www.wikidata.uk-ua.nina.az

Марголін Давид Семенович Марголін Дави д Семе нович їд דוד מרגלין 1850 1850 Пінськ 5 лютого 1925 Берлін комерції радник

Марголін Давид Семенович

Марголін Дави́д Семе́нович (їд. דוד מרגלין‎; 1850(1850), Пінськ — 5 лютого 1925, Берлін) — комерції радник, київський купець 1-ї гільдії, підприємець, меценат і громадський діяч, багаторічний голова правління Товариства Київської міської залізниці, власник Деміївського трамвая. Батько Арнольда Марголіна.

Давид Семенович Марголін
рос. дореф. Давидъ Семеновичъ Марголинъ
Давид Семенович Марголін, 1913 рік
Народився не раніше 1846 і не пізніше 1855 або 1850
Пінськ, Поліське воєводство, Польська Республіка
Помер 5 лютого 1925(1925-02-05)
Берлін, Німецька імперія
Поховання Єврейське кладовище Васензе
Громадянство Російська імперія
Місце проживання Київ
Діяльність підприємець
Конфесія юдаїзм
Діти син Арнольд Давидович Марголін
Автограф
Нагороди
Орден Святої Анни 4 ступеня
4-й ст.
Орден Святого Станіслава 2 ступеня
2-й ст.
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Марголін.

Біографія Редагувати

Народився в Пінську (нині — місто Брестської обл., Білорусь). Не здобувши вищої освіти, зарекомендував себе найпалкішим прибічником технічного прогресу і організації виробництва на нових засадах. Оселившись 1868 року в Києві, зробив стрімку й успішну підприємницьку кар'єру, за що 1898 року був пожалуваний званням комерції радника. Вступивши 1870 року комерційним агентом на службу до Товариства пароплавства по Дніпру та його притоках, скоро став членом його правління. 1888 року став ініціатором створення та одним із засновників Другого товариства пароплавства по Дніпру та його притоках, в якому обіймав посаду директора-розпорядника. Для правління пароплавства збудував кам'яницю на сучасній вулиці Петра Сагайдачного, 12. Від 1893 року обидва товариства пароплавства діяли під спільним управлінням на чолі з Марголіним. Завдяки його організаторським і комерційним здібностям станом на 1913 рік у власності Об'єднаних товариств пароплавства по Дніпру та його притоках перебували 64 пароплави вартістю у 3,7 млн рублів, 7 барж, 93 обладнані пристані; здійснювалося регулярне пасажирське та вантажне сполучення на 7-ми окремих лініях: Києво-Катеринославській, Києво-Гомельській, Гомельо-Вітківській, Києво-Чернігівській, Києво-Пінській, Києво-Могильовській, Могильово-Оршанській; за один лише 1911 рік пароплавами товариств було перевезено понад 1,5 млн пасажирів і майже 8 млн пудів різних вантажів. Засновник низки акціонерних товариств у цукровій промисловості, зокрема, спільно з Бродськими — Ново-Биківського цукрового заводу на Чернігівщині.

Сприяв розвиткові трамвайного сполучення та артезіанського водопостачання в Києві. Був головою ради Київського приватного комерційного банку та головою міського Купецького товариства взаємного кредиту.

У роки революції 1905–1907 років подав на розгляд властей кілька записок щодо обґрунтування необхідності надання єврейському населенню рівних прав, брав участь у розслідуванні обставин жовтневого 1905 року погрому в Києві. Як меценат фінансово підтримував діяльність освітніх закладів, був почесним членом піклувальної ради відкритого 1896 року за його безпосередньої участі Київського комерційного училища.

На власні кошти збудував єврейське початкове училище «Талмуд-Тора» на 420 учнів та 1908 двохкласне початкове училище на Трухановому острові на 150 учнів, доповнене 1913 року ремісничим відділенням з добре обладнаними навчальними майстернями й передане у відання Київського доброчинного товариства Відомства закладів імператриці Марії. Задля задоволення духовних потреб мешканців Труханового острова 1910 року збудував за проектом архітектора Євгена Єрмакова парафіяльну Свято-Єлизаветинську церкву. Діяльний член комітету Товариства для наукових єврейських видань, зусиллями якого здійснено масштабний проект з підготовки та друку багатотомної «Еврейской энциклопедии».

