Марія Уєвич-Галетович (хорв. Marija Ujević-Galetović; 20 жовтня 1933, Загреб — 13 березня 2023, там само) — хорватський скульптор, також займається і живописом. Жила і працювала в Загребі.
| Марія Уєвич-Галетович | |
|---|---|
| хорв. Marija Ujević-Galetović | |
|
| |
| Народження | 20 жовтня 1933 Загреб, Савська бановина, Королівство Югославія |
| Смерть | 13 березня 2023 (89 років) |
| Загреб, Хорватія | |
| Поховання | Пучища |
| Країна | Хорватія Югославія |
| Жанр | скульптура живопис |
| Навчання | Central School of Art and Designd |
| Діяльність | скульпторка |
| Працівник | Загребський університет |
| Член | Хорватська академія наук і мистецтв |
| Нагороди | City of Zagreb Awardd (1989) |
| | |
| Марія Уєвич-Галетович у Вікісховищі |
Творчість ред.
Роботами Марії Уєвич-Галетович переважно є портрети і статуї. Вона навчалася скульптурі в Центральному коледжі мистецтва та дизайну в Лондоні. З 1987 року Уєвич-Галетович викладає в загребській Академії витончених мистецтв, в якій вона отримала звання професора в 1995 році. Крім того, скульптор є активним членом Хорватської академії наук і мистецтв.
Марія Уєвич-Галетович — автор численних зовнішніх і внутрішніх публічних скульптур, у тому числі в містах: Вировитица, Врсар, Загреб, Марія-Бистриця, Синь, Црес, Рієка, Осієк, Лабін, Високо, Біхач і Нові-Сад. Серед її публічних скульптур найбільш відомі: Пам'ятник Мирославу Крлеже в Осієку, Пам'ятник Мирославу Крлеже в Загребі, Пам'ятник Аугусту Шеноа в Загребі, Бігун на набережній річки Сава в Загребі, Пам'ятник Франя Петричу в Цресе, Пам'ятник Якову Готовацу в Осоре і Пам'ятник Стерию-Поповичу в Нові-Саді.
В Уєвич-Галетович було безліч персональних виставок в Хорватії і за її межами, включаючи заходи в галереї «Форум» (Загреб, 1980 і 1992 роки), галереї «Себастьян» (Дубровник, 1981), галереї «Себастьян» (Белград, 1984), «Ex Granai della Repubblica a Zitellelle» (Венеція, 1991), Французької академії в Римі на віллі Медичі (Рим, 1991), HDLU (Загреб, 2005), хорватському посольстві в Італії (Рим, 2009) і галереї Мочибоб (Загреб, 2010).
Нагороди ред.
- Премія за проект Пам'ятника Селянському повстанню (Загреб, 1970).
- Премія за проект Пам'ятника Козарі (Сараєво, 1971).
- Перший приз за проект Пам'ятника Августу Цесарецу (Загреб, 1973).
- Нагорода за Пам'ятник Мирославу Крлежі.
- Премія Загребського салону (Загреб, 1982).
- Хорватська премія триріччя в галузі скульптури (Загреб, 1986).
- Премія за Пам'ятник Августу Шеноа (Загреб, 1987).
- Премія міста Загреб (Загреб, 1989).
- Премія Загребського салону (Загреб, 1990).
Література ред.
- Banov, Ivo Šimat, Marija Ujević Galetović (Kontura, 2007).
Примітки ред.
- https://sjecanje.vecernji.hr/marija-ujevic-galetovicakademkinja/
- Хорватська академія наук і мистецтв — 1866.
- . www.msu.hr. MSU Zagreb. Архів оригіналу за 27 березня 2019. Процитовано 26 марта 2018.
- Croatian Academy of Sciences and Arts Official Website [ 2011-07-21 у Wayback Machine.], (accessed, 21/02/2011).
- Dugandžija, Mirjana (26 лютого 2002). 'Sve što znam o Evi' - Aktovi Marije Ujević ["All I know about Eve" - Marija Ujević nudes] (Croatian). Nacional. Архів оригіналу за 2 июля 2012. Процитовано 26 марта 2018.
Посилання ред.
- Nina Ožegović (3 вересня 2007). Kiparstvo nije samo za muškarce [Sculpting isn't just for men] (хорв.). Nacional. Архів оригіналу за 11 липня 2012. Процитовано 26 березня 2018.