Меморіальний комплекс на місці бою (Гурби)

Меморіальний комплекс на місці бою
50°16′24″ пн. ш. 26°07′33″ сх. д. / 50.273556° пн. ш. 26.125972° сх. д. / 50.273556; 26.125972
Країна	Україна
Розташування	с. Гурби Здолбунівський район, Рівненська область, Україна
Матеріал	бетон, сірий граніт, метал.
Будівництво	2006 р. —
Встановлено	2007 р.
Меморіальний комплекс на місці бою (Гурби) (Україна)

Історична довідка.

Заповідне урочище Гурби розташоване у Здолбунівському районі Рівненської області на території Дермансько-Острозького національного природного парку на південний захід від с. Мости. Під час Другої світової війни 21-25 квітня 1944 року на цій території відбувся один із найбільших боїв між 5 тис. вояків УПА та 15 тис. угрупуванням Внутрішніх військ НКВС, підкріпленим танками, авіацією, кіннотою. У наукових працях подаються приблизні і суперечливі дані про кількість учасників бою та кількість загиблих з обох сторін; у даній статті використано цифри із праці завідувача відділу «Інститут дослідів Волині» Рівненського обласного краєзнавчого музею Ігоря Марчука «Кременецька військова операція Внутрішніх військ НКВС 21-27 квітня 1944 року мовою документів», яка базується на основі виявлених та проаналізованих архівних матеріалів. 23 квітня 1944 року під час генерального наступу військ НКВС лише частині загонів УПА з боями вдалося вийти з оточення, загинуло близько 400 повстанців; енкаведисти захопили в полон і закатували понад 300 осіб, в основному, мирних жителів, які переховувалися у лісі.

Етапи створення Пантеону Героїв та опис пам’ятки

У 2006 р. відбулося перепоховання знайдених останків загиблих вояків і закладено перший камінь збірного Пантеону Слави, розпочато спорудження колони на честь Покрови Пресвятої Богородиці. 11 жовтня 2007 р. перепоховано останки ще двох вояків та урочисто відкрито другу чергу Пантеону Слави із колоною Божій Матері-Покрові. В урочистостях на честь полеглих воїнів УПА взяли участь представники місцевої влади: голова Рівненської обласної державної адміністрації Віктор Матчук, перший заступник голови Рівненської обласної державної адміністрації Валентин Королюк , голова районної державної адміністрації і районної ради, ветерани УПА, представники громадськості. Місце перепоховання та пам’ятну колону освятив митрополит Рівненський і Острозький Євсевій. Колона являє собою шестиметрову вертикальну основу, обкладену сірим гранітом та встановлену на ній триметрову скульптуру Божої Матері. 2011 р. побудовано музей-криївку УПА, 2012 р. закладено перший камінь під будівництво на території Гурбенського монастиря храму Воскресіння Христового. У центрі меморіального комплексу розташовано шестиметрову колону, обкладену сірим гранітом, і триметрову скульптуру Божої Матері на ній. Скульптура Божої Матері передає символічність ідейно-художнього задуму всієї композиції Пантеону Слави Героїв Гурбенської битви : в розпростертих руках Богородиця тримає свій Покров і молитовно простягає його над усім урочищем Гурби, над останками тих, хто загинув за волю України, і тих, чиї останки ще потрібно знайти і перепоховати. Позаду колони на напівкруглому підніжжі розміщено під кутом плити-крипти прямокутної форми з чорного граніту, під частиною яких перепоховано віднайдені останки героїв битви. На плитах міститься зображення рівновеликого православного хреста, на частині плит написи : «Невідомий вояк УПА. Загинув в бою за волю України», прізвища, імена, по батькові, псевдоніми та особисті дані тих вояків, чиї останки вдалось ідентифікувати. По обидві сторони позаду колони напівколом розміщено 28 плит. До колони Божої Матері та пам’ятних плит ведуть два яруси бетонних сходів напівкруглої форми ( нижній ярус – троє сходинок, верхній ярус – п’ять сходинок ). Центральний круглий майданчик під колоною викладено фігурною бруківкою рожевого відтінку, бічні краї підніжжя Пантеону Слави виконано в техніці рваного каменю світло-коричневого відтінку. Ідейно-художній задум архітектурної композиції передбачає налаштування відвідувачів на урочистий настрій, скорботу за загиблими, гідне вшанування їхньої пам’яті. Праворуч від Пантеону Слави з ініціативи Б. Возницького 29. 10. 2012 р. споруджено пам’ятник дітям, які загинули у 1944 році від рук енкаведистів. На невеликому п’єдесталі, обкладеному плитами світло-сірого та темно-сірого граніту, встановлено скульптурну композицію з бетону: чотири дитячі постаті, які продовжують до останнього подиху підтримувати пораненого товариша, підтримувати один одного, не складаючи зброї. Композиція видовжена вертикально вгору в експресивному пориві, передає напружений емоційний стан героїв, жертовність і страждання. Скульптурну композицію вирішено в реалістичній манері, передано силуетну єдність усіх фігур та деталей, які символізують жагу до життя, нескореність, спрямованість дитячих душ у небо. На пам’ятній табличці п’єдесталу міститься напис: «Спіть, діти, спіть, про долю, волю кращу сніть…» та зображення скорботної Божої Матері. За Пантеоном Слави Героїв Гурбенського бою на вершині пагорба розміщено кілька повстанських поховань, біля яких споруджено меморіальний знак, складовими частинами якого є металевий хрест, а також композиція із чорного граніту, яка складається із гранітного хреста і трьох прямокутних гранітних плит із зрізаними з лівого боку верхніми кутами. На плиті справа зображено повстанця, що схилився в поклоні над могилами побратимів та міститься напис, що починається словами: «Людино! Зупинись і подумки вшануй пам’ять…». На гранітній плиті зліва від хреста зображено державний герб – тризуб; на нижній плиті зліва розміщено напис «Борцям за волю і незалежність України» та зображено постать скорботної жінки. Даний меморіальний знак знаходиться на невисокому земляному пагорбі, до якого ведуть шість бетонних сходинок. Територія навколо пагорба вимощена квадратними бетонними плитами та обгороджена низькими металічними стовпчиками, з’єднаними ланцюгами.

Підсумки діяльності пошукової експедиції 2002 – 2009 рр.

У період з 2002 по 2009 рік у декілька етапів на території урочища Гурби працювала пошукова експедиція з метою виявлення останків непохованих учасників битви та їхнього перепоховання, уточнення інформації про кількість загиблих осіб, оскільки звітування про втрати з боку ВВ НКВС та командування УПА істотно відрізняється. Учасники пошукової експедиції ретельно досліджували наявні архівні дані (кримінальні справи репресованих радянською владою учасників бою на Гурбах, повстанські звіти) та спогади про битву старожилів, місцевих жителів, учасників визвольних змагань (аудіо- та відеофіксування спогадів). Результати діяльності учасників експедиції підсумовано і узагальнено авторською групою дослідників у складі О. Тищенка, М. Балановича, С. Мініча, І. Марчука, О. Стрижоуса у підсумковому звіті «Пошукові роботи в ур. Гурби ( 2002 – 2009 рр. )». На підставі звітів пошукової експедиції, знайдених матеріалів, проведення ексгумаційних досліджень та на вимогу широких кіл громадськості в урочищі Гурби поетапно створювався меморіальний комплекс «Героям Гурбенської битви». Складовими частинами меморіального комплексу є : а) Пантеон Слави Героїв Гурбенського бою; б) пам’ятник дітям, які загинули в урочищі Гурби від рук енкавеесівців; в) меморіальний знак на місці кількох повстанських поховань. Поряд із меморіальним комплексом розташовано православний чоловічий Свято-Воскресенський монастир на Повстанських могилах, православну дерев’яну церкву Воскресіння Христового, музей-криївку (на даний час не діє, бо потребує відновлення та ремонту). Меморіальний комплекс «Героям Гурбенської битви» є незавершеним, у майбутньому планується продовження науково-пошукових робіт в урочищі Гурби, подальше перепоховання нововиявлених поховань загиблих героїв і вшанування їхньої пам’яті, побудова вигнутої гранітної стіни у вигляді підкови із прізвищами героїв ( як складової частини пантеону).

Взяття на державний облік

Урочище Гурби та Пантеон Слави Героїв Гурбенського бою як пам’ятку історії взято на облік розпорядженням голови Рівненської обласної державної адміністрації № 514 від 18 грудня 2009 р.

Джерела

1. В’ятрович В., Забілий Р., Дерев’яний І., Содоль П. Українська Повстанська Армія. Історія нескорених. – Львів: Центр досліджень визвольного руху, 2008. – 352 с.

2. Галаса В. Наше життя і боротьба. Спогади. – Львів: Видавництво «МС», 2005. – 272 с.

3. Жив’юк А. А., Марчук І. В. Від « Дерманської республіки» до « Дерманської трагедії» : нариси історії українського визвольного руху в Дермані на Волині. – Рівне : ПП ДМ, 2011. – 156 с.

4. Марчук Ігор. Кременецька військова операція Внутрішніх військ НКВС 21-27 квітня 1944 року мовою документів // Білий Берег: Історико-краєзнавчий та літературний часопис Зборівщини. / Упор. Б. Д. Макогін, О. І. Макогін, В. Н. Шевчук. – Тернопіль-Зборів: ТОВ «Терно-граф», 2017. – Випуск 3. – С. 157-170.

5. Організація українських націоналістів і Українська Повстанська Армія. Історичні нариси. / Відп. ред. С. В. Кульчицький. – Київ: Наукова думка. 2006. – 496 с.

6. ОУН і УПА в 1944 році: Документи. В 2 ч. Ч. 1. Упорядники Веселова О., Кокін С., Лисенко О., Сергійчук В. Відповідальний редактор Кульчицький С. / НАН України. Інститут історії України. – 2009. – 292 с.

7. ОУН і УПА в 1944 році: Документи. В 2 ч. Ч. 2. Упорядники Веселова О., Кокін С., Лисенко О., Сергійчук В. Відповідальний редактор Кульчицький С. / НАН України. Інститут історії України. - 2009. – 256 с.

8. Пошукові роботи в ур. Гурби (2002 – 2009) рр. Підсумковий звіт. Рівненська обласна рада. Рівненська обласна державна адміністрація. Рівненський обласний краєзнавчий музей. Відділ « Інститут дослідів Волині» : видавець О. Зень, 2009. – 200 с.