Мардук-надін-аххе' (д/н — бл. 1099 до н. е.) — цар Вавилону близько 1099—1081 до н. е. Ім'я перекладається як «Мардук дарував брата».
| Мардук-надін-аххе | |
|---|---|
| mdAMAR.UTU-na-din-MU | |
| Кудурру Мардук-надін-аххе | |
| Народився | невідомо |
| Помер | бл. 1081 до н. е. |
| Країна | Вавилон |
| Діяльність | суверен |
| Титул | цар Вавилону |
| Посада | Цар Вавилону[d] |
| Термін | 1099—1081 до н. е. |
| Попередник | Енліль-надін-аплі |
| Наступник | Мардук-шапік-зері |
| Рід | Друга династія Ісіна |
| Батько | Нінурта-надін-шумі |
| Діти | 2 сина |
|
Життєпис ред.
Захоплення влади ред.
Походив з Другої династії Ісіна (IV Вавилонської династії). Молодший син царя Нінурта-надін-шумі. Близько 1099 року до н. е. скористався невдачею свого небожа — царя Енліль-надін-аплі, проти якого влаштував змову й зрештою повалив. Мардук-надін-аххе сам став царем Вавилону.
Війни з Ассирією ред.
Вимушений був продовжити війну з Ассирією. Спочатку зазнав поразки від ассирійського царя Тукульті-апал-Ешарри I в боротьбі за спірні землі за Тигром — між Малим Забом та Діялою. Під час другої війни з Ассирією було втрачено міста Дур-Курігальзу, Сіппар і Вавилон, де ворог сплюндрував царський палац. Втім вже в 1089 році до н. е. вавилоняни вигнали ассирійців зі своєї країни. Слідом за цим Мардук-надін-ахх перейшов у наступ, перемістивши кордон до Екаллате (міста на кордоні корінної Ассирії, близько 50 км від Ашшура). В цьому місті вавилоняни захопили бовванів бога Адада й богині Шала. В результаті захопиво бласть Малого Забу, регіону Суху (центральна частина долини Євфрату) до міста Рапіку.
Розбудова ред.
Посилення влади Мардук-надін-аххе відобразилося у титулатурі — цар Вавилону, цар Шумеру і Аккаду, цар Кардуніашу. Відновлюється головний храм міста Ур. Багато зроблено для відновлення Вавилону, особливо його укріплень, Сіппару, Дур-Курігальзу.
Війни з арамеями ред.
У 1086 році до н. е. цар Вавилонії стикнувся з новим наступом кочових племен арамеїв, з якими вів війну до самої смерті. Суттєво погіршилося становище у 1081 році до н. е., коли розпочався великий голод у Вавилонії. Це з одного боку послабило військо вавилонян, з іншого — ще сильніше збурило арамеїв для міграції, оскільки значну частину харчів вони отримали завдяки торгівлі з Вавилоном й Ассирією. Внаслідок цього Мардук-надін-аххе зазнав поразки й загинув. Практично усю країну захопили кочівники. Владу успадкував Мардук-шапік-зері.
Джерела ред.
- J. A. Brinkman (1968). A political history of post-Kassite Babylonia, 1158—722 B.C. Analecta Orientalia. pp. 119—130, 330—333.
- Kathryn E. Slanski: Classification, historiography and monumental authority: The Babylonian entitlement Narûs (kudurrus). In: Journal of Cuneiform Studies. Band 52, 2000, S. 95–114.
- A. Livingstone (2006). «A neglected Kudurru or boundary stone of Marduk-Nādin-Aḫḫē?». Revue d'assyriologie et d'archéologie orientale. 100 (1): 75–82.
- Kyle Greenwood, The ancient Near East: historical sources in translation, Blackwell Publishing, 2006, p. 156.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Мардук-надін-аххе |