Марк Папі́рій Мугілла́н Атраті́н (лат. Marcus Papirius Mugillanus Atratinus; близько 450 до н. е. — після 411 до н. е.) — військовий та політичний діяч Римської республіки, військовий трибун з консульською владою 418 і 416 років до н. є., консул 411 року до н. е.
| Марк Папірій Мугіллан | |
|---|---|
| лат. M. Papirius Mugilanus | |
| Ім'я при народженні | Marcus Papirius Mugillanus Atratinus |
| Народився | близько 450 до н. е. Рим |
| Помер | після 411 до н. е. невідомо |
| Громадянство | Римська республіка |
| Діяльність | давньоримський політик, Ancient Roman military personnel |
| Знання мов | латина |
| Суспільний стан | патрицій |
| Посада | Військовий трибун з консульською владою, Консул Стародавнього Риму |
| Термін | 418 і 416 рік до н. е.; 411 рік до н. є. |
| Попередник | Квінт Фабій Вібулан Амбуст |
| Наступник | Маній Емілій Мамерцін |
| Рід | Папірії |
| Батько | Луцій Папірій Мугіллан |
| Мати | невідомо |
Життєпис Редагувати
Походив з патриціанського роду Папіріїв, його гілки Мугілланів. Син Луція Папірія Мугіллана, консула 427 року до н. е. Завдяки родинному впливу доволі рано зробив кар'єру, проте щодо її проходження нічого невідомо.
Перша трибунська каденція Редагувати
У 418 році до н. е. у доволі молодому віці його обрано військовим трибуном з консульською владою разом з Луцієм Сергієм Фіденатом і Гаєм Сервілієм Аксіллою. Зумів отримати право воювати проти міста вольсків Лабікан, втім через суперечку з Луцієм |диктатором]] Квінта Сервілія Пріска Фідената.
Друга трибунська каденція Редагувати
У 416 році до н. е. його було вдруге обрано військовим трибуном з консульською владою разом із Квінтом Фабієм Вібуланом, Спурієм Навцієм Рутілом, Авлом Семпронієм Атраціном. Завдяки впливу Вібулана припинилися чвари між військовими трибунами. Також було підтверджено мир із сусідами. Разом з колегами при підтримці частині народних трибунів перешкодив прийняттю аграрного закону, запропонованого народними трибунами Салоніном Мецілієм і Марком Метілієм.
Консульський термін Редагувати
У 411 році до н. е. його було обрано консулом разом зі Спурієм Навцієм Рутілом. Разом з колегою змушений був боротися з наслідками потужного мору, в результаті якого Рим значною мірою знелюднив. До цього додалася нестача хліба. Тому Мугіллан й Рутіл доклали зусиль для забезпечення громадян харчами.
Подальша доля Марка Папірія Мугіллана невідома.
Джерела Редагувати
- Тит Лівій, Ab Urbe Condita, IV 45,5-46,7; 47,8-48; 51,4-7 (лат.)
- T. Robert S. Broughton, The Magistrates of the Roman Republic: Volume I, 509 B.C. — 100 B.C., New York, The American Philological Association, coll., 1951, p. 72-74, 76-77 (англ.)