Малий Волховець Малий Во лховець рос Малый Волховец права протока річки Волхов Відокремлюється від основного русла за 2

Малий Во́лховець (рос. Малый Волховец) — права протока річки Волхов. Відокремлюється від основного русла за 2 км від озера Ільмень, на північ від Рюрикова Городища. Потім огинає Великий Новгород і через 17 км знову впадає в Волхов за Хутинським монастирем, в районі Холопова містечка, утворюючи, таким чином, великий острів, на якому, крім іншого, перебуває Торгова сторона Великого Новгорода.

Малий Волховець
Весняний розлив на Малому Волховці
58°35′46″ пн. ш. 31°24′52″ сх. д. / 58.596111111138775° пн. ш. 31.41444444447177986° сх. д.
Витік	річка Волхов
• координати	58°30′15″ пн. ш. 31°17′46″ сх. д. / 58.50416666669477195° пн. ш. 31.29611111113877797° сх. д.
Гирло	річка Волхов
• координати	58°35′47″ пн. ш. 31°24′54″ сх. д. / 58.59638888891677766° пн. ш. 31.41500000002777782° сх. д.
Басейн	Neva basin^d
Країни:	Росія
Регіон	Новгородська область
Довжина	17 км
Притоки:	Вішера

Медіафайли у Вікісховищі

Приблизно через 1 км після витоку розділяється на два рукави — Левошню і Правошню, які зливаються знову перед Синім мостом. Справа в Малий Волховець впадає річка Вішера.

Щорічно, під час весняної повені річка сильно розливається і, з огляду на невелику протяжності, набуває вигляду озера.

На берегах Малого Волховця знаходяться села Волотово та Новомиколаївське; архітектурні пам'ятники: останки Кирилова монастиря, Холопово містечко. У безпосередній близькості — церква Спаса на Ковальовому полі, церква Успіння на Волотовом полі та Хутинський монастир.

Мапа з зазначенням джерела Малого Волховця (червона стрілка) і Жілотуга (зелена стрілка)

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Category:Maly Volkhovets

Жілотуг Редагувати

Згідно з історичними джерелами, раніше витік Малого Волховця перебував дещо південніше, приблизно в точці, де сьогодні починається Сіверсов канал. Сучасний ж початок Малого Волховця був раніше струмком Жілотуг, який мав на Волховці невелику протоку і далі (сьогодні — це Левошня) проходив до місця впадання в Волховець в районі сучасного Синього мосту. Через Жілотуг існував міст. І міст і сам струмок згадуються в Першому новгородському літописі старшого й молодшого ізводів.

Примітки Редагувати

. Архів оригіналу за 6 березня 2010. Процитовано 11 червня 2010.
. Архів оригіналу за 6 травня 2010. Процитовано 11 червня 2010.
М. Хитров: Олександр Невський^{[недоступне посилання]}
. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 11 червня 2010.

Література Редагувати

Л. А. Секретар, Л. А. Філіппова. По Приільменню. Путівник, Леніздат, 1991

Посилання Редагувати

План Новгорода 1762 року [ 6 травня 2010 у Wayback Machine.]
Яндекс-словник^{[недоступне посилання з липня 2019]}

[1] . Архів оригіналу за 6 березня 2010. Процитовано 11 червня 2010.

[2] . Архів оригіналу за 6 травня 2010. Процитовано 11 червня 2010.

[3] М. Хитров: Олександр Невський^{[недоступне посилання]}

[4] . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 11 червня 2010.