Митрополит Макарій (в миру — Оксіюк Михайло Федорович; 17 (29) вересня 1884, с. Луковисько, (Радинський повіт), (Сідлецька губернія) — 2 березня 1961, м. Одеса) — церковний діяч, митрополит Варшавський і всієї Польщі. Рідний брат архієпископа (УАПЦ) (Оксіюка Йосифа Федоровича).
Митрополит Макарій (Оксіюк) Михайло Федорович Оксіюк | ||
| ||
---|---|---|
(Конфесія): | православний | |
Церква: | (Польська Православна Церква) | |
Попередник: | Митрополит (Діонісій (Валединський)) | |
Наступник: | Митрополит (Тимофій (Шреттер)) | |
(Альма-матер): | (Холмська духовна семінарія) | |
Науковий ступінь: | d | |
Діяльність: | священник | |
Національність: | українець | |
(Громадянство): | ![]() | |
Народження: | 29 вересня 1884 Луковисько, Ґміна М'єндзижець-Подляський, (Більський повіт), Республіка Польща | |
Смерть: | 1 березня 1961 (76 років) Одеса, Українська РСР, СРСР | |
Похований: | (Монастир Успіння Пресвятої Богородиці) | |
|
Біографія
Народився в с. Луковисько, (Радинського повіту), (Сідлецької губернії).
У 1907 році закінчив (Холмську духовну семінарію).
У 1911 році закінчив Київську духовну академію зі ступенем кандидата богослов'я і залишений при академії професорським стипендіатом.
У 1912 році був обраний доцентом академії по другій кафедрі Патрологія.
У 1914 році здобув ступінь магістра богослов'я за твір «Есхатологія св. Григорія Нісського». Історико-догматичне дослідження. Київ, 1914.
У 1917 році був обраний професором Київської академії і перебував на цій посаді до закриття академії в 1922 році.
У 1918–1922 роках перебував також доцентом з історії Візантії в Київському університеті та інституті Народної освіти.
У 1926–1933 роках працював у бібліотеці Української Академії Наук у Києві на посаді наукового працівника з функціями завідувача книгосховищем.
Після закриття духовної академії та виключення історії Візантії з планів викладання в ІНО, перебував також викладачем середніх навчальних закладів з історії та мов.
У 1942 році овдовів і в тому ж році прийняв священний сан. Перебував настоятелем спочатку св. Покровської, а потім св. Дмитрівської церкви у м. Києві.
У 1943 році возведений у сан протоієрея.
20 квітня 1945 в Загорську (Сергіїв Посад, Росія) пострижений у чернецтво і зведений в сан (архімандрита) Почаївської лаври.
22 квітня 1945 хіротонізований в єпископа Львівського і Тернопільського.
Хіротонія здійснена в Московському Патріаршому Богоявленському соборі Святійшим Патріархом Алексієм в співслужінні з митрополитом Київським Іоанном і єпископом Кишинівським Ієронімом.
До дня Великодня 21 квітня 1946, за труди в справі ліквідації УГКЦ нагороджений саном архієпископа РПЦ.
3 червня 1948 — архієпископ Львівський, Тернопільський і Мукачівсько-Ужгородський РПЦ.
З 8 по 18 липня 1948 року був учасником церковного торжества в Москві з нагоди 500-річчя автокефалії Російської Православної Церкви. Брав участь у нарадах патріархів і представників автокефальних Православних Церков за запропонованими Московською Патріархією питаннями:
- Ватикан і Православна Церква;
- Екуменічний рух і Православна Церква;
- Про Англіканській церковній ієрархії;
- Про церковний календар.
18 серпня 1949 нагороджений правом носіння хреста на клобуку.
З грудня 1949 року — почесний член Московської духовної академії.
На початку 1950 року організував Архієрейську конференцію за участю єпископів Антонія Станіславського і Михаїла Дрогобицького, присвячену питанням обрядності.
17 березня 1950 року звільнений від управління Мукачівсько-Ужгородської єпархії, залишившись архієпископом Львівським і Тернопільським.
19 квітня 1951 року собор єпископів Польської автокефальної православної церкви попросив патріарха Олексія І визначити ієрарха на посаду митрополита Варшавського і всієї Польщі. 15 травня 1951 відпущений під юрисдикцію Польської автокефальної Православної Церкви.
17 червня 1951 вручений диплом почесного члена Московської Духовної Академії.
8 липня 1951 року возведений у сан митрополита Варшавського і всієї Польщі та затверджений Головою Польської автокефальної Православної Церкви. Константинопольський патріархат визнав вибір нелегітимним, по причині позбавлення посади митрополита Діонісія. Митрополит Макарій ніколи не прийняв польського громадянства, залишаючись громадянином СРСР.
5 вересня 1951 року ліквідував Варшавську православну консисторію. В 1952 році скасував Внутрішній церковний статут і Парафіяльний статут ПАПЦ. Церква стала централізованою і в ній були запроваджені норми Російської Православної Церкви.
Значно вплинув на стан православної церкви на Підляшші. Очолив Варшавсько-Більську єпархію. Його турботами упорядковане богослужбове і господарське життя (Яблочинського Свято-Онуфріївського чоловічого монастиря) і та Свято-Марфо-Маріїнського жіночого монастиря на горі Грабарці.
![image](https://www.wikidata.uk-ua.nina.az/image/aHR0cHM6Ly91cGxvYWQud2lraW1lZGlhLm9yZy93aWtpcGVkaWEvY29tbW9ucy90aHVtYi8zLzNkL0Jpc2hvcF9NYWthcnlfZ3JhdmUuanBnLzI1MHB4LUJpc2hvcF9NYWthcnlfZ3JhdmUuanBn.jpg)
В 1954 році створив двомісячний російськомовний «Церковний вісник» і став його редактором.
Відстоював російський характер церкви в Польщі і виступав проти поширення церковних видань на білоруській, польській і український мові. В українські приходи часто призначав священиків, які не володіли мовою населення. Побоювався звинувачень в українському націоналізмі. Тим не менше в 1956 році ввів навчання української мови в Варшавській духовній семінарії. Добився відкриття Православної секції в Християнській богословській академії.
Відбудовував (катедральний собор святої Марії Магдалини) у Варшаві.
З 1957 року влада почала активно шукати заміну митрополиту довоєнними кадрами з польським громадянством. Процес стримував поганий стан здоров'я Макарія.
9 грудня 1959 року зрікся посади. В травні 1960 виїхав з Польщі на лікування до Москви.
Помер 2 березня 1961 року в Одесі. Похований на братському цвинтарі (Одеського Свято-Успенського монастиря).
Творча і богословська спадщина
- Теопасхитские споры. — Киев, 1913.
- Учение св. Апостола Павла об оправдании. — Киев, 1914.
- Эсхатология св. Григория Нисского (Историко-догматическое исследование) (магистерская диссертация). — Киев, 1914.
- Проповеди, произнесенные на пассиях в Великом посту. — Труды Киевской дух. академии. — 1911—1922 гг.
- Сводный каталог иностранной периодики в библиотеках г. Киева (в рукописи одобренный к печатанию), Киев, 1933.
- Послання Всечеснішим отцям деканам, настоятелям св. монастырів і всім душпастирям парафій Львівсько-Тернопільської Архієпископії // Єпархіальний Вісник. — 1946. — № 6. — С. 3—4.
- Всечеснішим душпастирям, благочестивим інокам і всім вірним Святої Православної Церкви на Львівщині і Тернопільщині (Різдвяне послання), // Єпархіальний Вісник. — 1947. — № 1. — С. 3—5.
- Православна Церква в Західних Областях України // Єпархіальний Вісник. — 1947. — № 6. — С. 3—4.
- Проповідь на I-й день Різдва Христова // Єпархіальний Вісник. — 1947. — № 2. — С. 50—51.
- Всечеснішим душпастирям, благочестивим інокам і всім вірним наших єпархій в західних областях України // Єпархіальний Вісник. — 1947. — № 3. — С. 67—69.
- Всечеснішим душпастирям, благочестивим інокам і всім вірним Св. Правосл. Церкви на Львівщини і Тернопольщині (Великодне послання) // Єпархіальний Вісник. — 1947. — № 4. — С. 99—101.
- Слово в день роковин Львівського Церковного Собору перед молебном у кафедральному храмі св. Юра (9 березня 1947 року) // Єпархіальний Вісник. — 1947. — № 4. — С. 106—108.
- Високопреподобнішим настоятелям монастирів і всечеснішим отцям деканам // Єпархіальний Вісник. — 1947. — № 5—6. — С. 133-13?.
- Слово після освячення церкви в ім'я св. Архистратіга Михаїла в м. Львові (8 червня 1947 року) // Єпархіальний Вісник. — 1947. — № 7. — С. 217—219.
- Слово, виглошене в день Успіния Божої Матері за Божественною Литургиєю в Мукачівському монастирі на Чернечій горі 15/28 серпня 1947 року // Єпархіальний Вісник. — 1947. — № 9. — С. 272—274.
- Слово перед молебном у Львівському кафедральному соборі 7 листопада 1947 року // Єпархіальний Вісник. — 1947. — № 11. — С. 337—338.
- Слово в день Великомучениці Варвари за Божественною Литургією в Чернівецькому кафедральному соборі 4-17 грудня 1947 року // Єпархіальний Вісник. — 1947. — № 12. — С. 360—362.
- Різдвяне послання // Єпархіальний Вісник. — 1948. — № 1. — С. 5—7.
- Слово на другий день Різдва Христова в св. Георгієвській Церкви м. Львові // Єпархіальний Вісник. — 1948. — № 1. — С. 19—21.
- Слово перед молебном у день 30-річниці Української Радянської Держави 25 січня 1948 року // Єпархіальний Вісник. — 1948. — № 1. — С. 21—23.
- Послание к Закарпатскому народу. — Львов, 1948.
- Статті про церковне життя Хомщини XVII—XVIII вв., надруковані в 1912—1915 гг. в часописах «Холмская Церковная Жизнь» і «Холмская Русь».
Джерела
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Макарій Оксіюк |
- Polski Słownik Biograficzny. — t. XIX, z. 2: Machowski Wawrzyniec — Maria Kazimiera. — Kraków, 1974. — S. 217—218. (пол.)
- K. Urban Kościół Prawosławny w Polsce. 1945—1970 (rys historyczny). — Kraków, 1996. — S. 76—81, 207. (пол.)
- S. Dudra Metropolita Dionizy (Waledyński). 1876—1960. — Warszawa 2010. — S. 21. (пол.)
- Волнянский Н. Труды предстоятеля Польской Правосл. Церкви // Журнал Московской патриархии. — 1954. — № 4. (рос.)
- Мануил. — РПИ. — т. 4. — С. 243—246. (рос.)
- Мирошниченко М. Предстоятель Православной Церкви в Польше митр. Макарий (Некролог) // Журнал Московской патриархии. — 1961. — № 4. (рос.)
Посилання
- Митрополит Макарій (Оксіюк). upc.lviv.ua. Інформаційно-просвітницький відділ (Львівської єпархії УПЦ). оригіналу за 11 серпня 2023. Процитовано 20 листопада 2023.
- Андрій Стародуб (2 червня 2022). «Штрихи» до біографії митрополита Макарія (Оксіюка). risu.ua. (Релігійно-інформаційна служба України). оригіналу за 18 серпня 2022. Процитовано 20 листопада 2023.
- Марк Крутов (23 січня 2018). Епископы на службе Лубянки. risu.ua (рос.). (Радио Свобода). оригіналу за 7 жовтня 2023. Процитовано 20 листопада 2023.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет