум, Києва та інших регіонів. Процес відбору архівних фондів проводиться спільно з науковцями Меморіального центру та з керівництвом архівних установ під патронатом Державної архівної служби України.
Додатково, завдяки Фонду Віктора Пінчука, з березня 2023 року Меморіальний центр Голокосту розпочав широку кампанію з оцифрування документів Державного архіву Миколаївської області та планує створити більше 1 мільйона копій документів з відповідних фондів.
У рамках партнерських взаємин Меморіальний центр ділиться відомостями з іншими світовими музеями та інституціями, зміцнюючи міжнародні зв'язки.
Так, у вересні 2020 року Меморіальний центр Голокосту «Бабин Яр» підписав угоду про співпрацю з ізраїльським національним меморіалом катастрофи (Голокосту) та героїзму «Яд Вашем». Угода включає обмін архівною інформацією щодо імен жертв трагедії, яка сталася в Бабиному Яру у 1941 році, а також створення спільних освітніх програм у майбутньому.
А 25 січня 2021 року Меморіал Голокосту "Бабин Яр" став першим українським інститутом, із яким Бундесархів уклав угоду про співпрацю. Мета цієї домовленості — сприяти спільній роботі над ідентифікацією, архівним обробленням, відтворенням і використанням архівних матеріалів.
Пізніше, у вересні 2021 року, “Бабин Яр” підписав меморандум про співпрацю з Центральним архівом історії єврейського народу (Єрусалим, Ізраїль). Він передбачає обмін документами та спільну роботу з ідентифікації, оцифровування й оприлюднення важливих архівних документів щодо історії євреїв в Україні у ХХ сторіччі.
Мета такої угоди, як зазначається в документі, — відновити максимальну кількість імен жертв Голокосту, їхні родинні зв’язки й історії, віднайти документи, завдяки яким можна отримати нову інформацію, а також розширити бази даних архівних джерел.
Онлайн-мартиролог «Закриті очі» ред.
В серпні Меморіальний центр Голокосту Бабин Яр запустив мартиролог жертв російсько-української війни з 2014 року під назвою «Закриті очі». Авторкою проєкту стала Анна Фурман, заступниця гендиректора Меморіалу «Бабин Яр». Бренд-айдентику та сайт для мартиролога створила діджитал-агенція The First The Last.
На платформі вже зібрали інформацію про понад 3300 загиблих. Дані витягують із відкритих джерел, далі їх оцінюють дослідники. При необхідності до публікацій можуть бути додані важливі факти життя або обставини смерті. Платформа має англомовну версію.
Куратори проєкту закликають українців ділитися інформацією про людей, які загинули під час війни, обставини їхньої смерті та історії їхнього життя. Після модерації свідчення буде опубліковано, вони стануть частиною національної пам'яті.
21 серпня 2022 року, у День вшанування жертв тероризму, про проєкт розповіла перша леді України Олена Зеленська:
“У цей день хочу поділитися проєктом «Закриті очі» — його автори планують скласти повний мартиролог жертв російсько-української війни серед цивільного населення, щоб зберегти пам’ять про загиблих українців.
Нині тут понад дві тисячі імен. Кожне ім’я — невимовний біль. «Загинула разом із сином Владиком під час обстрілу», «загинув від мінометного обстрілу у власному дворі», «викрадений з дому і розстріляний». Жах, коли бачиш три однакові призвіща підряд, розумієш: загинула уся сім’я.
У мартиролозі можна додати інформацію про загиблу людину. Це важливо не лише для збереження пам’яті — свідчення про таку кількість жертв допоможуть нам досягти справедливості: щоб міжнародна спільнота визнала Росію державою-спонсором тероризму”.
У 2022 році проєкт Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр» «Закриті очі» удостоївся найвищої відзнаки Best of the Best міжнародної премії Red Dot Award 2022 у категорії «Соціальна кампанія». А у травні 2023 року став переможцем міжнародної премії The Webby Awards.
«Проєкт розслідування воєнних злочинів Росії: збір доказів» ред.
Cпільно з Yahad — In Unum на чолі з о. Патріком Дебуа Меморіальний центр Голокосту «Бабин Яр» реалізовує «Проєкт розслідування воєнних злочинів Росії: збір доказів». Меморіал забезпечує всю організаційну роботу в Україні з пошуку свідків та документації доказів.
З березня 2022 року «Бабин Яр» провів 103 інтерв’ю з очевидцями російських військових злочинів та зібрали унікальну інформацію про 3019 випадки, що потім були зареєстровані в базі даних. Все це — лише частина військових злочинів Росії проти мирного населення України, промисловості, та цивільної інфраструктури у Бучі, Маріуполі, Харкові, Миколаєві та по всій території України.
Журнал «Східноєвропейські дослідження Голокосту» ред.
У 2022 році Меморіальний центр Голокосту «Бабин Яр» разом із міжнародним видавництвом De Gruyter запустили спільний науковий журнал, присвячений дослідженню історії Голокосту в Східній Європі.
«Східноєвропейські дослідження Голокосту: міждисциплінарний журнал Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр» — це багатопрофільне наукове видання, яке має на меті стати головним міжнародним майданчиком для публікацій теоретичних та унікальних практичних досліджень з теми Голокосту й Другої світової війни. Особлива увага буде приділятися взаємозв’язку між насильством і пам’яттю, а також післявоєнним дискусіям про наслідки Голокосту та його національні та транснаціональні контексти.
Журнал буде виходити щопівроку. У ньому будуть публікуватися праці науковців, які досліджують історію Голокосту та Другої світової війни в Східній і Центральній Європі. Тобто видання сприятиме координації наукових досліджень з новітньої історії та вивчення теми наслідків війни.
Альтернативний проєкт меморіального центру ред.
Окремо від Фонду, українські історики та громадські діячі створили у 2017 році, на базі Інституту історії України НАН, проєкт Національного меморіального центру «Бабин Яр» який було розроблено впродовж двох років та представлено українській громадськості у лютому 2019 року.
Однак, чимало науковців зазначали, що проект меморіалізації Бабиного Яру, підготовлений істориками Інституту історії НАНУ, є дуже контроверсійним.
Зокрема, генеральний директор "Довженко-центру" Іван Козленко відзначив, що його створено без залучення міжнародних спеціалістів з Голокосту:
Існує так званий наратив Зісельса-Нахмановича, підготовлений істориками Інституту історії НАНУ - дуже контроверсійний, створений без залучення іноземних спеціалістів з Голокосту, спрямований не так на утвердження пам'яті про жертв Голокосту, як на конструювання української національної історії. В якому Голокост інструменталізується во ім'я української ідеї
Критика Меморіального Центру Голокосту «Бабин Яр» ред.
Радянський дисидент єврейського походження Йосиф Зісельс, назвав цей проєкт «троянським конем» російського президента Володимира Путіна, з допомогою якого він збирається нав'язувати світові російські антиукраїнські наративи. Голова наглядової ради МЦГБЯ відкинув компромісну позицію об'єднання обидвох проєктів, що може свідчити про наявність у них підступних планів щодо України. Концепція приватного проєкту передбачає «спекулятивний наголос на Радянському Союзі як об'єкті пам'яті, Бабин Яр без неєврейських жертв (там прямо написано, що військовополонених, душевнохворих, націоналістів, комуністів розстріляно й поховано не в Бабиному Яру) і пособництво у Голокості» тощо.
В свою чергу, Владислав Гриневич, доктор політичних наук, що був дотичним до розробки обох проєктів, зазначив:
На мій погляд, конфлікт довкола проєкту Меморіалу значною мірою штучний. Ініціатори виголошують політичні гасла "небезпеки руського міра", між тим мають власні паралельні проєкти, це нагадує конфлікт інтересів, бо інакше незрозуміло, чому вони постійно відмовляються від пропозицій співпраці, нічого не роблять для того, аби й ця неурядова ініціатива була реалізована як український проєкт. І це неправильно, на мою думку.
У 2020 році СБУ повідомило голові Кабінету міністрів України Дмитру Шмигалю про ризики, які несе в собі Меморіальний центр Голокосту «Бабин Яр». Зокрема, в СБУ вважають, що меморизація трагедії Бабиного Яру повинна створюватися на основі української концепції Національного меморіального центру «Бабин Яр», оскільки запропонований російський Меморіал «Бабин Яр» може використовуватися Росією для дискредитації України на міжнародній арені та поширення неправдивих звинувачень супроти України.
Кількома місяцями по тому, у лютому 2021 року стало відомо, що експертів СБУ, які у 2020 році попереджали керівництво КМУ про загрозу національній безпеці у зв'язку з діяльністю російського проєкту МЦГБЯ, було звільнено; тоді ж у лютому 2021 року керівництво МЦГБЯ зробило запит до СБУ, у відповідь на який СБУ повідомило про зміну їхньої оцінки діяльності МЦГБЯ й про поточну відсутність будь-якої небезпеки у російському проєкті. Зокрема у листі-відповіді керівництву МЦГБЯ СБУ зазначило, що «…на сьогоднішній день інформація щодо спроб різноманітних іноземних структур використати проєкт МЦГБЯ на шкоду національній безпеці не підтверджується».
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ Меморіал "Бабин Яр" стане символом об'єднання націй - Президент (ukrinform.ua), 29 вересня 2016 (укр.). 29 вересня 2016.
- ↑ Cайт Меморіального центру «Голокосту Бабин Яр»
- У Києві підписали меморандум про створення Меморіального центру "Бабин Яр" (istpravda.com.ua), 16 березня 2018
- ↑ Павло Фукс заявив про вихід із наглядової ради Меморіального центру «Бабин Яр» (Ukrinform.ua), 23 червня 2021 (укр.).
