Маргарита Марія Алякок

Свята Маргари́та Марі́я Аляко́к (фр. Marguerite-Marie Alacoque; 1647–1690) — французька монахиня, засновниця культу «Найсвятішого Серця Ісуса».

Маргарита Марія Алякок
Marguerite-Marie Alacoque
Народилася	22.07.1647, Бургундія, у департаменті Сона й Луара Веровр
Померла	17.10.1690, Бургундія, у департаменті Сона й Луара Паре-ле-Моньяль
Канонізована	1864
У лику	святий
Медіафайли на Вікісховищі

Життєпис

Маргарита Марія Алякок народилася 22 липня 1647 року в Лотекурі (фр. L'Hautecour), тепер частині комуни Веровр біля Отена.

Її батько, адвокат за професією, умер у молодих літах, і після його смерті (1655) вона прийшла в монастир Благовіщення Пресвятої Богородиці в Шаролі.

У монастирі її розбив параліч, зцілення від якого вона приписала заступництву Богородиці, після чого зважилася вести аскетичне життя, вступила в 1671 році в монахині у Візитандинський монастир у Парэ-Ле-Моніалі й там назвалася за іменем Пресвятої Діви Марії.

Про свій релігійний екстаз вона написала містичний твір «La devotion au coeur de Jesus», що був оприлюднений в 1698 патером Краузе. Твір послужив приводом до заснування культу Святого Серця Ісуса, про поширення якого ще в той час почали піклуватися єзуїти.

Алякок померла 17 жовтня 1690 року й в 1864 році була зарахована папою римським Пієм IX до лику святих.

Література

• Ланге, «La vie de la venerable mere Marguerite Marie» (Париж, 1729);
• Венцельбургера, «Maria A. und das Heilige Herz» («Unsere Zeit», 1873, II).

Посилання

• Алакокъ Маргарита-Марія // Энциклопедический словарь, составленный русскими учеными и литераторами. Том III / П. Л. Лавров. — СПб. : Тип. И. И. Глазунова и Комп, 1861. — С. 6.
• Алакок // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)