Після революції емігрував у Німеччину. Помер у Берліні 5 лютого 1925 року, похований на берлінському єврейському кладовищі Вайсензее.

Родина Редагувати

  • Дружина Розалія (Рівка) (бл. 1858 — ?), дочка люблінського купця Іцки (Ісаака) Цукера, одружилися 7 [19] грудня 1876 року
  • Син Арнольд Марголін (4 [16] листопада 1877 — 29 жовтня 1956) — адвокат, дипломат, громадський діяч і письменник.
  • Син Семен Марголін (20 вересня [1 жовтня] 1882 — ?).

Вшанування Редагувати

У листопаді 2021 року у Києві (за адресою вулиця Ольгинська 2/1) встановлено мініскульптуру проєкту «Шукай» «Давид Марголін».

Примітки Редагувати

  1. Graffman G. I Really should be Practicing, Doubleday & Co., 1981, p. 12-15. (англ.)
  2. Давид Семенович Марголин. Некролог // Руль : газета. — Берлин, 1925. — № . — 7 февраля. — С. 4. (рос. дореф.) [ 17 червня 2018 у Wayback Machine.]
  3. Гольденвейзер А. А. Памяти Д. С. Марголина // Руль : газета. — Берлин, 1925. — № 1272. — 8 февраля. — С. 5. (рос. дореф.) [ 17 червня 2018 у Wayback Machine.]
  4. Запис № 109 про одруження у метричній книзі київського равінату за 1876 рік // ЦДІАК України. Ф. 1164. Оп. 1. Спр. 35 (389 — по старій нумерації). Арк. 153зв–154.
  5. Запис про народження № 363(м) у метричній книзі київського равінату за 1877 рік // ЦДІАК України. Ф. 1164. Оп. 1. Спр. 40 (394 — по старій нумерації). Арк. 217зв–218.
  6. Запис про народження № 305(м) у метричній книзі київського равінату за 1882 рік // ЦДІАК України. Ф. 1164. Оп. 1. Спр. 52 (406 — по старій нумерації). Арк. 179зв–180.
  7. «Хто за цим стоїть?» 5 маловідомих меценатів, які подарували місту пам’ятки архітектури | Громадський Простір. www.prostir.ua (укр.). Процитовано 23 липня 2022. 

Посилання Редагувати

Джерела Редагувати

  • Любченко В. Б. Марголін Давид Семенович // Енциклопедія історії України: Т. 6: Ла–Мі / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. — К.: В-во «Наукова думка», 2009. — С. 505. — ISBN 978-966-00-1028-1.
  • Марголин Давид Семенович [Архівовано 19 липня 2014 у Wayback Machine.] // Еврейская энциклопедия Брокгауза и Ефрона: Т. 10: Ладенбург — Миддот / Под общ. ред. А. Гаркави и Л. Каценельсона. — СПб: Издание Общества для научных еврейских изданий и Издательства Брокгауз—Ефрон, 1911. — К. 620–621. (рос.)
  • Марголин Давид Семенович [ 14 липня 2014 у Wayback Machine.] // Деловой мир России: Историко-биографический справочник / М. Н. Барышников. — СПб: Искусство-СПБ, Logos, 1998. — 448 с., ил. — ISBN 5-210-01503-3. (рос.)


Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Margolin Davi d Seme novich yid דוד מרגלין 1850 1850 Pinsk 5 lyutogo 1925 Berlin komerciyi radnik kiyivskij kupec 1 yi gildiyi pidpriyemec mecenat i gromadskij diyach bagatorichnij golova pravlinnya Tovaristva Kiyivskoyi miskoyi zaliznici vlasnik Demiyivskogo tramvaya Batko Arnolda Margolina David Semenovich Margolinros doref David Semenovich MargolinDavid Semenovich Margolin 1913 rikNarodivsya ne ranishe 1846 i ne piznishe 1855 abo 1850 Pinsk Poliske voyevodstvo Polska RespublikaPomer 5 lyutogo 1925 1925 02 05 Berlin Nimecka imperiyaPohovannya Yevrejske kladovishe VasenzeGromadyanstvo Rosijska imperiyaMisce prozhivannya KiyivDiyalnist pidpriyemecKonfesiya yudayizmDiti sin Arnold Davidovich MargolinAvtografNagorodi Orden Svyatoyi Anni 4 stupenya 4 j st Orden Svyatogo Stanislava 2 stupenya 2 j st Mediafajli u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Margolin Zmist 1 Biografiya 2 Rodina 3 Vshanuvannya 4 Primitki 5 Posilannya 6 DzherelaBiografiya RedaguvatiNarodivsya v Pinsku nini misto Brestskoyi obl Bilorus Ne zdobuvshi vishoyi osviti zarekomenduvav sebe najpalkishim pribichnikom tehnichnogo progresu i organizaciyi virobnictva na novih zasadah Oselivshis 1868 roku v Kiyevi zrobiv strimku j uspishnu pidpriyemnicku kar yeru za sho 1898 roku buv pozhaluvanij zvannyam komerciyi radnika Vstupivshi 1870 roku komercijnim agentom na sluzhbu do Tovaristva paroplavstva po Dnipru ta jogo pritokah skoro stav chlenom jogo pravlinnya 1888 roku stav iniciatorom stvorennya ta odnim iz zasnovnikiv Drugogo tovaristva paroplavstva po Dnipru ta jogo pritokah v yakomu obijmav posadu direktora rozporyadnika Dlya pravlinnya paroplavstva zbuduvav kam yanicyu na suchasnij vulici Petra Sagajdachnogo 12 Vid 1893 roku obidva tovaristva paroplavstva diyali pid spilnim upravlinnyam na choli z Margolinim Zavdyaki jogo organizatorskim i komercijnim zdibnostyam stanom na 1913 rik u vlasnosti Ob yednanih tovaristv paroplavstva po Dnipru ta jogo pritokah perebuvali 64 paroplavi vartistyu u 3 7 mln rubliv 7 barzh 93 obladnani pristani zdijsnyuvalosya regulyarne pasazhirske ta vantazhne spoluchennya na 7 mi okremih liniyah Kiyevo Katerinoslavskij Kiyevo Gomelskij Gomelo Vitkivskij Kiyevo Chernigivskij Kiyevo Pinskij Kiyevo Mogilovskij Mogilovo Orshanskij za odin lishe 1911 rik paroplavami tovaristv bulo perevezeno ponad 1 5 mln pasazhiriv i majzhe 8 mln pudiv riznih vantazhiv Zasnovnik nizki akcionernih tovaristv u cukrovij promislovosti zokrema spilno z Brodskimi Novo Bikivskogo cukrovogo zavodu na Chernigivshini Spriyav rozvitkovi tramvajnogo spoluchennya ta artezianskogo vodopostachannya v Kiyevi Buv golovoyu radi Kiyivskogo privatnogo komercijnogo banku ta golovoyu miskogo Kupeckogo tovaristva vzayemnogo kreditu U roki revolyuciyi 1905 1907 rokiv podav na rozglyad vlastej kilka zapisok shodo obgruntuvannya neobhidnosti nadannya yevrejskomu naselennyu rivnih prav brav uchast u rozsliduvanni obstavin zhovtnevogo 1905 roku pogromu v Kiyevi Yak mecenat finansovo pidtrimuvav diyalnist osvitnih zakladiv buv pochesnim chlenom pikluvalnoyi radi vidkritogo 1896 roku za jogo bezposerednoyi uchasti Kiyivskogo komercijnogo uchilisha Na vlasni koshti zbuduvav yevrejske pochatkove uchilishe Talmud Tora na 420 uchniv ta 1908 dvohklasne pochatkove uchilishe na Truhanovomu