Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Лінійні кораблі типу «Конте ді Кавур» (італ. Classe Conte di Cavour) — серія лінкорів Королівських ВМС Італії. Названі на честь графа Кавура.
| Лінійні кораблі типу «Конте ді Кавур» | ||
|---|---|---|
| Classe Conte di Cavour | ||
 | ||
| Служба | ||
| Тип/клас | Лінійний корабель | |
| Держава прапора |  Королівство Італія | |
| Належність |  Королівські ВМС Італії | |
| Ідентифікація | ||
| Параметри | ||
| Тоннаж | 23 088 т (стандартна) 25 489 т (повна) | |
| Довжина | 176 м | |
| Ширина | 28 м | |
| Осадка | 9,3 м | |
| Бронювання | Пояс: 130—250 мм Башти: 240—280 мм Палуба: 24-40 мм Бойова рубка: 180—280 мм Барбети: 130—230 мм | |
| Технічні дані | ||
| Рухова установка | 4 × парових турбіни 20 котлів | |
| Гвинти | 4 | |
| Потужність | 30 700 к.с. | |
| Швидкість | 21,5 вузла | |
| Дальність плавання | 4 800 миль на швидкості 10 вузлів | |
| Екіпаж | 1 000 | |
| Озброєння | ||
| Артилерія | 10 x 305-мм гармат «305/46 Mod. 1909» 18 x 120-мм гармат 14 x 76,2-мм гармат | |
| Торпедно-мінне озброєння | 3 × 450-мм торпедних апаратів | |
Історія створення
У 1909 році Італія прийняла програму кораблебудування (відому як морський закон 1909 року), яка передбачала будівництво чотирьох лінкорів. Складовою частиною цієї програми булу лінкори типу «Конте ді Кавур». Італія, будучи членом Троїстого союзу, будувала кораблі перш за все як противагу французьким лінкорам типу «Курбе». В той же час, вона з осторогою спостерігала за закладкою дредноутів Австро-Угорщиною, яку розглядала скоріше як противника, а не союзника.
Попередній лінкор, «Данте Аліг'єрі», незважаючи на ряд прогресивних рішень, мав два серйозні недоліки: затисненість надбудов, що утруднювало управління кораблем, а також дуже слабкий погонний та ретирадний вогонь. Остання обставина викликала найбільшу критику, особливо враховуючи той факт, що французькі та австро-угорські дредноути мали у два рази більше гармат, які могли вести вогонь по носу та кормі кораблів.
Поки «Данте Аліг'єрі» ще навіть не будувався, Едоардо Маздеа розробив новий проект, який, з одного боку враховував недоліки «Данте Аліг'єрі», а з іншого, враховував французький та північноамериканський досвід будівництва лінійних кораблів. Оскільки при підвищеному розміщенні тригарматних башт виникали проблеми з остійністю, їх зробили двогарматними, а для компенсації вогневої міці розташували додаткову п'яту башту в середній частині корабля між котельними відділеннями. Таким чином, бортовий залп збільшився на одну гармату, а погонний та ретирадний — на дві третіх (з трьох до п'яти гармат).
Підвищення одних башт над іншими дозволило не подовжувати занадто корпус, але вимагало деякого збільшення ширини корабля. Водотоннажність зросла на 3400 т, що при тій же потужності силової установки призвело до зменшення швидкості на 1 вузол.
Будівництво трьох кораблів було затверджене 2 грудня 1909 року. Наступного року замовлення були видані трьом різним верфям: Арсенал Ла-Спеції, «Ansaldo» та «Odero» в Генуї. Вартість будівництва корпусу та механізмів корабля оцінювалась у 64,2 млн. лір, артилерії — 36,6 млн лір.
На момент закладки лінкори типу «Конте ді Кавур» були одними з найпотужніших у світі, хоча їх броньований захист поступався більшості сучасників. Але ще до моменту спуску кораблів на воду їх перевершили американські та британські супердредноути з 343-мм і 356-мм гарматами.
