Максиміліан Марцелі Тульє (пол. Maksymilian Marceli Thullie; 16 січня 1853, Львів — 1 вересня 1939, там само) — польський інженер. Доктор технічних наук (1901), почесний професор (1926). 1889—1925 — завідувач кафедри будівництва мостів, 1893 — звичайний професор Львівської політехнічної школи. Ректор Львівської політехнічної школи у 1894 і 1910 роках. Один із розробників правил використання залізобетону в будівництві мостів; запровадив поняття фази.
| Максиміліан Тульє | |
|---|---|
| Maksymilian Marceli Thullie | |
| Народився | 16 січня 1853 Львів, Австрійська імперія |
| Помер | 1 вересня 1939 (86 років) Львів, Львівське воєводство, Польська Республіка |
| Поховання | |
| Країна | Республіка Польща |
| Діяльність | політик, інженер, викладач університету |
| Alma mater | Львівська технічна академія, Віденський технічний університет |
| Заклад | Львівська політехніка |
| Посада | Ректор Львівської політехніки (1894—1895 і 1910—1911) |
| Вчене звання | професор |
| Членство | Польське наукове товариство у Львові |
| Рід | Q63531283? |
| Діти | Чеслав Тульє |
| Нагороди | |
Максиміліан Тульє у Вікісховищі |
Біографія ред.
У 1871 — студент Львівської технічної академії, наступного року перевівся до Віденського технічного університету, де закінчив факультет інженерії (1876). Від 1876 року працював у Львівсько-Чернівецькій залізниці. 1878 року здобув звання інженера, викладач теорії будівництва мостів, будівельної механіки, штатний доцент, з 1888 — безплатний надзвичайний професор статики будівництва і теорії мостів, 1889—1925 — завідувач кафедри будівництва мостів, 1893 — звичайний професор Львівської політехнічної школи. Ректор Львівської політехнічної школи у 1894 і 1910 роках.
Від 1877 року був членом Політехнічного товариства у Львові. Упродовж 1885—1893 років працював редактором друкованого органу товариства — часопису «Czasopismo Techniczne».
1894 року ініціював побудову у подвір'ї Львівської політехніки залізобетонного моста-арки (стоїть там і досі), як експоната для виставки застосування залізобетону, що проводилася в той час у Львові.
Автор 29 підручників та 183 наукових праць.
Помер у день початку Другої світової війни, 1 вересня 1939 року. Похований на полі № 71 Личаківського цвинтаря.
Примітки ред.
- ↑ Internetowy Polski Słownik Biograficzny
- Буцко М. І. Відомі вчені Державного університету «Львівська політехніка» — Львів: 1994. — С. 210–211. — 257 с.
- Дані на сторінці Бібліотеки Сейму Польщі (пол.)
- Księga pamiątkowa, wydana przez komisję, wybraną z łona Polskiego Towarzystwa Politechnicznego we Lwowie [1877—1927] / Pod. red. dr. Maksymiljana Matakiewicza. — Lwów: Nakładem Polskiego Towarzystwa Politechnicznego we Lwowie, 1927. — S. 96.
Джерела ред.
- Нові імена. Львівщина та львів'яни. Історико-біографічний енциклопедичний довідник. — Львів, 2004 — С. 422—423