ostrovi na 150 uchniv dopovnene 1913 roku remisnichim viddilennyam z dobre obladnanimi navchalnimi majsternyami j peredane u vidannya Kiyivskogo dobrochinnogo tovaristva Vidomstva zakladiv imperatrici Mariyi Zadlya zadovolennya duhovnih potreb meshkanciv Truhanovogo ostrova 1910 roku zbuduvav za proektom arhitektora Yevgena Yermakova parafiyalnu Svyato Yelizavetinsku cerkvu Diyalnij chlen komitetu Tovaristva dlya naukovih yevrejskih vidan zusillyami yakogo zdijsneno masshtabnij proekt z pidgotovki ta druku bagatotomnoyi Evrejskoj enciklopedii Pislya revolyuciyi emigruvav u Nimechchinu 1 Pomer u Berlini 5 lyutogo 1925 roku 2 pohovanij na berlinskomu yevrejskomu kladovishi Vajsenzee 3 Rodina RedaguvatiDruzhina Rozaliya Rivka bl 1858 dochka lyublinskogo kupcya Icki Isaaka Cukera odruzhilisya 7 19 grudnya 1876 roku 4 Sin Arnold Margolin 4 16 listopada 1877 5 29 zhovtnya 1956 advokat diplomat gromadskij diyach i pismennik Sin Semen Margolin 20 veresnya 1 zhovtnya 1882 6 Vshanuvannya RedaguvatiU listopadi 2021 roku u Kiyevi za adresoyu vulicya Olginska 2 1 vstanovleno miniskulpturu proyektu Shukaj David Margolin 7 Primitki Redaguvati Graffman G I Really should be Practicing Doubleday amp Co 1981 p 12 15 angl David Semenovich Margolin Nekrolog Rul gazeta Berlin 1925 7 fevralya S 4 ros doref Arhivovano 17 chervnya 2018 u Wayback Machine Goldenvejzer A A Pamyati D S Margolina Rul gazeta Berlin 1925 1272 8 fevralya S 5 ros doref Arhivovano 17 chervnya 2018 u Wayback Machine Zapis 109 pro odruzhennya u metrichnij knizi kiyivskogo ravinatu za 1876 rik CDIAK Ukrayini F 1164 Op 1 Spr 35 389 po starij numeraciyi Ark 153zv 154 Zapis pro narodzhennya 363 m u metrichnij knizi kiyivskogo ravinatu za 1877 rik CDIAK Ukrayini F 1164 Op 1 Spr 40 394 po starij numeraciyi Ark 217zv 218 Zapis pro narodzhennya 305 m u metrichnij knizi kiyivskogo ravinatu za 1882 rik CDIAK Ukrayini F 1164 Op 1 Spr 52 406 po starij numeraciyi Ark 179zv 180 Hto za cim stoyit 5 malovidomih mecenativ yaki podaruvali mistu pam yatki arhitekturi Gromadskij Prostir www prostir ua ukr Procitovano 23 lipnya 2022 Posilannya RedaguvatiKalnickij M B David Margolin biznesmen universal Arhivovano 16 kvitnya 2018 u Wayback Machine Gazeta po kievski 2009 3 dekabrya ros Kalnickij M B Chelovek i parohod Arhivovano 14 lipnya 2014 u Wayback Machine Kontrakty 2006 16 aprel ros Santarovich A Lico Kieva evrejskij gorod Arhivovano 14 lipnya 2014 u Wayback Machine comments ua 2010 18 dekabrya ros Dzherela RedaguvatiLyubchenko V B Margolin David Semenovich Enciklopediya istoriyi Ukrayini T 6 La Mi Redkol V A Smolij golova ta in NAN Ukrayini Institut istoriyi Ukrayini K V vo Naukova dumka 2009 S 505 ISBN 978 966 00 1028 1 Margolin David Semenovich Arhivovano 19 lipnya 2014 u Wayback Machine Evrejskaya enciklopediya Brokgauza i Efrona T 10 Ladenburg Middot Pod obsh red A Garkavi i L Kacenelsona SPb Izdanie Obshestva dlya nauchnyh evrejskih izdanij i Izdatelstva Brokgauz Efron 1911 K 620 621 ros Margolin David Semenovich Arhivovano 14 lipnya 2014 u Wayback Machine Delovoj mir Rossii Istoriko biograficheskij spravochnik M N Baryshnikov SPb Iskusstvo SPB Logos 1998 448 s il ISBN 5 210 01503 3 ros nbsp Ce nezavershena stattya pro osobu sho maye stosunok do Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Margolin David Semenovich amp oldid 36631603