Манд́ара (самоназва — вандала/vandala) — народ в Західній Африці.
| Мандара | |
|---|---|
| Спостерігач ринку в Дікоа мандарського походження, 1913 р. | |
| Самоназва | Vandala |
| Кількість | 990 тис. |
| Ареал | Камерун:660 тис. Чад:320 тис. Нігерія:10 тис. |
| Раса | негроїди |
| Близькі до: | матаки даби гідари гамергу падуки |
| Мова | мандарська |
| Релігія | мусульмани-суніти |
Загальні відомості ред.
Мандари — населяють разом із спорідненими матака, даба, гідар, гамергу, падуко гірські райони Мандара та територію між містами Мору і Маруа; живуть також в прикордонних районах Нігерії та Чаду. Чисельність в Камеруні 660 тис. чоловік, Нігерії 320 тис. чоловік, Чад 10 тис. чоловік. Говорять мандарською мовою, чадської групи афро-азійської сім'ї. Більшість мандара — мусульмани-суніти, частина дотримується традиційних вірувань.
Історія ред.
У XVII–XIX століттях у мандара існував власний султанат.
Господарство ред.
Традиційне зайняття — ручне вогневе для підсічки землеробство, на гірських схилах — терасне (просо, сорго, бобові, арахіс, рис, ямс), скотарство (велика та дрібна рогата худоба). Ремесла — виробництво художніх виробів з металу (заліза, бронзи, срібла), гончарне, ткацьке.
Поселення купчасті. Житло — кругла хатина з каменю або сиргацової цеглини, з високим конічним дахом з укладеної ярусами соломи.
Традиційний одяг: робоча — на стегнах пов'язка у чоловіків, шматок тканини, обернутий навколо тіла, у жінок; святкова — тунікозвична сорочка у чоловіків і широка строката сукня у жінок.
Їжа — переважно рослинна (перепічки, каші, юшки, гострі приправи з перцем, часником, цибулею).
Джерела ред.
- Б. В. Андрианов // НиРМ (рос.)
- Мандара (рос.)