Марсель Камю (фр. Marcel Camus; нар. 21 квітня 1912, Шапп, Арденни, Франція — пом. 13 січня 1982, Париж, Франція) — французький кінорежисер і сценарист.
| Марсель Камю | |
|---|---|
| фр. Marcel Camus | |
| Дата народження | 21 квітня 1912 |
| Місце народження | Шапп, Арденни, Франція |
| Дата смерті | 13 січня 1982 (69 років) |
| Місце смерті | |
| Поховання | Крематорій-колумбарій Пер-Лашезd |
| Громадянство | Франція |
| Професія | кінорежисер, сценарист |
| Роки активності | 1957—1982 |
| IMDb | ID 0133424 |
| Нагороди та премії | |
| Золота пальмова гілка (1959), Оскар (1960) | |
| Марсель Камю у Вікісховищі |
Біографія ред.
Марсель Камю народився в Шаппі, Арденни, Франція. Вивчав мистецтво і мав намір стати вчителем малювання. Однак, Друга світова війна перервала його плани. Більшу частину війни Камю провів у німецькому таборі для військовополонених. Повернувшись, захопився театром. Дядько Марселя, письменник Ролан Доржелес[fr], познайомив його з видатними французькими кінематографістами, завдяки чому він працював асистентом у Жака Фейдера, Жака Беккера, Анрі Вернея та ін.
Як режисер Марсель Камю дебютував наприкінці 1950-х років, поставивши за свою кар'єру два десятка фільмів. У 1959 році Камю екранізував п'єсу Вінісіуса де Морайса «Орфей з Консейсана» (порт. Orfeu da Conceição), поставивши музичний фільм «Чорний Орфей», який отримав Золоту пальмову гілку 12-го Каннського міжнародного кінофестивалю та премію «Оскар» у номінації за найкращий фільм іноземною мовою.
Останні роки своєї кар'єри Марсель Камю працював в основному на телебаченні.
Був одружений з акторкою Марпессою Доун[en], яка зіграла у Камю головну жіночу роль у «Чорному Орфеї».
Помер Марсель Камю 13 січня 1982 року у Парижі. Похований на цвинтарі Пер-Лашез.
Фільмографія ред.
| Рік | Назва українською | Оригінальна назва | Режисер | Сценарист | |
|---|---|---|---|---|---|
| 1953 | Довгі зуби | Les dents longues | |||
| 1954 | Веселий ескадрон | llegro squadrone | |||
| 1957 | Смерть, що підкралася потайки | Mort en fraude | |||
| 1959 | Чорний Орфей | Orfeu Negro | |||
| 1961 | Os Bandeirantes | ||||
| 1963 | Райський птах | L'oiseau de paradis | |||
| 1965 | Пісня світу | Le chant du monde | |||
| 1968 | Життя вночі | Vivre la nuit | |||
| 1970 | Дике літо | Un été sauvage | |||
| 1970 | Атлантичний вал | Le mur de l'Atlantique | |||
| 1979 | Нічні пастори | Os Pastores da Noite | |||
| 1980 | т/с | Мій друг Віннету | Winnetou le mescalero | ||
| 1980 | т/ф | Любити нелюба | Les amours du mal-aimé | ||
| 1981 | т/ф | Суботній роман: Секретний агент | Le roman du samedi: L'agent secret | ||
| 1982 | т/ф | Весна | Le féminin pluriel |
Визнання ред.
| Нагороди та номінації Марселя Камю | ||||
|---|---|---|---|---|
| Рік | Категорія | Фільм | Результат | |
| Каннський міжнародний кінофестиваль | ||||
| 1959 | Золота пальмова гілка | Чорний Орфей | Перемога | |
| Премія «Оскар» | ||||
| 1960 | Найкращий фільм іноземною мовою | Чорний Орфей | Перемога | |
| Премія Сан Жорді | ||||
| 1960 | Найкращий фільм іноземною мовою | Чорний Орфей | Перемога | |
| Премія BAFTA | ||||
| 1961 | Найкращий фільм з буль-якої країни | Чорний Орфей | Номінація |
Примітки ред.
- Beauvis C., Langlade V. d. Le columbarium du Père-Lachaise — 1992. — С. 69. — ISBN 978-2-86514-022-0
- Bauer P. Deux siècles d'histoire au Père Lachaise — Versailles: 2006. — P. 169. — ISBN 978-2-914611-48-0
- . Архів оригіналу за 25 липня 2012. Процитовано 11.10.2016.
- . The New York Times. Архів оригіналу за 12 вересня 2019. Процитовано 11.10.2016.
- ↑ . Encyclopedia Universialis. Архів оригіналу за 5 грудня 2020. Процитовано 11.10.2016.
- . festival-cannes.com. Архів оригіналу за 18 жовтня 2014. Процитовано 12.10.2016.
- ↑ . oscars.org. Архів оригіналу за 6 липня 2011. Процитовано 12.10.2016.
- Нагороди та номінації Марселя Камю на сайті IMDb(англ.)
Посилання ред.
- Марсель Камю на сайті AlloCiné (фр.)
| Це незавершена стаття про французького кінорежисера або кінорежисерку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |