www.wikidata.uk-ua.nina.az

Мараведі ісп Maravedí maɾaβeˈði порт Maravedi mɐrɐvəˈdi з араб الدينار المرابطي динар моравідів назва різних монет із зо

Мараведі

Мараведі (ісп. Maravedí [maɾaβeˈði], порт. Maravedi [mɐrɐvəˈdi), з араб. الدينار المرابطي‎ динар моравідів) — назва різних монет із золота, а пізніше срібла, що перебували в обігу в християнських королівствах Піренейського півострова в XI—XIV століттях, а також назвв різних піренейських одиниць обліку цінних металів в період між XI і XIX століттями.

Золоті мараведі, викарбувані в Толедо Альфонсом VIII Кастилським, 1191 рік

Етимологія Редагувати

Слово мараведі походить від арабського marabet або marabotin — різновиду золотого динара, що карбувався в Андалусії на Піренейському півострові марокканськими Альморавідами та отримав на їх честь свою назву (араб. المرابطون al-Murābitũn, спів. مرابط Murābit). Іспанське слово maravedí незвичайне тим, що має три задокументовані форми множини: maravedís, maravedíes і maravedises.

Історія Редагувати

Аверс монети 4 мараведі Ізабелли I і Фернандо II, монетний двір Куенки.

Золотий динар вперше був викарбований на Піренеях в мавританській Андалусії за часів еміра Кордови Абд-ар-Рахмана III (912—961). Протягом XI століття динар став відомий по всій Європі як морабіт, моработін або мурабітіну.

У XII столітті золотий динар Альмаровідів скопіювали правителі християнських держав Піренейського півострова. Афонсу I, граф (1128—1139), а пізніше король Португалії (1139—1185), випустив золоті мараведі 931-ї проби вагою 3,9 г із зображенням короля на коні, герба Португалії та написом Moneta domini Alfonsi regis Portugalensium (монета пана Афонсу короля португальців). Його син Саншу I Португальський (1154—1211), а також король Леону Фердинанд II (1157—1188) та король Кастилії Альфонсо VIII (1158—1214) карбували золоті мараведі у власних країнах. Нова версія монети стала відомою як мурабітіну (порт. morabitino) в Королівстві Португалія і як мараведі (ісп. maravedí) в інших Піренейських королівствах. Золотий моработін або мараведі Альфонсо VIII зберіг написи арабською мовою, але мав літери ALF внизу. Він важив близько 3,8 грама.

У Кастилії золотий мараведі незабаром став обліковою одиницею для золота, поряд із суельдо (від solidus) для срібла та дінейро (від лат. denarius) для білону (ісп. vellón).

Під час правління Хайме I Арагонського (1213—1276), вміст золота в мараведі впав до грама, він продовжував падати далі і зрештою за Альфонсо X Кастильського (1252—1284) мараведі стало повністю срібною монетою. На той час слово мараведі використовувалося офіційно для певної монети, для будь-якої монети в розмовній мові, а також як синонім самих грошей, що призвело до певної плутанини в тлумаченні посилань на гроші, цінності та карбування XIII століття.

Мурабітіну, випущені португальським королем Саншу I

Альфонсо X, наприклад, зробив три випуски монет з білону, і кожна нова монета називалася мараведі. Його основна срібна монета 1258—1271 років також називалась мараведі або срібним мараведі (ісп. maravedí de plata). Вона важила 6,00 г., містила 3,67 грами чистого срібла і коштувала 30 дінейро. У той час розрахунковими грошима були мараведі в 15 суельдо або 180 дінейро, тож один мараведі як облікова одиниця коштував шість срібних монет мараведі.

Облікова одиниця срібних мараведі становила (за деякими оцінками) близько 22 г срібла в 1258 році. Вона впала до 11 г у 1271 році, до 3 г у 1286 році та до 1,91 г у 1303 році.

Мараведі Фернандо VII 1830 року.

До 1300 року золоті мараведі зникли як розрахункові гроші. Срібні мараведі поступово почали використовувати як розрахункові гроші для більших сум, для оцінки вартості золотих монет і монетного двору для срібла, і з часом мараведі витіснило суельдо як основну облікову одиницю для цього дорогоцінного металу. Альфонсо XI (1312—1350) не називав жодну зі своїх монет мараведі, і з того часу цей термін використовувався лише як розрахункова одиниця, а не як назва монети.

У 1537 році марведі стало найменшою іспанською розрахунковою одиницею, 1/34 частиною реала. Мараведі залишався розрахунковим грошима в Іспанії до 1847 року.

Мараведі Нового світу Редагувати

Після відкриття Іспанією Америки мідні мараведі разом із срібними реалами були першими монетами, викарбуваними в Іспанії з метою обігу в колоніях Нового світу. Ці монети, викарбувані зі спеціальним дизайном для використання саме в Америці, вперше були викарбувані в Севільї в 1505 році для відправки на колоніальний острів Еспаньйола наступного року, таким чином даючи цим монетам їхню відмінність як перші монети для Нового Світу. До 1531 року ці монети все ще карбувалися, тепер і в Севільї, і в Бургосі. Ці мараведі використовувалися як іспанська колоніальна дрібна монета для невеликих транзакцій, а після відкриття монетних дворів у Новому Світі, як у Мексиці (замовлено у 1535 році, виробництво розпочато у 1536 році), так і в Санто-Домінго (замовлено у 1536 році, виробництво розпочато у 1542 році), монети цього типу також карбувалися там.

Див. також Редагувати

Галерея Редагувати

Примітки Редагувати

  1. DPD on maravedís
  2. ↑ Moedas de ouro do milénio português. www.museucasadamoeda.pt (pt-PT). Процитовано 18 грудня 2021. 
  3. ↑ Morabitino (pt-pt). Numisma Leilões. Процитовано 18 грудня 2021. 

Джерела Редагувати

  • Frey, Albert R. (1916). A dictionary of numismatic names: their official and popular designations. American Journal of Numismatics I: 143. .
  • Proctor, Jorge A. (October 2001). America's First Official Coinage. The Numismatist (Colorado Springs, Colorado). .
  • Sédillot, René (1955). Toutes les monnaies du monde. Paris: Recueil Sirey. с. 170–171, 325–326. .
  • Sedwick, Daniel (January 1995). Practical Book of Cobs: History, Identification, Shipwrecks, Values, Market, Coin Photos. ISBN 99913-0-101-1. .
  • Shaw, W.A. (1967) [1896]. The history of currency 1251 to 1894: being an account of the gold and silver moneys and monetary standards of Europe and America, together with an examination of the effects of currency and exchange phenomena on commercial and national progress and well-being. New York: G.P. Putnam's Sons, reprinted by Augustus M. Kelley. с. 319–344. LC 67·20086. .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Maravedi isp Maravedi maɾabeˈdi port Maravedi mɐrɐveˈdi z arab الدينار المرابطي dinar moravidiv nazva riznih monet iz zolota a piznishe sribla sho perebuvali v obigu v hristiyanskih korolivstvah Pirenejskogo pivostrova v XI XIV stolittyah a takozh nazvv riznih pirenejskih odinic obliku cinnih metaliv v period mizh XI i XIX stolittyami Zoloti maravedi vikarbuvani v Toledo Alfonsom VIII Kastilskim 1191 rik Zmist 1 Etimologiya 2 Istoriya 3 Maravedi Novogo svitu 4 Div takozh 5 Galereya 6 Primitki 7 DzherelaEtimologiya RedaguvatiSlovo maravedi pohodit vid arabskogo marabet abo marabotin riznovidu zolotogo dinara sho karbuvavsya v Andalusiyi na Pirenejskomu pivostrovi marokkanskimi Almoravidami ta otrimav na yih chest svoyu nazvu arab المرابطون al Murabitũn spiv مرابط Murabit Ispanske slovo maravedi nezvichajne tim sho maye tri zadokumentovani formi mnozhini maravedis maravedies i maravedises 1 Istoriya Redaguvati nbsp Avers moneti 4 maravedi Izabelli I i Fernando II monetnij dvir Kuenki Zolotij dinar vpershe buv vikarbovanij na Pireneyah v mavritanskij Andalusiyi za chasiv emira Kordovi Abd ar Rahmana III 912 961 Protyagom XI stolittya dinar stav vidomij po vsij Yevropi yak morabit morabotin abo murabitinu U XII stolitti zolotij dinar Almarovidiv skopiyuvali praviteli hristiyanskih derzhav Pirenejskogo pivostrova Afonsu I graf 1128 1139 a piznishe korol Portugaliyi 1139 1185 vipustiv zoloti maravedi 931 yi probi vagoyu 3 9 g iz zobrazhennyam korolya na koni gerba Portugaliyi ta napisom Moneta domini Alfonsi regis Portugalensium moneta pana Afonsu korolya portugalciv Jogo sin Sanshu I Portugalskij 1154 1211 2 3 a takozh korol Leonu Ferdinand II 1157 1188 ta korol Kastiliyi Alfonso VIII 1158 1214 karbuvali zoloti maravedi u vlasnih krayinah Nova versiya moneti stala vidomoyu yak murabitinu port morabitino v Korolivstvi Portugaliya 2 3 i yak maravedi isp maravedi v inshih Pirenejskih korolivstvah Zolotij morabotin abo maravedi Alfonso VIII zberig napisi arabskoyu movoyu ale mav literi ALF vnizu Vin vazhiv blizko 3 8 grama U Kastiliyi zolotij maravedi nezabarom stav oblikovoyu odiniceyu dlya zolota poryad iz sueldo vid solidus dlya sribla ta dinejro vid lat denarius dlya bilonu isp vellon Pid chas pravlinnya Hajme I Aragonskogo 1213 1276 vmist zolota v maravedi vpav do grama vin prodovzhuvav padati dali i zreshtoyu za Alfonso X Kastilskogo 1252 1284 maravedi stalo povnistyu sribnoyu monetoyu Na toj chas slovo maravedi vikoristovuvalosya oficijno dlya pevnoyi moneti dlya bud yakoyi moneti v rozmovnij movi a takozh yak sinonim samih groshej sho prizvelo do pevnoyi plutanini v tlumachenni posilan na groshi cinnosti ta karbuvannya XIII stolittya nbsp Murabitinu vipusheni portugalskim korolem Sanshu IAlfonso X napriklad zrobiv tri vipuski monet z bilonu i kozhna nova moneta nazivalasya maravedi Jogo osnovna sribna moneta 1258 1271 rokiv takozh nazivalas maravedi abo sribnim maravedi isp maravedi de plata Vona vazhila 6 00 g mistila 3 67 grami chistogo sribla i koshtuvala 30 dinejro U toj chas rozrahunkovimi groshima buli maravedi v 15 sueldo abo 180 dinejro tozh odin maravedi yak oblikova odinicya koshtuvav shist sribnih monet maravedi Oblikova odinicya sribnih maravedi stanovila za deyakimi ocinkami blizko 22 g sribla v 1258 roci Vona vpala do 11 g u 1271 roci do 3 g u 1286 roci ta do 1 91 g u 1303 roci nbsp Maravedi Fernando VII 1830 roku Do 1300 roku zoloti maravedi znikli yak rozrahunkovi groshi Sribni maravedi postupovo pochali vikoristovuvati yak rozrahunkovi groshi dlya bilshih sum dlya ocinki vartosti zolotih monet i monetnogo dvoru dlya sribla i z chasom maravedi vitisnilo sueldo yak osnovnu oblikovu odinicyu dlya cogo dorogocinnogo metalu Alfonso XI 1312 1350 ne nazivav zhodnu zi svoyih monet maravedi i z togo chasu cej termin vikoristovuvavsya lishe yak rozrahunkova odinicya a ne yak nazva moneti U 1537 roci marvedi stalo najmenshoyu ispanskoyu rozrahunkovoyu odiniceyu 1 34 chastinoyu reala Maravedi zalishavsya rozrahunkovim groshima v Ispaniyi do 1847 roku Maravedi Novogo svitu RedaguvatiPislya vidkrittya Ispaniyeyu Ameriki midni maravedi razom iz sribnimi realami buli pershimi monetami vikarbuvanimi v Ispaniyi z metoyu obigu v koloniyah Novogo svitu Ci moneti vikarbuvani zi specialnim dizajnom dlya vikoristannya same v Americi vpershe buli vikarbuvani v Sevilyi v 1505 roci dlya vidpravki na kolonialnij ostriv Espanjola nastupnogo roku takim chinom dayuchi cim monetam yihnyu vidminnist yak pershi moneti dlya Novogo Svitu Do 1531 roku ci moneti vse she karbuvalisya teper i v Sevilyi i v Burgosi Ci maravedi vikoristovuvalisya yak ispanska kolonialna dribna moneta dlya nevelikih tranzakcij a pislya vidkrittya monetnih dvoriv u Novomu Sviti yak u Meksici zamovleno u 1535 roci virobnictvo rozpochato u 1536 roci tak i v Santo Domingo zamovleno u 1536 roci virobnictvo rozpochato u 1542 roci moneti cogo tipu takozh karbuvalisya tam Div takozh RedaguvatiMurabitinuGalereya Redaguvati nbsp Avers moneti 4 maravedi Izabelli I i Fernando II monetnij dvir Kuenki nbsp Revers moneti 4 maravedi Izabelli I i Fernando II monetnij dvir Kuenki nbsp Avers moneti z 8 maravedi Filipa III monetnij dvir Segoviyi 1607 roku nbsp Avers moneti z 8 maravedi Filipa III monetnij dvir Segoviyi 1607 roku nbsp Avers moneti v 16 maravedi Filipa IV monetnij dvir Sevilyi 1662 roku nbsp Revers moneti v 16 maravedi Filipa IV monetnij dvir Sevilyi 1662 roku nbsp Avers moneti 1 Maravedi Ferdinanda VI monetnij dvir Segoviyi 1747 roku nbsp Revers moneti 1 Maravedi Ferdinanda VI monetnij dvir Segoviyi 1747 roku Primitki Redaguvati DPD on maravedis a b Moedas de ouro do milenio portugues www museucasadamoeda pt pt PT Procitovano 18 grudnya 2021 a b Morabitino pt pt Numisma Leiloes Procitovano 18 grudnya 2021 Dzherela RedaguvatiFrey Albert R 1916 A dictionary of numismatic names their official and popular designations American Journal of Numismatics I 143 Proctor Jorge A October 2001 America s First Official Coinage The Numismatist Colorado Springs Colorado Sedillot Rene 1955 Toutes les monnaies du monde Paris Recueil Sirey s 170 171 325 326 Sedwick Daniel January 1995 Practical Book of Cobs History Identification Shipwrecks Values Market Coin Photos ISBN 99913 0 101 1 Shaw W A 1967 1896 The history of currency 1251 to 1894 being an account of the gold and silver moneys and monetary standards of Europe and America together with an examination of the effects of currency and exchange phenomena on commercial and national progress and well being New York G P Putnam s Sons reprinted by Augustus M Kelley s 319 344 LC 67 20086 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Maravedi amp oldid 38509636