www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ліфшиць Ілля Михайлович У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Ліфшиць Ілля Миха йлович Лі фшиць 31 грудня 19

Ліфшиць Ілля Михайлович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Ліфшиць.

Ілля́ Миха́йлович Лі́фшиць (31 грудня 1916 (13 січня 1917)(19170113), Харків — †23 жовтня 1982, Москва) — радянський фізик-теоретик, автор фундаментальних праць з фізики твердого тіла, фізики низьких температур, квантової механіки і квантової статистики (СРСР). Академік АН СРСР (1970) і АН УРСР (1967).

Ілля Михайлович Ліфшиць
рос. Илья Михайлович Лифшиц
Народився 31 грудня 1916 (13 січня 1917)
Харків
Помер 23 жовтня 1982(1982-10-23) (65 років)
Москва
Поховання
Троєкуровське кладовище : 

Країна  СРСР
Діяльність фізик-теоретик
Галузь теоретична фізика
Відомий завдяки фізик-твердотільник
Alma mater ХНУ імені В. Н. Каразіна і НТУ «ХПІ»
Науковий ступінь доктор фізико-математичних наук
Науковий керівник Ландау Лев Давидович
Вчителі Ландау Лев Давидович
Знання мов російська
Заклад ННЦ ХФТІ, Інститут фізичних проблем імені П. Л. Капиці РАН, ХНУ імені В. Н. Каразіна і МДУ
Членство НАН України, Академія наук СРСР і Національна академія наук США
Брати, сестри Ліфшиць Євген Михайлович
Нагороди

Життєпис Редагувати

Батько Михайло Ілліч Ліфшиць (1878—1934) — лікар. Виходець з бідної єврейської родини, він отримав медичну освіту у Гейдельберзі (Німеччина). Мати — Берта Євзоровна (Мазель) (1885—1976) — із сім'ї торговця лісом із Полоцька. Закінчила курс юридичного факультету Харківського університету.

Ліфшиць народився і прожив до самої евакуації у 1941 р. у двоповерховому будинку на вул. Єпархіальній, 18, який його батько придбав у квітні 1916 р.

Брат фізика-теоретика Євгена Ліфшиця.

У 1931 р. закінчив семирічну середню школу, у 1933 р. — робітфак. Вступив до фізико-механічного факультету Харківського механіко-машинобудівного інституту, який закінчив у 1938 р. за фахом «інженер-фізик».

У 1933 р. одночасно з навчанням на фізико-механічному факультеті вступив до Харківської консерваторії по класу композиції професора Богатирьова. Написав декілька невеликих музичних творів, які згодом знищив.

У 1935 р. паралельно з навчанням у інституті навчався екстерном на математичному відділенні фізико-математичного факультету Харківського університету, який закінчив у 1936 р. за спеціальністю «математика».

У 1936 р. опублікував свою першу наукову роботу — «Про визначення мінімальної поверхні по заданому сферичному зображенню плоского контуру».

У 1937 р. почав працювати молодшим науковим співробітником в Українському фаізико-технічному інституті у складі групи І. В. Обреїмова.

З 1938 р. працював також викладачем на кафедрі теоретичної фізики Харківського університету.

У 1939 р. захистив кандидатську дисертацію «До теорії твердих розчинів». Після захисту дисертації став старшим науковим співробітником УФТІ і доцентом ХДУ.

28 травня 1941 р. захистив у Харківському університеті докторську дисертацію «Теорія оптичної поведінки неідеальних кристалічних решіток в інфрачервоній області». Опонентами Ліфшиця були Я. І. Френкель, М. О. Леонтович і К. Д. Синельников.

З 1941 р. очолив відділ теоретичної фізики УФТІ.

У 1941 р. був евакуйований з Харкова разом з іншими співробітниками УФТІ.

У 1942 р. був затверджений у вченому званні професора теоретичної фізики.

8 лютого 1943 р. затверджений у вченому званні професора за спеціальністю «теоретична фізика». 8 квітня 1944 р. УФТІ повернувся з евакуації.

