Лінія Зіґфріда (Західний вал, позиція Зіґфріда) (нім. Siegfriedstellung) — лінія захисних споруд, зокрема протитанкових, побудована Німеччиною як частина Гінденбурзької лінії протягом 1916-17 років у Північній Франції за часів Першої Світової Війни. Також існує Друга Лінія Зіґфріда, побудована у 1930-х роках навпроти французької Лінії Мажино. Німці називали другу Лінію Зіґфріда Західним валом (нім. Westwall), однак Союзники переназвали захисну лінію, після її захоплення. Ця стаття про другу Лінію Зіґфріда.
Лінія Зіґфріда — лінія захисних споруд (дзотів, протитанкових споруд), що простягалася більш ніж на 630 км з більш ніж 18,000 бункерів, тунелів та танкових пасток. Вона простягалася з Клеве аж до Нідерландів, проходячи по західному кордону старої Німецької Імперії до кордону зі Швейцарією. Адольф Гітлер планував побудувати лінію у 1936 році, однак закінчили її тільки у 1940.
Значення Лінії Зіґфріда на початку війни Редагувати
На початку Другої Світової Війни, особливих боїв на Лінії Зіґфріда не велося. Однак, і німецька і французька сторони не виходили зі своїх фортифікаційних споруд (Дивна війна), тому обидві армії залишались у безпечних позиціях. Після підписання Францією миру із Німеччиною, уся техніка, кулемети, зброя, боєприпаси були вивезені до Східної Європи. Деякі укріплення стали не дієздатними. Бункери використовувалися як склади для фермерських інструментів та інших не бойових предметів.
Біллі Джоел написав пісню «Лінія Зіґфріда» (The Siegfried Line) у кінці 1970-х, однак була випущена зовсім недавно, як частина його альбому. В пісні оповідається про період Другої Світової (Так звана Дивна війна), коли жодна зі сторін не атакувала одна одну.
All the guns are silent on the Western wall And we clean the rifles that we never use at all And we're writing letters just to pass the time And the days go by on the Siegfried Line. Усі гармати мовчать на Західній Стіні Ми чистимо рушниці, які не стріляли Ми пишемо листи, нічого робити Мені На Лінії Зіґфріда дні плинули
Відбудова Лінії Зіґфріда, 1944 рік Редагувати
З висадкою Союзницьких військ на узбережжі Нормандії 6 червня 1944, війна на західному фронті почалася знов, і для Німеччини постала нова загроза. 24 серпня 1944 Гітлер віддав наказ про відбудову Західного валу. 20,000 робітників, більша частина яких мала від 14 до 16 років, вирушили на відбудову та приведення у боєздатний стан усієї лінії. Місцевий люд також був вимушений будувати укріплення, в основному протитанкові.
Під час відбудови, стало ясно, що бункери на Західному валу застарілі, і не зможуть довго витримувати атаку новітніх озброєнь. Через це, німецьке командування ухвалило рішення будувати невеликі бункери, що являли собою звичайні дзоти для солдатів.
Після війни Редагувати
По закінченні Другої Світової Війни, практично усі бункери та укріплення на Лінії Зіґфріда були знищені за допомогою вибухівки. З 1997 проходить акція, для того, щоб перетворити 30 вцілілих бункерів на Лінії Зіґфріда на історичний музей. Однак в цей же час проходить акція за знищення вцілілих бункерів. Також по всій території лінії ведуться археологічні розкопки, з метою дослідити особливості конструкції бункерів.
Джерела Редагувати
- Военный энциклопедический словарь (Москва: ОНИКС XXI век, 2002).
Див. також Редагувати
- Лінія Арпада
- Організація Тодта — була відповідальною за спорудження Західного валу
- Герман Фрідріх Гребе — інженер, колишній будівник Західного валу, який згодом консультував американські війська стосовно його штурму.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Category:Siegfried Line |