www.wikidata.uk-ua.nina.az

Мандзенко Йосип Полікарпович Йосип Полікарпович Мандзенко 21 листопада 1890 після 1970 підполковник Армії УНР генерал хо

Мандзенко Йосип Полікарпович

Йосип Полікарпович Мандзенко (21 листопада 1890 — † після 1970) — підполковник Армії УНР (генерал-хорунжий на еміграції).

Йосип Полікарпович Мандзенко
 Підпоручик

 Підполковник
Загальна інформація
Народження 21 листопада 1890(1890-11-21)
Голованівськ, Балтський повіт, Подільська губернія, Російська імперія
Смерть † після 1970
 США
Військова служба
Приналежність  УНР
Війни / битви Перша світова війна
Українсько-радянська війна
Друга світова війна
Командування
командир 5-ї сотні 1-го Сірожупанного полку Дієвої армії УНР.
Нагороди та відзнаки
Хрест Симона Петлюри
«Воєнний хрест» (УНР)

Біографія Редагувати

Народився у м. Голованівськ Балтського повіту Подільської губернії. Закінчив Уманську чоловічу гімназію.

У 1908 р. вступив однорічником 2-го розряду до 74-го піхотного Ставропольського полку. У 1912 р. звільнився з армії. У 1914 р. був мобілізований. У листопаді 1914 р. склав іспит на звання прапорщика при 3-й запасній піхотній бригаді у Києві. Згодом — молодший офіцер 74-го піхотного Ставропольського полку. Був тричі поранений. Останнє звання у російській армії (з 16 серпня 1915 р.) — підпоручик.

У бою 22 серпня 1915 р. потрапив у австрійський полон, перебував у таборах Гарт та Иозефштадт, де став одним із ініціаторів створення гуртка офіцерів-українців. З лютого 1918 р. — сотенний 7-ї сотні та полковий ад'ютант 1-го козацько-стрілецького (Сірожупанного) полку, у складі якого у серпні 1918 р. повернувся в Україну. У подальшому — начальник харчової дивізійної валки Сірожупанної дивізії.

З жовтня 1918 р. — командир 5-ї сотні 1-го Сірожупанного полку Армії Української Держави, згодом — Дієвої армії УНР. 16 травня 1919 р. у складі полку потрапив у Луцьку до польського полону. Перебував у таборі Ланцут. З травня 1920 р. — начальник філії головного інформаційно-реєстраційного бюро у Вінниці. З 21 червня 1920 р. — старшина Охорони Головного Отамана С. Петлюри. У 1921 р. — старшина 50-го куреня 6-ї Січової дивізії Армії УНР.

З 1928 р. служив контрактовим офіцером польської армії у 58-му піхотному полку у Познані. З 1938 р. — у 37-му піхотному полісу у Кутно. Останнє звання в польській армії — капітан.

У червні 1943 р. вступив до стрілецької дивізії СС «Галичина».

Після Другої світової війни жив на еміграції у США. Автор спогадів під псевдонімом «Йосип Сірий».

Примітки Редагувати

  1. генерал-хорунжий на еміграції

Джерела Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Josip Polikarpovich Mandzenko 21 listopada 1890 pislya 1970 pidpolkovnik Armiyi UNR general horunzhij na emigraciyi Josip Polikarpovich Mandzenko Pidporuchik Pidpolkovnik 1 Zagalna informaciyaNarodzhennya 21 listopada 1890 1890 11 21 Golovanivsk Baltskij povit Podilska guberniya Rosijska imperiyaSmert pislya 1970 SShAVijskova sluzhbaPrinalezhnist UNRVijni bitvi Persha svitova vijnaUkrayinsko radyanska vijnaDruga svitova vijnaKomanduvannyakomandir 5 yi sotni 1 go Sirozhupannogo polku Diyevoyi armiyi UNR Nagorodi ta vidznakiHrest Simona Petlyuri Voyennij hrest UNR Biografiya RedaguvatiNarodivsya u m Golovanivsk Baltskogo povitu Podilskoyi guberniyi Zakinchiv Umansku cholovichu gimnaziyu U 1908 r vstupiv odnorichnikom 2 go rozryadu do 74 go pihotnogo Stavropolskogo polku U 1912 r zvilnivsya z armiyi U 1914 r buv mobilizovanij U listopadi 1914 r sklav ispit na zvannya praporshika pri 3 j zapasnij pihotnij brigadi u Kiyevi Zgodom molodshij oficer 74 go pihotnogo Stavropolskogo polku Buv trichi poranenij Ostannye zvannya u rosijskij armiyi z 16 serpnya 1915 r pidporuchik U boyu 22 serpnya 1915 r potrapiv u avstrijskij polon perebuvav u taborah Gart ta Iozefshtadt de stav odnim iz iniciatoriv stvorennya gurtka oficeriv ukrayinciv Z lyutogo 1918 r sotennij 7 yi sotni ta polkovij ad yutant 1 go kozacko strileckogo Sirozhupannogo polku u skladi yakogo u serpni 1918 r povernuvsya v Ukrayinu U podalshomu nachalnik harchovoyi divizijnoyi valki Sirozhupannoyi diviziyi Z zhovtnya 1918 r komandir 5 yi sotni 1 go Sirozhupannogo polku Armiyi Ukrayinskoyi Derzhavi zgodom Diyevoyi armiyi UNR 16 travnya 1919 r u skladi polku potrapiv u Lucku do polskogo polonu Perebuvav u tabori Lancut Z travnya 1920 r nachalnik filiyi golovnogo informacijno reyestracijnogo byuro u Vinnici Z 21 chervnya 1920 r starshina Ohoroni Golovnogo Otamana S Petlyuri U 1921 r starshina 50 go kurenya 6 yi Sichovoyi diviziyi Armiyi UNR Z 1928 r sluzhiv kontraktovim oficerom polskoyi armiyi u 58 mu pihotnomu polku u Poznani Z 1938 r u 37 mu pihotnomu polisu u Kutno Ostannye zvannya v polskij armiyi kapitan U chervni 1943 r vstupiv do strileckoyi diviziyi SS Galichina Pislya Drugoyi svitovoyi vijni zhiv na emigraciyi u SShA Avtor spogadiv pid psevdonimom Josip Sirij Primitki Redaguvati general horunzhij na emigraciyiDzherela RedaguvatiCDAVOU F 1075 Op 1 Spr 87 S 29 F 3172 Op 1 Spr 94 S 7 Josip Mandzenko SIROZhUPANNIKI Tabir polonenih ukrayinskih starshin v Jozefshtadti Avstro Ugorshina Za Derzhavnist Toronto 1966 11 S 5 17 Prohoda V Zapiski do istoriyi Sirih Sirozhupannikiv Za Derzhavnist Kalish 1929 1 S 72 117 Tinchenko Ya Yu Oficerskij korpus Armiyi Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki 1917 1921 Kniga I K Tempora 2007 ISBN 966 8201 26 4 Tinchenko Ya Yu Oficerskij korpus Armiyi Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki 1917 1921 Kniga II K Tempora 2011 355 s ISBN 978 617 569 041 3 CDAVOU Spisok starshin zarahovanih na dijsnu ukrayinsku vijskovu sluzhbu ta pidvishenih do nastupnih rangiv protyagom lipnya 1920 lipnya 1923 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Mandzenko Josip Polikarpovich amp oldid 34411417