Заснував і очолив з 15 квітня 1944 р. кафедру статистичної фізики і термодинаміки Харківського університету (був завідуючим кафедрою до 1968 р.; з 1 квітня 2014 р. кафедра носить ім'я Ліфшиця). Викладав студентам університету загальний курс «Статистична фізика та термодинаміка» та низку спеціальних курсів для студентів групи фізиків-теоретиків.

2 липня 1948 р. був обраний членом-кореспондентом Академії Наук Української РСР.

16 січня 1952 р. Президія АН СРСР нагородила його Премією ім. Л. І. Мандельштама за цикл робіт в області динамічної теорії кристалів.

Спільно з А. М. Косевичем у 1954 році теоретично передбачив існування квантового розмірного ефекту в металах, встановив зв'язок осциляцій де Гааза — ван Альфена магнітних властивостей металів з формою їх поверхні Фермі (формула Ліфшиця — Косевича).

Ліфшиць брав активну участь у атомному проекті. В його рамках вивчав електрон-граткову релаксацію і радіаційні порушення у металах (спільно з М. І. Кагановим та Л. В. Танатаровим), а також температурні спалахи у середовищі під дією ядерного випромінювання. Разом з Л. Н. Розенцвейгом побудував теорію пароструйного вакуумного насосу.

У 1957 р. став членом комісії з фізики твердого тіла Міжнародного Союзу чистої та прикладної фізики. Ліфшиця неодноразово запрошували на засідання цієї комісії, але він жодного разу не взяв участь у її роботі через заборону виїзду з СРСР. З цієї ж причини не мав змоги взяти участь у численний міжнародних конференціях, на які його постійно запрошували.

10 червня 1960 р. був обраний членом-кореспондентом АН СРСР.

На початку 60-х років одружився із Зоєю Іонівною Фрейдиною — вдовою свого рано померлого учня і співробітника Липи Натановича Розенцвейга. У Зої Іонівни було двоє дітей — син Євген (на час шлюбу йому було близько 5 років) та донька Маріанна (півтора року), яких подружжя виховало разом.

У 1962 р., продовжуючи працювати у Харкові, почав читати лекції у також Московському університеті, у 1964 р. став професором кафедри електродинаміки і квантової теорії МДУ, яку очолював М. А. Леонтович.

У квітні 1967 р. Ліфшицю була присуджена Ленінська премія за дослідження електронного енергетичного спектра металів.

З грудня 1967 р. — дійсний член Академії Наук УРСР.

З 1968 р. він разом з І. М. Халатниковим керував теоретичним семінаром Інституту фізичних проблем (ІФП) АН СРСР (Москва) — «семінаром Ландау».

У 1968 р., після смерті Л. Д. Ландау, директор ІФП АН СРСР П. Л. Капиця запросив Ліфшиця очолити теоретичний відділ інституту, яким раніше керував Ландау. Дізнавшись про можливий переїзд Ліфшиця до Москви, Президент Академії наук УРСР Б. Є. Патон звернувся до нього з листом, у якому висловлював своє занепокоєння з цього приводу і готовність всіляко сприяти тому, щоб вчений змінив своє рішення.

У 1969 р. Ліфшиць переїхав до Москви.

У грудні 1969 р. Ліфшиць організував і провів у Москві II Всесоюзну конференцію з теорії твердого тіла. Ліфшицю стали дозволяти виїзд за кордон. Він брав участь у роботі 4-х Міжнародних низькотемпературних конференцій (НДР 1969 р., Болгарія 1971 р., Угорщина 1973 р., Фінляндія 1975 р.). У 1977 р. брав участь у роботі VI-го Радянсько-Американського симпозіуму з актуальних проблем теорії конденсованого стану речовини.

З 4 листопада 1970 р. — дійсний член Академії наук СРСР.

Створив наукову школу (М. Я. Азбель, М. І. Каганов, Е. А. Канер, А. М. Косевич, В. Г. Піщанський, В. П. Галайко, С. А. Гредескул, Л. А. Пастур, О. Ф. Андрєєв та ін.).

Восени 1970 р. Ліфшиць востаннє відвідав Харків, протягом двох днів спілкувався з харківськими теоретиками.

У 1982 р. обраний іноземним членом Національної Академії наук США.

на Кунцевському кладовищі

22 червня 1982 р. у Ліфшиця трапився четвертий за рахунком інфаркт. Через три тижні інфаркт повторився. 23 жовтня 1982 року Ліфшиця не стало.

У 1986 р. Ліфшицю присуджено посмертно Державну премію УРСР в галузі науки і техніки 1985 року за монографію «Введение в теорию неупорядоченных систем» (спільно зі С. А. Гредескулом та Л. А. Пастуром), яка була опублікована у 1982 р.

Наукові досягнення Редагувати

Автор фундаментальних праць із теорії фізики твердого тіла, зокрема із загальної теорії конденсованого стану речовини.

Розвинув теорію металевого стану, що ґрунтується на загальних уявленнях про симетрію кристала і про характер електронного енергетичного спектру, сформулював основні положення динамічної теорії реальних кристалів.

Побудував теорію квантових кристалів (спільно з О. Ф. Андрєєвим), Співавтор відкриттів «Явище осциляцій термодинамічних і кінетичних властивостей плівок твердих тіл» (1977), «Явище квантової дифузії в кристалах» (1978), «Явище електронно-топологічних фазових переходів металів при пружних деформаціях» (1980).

Книги Редагувати

  • «Электронная теория металлов» (співавт., 1971),
  • «Квазичастицы. Идеи и принципы квантовой физики твёрдого тела» (співавт., 1976),
  • «Введение в теорию неупорядоченных систем» (співавт., 1982).
  • И. М. Лифшиц. Избранные труды. Физика реальных кристаллов и неупорядоченных систем, Наука, М.(1987), 552 с.
  • И. М. Лифшиц. Избранные труды. Электронная теория металлов. Физика полимеров и биополимеров, Наука, М. (1994), 442 с.

Відзнаки і нагороди Редагувати

Джерела та література Редагувати

Література Редагувати

Див. також Редагувати

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Ліфшиц.

Примітки Редагувати

  1. Лифшиц Илья Михайлович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
    d:Track:Q649d:Track:Q17378135
  2. . Національна Академія наук України. Архів оригіналу за 25 лютого 2022. 
  3. Ю. М. Ранюк. . Енциклопедія Сучасної України. Архів оригіналу за 18 жовтня 2020. 
  4. В. ЛОКТЄВ. ІЛЛЯ ЛІФШИЦЬ — ОСНОВОПОЛОЖНИК ФІЗИКИ РЕАЛЬНИХ КРИСТАЛІВ. ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2007, No 11, с. 55 -58.
  5. Государственный реестр открытий СССР «Явление осцилляций термодинамических и кинетических свойств плёнок твердых тел». В. Н. Луцкий, В. Б. Сандомирский, Ю. Ф. Огрин, И. М. Лифшиц, А. М. Косевич. № 182 с приоритетом от 21 мая 1953 г.
  6. В. Г. Песчанский, Ю.A. Колесниченко. К 60-ЛЕТИЮ ТЕОРИИ ЛИФШИЦА–КОСЕВИЧА. Том 40, Випуск 4, 2014 с. 351—354
  7. . Енциклопедія історії України. Храмов Ю.О. ЛІФШИЦЬ Ілля Михайлович [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 6: Ла-Мі / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2009. - 790 с.: іл. Архів оригіналу за 18 липня 2020. 
  8. . Наука та інновації. 2008. Т 4. No 5. С. 39—62. Архів оригіналу за 29 жовтня 2020. 

