Марія Павлівна (6 квітня (18 квітня) 1890, Санкт-Петербург, Російська імперія — 13 січня 1958, Констанц, Західна Німеччина) — велика княжна, пізніше велика княгиня, донька великого князя Павла Олександровича і грецької принцеси Олександри Георгіївни. Онука Олександра II по батьківській лінії та праправнучка Миколи I по материнській лінії (через свою бабку Королеву Ольгу Костянтинівну Грецьку).
| Марія Павлівна | |
|---|---|
| Народилася | 6 (18) квітня 1890 Санкт-Петербург, Російська імперія |
| Померла | 13 грудня 1958 (68 років) Констанц, Німеччина ·пневмонія |
| Поховання | Майнау |
| Країна | Російська імперія |
| Діяльність | медична сестра, мисткиня, хокеїстка з м'ячем |
| Alma mater | Konstfackd |
| Знання мов | російська |
| Титул | герцогиня[d] і принцеса |
| Конфесія | православна церква |
| Рід | Гольштейн-Готторп-Романови |
| Батько | Павло Олександрович Романов |
| Мати | Олександра Георгіївна Романова |
| Брати, сестри | Ірина Павлівна Палій, Романов Дмитро Павлович і Володимир Павлович Палій |
| У шлюбі з | Prince Wilhelm, Duke of Södermanlandd і Sergei Mikhailovich Poutiatined |
| Діти | Леннарт Бернадот і Prince Roman Poutiatined |
| Нагороди | |
| Сайт | kitmir1921.com |
|
Біографія Редагувати
Дитинство Редагувати
Народилася 6 квітня (18 квітня) 1890 року в Санкт-Петербурзі в палаці на Англійській набережній, 68 (колишній особняк барона Штігліца) і була першою дитиною в родині великого князя Павла Олександровича і грецької принцеси Олександри Георгіївни.
Хрещена в православ'ї в придворному соборі Спаса Нерукотворного в Зимовому палаці.
У півтора року втратила матір, коли Олександра Георгіївна раптово померла 12 (24) вересня 1891 року під час передчасних пологів в підмосковній садибі Ільїнське, де сім'я перебувала в гостях у великого князя Сергія Олександровича.
Разом зі своїм молодшим братом Дмитром Павловичем виховувалася англійськими нянями Ненні Фрай і Ліззі Гроув. Виховання проходило англійською мовою і до шести років дівчинка не говорила російською, спілкуючись з батьком лише двічі на день. Пізніше вихованням дівчинки займалася гувернантка Елен. Періоди різдвяних свят діти проводили в Москві, в колі великого князя Сергія Олександровича і його дружини Єлизавети Федорівни.
14 (26) травня 1896 року Марія Павлівна була присутня в Москві на урочистостях з нагоди коронації імператора Миколи II в Московському Кремлі, а влітку 1897 року здійснила разом з братом першу закордонну подорож до Великої Британії та Франції (Сен-Жан-де-Люз). Осінь і весну сім'я провела в Царському Селі, де діти спілкувалися зі своїми кузинами — дітьми імператора Ольгою і Тетяною, а влітку 1898 року поїхали до Німеччині (Бад-Кройцнах).
Восени 1898 року дівчинку переселили з дитячих апартаментів до кімнати її покійної матері на другому поверсі палацу. В цей же час, як виховні заходи, почалися її перші відвідування петербурзьких лікарень Червоного Хреста.
29 серпня 1902 року в Царському Селі Марія вперше брала участь в офіційній церемонії одруження грецького принца Миколи з великою княжною Оленою Володимирівною в зв'язку з чим для дівчинки було пошито першу придворну сукню з блакитного атласу в російському стилі.
З 1895 року батько Марії великий князь Павло Олександрович вступив в стосунки із заміжньою Ольгою фон Пістолькорс, у якої від нього 9 січня 1897 року народився перший син Володимир, що в свою чергу призвело до її розлучення з першим чоловіком. 10 жовтня 1902 року повінчавшись в Ліворно з Ольгою фон Пістолькорс, Павло Олександрович вступив з нею в морганатичний шлюб в зв'язку з чим в Римі великий князь Сергій Олександрович оголосив вердикт Миколи II, за яким князь позбавлявся всіх привілеїв і офіційних джерел доходів; йому заборонялося повернення до Росії, а опікунами дітей від першого шлюбу ставали великий князь Сергій Олександрович і його дружина Єлизавета Федорівна. Восени 1902 року Марія і її брат Дмитро були перевезені з Санкт-Петербурга до Москви.
Перше заміжжя Редагувати
В 1908 році Марія Павлівна була видана заміж за шведського принца Вільгельма (1884—1965), другого сина Густава V. Шлюб був укладений з політичних і династичним міркувань, теплих почуттів молодята один до одного не відчували. Через рік в шлюбі народилася дитина — син Леннарт (1909—2004).
В 1913 році велика княгиня залишила чоловіка і повернулася до Росії, залишивши сина в Швеції. Шлюб був офіційно розірваний за рік. Марія Павлівна говорила про гомосексуальність Вільгельма, однак ніяких підтверджень цьому немає, а незабаром після розлучення він вступив у близькі стосунки з іншою жінкою.
У роки Першої світової війни Марія закінчила курси сестер милосердя і працювала на фронті. Марія завжди була близька з молодшим братом Дмитром і після вбивства Распутіна в числі інших родичів царя просила про пом'якшення покарання великого князя.
Друге заміжжя Редагувати
6 (19) вересня 1917 вийшла заміж за Сергія Михайловича Путятіна, сина царедворця Михайла Путятіна. Коли спалахнула Жовтнева революція, Марія вже була вагітна і не могла виїхати. 15 червня 1918 року в Павловську народила сина Романа і, залишивши дитину на свекруху, поїхала з чоловіком до Румунії (де її прихистив король), а потім до Парижу. 29 липня 1919 року в Бухаресті від кишкового захворювання помер її син.
В еміграції вона деякий час займалася виготовленням вишивки та мережив, завідувала кооперативом по їх виробництву, працювала фотографом для журналів мод. Жила в Німеччині, Швеції, Іспанії. З чоловіком розлучилася (29.04.1923).
Останні роки Редагувати
До самої смерті брата Дмитра підтримувала з ним теплі стосунки. Близько 12 років вона прожила в США, де написала книгу мемуарів, що мала великий успіх, потім поїхала до Аргентини. Після Другої світової війни повернулася до Європи, жила разом з сином в успадкованому їм в 1922 р від батька маєтку на острові Майнау в Боденському озері.
Марія Павлівна померла 13 грудня 1958 року в Констанці (Західна Німеччина) від пневмонії. Похована на острові Майнау поруч з братом.
Примітки Редагувати
- ↑ Lundy D. R. The Peerage
- ↑ Maria Pavlovna — 1917.
- ČSFD — 2001.
- Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
- Education of a Princess, a memoir by Marie, Grand Dushess of Russia. Blue Ribbon Book. New York. 1931
- . Архів оригіналу за 3 червня 2017. Процитовано 30 травня 2017.