Маній Емілій Лепід (лат. Manius Aemilius Lepidus) — давньоримський політик, консул 66 р. до н. е.
Маній Емілій Лепід | |
---|---|
лат. Manius Aemilius Lepidus | |
Народився | 2 століття до н. е. Стародавній Рим |
Помер | невідомо невідомо |
Країна | Стародавній Рим |
Діяльність | давньоримський політик, Ancient Roman military personnel |
Знання мов | латина |
Суспільний стан | патрицій[d] |
Посада | давньоримський сенатор[d] і консул |
Партія | оптимати |
Рід | Aemilii Lepidid |
Батько | невідомо |
Мати | невідомо |
У шлюбі з | невідомо |
Діти | Квінт Емілій Лепід |
Біографія ред.
Походив з патриціанського роду Еміліїв. Народився близько 109 р. до н. е. Його батьком вірогідно був Маній Емілій Лепід, монетарій. Мав сина — Квінта Емілія Лепіда, консула 21 р. до н. е.
У період між 84 та 78 рр. до н. е. знаходився в Азії на посаді проквестора. До 69 р. до н. е. обіймав посаду претора. Був обраний консулом у 66 р. до н. е. разом з Луцієм Волкацієм Туллом. Підтримав Гнея Корнелія, якого звинуватили в образі величі римського народу.
Згадується серед багатьох консулярів, що підтримали Цицерона при придушенні заколоту Катіліни у 63 р. до н. е. Він відмовився прийняти у своїй домівці Катіліну, який бажав бути добровільно взятим під варту, аби зняти з себе підозру, а в грудні того ж року Маній Емілій підтримав пропозицію про смертний вирок прибічникам Катіліни.
У 49 р. до н. е., на самому початку громадянської війни, зичив перемогу Гнею Помпею, але не наважився відплити з ним до Епіра і залишився в Італії.
Джерела ред.
- Цицерон
- Саллюст. Bellum Catilinae
- Діон Кассій. Історія Риму
- Асконій
- William Smith. Dictionary of Greek and Roman Biography and Mythology (1870)
- Digital Prosopography of the Roman Republic
- ↑ Thomas Robert Shannon Broughton The Magistrates of the Roman Republic — Society for Classical Studies, 1951. — ISBN 0-89130-812-1, 0-89130-811-3