Македонська волость (первісно Потапецька) — історична адміністративно-територіальна одиниця Канівського повіту Київської губернії з центром у селі Македони.
| Македонська волость | |
| Центр | Македони |
|---|---|
| Площа | 12 429 (1886) |
| Населення | 7839 осіб (1886) |
| Густота | 57.7 осіб / км² |
Станом на 1886 рік складалася з 9 поселень, 11 сільських громад. Населення — 7839 осіб (3820 чоловічої статі та 4019 — жіночої), 1007 дворових господарств.
| Площа, десятин | У тому числі орної, дес. | |
|---|---|---|
| Сільських громад | 5718 | 4855 |
| Приватної власності | 6470 | 4484 |
| Іншої власності | 241 | 218 |
| Загалом | 12429 | 9557 |
Основні поселення волості:
- Македони — колишнє власницьке село при річці Шевелиха за 46 верст від повітового міста, 1656 осіб, 223 дворів, православна церква, школа, 2 постоялих будинки.
- Дударі — колишнє власницьке село, 398 осіб, 66 дворів, каплиця, школа, 2 постоялих будинки.
- Малі Прицьки — колишнє власницьке село, 661 особа, 83 двори, православна церква, школа, постоялий будинок.
- Онацьки — колишнє власницьке село при струмкові, 311 осіб, 34 двори, постоялий будинок.
- Півці — колишнє власницьке село при струмкові, 731 особа, 102 дворів, православна церква, школа, постоялий будинок, лавка, бурякоцукровий будинок із лікарнею.
- Пищальники — колишнє власницьке село при струмкові, 962 особи, 147 дворів, православна церква, школа, 2 постоялих будинки.
- Потапці — колишнє власницьке село при струмкові, 846 осіб, 104 двори, православна церква, школа, постоялий будинок.
- Тулинці — колишнє власницьке село при струмкові, 1469 осіб, 179 дворів, православна церква, школа, постоялий будинок.
Наприкінці XIX сторіччя Потапецьку волость перейменовано на Македонську.
Старшинами волості були:
Джерела Редагувати
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
Посилання Редагувати
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1909 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіев. 1909. XX + 214 + 261 с.
- рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1910 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіев. 1910. XVI + 252 + 289 с.
- рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1912 г. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіев. 1912. XX + 289 + 275 + 68 с.
- рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1913 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіевъ. Типографія Губернскаго Правленія, Софійск. пл., зданіе Присутствен. мѣстъ. 1912. XXI + 286 + 293 + 75 с.
- рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1915 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіевъ. Типографія Губернскаго Правленія, Софійск. пл., зданіе Присутствен. мѣстъ. 1915. XXI + 244 + 290 + 62 с.
| Це незавершена стаття про адміністративно-територіальний поділ Російської імперії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |