Л-3 «Фрунзенець» (у джерелах зустрічаються варіанти «Фрунзевець», «Фрунзовец») — радянський дизель-електричний мінно-торпедний підводний човен часів Другої світової війни, третій човен типу «Ленінець», серії II. Інші назви:
- з 21 листопада 1931 р. — «Більшовик»
- з 15 вересня 1934 р. — «Фрунзевець»
- з 1936 р. — Л-3
- з 9 червня 1949 р. — Б-З
- з 30 травня 1956 р. — СТЖ-25
- з 27 грудня 1956 р. — УТС-28
| Л-3 «Фрунзенець» | |
|---|---|
| Рубка Л-3 на виставці ВМФ в «Парку Перемоги», Москва | |
| Під прапором | СРСР |
| Порт приписки | Кронштадт |
| Спуск на воду | 8 липня 1931 |
| Виведений зі складу флоту | 17 серпня 1953 |
| Проєкт | |
| Тип ПЧ | Підводний мінний загороджувач |
| Розробник проєкту | Техбюро № 4 Балтійського заводу |
| Головний конструктор | Б. М. Малінін |
| Основні характеристики | |
| Швидкість (надводна) | 14,5 вузлів (28 км/год) |
| Швидкість (підводна) | 8,3 вузла (16 км/год) |
| Робоча глибина занурення | 75 м |
| Гранична глибина занурення | 90 м |
| Автономність плавання | 28 діб |
| Екіпаж | 54 осіб |
| Розміри | |
| Довжина найбільша (по КВЛ) | 78 м |
| Ширина корпусу найб. | 7,2 м |
| Середня осадка (по КВЛ) | 3.96 м |
| Водотоннажність надводна | 1051 т |
| Озброєння | |
| Артилерія | 1 х 102-мм/45 Б-2, 120 набоїв |
| Торпедно- мінне озброєння | Носові: 6 ТА калібру 533-мм (12 торпед). Кормові: 2 мінні труби, 20 мін. |
| ППО | 1 х 45-мм/46 21-К, 500 набоїв. |
9 червня 1949 Л-3 отримав позначення «Б-3». 17 серпня 1953 виведена з бойового складу флоту і перекваліфікована в навчальний підводний човен. 21 травня 1956 переформований в навчально-тренувальну станцію по боротьбі за живучість «УТС-28».
Історія ред.
Човен був закладений 6 вересня 1929 року на Балтійському заводі № 189 у Ленінграді, заводський номер 197, спущений на воду 8 липня 1931 року і 5 листопада 1933 року увійшов до складу Балтійського флоту. З 1939 року по 24 лютого 1941 рік пройшов модернізацію і капітальний ремонт. У роки Німецько-радянської війни «Л-3» здійснив 8 походів (7 бойових), виконав 16 торпедних атак з пуском 46 торпед, виконав 12 (11) встановлень мін . Потопив торпедами 2 кораблі супротивника (10743 брт). На поставлених мінах загинуло не менше 5 судів (11708 брт) і пошкоджено не менше 1 судна. «Л-3» неодноразово підривалася під час бойових походів на мінах, але кожен раз підводний човен вдавалося врятувати.
За роки Німецько-радянської війни 423 члени екіпажу «Л-3» були нагороджені орденами і медалями. Рубка «Л-3» експонується у Парку Перемоги на Поклонній горі в Москві. Рубка спочатку була встановлена біля штабу 22-ї бригади підплава в м. Лієпаї, після виводу російської армії з Прибалтики була вивезена і, в 1995 році, встановлена на Поклонній горі в Москві. За кількістю потоплених суден під час німецько-радянської війни «Л-3» належить 1-е місце в радянському ВМФ, хоча за сумарним тоннажем він поступається підводному човну С-13 з 44,1 тис. брт.
Участь у Другій світовій війні ред.
Капітан Грищенко П. Д. ред.
22 червня 1941 «Л-3» зустріла під командуванням капітана 3 рангу (згодом капітана 2 рангу) Петра Денисовича Грищенко. Бойові походи:
- 22 червня-9 липня 1941 Лібава — підходи до Мемеля — Таллінн
- 15 липня — 31 липня 1941 Таллін — Данцигська бухта — Таллінн
- 30 вересня — 30 жовтня 1941 Кронштадт — о. Готланд — Кронштадт
- 9 серпня — 10 вересня 1942 Кронштадт — південна частина Балтійського моря — Кронштадт (в поході брав участь письменник А. І. Зонін)
- 27 жовтня — 18 листопада 1942 Кронштадт — Балтійське море через Фінські шхери — Лавенсаарі:
4 липня, при переході з бухти Кіхелькона в Тригей, човен був безрезультатно атакований німецьким підводним човном U-145. 28 липня отримав значні пошкодження в результаті атаки німецьких катерів-тральщиків. 6 вересня 1942 підірвався на міні, до бази дійшов. 30 жовтня 1942 підірвався на антенній міні, продовжив похід. 13 листопада 1942 потрапив під таранний удар транспорту, позбулася перископа, повернулася на базу. 1 березня 1943 човну присвоєно звання «Гвардійський». 13 листопада 1942 а «Л-3» вияв конвой, що складався з чотирьох транспортів в супроводі тральщиків, підводний човен спочатку маневрував для виходу в атаку на найбільший транспорт. Через швидке погіршення видимості прийнято рішення маневрувати за даними гідроакустики. Однак «Л-3» потрапив в середину конвою, внаслідок чого стало важко визначити точні координати цілі через оточуючих з усіх боків шумів інших транспортів. Було прийнято рішення підсплисти на один метр з безпечної глибини 10,5 метра на перископну 9,5 метра і визначити координати цілі в перископ. Після підняття перископа сталося зіткнення з одним із транспортів, який в цей час проходив над підводним човном. У підсумку, незважаючи на зіткнення, субмарина помічена не була. Від удару тумба огорожі була нахилена на правий борт на 30 градусів, командирський перископ був зігнутий вправо на 90 градусів і розгорнуто в корму на 135 градусів, антени лівого борту були зірвані. 18 листопада підводний човен самостійно повернувся на базу. Дії Грищенко були визнані грамотними, правильними і виключно корисними, так як цим вперше в підводній війні на Балтиці була доведена можливість безперископної атаки за одними даними приладів гідроакустики. При цьому наголошувалося, що командиру, для її успішного завершення, слід було б обрати дещо більшу глибину занурення.
Капітан Коновалов В. К. ред.
9 березня 1943 командиром був призначений капітан-лейтенант Володимир Костянтинович Коновалов (Вульф Калманович Коновалов). Командував човном до 09 травня 1945 року. З 1944 року, після укладення перемир'я з Фінляндією, човен базувався на Ханко. Бойові походи:
- 1 жовтня — 16 листопада 1944 Ханко — південно-східна частина Балтійського моря — Турку
- 2 січня — 8 лютого 1945
- 23 березня — 25 квітня 1945 Турку — південна частина Балтійського моря (Данцигська бухта) — Турку
У ніч з 16 на 17 квітня 1945 «Л-3», перебуваючи на патрулюванні біля входу в Данцигській бухті, виявив транспорт (було заявлено про наявність транспорту і 2-ох кораблів охорони), котрим виявився теплохід «Гойя» з біженцями на борту. Підводний човен переслідував транспорт в надводному положенні, так як підводна швидкість ходу була недостатня. В 23:52 по теплоході було випущено 2 торпеди, обидві влучили. «Гойя» затонув через 7 хвилин. Загинуло від 6 до 7 тис. осіб, переважно жінок і дітей (точна кількість людей, які знаходилися на борту залишилася невідомою). Було врятовано тільки 185 чоловік . Потоплення «Гойї» і на даний час займає, за кількістю жертв, друге місце у списку найбільших морських катастроф, після потоплення лайнера Вільгельм Густлоф.
- Період 1941–1942 років описаний за даними командира Л-3, капітана 1 рангу кандидата військово-морських наук Петра Денисовича Грищенко:
1) Грищенко П. Д. Мої друзі підводники. Л., 1966; 2) Грищенко П. Д. Сіль служби. Л., 1979; 3) Грищенко П. Д. Сутичка під водою. М., 1983) і письменника Олександра Ілліча Зоніна: 1) Зонін А. І Похід підводного човна під командуванням капітана 2-го рангу Грищенко. Л., 1942; 2) Зонін А. І Дві тисячі миль під водою. М. — Л., 1944; 3) Зонін А. І Сторінки похідного щоденника. Бойове плавання на підводному човні Л-З у серпні-вересні 1942 р. СПб., 1981).
- Період 1944—1945 описаний з особистих щоденників штурмана підводного човна «Л-3» капітана першого рангу Павлова Івана Григоровича.
Торпедні атаки ред.
| Дата | Мета / Водотоннажність | Умови залпу | Офіційно зараховано | Підтверджений результат |
|---|---|---|---|---|
| 1942 | ||||
| 18 серпня 1942 | «CFLiljevalch», 5513 брт | з підводного положення 2 торпеди з 10 кбт | потоплений | |
| 26 серпня 1942 | 3 транспорти | з надводного положення 4 торпеди з 12-15 кбт | потоплені 2 транспорту (8000 БРТ, 2600 брт) | промах |
| 1 вересня 1942 | конвой 8 транспортів, есмінець | з підводного положення 2 торпеди з 10 кбт | потоплений есмінець, 1600 т | промах |
| з підводного положення 4 торпеди з 15 кбт | потоплений транспорт, пошкоджений транспорт | промах | ||
| 6 листопада 1942 | міноносець | з підводного положення 2 торпеди з 4,5 кбт | промах | |
| 1944 | ||||
| 15 жовтня 1944 | транспорт | з надводного положення 3 торпеди з 2 кбт | потоплений транспорт | не встановлено |
| 25 жовтня 1944 | з підводного положення 3 торпеди з 10 кбт | промах | ||
| 26 жовтня 1944 | 2 транспорти, сторожовик, 2 катери | з підводного положення 2 торпеди з 7 кбт | потоплений сторожовий корабель | промах |
| 1945 | ||||
| 31 січня 1945 | транспорт, сторожовик, катери | з надводного положення 3 торпеди з 9 кбт | потоплений транспорт | не встановлено |
| 2 транспорти, сторожовик | з надводного положення 3 торпеди з 8 кбт | промах | ||
| з надводного положення 3 торпеди з 8 кбт | промах | |||
| 4 лютого 1945 | есмінець, 2 міноносці | з підводного положення 3 торпеди з 10 кбт | промах | |
| 17 квітня 1945 | «Гойя», 5230 брт | з надводного положення 3 торпеди з 8 кбт | потоплений теплохід з біженцями, близько 7000 загиблих | |
| 19 квітня 1945 | транспорт, десантні суду | з надводного положення 3 торпеди з 12 кбт | промах | |
| з надводного положення 3 торпеди з 10 кбт | потоплена плавуча батарея | промах | ||
| 21 квітня 1945 | 4 транспорту, 3 сторожовика, 4 катери | з підводного положення 3 торпеди з 10 кбт | промах |
Разом 16 торпедних атак, підтверджено потоплення 2 суден, 10743 брт, результативність ще двох атак не встановлена.
Виставлення мін ред.
| Дата | Район | Кількість і розстановка мін |
|---|---|---|
| 1941 | ||
| 27 червня 1941 | підходи до Клайпеді | 20 мін, 4 банки по 5 |
| 19 липня 1941 | данцигська бухта | 20 мін, 2 банки, 3 і 17 |
| 1942 | ||
| 25 серпня 1942 | на захід від о. Борнхольм | 7 мін, 2 банки, 6 і 1 |
| 26 серпня 1942 | на захід від о. Борнхольм | 13 мін, 2 банки, 9 і 4 |
| 2 листопада 1942 | біля о. Уте | 10 мін, в лінію |
| 5 листопада 1942 | підходи до Вентспілса | 7 мін, в лінію |
| 13 листопада 1942 | підходи до Вентспілса | 3 міни, в лінію |
| 1944 | ||
| 11 жовтня 1944 | в о. Борнхольм | 20 мін, в лінію |
| 1945 | ||
| 26 січня 1945 | підходи до Вентспілса | 10 мін, 2 банки, 1 і 9 |
| 2 лютого 1945 | на захід від м. Брюстерорт | 2 міни, в лінію |
| 28 березня 1945 | біля п-ва Хель. | 20 мін, 2 банки, 10 і 10 |
Сумарно 11 мінних постановок, виставлено 132 міни.
Результати встановлення мін ред.
- 08.10.1941 р. тральщик «Hunter» (300 брт)
- 23.11.1941 р. транспорт «Поллукс» (3161 БРТ)
- 26.11.1941 р. теплохід «Engerau» (1142 БРТ)
- 28.11.1941 р. транспорт «Henny» (764 брт). Загинув 19.11.41 на мінах німецького оборонного загородження.
- 25.09.1942 р. шхуна «Franz Bohmke» (колишній голландський «Vledderveen», 210 брт). Піднята. 7.1943 повернена в дію.
- ? .09.1942 Р. транспорт (2600 БРТ) *? .09.1942 Р. транспорт (2600 БРТ)
- 17.11.1942 р. транспорт «Hindenburg» (7880 БРТ). Затонув 19.11.1942. Загинуло 1000—2000 радянських військовополонених
- 09.12.1942 р. транспорт «Остланд» (2152 БРТ)
- ? .12.1942 Р. транспорт «Вольфрам» (3648 БРТ)
- 14.01.1943 р. транспорт «Марі Фердинанд» (1757 БРТ). Малоймовірно.
- 06.02.1943 р. німецький транспорт «Grundsee» (866 брт). Імовірно.
- 30.03.1943 р. підводний човен «U-416» (769 брт). На британської авіаційної магнітної міні.
- ? .10.1944 Р. транспорт (2600 БРТ) *? .11.1944 Р. транспорт «Шпресуфер» (2600 БРТ)
- 20.11.1944 р. міноносець «T34» (1600 БРТ). На британської авіаційної донної міни.
- ? .11.1944 Р. сторожовий корабель Vs-53. Імовірно.
- 29.01.1945 р. транспорт «Henry Lütgens» (1141 БРТ). Імовірно. Також є ймовірність, що міни виставлені радянськими ВПС.
- 23.03.1945 р. тральщик «М-3138» (300 брт). Міни виставлені радянськими ВПС.
- 30.03.1945 р. транспорт «Jersbek» (2804 БРТ). Малоймовірно.
- Підірвалися і отримали пошкодження: 14.11.1944 р. німецьке навчальне судно «Albert Leo Schlageter» (1634 БРТ) і 07.02.1945 р. німецький криголам «Pollux» (4191 БРТ)
- «Енциклопедія радянських підводних човнів 1941—1945» згадує про 5 (ймовірно) загиблих суден (11708 брт) і 1 пошкодженого:
- 28.08.42 парусно-моторна шхуна «Walter» (177 брт)
- 25.09.42 парусно-моторна шхуна «Franz Bohmke» (210 брт)
- 17.11.42 транспорт «Hindenburg» (7880 БРТ), 1000 військовополонених, 36 автомашин та ін Пошкоджено, затонув 19.11 під час буксирування.
- 06.02.43 транспорт «Grundsee» (666 брт), вантаж вугілля
- 14.11.44 навчальне судно «Albert Leo Schlageter» (1634 БРТ). Пошкоджено.
- 29.01.45 транспорт «Henry Lutgens» (1141 БРТ)
Див. також ред.
Примітки ред.
- . Архів оригіналу за 14 серпня 2011. Процитовано 2 січня 2013.
- ↑ [Подводная война на Балтике. 1939—1945 / Евгений Чирва.-М.: Яуза, Эксмо, 2009.]
- А.В. Платонов. {{{Заголовок}}}. — ISBN 5-17-024904-7.
Посилання ред.
- Энциклопедия отечественного подводного флота [ 30 квітня 2013 у Wayback Machine.]
- U-416 [ 28 жовтня 2010 у Wayback Machine.] / Submarine L-3 [ 29 січня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
- Фото рубки Л-3 [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- карта: Боевой путь гвардейской п/л Л-3 «Фрунзевец» [ 10 березня 2021 у Wayback Machine.]
Література ред.
- Широкорад А. Б. «Корабли и катера ВМФ СССР 1939—1945гг.», Харвест, Минск, 2002г.
- Бережной С. С. «Корабли и суда ВМФ СССР 1928—1945гг.», Военное издательство, Москва, 1988г.
- Платонов А. В. «Советские боевые корабли 1941—1945гг.», ч.3, Альманах «Цитадель», Санкт-Петербург, 1998г.
- Морозов М. Э. «Подводные лодки ВМФ СССР в Великой Отечественной войне 1941—1945гг.», ч.2, Стратегия КМ, 2003г.
- Дмитриев В. И. «Советское подводное кораблестроение», Военное издательство, Москва, 1990г.
- Костев Г. Г. Герой Балтики. — М.: Воениздат, 1991. — 128 с. Тираж 30000 экз. ISBN 5-203-00916-3.
- Грищенко П. Д. Мои друзья подводники. — Л., Лениздат, 1966. — 139 с. Тираж 80000 зкз.
- Грищенко П. Д. Соль службы. — Л.,Лениздат, 1979. — 256 с. Тираж 50000 экз.
- Чирва Е. В. Подводная война на Балтике. 1939—1945. — М., Яуза, Эксмо, 2009. — 464 с. Тираж 5000 экз.
- Голосовский П. З. «Проектирование и строительство подводных лодок» (очерки по истории ЛПМБ «Рубин»), Т.2, Ленинград, 1979г.
- Платонов А. В., Лурье В. М. «Командиры советских подводных лодок 1941—1945гг.», Галея-Принт, 1999г.
- Гусев А. Н. «Советские подводные лодки 1922—1945гг.», ч.1, Галея Принт, Санкт-Петербург, 2004г.
- Тарас А. Е. «Подводные лодки второй мировой войны», Харвест, Минск, 2004г.
- Мужеников В. Б. «Аварии и катастрофы подводных лодок», ч.2, Галея Принт, Санкт-Петербург, 2005г.
- Ковалев Э. А. «Короли подплава в море червоных валетов», Центрполиграф, Москва, Санкт-Петербург, 2006г.
- Franz Kurowski: Krieg unter Wasser. U-Boote auf den sieben Weltmeeren 1939—1945. Düsseldorf/Wien 1979, S. 189f.