Представники
| Назва | Верф | Закладений | Спущений на воду | Вступив у стрій | Доля |
|---|---|---|---|---|---|
| Конте ді Кавур Conte di Cavour | Арсенал Ла-Спеції, Ла-Спеція | 10 серпня 1910 року | 10 серпня 1911 року | 1 квітня 1915 року | Потоплений 12 листопада 1940 року під час нападу на Таранто піднятий у 1941 році, зданий на здам у 1946 році |
| Джуліо Чезаре Giulio Cesare | «Ansaldo», Генуя | 20 червня 1910 року | 15 жовтня 1911 року | 14 травня 1914 року | У 1949 році переданий СРСР, вибухнув та затонув у 1955 році, піднятий у 1957 році, розібраний на метал |
| Леонардо да Вінчі Leonardo da Vinci | «Odero», Генуя | 18 липня 1910 року | 14 жовтня 1911 року | 17 травня 1914 року | Вибухнув та затонув 2 серпня 1916 року піднятий у 1919 році, проданий на злам у 1923 році |
Конструкція
Корпус та бронювання
Корпуси лінкорів типу «Конте ді Кавур» не мали таранного форштевеня, носова частина мала скруглену форму. В нижній частині форштевень трохи виступав уперед, але це робилось винятково для швидкісних характеристик. По всій довжині корпуса проходило подвійне дно, а в центральній частині — потрійне. Корпус ділився на відсіки 23 поперечними та 4 поздовжніми перебірками. Силует корабля був симетричним, завдяки цьому здалеку було важко визначити напрям руху корабля.
Головний броньовий пояс простягався по всій довжині ватерлінії. В середній частині — від барбета башти № 1 до барбета башти № 5 — його товщина становила 250 мм, потоншуючись до нижньої кромки до 170 мм, а в носовій та кормовій частині потоншувався до 80 і 130 мм відповідно. Пояс мав висоту 2,8 м і опускався на 1,6 м нижче ватерлінії. Він замикався 130-мм траверзами. Поверх головного пояса розміщувався 220-мм пояс висотою 2,3 м, а ще вище, між головною та верхньою палубами, був 130-мм пояс, який простягався на 138 м від носу до башти № 4, де завершувався 110-мм траверзом.
Каземат протимінної артилерії, розташований між барбетами підвищених башт, захищався 110-мм бронею.
Як і на «Данте Аліг'єрі», майже вся горизонтальна броня була двошаровою: верхній шах зі сталі високого опору, нижній зі звичайної кораблебудівної сталі. Нижня палуба в межах головного броньового поясу мала товщину 24 мм (12+12) в плоскій частині і 40 мм (20+20) на косах, які примикали до нижньої кромки головного поясу. Поза поясом вона мала карапасну форму і на закінченнях опускалась до рівня нижньої кромки поясу.
Головна палуба, яка примикала до верхньої кромки 220-мм пояса, була плоскою. Ближче до діаметральної площини її товщина становила 30 мм (18+12), а між поздовжньою переборкою і зовнішньою обшивкою — 31 мм (18+13). Верхня палуба всередині каземату 120-мм гармат мала товщину 13-15 мм. Палуба напівбака мала товщину 8 мм в носовій частині, але під казематом була найтовщою на кораблі: 44 мм (30+14).
Лобова броня башт головного калібру мала товщину 280 мм, бокова — 240 мм, дах — 85 мм, броня барбетів — 280 мм. Носова бойова рубка мала 280-мм броню, кормова — 180 мм.
Поздовжні перебірки мали товщину 8-12 мм. У бортових відсіках розміщувались нафтові цистерни та вугільні ями.
Загалом конструктори дотримувались традиційного принципу італійського кораблебудування, коли захист лінкорів приносився в жертву швидкості та озброєнню. На броню припадало всього 5 150 т маси, або 22,4 % від нормальної водотоннажності.
Силова установка
Силова установка на лінкорах типу «Конте ді Кавур» за складом була аналогічна тій, що стояла на «Данте Аліг'єрі», але була розміщена трохи інакше. Кожен з трьох турбоагрегатів «Парсонс» розташовувався в окремому машинному відділенні. У кожному з бортових машинних відділень, розташованих по боках від середньої башти, знаходився агрегат з турбін високого та низького тиску, з'єднаних послідовно, які приводили у рух зовнішні гребні вали. Середній турбоагрегат розміщувався в машинному відділенні, яке розташовувалось між кормовою котельною групою та середньою баштою. Він складався з турбін високого та низького тиску, які стояли паралельно та обертали лівий та правий внутрішні гребні вали відповідно.
Кораблі відрізнялись кількістю та моделями котлів. На «Джуліо Чезаре» стояли по 12 котлів «Babcock & Wilcox» з нафтовим, і 12 котлів зі змішаним опаленням. На інших лінкорах стояли по 8 котлів «Blechnyden» з нафтовим і 12 — зі змішаним опаленням. Котли розташовувались двома групами, спереду та позаду машинних відділень.
На випробуваннях жоден з кораблів не зміг розвинути запланованої швидкості у 22,5 вузлів. «Джуліо Чезаре» показав швидкість 21,56 вузол при водотоннажності 21 700 т і потужності 30 700 к.с. «Леонардо да Вінчі» — 21,6 вузол при потужності 32 800 к.с. Лише «Конте ді Кавур» перевищив швидкість у 22 вузли, показавши 22,2 вузли при потужності 31 278 к.с.
Озброєння
На лінкорах «Конте ді Кавур» встановлювалась така ж артилерія, як і на Данте Аліг'єрі". Артилерія головного калібру складалась з 13 305-мм гармат «305/46 Mod. 1909»: у трьох баштах були розміщені по три гармати, у двох баштах — по дві гармати.
Артилерія середнього калібру складалась з 18 120-мм гармат «120/50 Mod. 1909» та розміщувалась в центральному казематі. Її доповнювали 14 76-мм гармат, які могли розміщуватись у різних частинах корабля.
Торпедне озброєння складалось з трьох 450-мм підводних торпедних апаратів: двох бортових у носовій частині та одного кормового.
Погреби вміщували по 100 снарядів на кожну 305-мм гармату (штатний боєкомплект — 70 снарядів на ствол), по 200 снарядів на кожну 120-мм гармату, по 240 снарядів на кожну 76-мм гармату, а також 9 торпед.
Модернізації
У 1916 році на бойових рубках лінкорів «Джуліо Чезаре» та «Конте ді Кавур» встановили 4,5-метровий далекомір фірми «Triplex», а на кормовій — 2,7-метровий. Кожна башта була обладнана власним далекоміром. У 1917 році на фок-щоглах встановили директори британського зразка.
У 1916—1917 роках були демонтовані торпедні апарати та протиторпедні сітки. Тоді ж частина 76-мм/50 гармат була знята для озброєння малих кораблів, натомість було встановлено по 4-6 76-мм зенітних гармат «76/40 Mod. 1916 R.M.». До кінця війни були встановлені ще 2 40/39-мм зенітні гармати фірми «Vickers».
У 1924 році на кораблях встановили нові чотириопорні фок-щогли, при цьому центральні опори попередніх щогл зберегли для використання як опори вантажних стріл. У 1925 році на кораблях була змонтована нова система управління вогнем.
На середніх баштах було обладнане місце для літаючого човна Macchi М.18.
Реконструкція 1930-х років
На початок 1930-х років лінійні кораблі типу «Конте ді Кавур» втратили бойове значення. Але оскільки Франція, основний суперник Італії у Середземному морі, мала такі ж застарілі лінкори, то модернізація лінкорів «Конте ді Кавур» не передбачалась.
Але у 1932 році Франція заклала два нових лінкори типу «Дюнкерк». Оскільки через низку економічних та політичних причин в той час Італія не могла будувати нові кораблі, було вирішено модернізувати наявні.
Перед італійськими конструкторами постала задача створити швидкісний корабель, здатний протистояти французькому лінійному крейсеру та за необхідності втекти від сильнішого противника. В середині 1933 року був підготовлений план модернізації, за яким треба було замінити більше 60 % початкових конструкцій. Модернізація кораблів розпочалась в жовтні 1933 року: «Конте ді Кавур» в Трієсті, «Джуліо Чезаре» в Генуї.
Під час реконструкції обидва кораблі повністю поміняли силует. Замість типового дредноута з двома широко розставленими трубами та невеликими надбудовами в результаті модернізації вийшов сучасний корабель з близько розташованими трубами, обтічними надбудовами та елегантним форштевенем. Корпус кораблів подовжили на 7 м. Нову носову частину натягнули на таранний форштевень, який так і залишився всередині корпуса. Напівбак подовжили приблизно на 3/5 довжини корпусу.
Центральну башту головного калібру демонтували, на її місці розташували потужніші механізми. Якщо старі турбіни розвивали потужність 31 000 к.с., розподіляючи її на 4 вали, то нова установка мала потужність 75 000 к.с. і працювала на внутрішні вали, зовнішні ж були ліквідовані. Нова енергетична установка складалась з 8 котлів типу «Ярроу» та турбозубчатих агрегатів «Беллуццо».
На випробуваннях 14 квітня 1936 року «Конте ді Кавур» розвинув швидкість 28,05 вузлів при потужності 93 433 к.с., а «Джуліо Чезаре» 12 грудня того ж року розвинув 28,24 вузлів при потужності 93 430 к.с.
Нові 320-мм гармати були отримані шляхом розсвердлювання старих 305-мм стволів. Вони отримали позначення «OTO/Ansaldo 320/44». Оскільки після цього стінки стволів стали тоншими, конструктори пішли на зменшення початкової швидкості снаряда з 860 м/с до 834 м/с. Сам снаряд при цьому збільшив свою масу зі 417 кг до 525 кг. Баштові установки також пройшли модернізацію, внаслідок чого кут підвищення збільшився до 27°, а дальність стрільби до 154 кбт.
Управління вогнем здійснювалось з командно-далекомірного пункту, який розташовувався на носовій надбудові та був обладнаний двома 7,2-м далекомірами. Резервні пости розташовувались у підвищених двогарматних баштах та обладнувались 9-м далекомірами.
Артилерія протимінного калібру складалась з 12 120-мм гармат (120/50 Mod. 19233), розміщених в шести двогарматних баштах. Кут підвищення складав 42°, дальність стрільби 22,1-кг снарядом — 105 кбт.
Зенітна артилерія складалась з 8 100-мм гармат («OTO 100/47 Mod. 1928») у спарених установках, які стріляли 13,8-кг снарядами зі скорострільністю 8 пострілів за хвилину.
Легке зенітне озброєння складалось з 6 спарених 37-мм установок (37 mm/54 Breda) і такої ж кількості 13,2-мм кулеметів.
Італійці не могли вносити зміни у вертикальне бронювання відповідно до умов Вашингтонської морської угоди 1922 року. Тому зміни внесли в горизонтальне бронювання. Між головною та броньованою палубами з'явилась внутрішня цитадель, яка захищала механізми та барбети башт. Товщина її стінок становила 70 мм. Також була збільшена товщина всіх палуб. Бойова рубка мала 260-мм стінки, 120-мм дах і 100-мм підлогу. Щоб компенсувати збільшення маси броні та обладнання, товщину добової броні башт довелось зменшити до 240 мм.
В результаті реконструкції водотоннажність кораблів зросла з 23 00 до 26 400 т.
Після реконструкції «Конте ді Кавур» вступив у стрій 6 червня 1937 року, «Джуліо Чезаре» — 10 жовтня 1937 року.
 Початковий профіль та план корабля |  Профіль та план корабля після реконструкції |
Модернізації воєнного часу
У другій половині 1940 рок всі 13,2-мм кулемети були демонтовані, їх замінили на 6 x 2 20-мм зенітні автомати (Breda 20/65 Mod. 1935).
У 1941 році кількість зенітних автоматів на «Джуліо Чезаре» збільшили до 16 (8 x 2), кількість 37-мм автоматів також довели до 16 (8 x 2).
Піч час відновлювального ремонту «Конте ді Кавур», який затонув під час нападу на Таранто, планувалось збільшити кількість зенітних гармат (6 x 2 135-мм/40, 12 x 65-мм/64) та встановити РЛС. На момент капітуляції Італії ці роботи завершити не встигли, проте на корабель були встановлені гармати головного калібру (які зняли під час підйому корабля у 1941 році), а також 135-мм зенітні гармати.
Література
- Conway's All the World's Fighting Ships, 1906—1921. — London: Conway Maritime Press, 1985. — (англ.)
- Патянин С. В., Дашьян А. В. Дредноуты Первой мировой. Уникальная энциклопедия — М.: Яуза, ЭКСМО, 2015. — 384 с. (рос.)
- Дашьян А.В, Патянин С. В., Токарев М. Ю., Балаки С. А., Кофман В. Л. Все линкоры Второй Мировой — М.:Яуза, ЭКСМО, 2009. — 386 с. (рос.)
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Лінійні кораблі типу «Конте ді Кавур»
- Corazzate classe Cavour [ 1 січня 2017 у Wayback Machine.] (італ.)
- (італ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Linijni korabli tipu Konte di Kavur ital Classe Conte di Cavour seriya linkoriv Korolivskih VMS Italiyi Nazvani na chest grafa Kavura Linijni korabli tipu Konte di Kavur Classe Conte di Cavour Sluzhba Tip klas Linijnij korabel Derzhava prapora Korolivstvo Italiya Nalezhnist Korolivski VMS Italiyi Identifikaciya Parametri Tonnazh 23 088 t standartna 25 489 t povna Dovzhina 176 m Shirina 28 m Osadka 9 3 m Bronyuvannya Poyas 130 250 mm Bashti 240 280 mm Paluba 24 40 mm Bojova rubka 180 280 mm Barbeti 130 230 mm Tehnichni dani Ruhova ustanovka 4 parovih turbini 20 kotliv Gvinti 4 Potuzhnist 30 700 k s Shvidkist 21 5 vuzla Dalnist plavannya 4 800 mil na shvidkosti 10 vuzliv Ekipazh 1 000 Ozbroyennya Artileriya 10 x 305 mm garmat 305 46 Mod 1909 18 x 120 mm garmat 14 x 76 2 mm garmat Torpedno minne ozbroyennya 3 450 mm torpednih aparativIstoriya stvorennyaU 1909 roci Italiya prijnyala programu korablebuduvannya vidomu yak morskij zakon 1909 roku yaka peredbachala budivnictvo chotiroh linkoriv Skladovoyu chastinoyu ciyeyi programi bulu linkori tipu Konte di Kavur Italiya buduchi chlenom Troyistogo soyuzu buduvala korabli persh za vse yak protivagu francuzkim linkoram tipu Kurbe V toj zhe chas vona z ostorogoyu sposterigala za zakladkoyu drednoutiv Avstro Ugorshinoyu yaku rozglyadala skorishe yak protivnika a ne soyuznika Poperednij linkor Dante Alig yeri nezvazhayuchi na ryad progresivnih rishen mav dva serjozni nedoliki zatisnenist nadbudov sho utrudnyuvalo upravlinnya korablem a takozh duzhe slabkij pogonnij ta retiradnij vogon Ostannya obstavina viklikala najbilshu kritiku osoblivo vrahovuyuchi toj fakt sho francuzki ta avstro ugorski drednouti mali u dva razi bilshe garmat yaki mogli vesti vogon po nosu ta kormi korabliv Poki Dante Alig yeri she navit ne buduvavsya Edoardo Mazdea rozrobiv novij proekt yakij z odnogo boku vrahovuvav nedoliki Dante Alig yeri a z inshogo vrahovuvav francuzkij ta pivnichnoamerikanskij dosvid budivnictva linijnih korabliv Oskilki pri pidvishenomu rozmishenni trigarmatnih basht vinikali problemi z ostijnistyu yih zrobili dvogarmatnimi a dlya kompensaciyi vognevoyi mici roztashuvali dodatkovu p yatu bashtu v serednij chastini korablya mizh kotelnimi viddilennyami Takim chinom bortovij zalp zbilshivsya na odnu garmatu a pogonnij ta retiradnij na dvi tretih z troh do p yati garmat Pidvishennya odnih basht nad inshimi dozvolilo ne podovzhuvati zanadto korpus ale vimagalo deyakogo zbilshennya shirini korablya Vodotonnazhnist zrosla na 3400 t sho pri tij zhe potuzhnosti silovoyi ustanovki prizvelo do zmenshennya shvidkosti na 1 vuzol Budivnictvo troh korabliv bulo zatverdzhene 2 grudnya 1909 roku Nastupnogo roku zamovlennya buli vidani trom riznim verfyam Arsenal La Speciyi Ansaldo ta Odero v Genuyi Vartist budivnictva korpusu ta mehanizmiv korablya ocinyuvalas u 64 2 mln lir artileriyi 36 6 mln lir Na moment zakladki linkori tipu Konte di Kavur buli odnimi z najpotuzhnishih u sviti hocha yih bronovanij zahist postupavsya bilshosti suchasnikiv Ale she do momentu spusku korabliv na vodu yih perevershili amerikanski ta britanski superdrednouti z 343 mm i 356 mm garmatami PredstavnikiNazva Verf Zakladenij Spushenij na vodu Vstupiv u strij Dolya Konte di Kavur Conte di Cavour Arsenal La Speciyi La Speciya 10 serpnya 1910 roku 10 serpnya 1911 roku 1 kvitnya 1915 roku Potoplenij 12 listopada 1940 roku pid chas napadu na Taranto pidnyatij u 1941 roci zdanij na zdam u 1946 roci Dzhulio Chezare Giulio Cesare Ansaldo Genuya 20 chervnya 1910 roku 15 zhovtnya 1911 roku 14 travnya 1914 roku U 1949 roci peredanij SRSR vibuhnuv ta zatonuv u 1955 roci pidnyatij u 1957 roci rozibranij na metal Leonardo da Vinchi Leonardo da Vinci Odero Genuya 18 lipnya 1910 roku 14 zhovtnya 1911 roku 17 travnya 1914 roku Vibuhnuv ta zatonuv 2 serpnya 1916 roku pidnyatij u 1919 roci prodanij na zlam u 1923 rociKonstrukciyaRoztashuvannya garmat golovnogo kalibru na korablyah tipu Konte di Kavur Korpus ta bronyuvannya Korpusi linkoriv tipu Konte di Kavur ne mali tarannogo forshtevenya nosova chastina mala skruglenu formu V nizhnij chastini forshteven trohi vistupav upered ale ce robilos vinyatkovo dlya shvidkisnih harakteristik Po vsij dovzhini korpusa prohodilo podvijne dno a v centralnij chastini potrijne Korpus dilivsya na vidsiki 23 poperechnimi ta 4 pozdovzhnimi perebirkami Siluet korablya buv simetrichnim zavdyaki comu zdaleku bulo vazhko viznachiti napryam ruhu korablya Golovnij bronovij poyas prostyagavsya po vsij dovzhini vaterliniyi V serednij chastini vid barbeta bashti 1 do barbeta bashti 5 jogo tovshina stanovila 250 mm potonshuyuchis do nizhnoyi kromki do 170 mm a v nosovij ta kormovij chastini potonshuvavsya do 80 i 130 mm vidpovidno Poyas mav visotu 2 8 m i opuskavsya na 1 6 m nizhche vaterliniyi Vin zamikavsya 130 mm traverzami Poverh golovnogo poyasa rozmishuvavsya 220 mm poyas visotoyu 2 3 m a she vishe mizh golovnoyu ta verhnoyu palubami buv 130 mm poyas yakij prostyagavsya na 138 m vid nosu do bashti 4 de zavershuvavsya 110 mm traverzom Kazemat protiminnoyi artileriyi roztashovanij mizh barbetami pidvishenih basht zahishavsya 110 mm broneyu Yak i na Dante Alig yeri majzhe vsya gorizontalna bronya bula dvosharovoyu verhnij shah zi stali visokogo oporu nizhnij zi zvichajnoyi korablebudivnoyi stali Nizhnya paluba v mezhah golovnogo bronovogo poyasu mala tovshinu 24 mm 12 12 v ploskij chastini i 40 mm 20 20 na kosah yaki primikali do nizhnoyi kromki golovnogo poyasu Poza poyasom vona mala karapasnu formu i na zakinchennyah opuskalas do rivnya nizhnoyi kromki poyasu Golovna paluba yaka primikala do verhnoyi kromki 220 mm poyasa bula ploskoyu Blizhche do diametralnoyi ploshini yiyi tovshina stanovila 30 mm 18 12 a mizh pozdovzhnoyu pereborkoyu i zovnishnoyu obshivkoyu 31 mm 18 13 Verhnya paluba vseredini kazematu 120 mm garmat mala tovshinu 13 15 mm Paluba napivbaka mala tovshinu 8 mm v nosovij chastini ale pid kazematom bula najtovshoyu na korabli 44 mm 30 14 Lobova bronya basht golovnogo kalibru mala tovshinu 280 mm bokova 240 mm dah 85 mm bronya barbetiv 280 mm Nosova bojova rubka mala 280 mm bronyu kormova 180 mm Pozdovzhni perebirki mali tovshinu 8 12 mm U bortovih vidsikah rozmishuvalis naftovi cisterni ta vugilni yami Zagalom konstruktori dotrimuvalis tradicijnogo principu italijskogo korablebuduvannya koli zahist linkoriv prinosivsya v zhertvu shvidkosti ta ozbroyennyu Na bronyu pripadalo vsogo 5 150 t masi abo 22 4 vid normalnoyi vodotonnazhnosti Silova ustanovka Silova ustanovka na linkorah tipu Konte di Kavur za skladom bula analogichna tij sho stoyala na Dante Alig yeri ale bula rozmishena trohi inakshe Kozhen z troh turboagregativ Parsons roztashovuvavsya v okremomu mashinnomu viddilenni U kozhnomu z bortovih mashinnih viddilen roztashovanih po bokah vid serednoyi bashti znahodivsya agregat z turbin visokogo ta nizkogo tisku z yednanih poslidovno yaki privodili u ruh zovnishni grebni vali Serednij turboagregat rozmishuvavsya v mashinnomu viddilenni yake roztashovuvalos mizh kormovoyu kotelnoyu grupoyu ta serednoyu bashtoyu Vin skladavsya z turbin visokogo ta nizkogo tisku yaki stoyali paralelno ta obertali livij ta pravij vnutrishni grebni vali vidpovidno Korabli vidriznyalis kilkistyu ta modelyami kotliv Na Dzhulio Chezare stoyali po 12 kotliv Babcock amp Wilcox z naftovim i 12 kotliv zi zmishanim opalennyam Na inshih linkorah stoyali po 8 kotliv Blechnyden z naftovim i 12 zi zmishanim opalennyam Kotli roztashovuvalis dvoma grupami speredu ta pozadu mashinnih viddilen Na viprobuvannyah zhoden z korabliv ne zmig rozvinuti zaplanovanoyi shvidkosti u 22 5 vuzliv Dzhulio Chezare pokazav shvidkist 21 56 vuzol pri vodotonnazhnosti 21 700 t i potuzhnosti 30 700 k s Leonardo da Vinchi 21 6 vuzol pri potuzhnosti 32 800 k s Lishe Konte di Kavur perevishiv shvidkist u 22 vuzli pokazavshi 22 2 vuzli pri potuzhnosti 31 278 k s Ozbroyennya Na linkorah Konte di Kavur vstanovlyuvalas taka zh artileriya yak i na Dante Alig yeri Artileriya golovnogo kalibru skladalas z 13 305 mm garmat 305 46 Mod 1909 u troh bashtah buli rozmisheni po tri garmati u dvoh bashtah po dvi garmati Artileriya serednogo kalibru skladalas z 18 120 mm garmat 120 50 Mod 1909 ta rozmishuvalas v centralnomu kazemati Yiyi dopovnyuvali 14 76 mm garmat yaki mogli rozmishuvatis u riznih chastinah korablya Torpedne ozbroyennya skladalos z troh 450 mm pidvodnih torpednih aparativ dvoh bortovih u nosovij chastini ta odnogo kormovogo Pogrebi vmishuvali po 100 snaryadiv na kozhnu 305 mm garmatu shtatnij boyekomplekt 70 snaryadiv na stvol po 200 snaryadiv na kozhnu 120 mm garmatu po 240 snaryadiv na kozhnu 76 mm garmatu a takozh 9 torped ModernizaciyiU 1916 roci na bojovih rubkah linkoriv Dzhulio Chezare ta Konte di Kavur vstanovili 4 5 metrovij dalekomir firmi Triplex a na kormovij 2 7 metrovij Kozhna bashta bula obladnana vlasnim dalekomirom U 1917 roci na fok shoglah vstanovili direktori britanskogo zrazka U 1916 1917 rokah buli demontovani torpedni aparati ta protitorpedni sitki Todi zh chastina 76 mm 50 garmat bula znyata dlya ozbroyennya malih korabliv natomist bulo vstanovleno po 4 6 76 mm zenitnih garmat 76 40 Mod 1916 R M Do kincya vijni buli vstanovleni she 2 40 39 mm zenitni garmati firmi Vickers U 1924 roci na korablyah vstanovili novi chotirioporni fok shogli pri comu centralni opori poperednih shogl zberegli dlya vikoristannya yak opori vantazhnih stril U 1925 roci na korablyah bula zmontovana nova sistema upravlinnya vognem Na serednih bashtah bulo obladnane misce dlya litayuchogo chovna Macchi M 18 Rekonstrukciya 1930 h rokiv Na pochatok 1930 h rokiv linijni korabli tipu Konte di Kavur vtratili bojove znachennya Ale oskilki Franciya osnovnij supernik Italiyi u Seredzemnomu mori mala taki zh zastarili linkori to modernizaciya linkoriv Konte di Kavur ne peredbachalas Ale u 1932 roci Franciya zaklala dva novih linkori tipu Dyunkerk Oskilki cherez nizku ekonomichnih ta politichnih prichin v toj chas Italiya ne mogla buduvati novi korabli bulo virisheno modernizuvati nayavni Pered italijskimi konstruktorami postala zadacha stvoriti shvidkisnij korabel zdatnij protistoyati francuzkomu linijnomu krejseru ta za neobhidnosti vtekti vid silnishogo protivnika V seredini 1933 roku buv pidgotovlenij plan modernizaciyi za yakim treba bulo zaminiti bilshe 60 pochatkovih konstrukcij Modernizaciya korabliv rozpochalas v zhovtni 1933 roku Konte di Kavur v Triyesti Dzhulio Chezare v Genuyi Pid chas rekonstrukciyi obidva korabli povnistyu pominyali siluet Zamist tipovogo drednouta z dvoma shiroko rozstavlenimi trubami ta nevelikimi nadbudovami v rezultati modernizaciyi vijshov suchasnij korabel z blizko roztashovanimi trubami obtichnimi nadbudovami ta elegantnim forshtevenem Korpus korabliv podovzhili na 7 m Novu nosovu chastinu natyagnuli na tarannij forshteven yakij tak i zalishivsya vseredini korpusa Napivbak podovzhili priblizno na 3 5 dovzhini korpusu Centralnu bashtu golovnogo kalibru demontuvali na yiyi misci roztashuvali potuzhnishi mehanizmi Yaksho stari turbini rozvivali potuzhnist 31 000 k s rozpodilyayuchi yiyi na 4 vali to nova ustanovka mala potuzhnist 75 000 k s i pracyuvala na vnutrishni vali zovnishni zh buli likvidovani Nova energetichna ustanovka skladalas z 8 kotliv tipu Yarrou ta turbozubchatih agregativ Bellucco Na viprobuvannyah 14 kvitnya 1936 roku Konte di Kavur rozvinuv shvidkist 28 05 vuzliv pri potuzhnosti 93 433 k s a Dzhulio Chezare 12 grudnya togo zh roku rozvinuv 28 24 vuzliv pri potuzhnosti 93 430 k s Novi 320 mm garmati buli otrimani shlyahom rozsverdlyuvannya starih 305 mm stvoliv Voni otrimali poznachennya OTO Ansaldo 320 44 Oskilki pislya cogo stinki stvoliv stali tonshimi konstruktori pishli na zmenshennya pochatkovoyi shvidkosti snaryada z 860 m s do 834 m s Sam snaryad pri comu zbilshiv svoyu masu zi 417 kg do 525 kg Bashtovi ustanovki takozh projshli modernizaciyu vnaslidok chogo kut pidvishennya zbilshivsya do 27 a dalnist strilbi do 154 kbt Upravlinnya vognem zdijsnyuvalos z komandno dalekomirnogo punktu yakij roztashovuvavsya na nosovij nadbudovi ta buv obladnanij dvoma 7 2 m dalekomirami Rezervni posti roztashovuvalis u pidvishenih dvogarmatnih bashtah ta obladnuvalis 9 m dalekomirami Artileriya protiminnogo kalibru skladalas z 12 120 mm garmat 120 50 Mod 19233 rozmishenih v shesti dvogarmatnih bashtah Kut pidvishennya skladav 42 dalnist strilbi 22 1 kg snaryadom 105 kbt Zenitna artileriya skladalas z 8 100 mm garmat OTO 100 47 Mod 1928 u sparenih ustanovkah yaki strilyali 13 8 kg snaryadami zi skorostrilnistyu 8 postriliv za hvilinu Legke zenitne ozbroyennya skladalos z 6 sparenih 37 mm ustanovok 37 mm 54 Breda i takoyi zh kilkosti 13 2 mm kulemetiv Italijci ne mogli vnositi zmini u vertikalne bronyuvannya vidpovidno do umov Vashingtonskoyi morskoyi ugodi 1922 roku Tomu zmini vnesli v gorizontalne bronyuvannya Mizh golovnoyu ta bronovanoyu palubami z yavilas vnutrishnya citadel yaka zahishala mehanizmi ta barbeti basht Tovshina yiyi stinok stanovila 70 mm Takozh bula zbilshena tovshina vsih palub Bojova rubka mala 260 mm stinki 120 mm dah i 100 mm pidlogu Shob kompensuvati zbilshennya masi broni ta obladnannya tovshinu dobovoyi broni basht dovelos zmenshiti do 240 mm V rezultati rekonstrukciyi vodotonnazhnist korabliv zrosla z 23 00 do 26 400 t Pislya rekonstrukciyi Konte di Kavur vstupiv u strij 6 chervnya 1937 roku Dzhulio Chezare 10 zhovtnya 1937 roku Pochatkovij profil ta plan korablya Profil ta plan korablya pislya rekonstrukciyi Modernizaciyi voyennogo chasu U drugij polovini 1940 rok vsi 13 2 mm kulemeti buli demontovani yih zaminili na 6 x 2 20 mm zenitni avtomati Breda 20 65 Mod 1935 U 1941 roci kilkist zenitnih avtomativ na Dzhulio Chezare zbilshili do 16 8 x 2 kilkist 37 mm avtomativ takozh doveli do 16 8 x 2 Pich chas vidnovlyuvalnogo remontu Konte di Kavur yakij zatonuv pid chas napadu na Taranto planuvalos zbilshiti kilkist zenitnih garmat 6 x 2 135 mm 40 12 x 65 mm 64 ta vstanoviti RLS Na moment kapitulyaciyi Italiyi ci roboti zavershiti ne vstigli prote na korabel buli vstanovleni garmati golovnogo kalibru yaki znyali pid chas pidjomu korablya u 1941 roci a takozh 135 mm zenitni garmati LiteraturaConway s All the World s Fighting Ships 1906 1921 London Conway Maritime Press 1985 ISBN 0 85177 245 5 angl Patyanin S V Dashyan A V Drednouty Pervoj mirovoj Unikalnaya enciklopediya M Yauza EKSMO 2015 384 s ISBN 978 5 699 78217 8 ros Dashyan A V Patyanin S V Tokarev M Yu Balaki S A Kofman V L Vse linkory Vtoroj Mirovoj M Yauza EKSMO 2009 386 s ISBN 978 5 699 51001 6 ros PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Linijni korabli tipu Konte di Kavur Corazzate classe Cavour 1 sichnya 2017 u Wayback Machine ital ital