- ↑ Михайло Фрідман виходить із Наглядової ради Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр» (babynyar.org), 3 березня 2022
- ↑ Ілля Хржановський пішов з посади керівника Меморіального центру "Бабин Яр"
- Депутати Європарламенту підтримали діяльність Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр" (obozrevatel.com), 30 вересня 2020
- Уряд та Меморіальний центр Голокосту «Бабин Яр» підписали меморандум (istpravda.com), 29 вересня 2020
- В польському Сеймі створили парламентську групу з підтримки Меморіалу «Бабин Яр» (unian.ua), 22 грудня 2020
- Єврейські громади закликали Київраду підтримати проект меморіалу у Бабиному Ярі (rbc.ua), 18 лютого 2021
- ↑ Об'єднана єврейська община України на чолі з Коломойським виступила за російський проект меморіалу в Бабиному Яру (risu.ua), 22 червня 2021
- ПІДПИСАНО МЕМОРАНДУМ ПРО ПАРТНЕРСТВО МІЖ МОН ТА БЛАГОДІЙНИМ ФОНДОМ «МЕМОРІАЛ ГОЛОКОСТУ «БАБИН ЯР» (mon.gov.ua), 16 серпня 2021. серпнь 2021.
- ГРОМАДСЬКА РАДА Cайт Меморіального центру «Голокосту Бабин Яр»
- Директором Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр» призначили Олексія Макухіна (istpravda.com.ua), 2 червня 2023
- У Бабиному Яру відкрили аудіовізуальну інсталяцію в пам’ять про жертв розстрілів. ФОТО (life.pravda.com.ua), 29 вересня 2020
- У Бабиному Яру відкрили меморіальний об'єкт «Місце для роздумів» (ukurier.gov.ua), 14 травня 2020
- Символічна синагога у Бабиному Яру увійшла до шортлиста міжнародної архітектурної премії (Ukrinform.ua), 7 вересня 2021
- Погляд у минуле. У Києві відкрили нову інсталяцію пам’яті жертв Голокосту — фото (nv.ua), 27 січня 2021
- ↑ ПОГЛЯД У МИНУЛЕ. ПРОСПЕКТ ПЕРЕМОГИ
- В Києві відкрили інсталяцію “Погляд у минуле” (istpravda.com.ua), 13 березня 2021
- ↑ Пам’ять про тих, чиї долі перекреслили. У Бабиному Яру відкрили Кристалічну стіну плачу як продовження стіни в Єрусалимі – (nv.ua), 6 жовтня 2021.
- Сайт проєкту «Імена»
- Сайт онлайн-архіву Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр»
- Меморіальний центр Голокосту продовжив кампанію оцифровування документів, що стосуються історії єврейського та українського народів кінця XIX - початку ХХ століття, у частині прикордонних з країною-агресором областей (babynyar.org), 20 лютого 2023
- “Бабин Яр” розпочав оцифрування документів Державного архіву Миколаївської області (babynyar.org), 1 квітня 2023
- Центр "Бабин Яр" та ізраїльський меморіал "Яд Вашем" заявили про співпрацю (suspilne.media), 23 вересня 2020
- Меморіал Голокосту "Бабин Яр" підписав угоду про співпрацю з Федеральним архівом Німеччини (gordonua.com), 1 лютого 2021
- Центр Голокосту "Бабин Яр" і архів історії єврейського народу підписали меморандум про співпрацю (gordonua.com), 15 вересня 2021
- "Бабин Яр" запустив мартиролог жертв російсько-української війни з 2014 року (suspilne.media), 16 серпня 2022
- Сайт мартирологу «Закриті очі»
- Онлайн-меморіал жертв війни «Закриті очі» — для чого нації берегти імена загиблих? (nv.ua), 26 вересня 2022
- Телеграм-канал Олени Зеленської, 21 серпня 2022
- Український проєкт про війну отримав Best of the Best Red Dot Award 2022 (mmr.ua), 16 серпня 2022
- Мартиролог «Закриті очі» отримав премію The Webby Awards (thepage.ua), 2 травня 2023
- Меморіальний центр "Бабин Яр" і "Яхад-Ін Унум" розпочали розслідування воєнних злочинів РФ в Україні (Interfax.com.ua), 23 березня 2022
- Сайт проєкту розслідування воєнних злочинів Росії: збір доказів
- Меморіальний центр Голокосту «Бабин Яр» і видавництво De Gruyter створюють журнал східноєвропейських досліджень Голокосту (babynyar.org), 28 жовтня 2021
- Сайт «Східноєвропейські дослідження Голокосту: міждисциплінарний журнал Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр»
- В Києві відкрили інсталяцію “Погляд у минуле” (istpravda.com.ua), 13 березня 2021
- Бабин Яр: до чого тут політична воля, олігархи та "конфлікти пам'яті" (kby.kiev.ua), 22 червня 2019
Посилання ред.
- Офіційний вебсайт babiyar.org (з червня 2020 року http://babiyar.org/ [ 6 грудня 2017 у Wayback Machine.] переадресовує на http://babynyar.org/ [ 12 липня 2020 у Wayback Machine.]) (рос.) (англ.) (укр.)