Марчелло Баччареллі (пол. Marcello Bacciarelli, 16 лютого 1731 — 5 січня 1818) — придворний художник польського короля доби пізнього бароко і раннього класицизму, італієць за походженням. Портретист. Малював також картини з історії Польщі, декоративні твори для палаців (плафони для Королівського замку в Варшаві). Масон.
| Марчелло Бачареллі | |
|---|---|
| Marcello Bacciarelli | |
| | |
| Автопортрет | |
| При народженні | Марчелло Бачареллі |
| Народження | 16 лютого 1731 Анделі |
| Смерть | 5 січня 1818 (86 років) |
| Рим | |
| Поховання | катедра Івана Хрестителя (Варшава) |
| Національність | італієць |
| Країна | Річ Посполита |
| Жанр | історичний живопис |
| Діяльність | художник |
| Напрямок | бароко і класицизм |
| Відомі учні | Анна Раєцька, Якуб Ліпськийd, Jan Ścisłod і Aleksander Majerskid |
| Член | Варшавське товариство друзів наукd |
| Твори | Portrait of Stanislaus Augustus in coronation robesd |
| У шлюбі з | Johanna Juliana Friederike Bacciarellid |
| Діти | Anna Bacciarellid |
| Нагороди | |
| Автограф | |
| | |
| Марчелло Баччареллі у Вікісховищі |
Біографія Редагувати
Народився в Італії.
Навчався у Римі у Марко Бенефіаля (Marco Benefial). В 1750 р. його викликали в Дрезден, Саксонія, де узяли на службу до обраного королем Польщі Августа III. Після смерті короля переїхав до Відня, де для імператриці Марії Терезії виконав портрети родини. Потім з 1756 року оселився у Варшаві. Від 1766 року придворний художник польського короля Станіслава II Августа IV Понятовського. З 1768 р. отримав польське дворянство з власним гербом. Як генеральний директор піклувався палацами короля та його колекціями з мистецтва.
Був членом масонської ложі.
У столиці Польщі зустрів художника-італійця Бернардо Беллотто (засновник Академії мистецтв у Варшаві), який працював у Дрездені, Відні і Варшаві.
Якісь його роботи перебували наприкінці XIX століття у палаці в с. Тартаків.
Мав учнів; зокрема, Едвард Раставецький називав його учнем Петрановича (але не вказував імені), поляків, серед яких Александер Кучарский, Казімеж Войняковський.
Помер у Варшаві. Похований у катедральній базиліці св. Яна Варшави.
Головні твори Редагувати
- плафони для Великої зали, Мармурової та Аудієнц-зали Королівського замку в Варшаві
- «коронаційний портрет короля Станіслава Августа Понятовського» у повний зріст
- профільний портрет-погруддя Станіслава Августа Понятовського
- «портрет Ізабелли Понятовської», сестри короля Станіслава Августа
- портрет принцеси Курляндської Ганни Шарлоти Доротеї Бірон
- портрет другої дружини маршалка Павла Карла Сангушка Барбари з Дунінів Сангушкової
- портрет Яна Клеменса Браницького
- «портрет Людвіга Шимона Гутаковського» (погруддя)
- алегорична композиція «муза Калліопа»
- «воєвода Радзіміньський» з Гнезно (Львівська галерея мистецтв, Україна)
- «автопортрет» (Національний музей (Варшава))
Див. також Редагувати
Примітки Редагувати
- Вуйцик В. Краснопущанський іконостас Василя Петрановича [ 26 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Записки Наукового товариства імені Шевченка. — Т. CCXXXVI. Праці Комісії образотворчого та ужиткового мистецтва. — Львів, 1998. — С. 410.
- . Архів оригіналу за 28 лютого 2017. Процитовано 10 лютого 2017.
- Tartaków // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1892. — Т. XII. — S. 217. (пол.)
- Rastawiecki E. Petranowicz Bazyli // Słownik malarzów polskich, tudzież obcych w Polsce osiadłych lub czasowo w niej przebywających. — Warszawa, 1857. — t. II. — S. 99. (пол.)
Джерела Редагувати
- Український портрет XVI—XVIII століть: Каталог-альбом, Видання друге. — К.: Артанія Нова, Хмельницький: Галерея, 2006. — 351 с.
- Bryan, Michael (1886). Robert Edmund Graves, ed. Dictionary of Painters and Engravers, Biographical and Critical (Volume I: A-K). York St. #4, Covent Garden, London; Original from Fogg Library, Digitized May 18, 2007: George Bell and Sons. — Р. 66.
- Jane Turner (a cura di), The Dictionary of Art, 3, pp. 14–15, New York, Grove, 1996. — ISBN 1-884446-00-0. (англ.)