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Lifshic Illya Miha jlovich Li fshic 31 grudnya 1916 13 sichnya 1917 19170113 Harkiv 23 zhovtnya 1982 Moskva radyanskij fizik teoretik avtor fundamentalnih prac z fiziki tverdogo tila fiziki nizkih temperatur kvantovoyi mehaniki i kvantovoyi statistiki SRSR Akademik AN SRSR 1970 i AN URSR 1967 2 3 4 Illya Mihajlovich Lifshicros Ilya Mihajlovich LifshicNarodivsya 31 grudnya 1916 13 sichnya 1917 1 HarkivPomer 23 zhovtnya 1982 1982 10 23 65 rokiv MoskvaPohovannya Troyekurovske kladovishe Krayina SRSRDiyalnist fizik teoretikGaluz teoretichna fizikaVidomij zavdyaki fizik tverdotilnikAlma mater HNU imeni V N Karazina i NTU HPI Naukovij stupin doktor fiziko matematichnih naukNaukovij kerivnik Landau Lev DavidovichVchiteli Landau Lev DavidovichZnannya mov rosijskaZaklad NNC HFTI Institut fizichnih problem imeni P L Kapici RAN HNU imeni V N Karazina i MDUChlenstvo NAN Ukrayini Akademiya nauk SRSR i Nacionalna akademiya nauk SShABrati sestri Lifshic Yevgen MihajlovichNagorodi Memorialna premiya Sajmona Zmist 1 Zhittyepis 2 Naukovi dosyagnennya 3 Knigi 4 Vidznaki i nagorodi 5 Dzherela ta literatura 5 1 Literatura 6 Div takozh 7 Primitki 8 PosilannyaZhittyepis RedaguvatiBatko Mihajlo Illich Lifshic 1878 1934 likar Vihodec z bidnoyi yevrejskoyi rodini vin otrimav medichnu osvitu u Gejdelberzi Nimechchina Mati Berta Yevzorovna Mazel 1885 1976 iz sim yi torgovcya lisom iz Polocka Zakinchila kurs yuridichnogo fakultetu Harkivskogo universitetu Lifshic narodivsya i prozhiv do samoyi evakuaciyi u 1941 r u dvopoverhovomu budinku na vul Yeparhialnij 18 yakij jogo batko pridbav u kvitni 1916 r Brat fizika teoretika Yevgena Lifshicya U 1931 r zakinchiv semirichnu serednyu shkolu u 1933 r robitfak Vstupiv do fiziko mehanichnogo fakultetu Harkivskogo mehaniko mashinobudivnogo institutu yakij zakinchiv u 1938 r za fahom inzhener fizik U 1933 r odnochasno z navchannyam na fiziko mehanichnomu fakulteti vstupiv do Harkivskoyi konservatoriyi po klasu kompoziciyi profesora Bogatirova Napisav dekilka nevelikih muzichnih tvoriv yaki zgodom znishiv U 1935 r paralelno z navchannyam u instituti navchavsya eksternom na matematichnomu viddilenni fiziko matematichnogo fakultetu Harkivskogo universitetu yakij zakinchiv u 1936 r za specialnistyu matematika U 1936 r opublikuvav svoyu pershu naukovu robotu Pro viznachennya minimalnoyi poverhni po zadanomu sferichnomu zobrazhennyu ploskogo konturu U 1937 r pochav pracyuvati molodshim naukovim spivrobitnikom v Ukrayinskomu faiziko tehnichnomu instituti u skladi grupi I V Obreyimova Z 1938 r pracyuvav takozh vikladachem na kafedri teoretichnoyi fiziki Harkivskogo universitetu U 1939 r zahistiv kandidatsku disertaciyu Do teoriyi tverdih rozchiniv Pislya zahistu disertaciyi stav starshim naukovim spivrobitnikom UFTI i docentom HDU 28 travnya 1941 r zahistiv u Harkivskomu universiteti doktorsku disertaciyu Teoriya optichnoyi povedinki neidealnih kristalichnih reshitok v infrachervonij oblasti Oponentami Lifshicya buli Ya I Frenkel M O Leontovich i K D Sinelnikov Z 1941 r ocholiv viddil teoretichnoyi fiziki UFTI U 1941 r buv evakujovanij z Harkova razom z inshimi spivrobitnikami UFTI U 1942 r buv zatverdzhenij u vchenomu zvanni profesora teoretichnoyi fiziki 8 lyutogo 1943 r zatverdzhenij u vchenomu zvanni profesora za specialnistyu teoretichna fizika 8 kvitnya 1944 r UFTI povernuvsya z evakuaciyi Zasnuvav i ocholiv z 15 kvitnya 1944 r kafedru statistichnoyi fiziki i termodinamiki Harkivskogo universitetu buv zaviduyuchim kafedroyu do 1968 r z 1 kvitnya 2014 r kafedra nosit im ya Lifshicya Vikladav studentam universitetu zagalnij kurs Statistichna fizika ta termodinamika ta nizku specialnih kursiv dlya studentiv grupi fizikiv teoretikiv 2 lipnya 1948 r buv obranij chlenom korespondentom Akademiyi Nauk Ukrayinskoyi RSR 16 sichnya 1952 r Prezidiya AN SRSR nagorodila jogo Premiyeyu im L I Mandelshtama za cikl robit v oblasti dinamichnoyi teoriyi kristaliv Spilno z A M Kosevichem u 1954 roci teoretichno peredbachiv isnuvannya kvantovogo rozmirnogo efektu v metalah 5 vstanoviv zv yazok oscilyacij de Gaaza van Alfena magnitnih vlastivostej metaliv z formoyu yih poverhni Fermi formula Lifshicya Kosevicha 6 Lifshic brav aktivnu uchast u atomnomu proekti V jogo ramkah vivchav elektron gratkovu relaksaciyu i radiacijni porushennya u metalah spilno z M I Kaganovim ta L V Tanatarovim a takozh temperaturni spalahi u seredovishi pid diyeyu yadernogo viprominyuvannya Razom z L N Rozencvejgom pobuduvav teoriyu parostrujnogo vakuumnogo nasosu U 1957 r stav chlenom komisiyi z fiziki tverdogo tila Mizhnarodnogo Soyuzu chistoyi ta prikladnoyi fiziki Lifshicya neodnorazovo zaproshuvali na zasidannya ciyeyi komisiyi ale vin zhodnogo razu ne vzyav uchast u yiyi roboti cherez zaboronu viyizdu z SRSR Z ciyeyi zh prichini ne mav zmogi vzyati uchast u chislennij mizhnarodnih konferenciyah na yaki jogo postijno zaproshuvali 10 chervnya 1960 r buv obranij chlenom korespondentom AN SRSR Na pochatku 60 h rokiv odruzhivsya iz Zoyeyu Ionivnoyu Frejdinoyu vdovoyu svogo rano pomerlogo uchnya i spivrobitnika Lipi Natanovicha Rozencvejga U Zoyi Ionivni bulo dvoye ditej sin Yevgen na chas shlyubu jomu bulo blizko 5 rokiv ta donka Marianna pivtora roku yakih podruzhzhya vihovalo razom U 1962 r prodovzhuyuchi pracyuvati u Harkovi pochav chitati lekciyi u takozh Moskovskomu universiteti u 1964 r stav profesorom kafedri elektrodinamiki i kvantovoyi teoriyi MDU yaku ocholyuvav M A Leontovich U kvitni 1967 r Lifshicyu bula prisudzhena Leninska premiya za doslidzhennya elektronnogo energetichnogo spektra metaliv Z grudnya 1967 r dijsnij chlen Akademiyi Nauk URSR Z 1968 r vin razom z I M Halatnikovim keruvav teoretichnim seminarom Institutu fizichnih problem IFP AN SRSR Moskva seminarom Landau U 1968 r pislya smerti L D Landau direktor IFP AN SRSR P L Kapicya zaprosiv Lifshicya ocholiti teoretichnij viddil