Марк Кла́вдій Гліці́я (лат. Marcus Claudius Glicia чи Glycias; ІІІ століття до н. е.) — діяч часів Римської республіки, диктатор 249 року до н. е.
| Марк Клавдій Гліція | |
|---|---|
| Ім'я при народженні | Marcus Claudius Glicia або Glycias |
| Народився | невідомо Стародавній Рим |
| Помер | невідомо |
| Громадянство | Римська республіка |
| Діяльність | писар |
| Суспільний стан | liber[d] і ingenuusd |
| Посада | диктатор |
| Термін | 249 рік до н. е. |
Біографія Редагувати
Був сином вільновідпущеника консула 249 року до н. е. Публія Клавдія Пульхра, тому мав в своєму імені назву номена — «Клавдій». Виконував обов'язки особистого посильного консула.
249 року до н. е. Публія Клавдія Пульхра, який бездарно програв битву карфагенянам, римський сенат відкликав до Риму і змусив призначити диктатора для ведення війни (лат. Rei gerundae causa). Через свою зневагу до сенату та пиху консул призначив Марка Клавдія диктатором. Той, в свою чергу призначив своїм заступником — начальником кінноти Луція Цецилія Метелла. Розлючений сенат скасував призначення диктатором Марка Клавдія Гліцію, обравши замість нього Авла Атілія Калатіна і залишивши Луція Цецилія Метелла начальником кінноти. Ганебне скасування призначення диктатором не стало на заваді Гліції з'явитися на іграх одягненому в претексту — пурпурову тогу, символ диктаторської влади, що ще більше збурило проти нього містян.
Ймовірно Марк Клавдій був легатом у консула Гая Ліцинія Вара в 236 році до н. е. Його було звинувачено у несанкційовано укладеному договорі з плем'ям з північної Сардинії — корсами, через що покарано вигнанням до Корсики. Через певний час він повернувся до Риму, але був ув'язнений, і за різними свідченнями, його або знову відправили у вигнання, або стратили. Хоча є також припущення, що його сплутали з іншими людьми.
Джерела Редагувати
- Fasti Capitolini (лат.)
- Тит Лівій, Epitomes XIX (лат.)
- T. Robert S. Broughton: The Magistrates Of The Roman Republic. Vol. 1: 509 B.C. — 100 B.C.. Cleveland / Ohio: Case Western Reserve University Press, 1951. Unveränderter Nachdruck 1968. (Philological Monographs. Hrsg. von der American Philological Association. Bd. 15, Teil 1), zu 253 v. Chr. siehe S. 211f, zu 249 v. Chr. S. 214f (англ.)
- William Smith, Dictionary of Greek and Roman Biography and Mythology, 13, Boston: Little, Brown and Company, Vol.1 p. 768. (англ.)
- Светоній, De vita Caesarum, Tiberius, 2. (лат.)
- Діон Кассій, Historiam Romanam, XLV. (лат.)
- Валерій Максим Factorum et dictorum memorabilium librorum novem. VI, 3, 3. (лат.)
- Wilhelm Karl August Drumann. Geschichte Roms in seinem Übergange von der republikanischen zur monarchischen Verfassung oder Pompeius, Caesar, Cicero und ihre Zeitgenossen. Hildesheim, 1964 (нім.)