institutu yakim ranishe keruvav Landau Diznavshis pro mozhlivij pereyizd Lifshicya do Moskvi Prezident Akademiyi nauk URSR B Ye Paton zvernuvsya do nogo z listom u yakomu vislovlyuvav svoye zanepokoyennya z cogo privodu i gotovnist vsilyako spriyati tomu shob vchenij zminiv svoye rishennya U 1969 r Lifshic pereyihav do Moskvi U grudni 1969 r Lifshic organizuvav i proviv u Moskvi II Vsesoyuznu konferenciyu z teoriyi tverdogo tila Lifshicyu stali dozvolyati viyizd za kordon Vin brav uchast u roboti 4 h Mizhnarodnih nizkotemperaturnih konferencij NDR 1969 r Bolgariya 1971 r Ugorshina 1973 r Finlyandiya 1975 r U 1977 r brav uchast u roboti VI go Radyansko Amerikanskogo simpoziumu z aktualnih problem teoriyi kondensovanogo stanu rechovini Z 4 listopada 1970 r dijsnij chlen Akademiyi nauk SRSR Stvoriv naukovu shkolu M Ya Azbel M I Kaganov E A Kaner A M Kosevich V G Pishanskij V P Galajko S A Gredeskul L A Pastur O F Andryeyev ta in 7 Voseni 1970 r Lifshic vostannye vidvidav Harkiv protyagom dvoh dniv spilkuvavsya z harkivskimi teoretikami U 1982 r obranij inozemnim chlenom Nacionalnoyi Akademiyi nauk SShA nbsp na Kuncevskomu kladovishi22 chervnya 1982 r u Lifshicya trapivsya chetvertij za rahunkom infarkt Cherez tri tizhni infarkt povtorivsya 23 zhovtnya 1982 roku Lifshicya ne stalo U 1986 r Lifshicyu prisudzheno posmertno Derzhavnu premiyu URSR v galuzi nauki i tehniki 1985 roku za monografiyu Vvedenie v teoriyu neuporyadochennyh sistem spilno zi S A Gredeskulom ta L A Pasturom yaka bula opublikovana u 1982 r Naukovi dosyagnennya RedaguvatiAvtor fundamentalnih prac iz teoriyi fiziki tverdogo tila zokrema iz zagalnoyi teoriyi kondensovanogo stanu rechovini Rozvinuv teoriyu metalevogo stanu sho gruntuyetsya na zagalnih uyavlennyah pro simetriyu kristala i pro harakter elektronnogo energetichnogo spektru sformulyuvav osnovni polozhennya dinamichnoyi teoriyi realnih kristaliv Pobuduvav teoriyu kvantovih kristaliv spilno z O F Andryeyevim Spivavtor vidkrittiv Yavishe oscilyacij termodinamichnih i kinetichnih vlastivostej plivok tverdih til 1977 Yavishe kvantovoyi difuziyi v kristalah 1978 Yavishe elektronno topologichnih fazovih perehodiv metaliv pri pruzhnih deformaciyah 1980 8 Knigi Redaguvati Elektronnaya teoriya metallov spivavt 1971 Kvazichasticy Idei i principy kvantovoj fiziki tvyordogo tela spivavt 1976 Vvedenie v teoriyu neuporyadochennyh sistem spivavt 1982 I M Lifshic Izbrannye trudy Fizika realnyh kristallov i neuporyadochennyh sistem Nauka M 1987 552 s I M Lifshic Izbrannye trudy Elektronnaya teoriya metallov Fizika polimerov i biopolimerov Nauka M 1994 442 s Vidznaki i nagorodi RedaguvatiLeninska premiya 1967 za rozrobku spilno iz spivrobitnikami suchasnoyi formi elektronnoyi teoriyi metaliv sho dozvolilo rozshifruvati elektronnij energetichnij spektr metaliv Nagorodzheno ordenom Trudovogo Chervonogo Prapora ta medalyami Za doslidzhennya z elektronnoyi teoriyi metaliv Britanske fizichne tovaristvo vidznachilo I Lifshicya premiyeyu im F Sajmona Laureat premiyi AN SRSR im L Mandelshtama Z 1962 pochesnij chlen Triniti koledzhu Kembridzhskogo universitetu 1982 inozemnij chlen Nacionalnoyi akademiyi nauk SShA Dzherela ta literatura RedaguvatiYu O Hramov Lifshic Illya Mihajlovich Arhivovano 13 veresnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2009 T 6 La Mi S 247 784 s il ISBN 978 966 00 1028 1 Yu M Ranyuk Lifshic Illya Mihajlovich Arhivovano 13 veresnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2022 ISBN 966 02 2074 X Vovk R V Rashba G I Akademik Illya Mihajlovich Lifshic glava shkoli fizikiv teoretikiv ta fundator kafedri teoretichnoyi fiziki fizichnogo fakultetu Do 100 richchya z dnya narodzhennya Visnik HNU seriya Fizika 2017 Vip 27 S 68 88 Arhivovano z dzherela 31 zhovtnya 2020 Procitovano 27 zhovtnya 2020 S A Gredeskul L A Pastur V G Peschanskij Ilya Mihajlovich Lifshic 1917 1982 K sto letiyu so dnya rozhdeniya Low Temperature Physics Fizika nizkih temperatur 2017 t 43 No 1 s 3 6 Vladislav Karnacevich 100 znamenityh harkovchan Folio 2005 Harkov 510 s ISBN 966 03 3202 5 Ilya Mihajlovich Lifshic Uchenyj i chelovek NNC HFTI Harkov 2006 717 s Literatura Redaguvati Ukrayinska Radyanska Enciklopediya 2 e vidannya T 6 K 1981 S 205 Ukrayinskij Radyanskij Enciklopedichnij Slovnik 2 e vidannya T 2 K 1987 S 287 Vitalij Ablicov Galaktika Ukrayina Ukrayinska diaspora vidatni postati K KIT 2007 436 s Div takozh RedaguvatiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Lifshic Primitki Redaguvati Lifshic Ilya Mihajlovich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Lifshic Illya Mihajlovich 13 01 1917 23 10 1982 Nacionalna Akademiya nauk Ukrayini Arhiv originalu za 25 lyutogo 2022 Yu M Ranyuk Lifshic Illya Mihajlovich Enciklopediya Suchasnoyi Ukrayini Arhiv originalu za 18 zhovtnya 2020 V LOKTYeV ILLYa LIFShIC OSNOVOPOLOZhNIK FIZIKI REALNIH KRISTALIV ISSN 0372 6436 Visn NAN Ukrayini 2007 No 11 s 55 58 Gosudarstvennyj reestr otkrytij SSSR Yavlenie oscillyacij termodinamicheskih i kineticheskih svojstv plyonok tverdyh tel V N Luckij V B Sandomirskij Yu F Ogrin I M Lifshic A M Kosevich 182 s prioritetom ot 21 maya 1953 g V G Peschanskij Yu A Kolesnichenko K 60 LETIYu TEORII LIFShICA KOSEVIChA Tom 40 Vipusk 4 2014 s 351 354 LIFShIC ILLYa MIHAJLOVICh Enciklopediya istoriyi Ukrayini Hramov Yu O LIFShIC Illya Mihajlovich Elektronnij resurs Enciklopediya istoriyi Ukrayini T 6 La Mi Redkol V A Smolij golova ta in NAN Ukrayini Institut istoriyi Ukrayini K V vo Naukova dumka 2009 790 s il Arhiv originalu za 18 lipnya 2020 NAUKOVI VIDKRITTYa UChENIH UKRAYiNI ZROBLENI ZA PERIOD 1938 1990 rr derzhavna reyestraciya Nauka ta innovaciyi 2008 T 4 No 5 S 39 62 Arhiv originalu za 29 zhovtnya 2020 Posilannya Redaguvatipage at KPI Arhivovano 6 sichnya 2009 u Wayback Machine Moscow university site Arhivovano 18 veresnya 2007 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Lifshic Illya Mihajlovich amp oldid 40197430