Петро Іванович Лященко (нар. 10 (22) жовтня 1876, Саратов — † 24 липня 1955, Москва) — видатний вчений-економіст, член-кореспондент АН СРСР (1943), академік АН УРСР (1945), доктор економічних наук, професор, заслужений діяч науки РРФСР (1943).
| Лященко Петро Іванович | |
|---|---|
| Народився | 10 (22) жовтня 1876 Саратов |
| Помер | 24 липня 1955 (78 років) Москва |
| Поховання | Ваганьковське кладовище |
| Країна | Російська імперія СРСР |
| Діяльність | економіст |
| Alma mater | Санкт-Петербурзький державний університет |
| Заклад | МДУ Томський державний університет |
| Вчене звання | академік АН УРСР, член-кореспондент АН СРСР |
| Науковий ступінь | доктор економічних наук, професор |
| Членство | НАН України Академія наук СРСР |
| Відомий завдяки: | засновник сільськогосподарської економії і історії народного господарства |
| Нагороди |
Біографія ред.
Народився 10 (22) жовтня 1876 у Саратові в сім'ї земського службовця з роду чернігівських козаків. В 1894 закінчив 1-у Саратовську класичну гімназію. Вищу освіту здобув у Санкт-Петербурзькому університеті (фізико-математичний факультет та юридичний факультет (економічне відділення)), після чого проходив підготовку до професорського звання на кафедрі сільського господарства і стажування у Лейпцизькому університеті та Лейпцизькому сільськогосподарському інституті (1900 -1901).
З 1903 викладає економіку сільського господарства, політичну економію та економічну географію у Санкт-Петербурзькому університеті і на Вищих жіночих курсах. Друкує серію статей з аграрної економіки, а також такі книги як «Мобилизация землевладения в России и его статистика» (1905) та «Очерки аграрной эволюции России. — том 1. Разложение натурального строя и условия образования сельскохозяйственного рынка» (1908).
1909–1910 — наукове відрядження до Лейпцизького університету. Його нові наукові праці стосуються проблем переробної промисловості та торгівлі борошном. Виходить монографія «Хлебная торговля на внутренних рынках Европейской России» (1912).
В 1913–1917 працює ординарним професором кафедри політичної економії і статистики і деканом економічного факультету Томського університету. 1913 року друкує продовження своєї фундаментальної праці «Очерки аграрной эволюции России. - Т. 2. Крестьянское дело и пореформенная землеустроительная политика. - Ч. 1. Первоначальное наделение и осуществление крестьянской собственности». За її захист у Харківському університеті (1914) здобуває ступінь доктора політичної економії та статистики. Другу частину — «Регулирование крестьянского землевладения» — було опубліковано в 1917.
У червні 1916 виконував обов'язки ректора Томського університету, але через конфлікт з частиною професорів у травні 1917 переїхав до Ростова-на-Дону, де до 1922 працював професором Донського університету, а також професором і ректором інституту народного господарства.
З 1922 — науковий працівник Наркомзему у Москві. У 1926 - 1936 — професор Інституту червоної професури, старший науковий співробітник Комакадемії, професор Московського університету та низки інших вузів і наукових інститутів, при цьому в 1927 - 1929 він керував аграрною кафедрою Українського науково-дослідного інституту марксизму-ленінізму у Харкові.
У 1935 президія Комакадемії присуджує йому ступінь доктора економічних наук без захисту дисертації. З того ж року він працює старшим науковим співробітником Інституту економіки АН СРСР, з 1942 — Інституту історії АН СРСР. У 1943 його обирають членом-кореспондентом АН СРСР.
В 1939 здійснює 3-тє видання «Истории русского народного хозяйства» під назвою «История народного хозяйства СССР. Учебное пособие для экономических вузов». При цьому з багатьох питань його погляди не збігались з прийнятими у радянській історіографії.
В повоєнні роки готує до друку всесвітньо відому працю «История народного хазяйства СССР» (у 3 томах). Перші два томи побачили світ ще за життя автора: том 1 «Докапиталистические формации» — у 1947; том 2 «Капитализм» — у 1948 р.; том 3 «Социализм» вийшов друком у 1956 уже після смерті автора.
В 1945 став старшим науковим співробітником відділу історії народного господарства Інституту економіки АН УРСР (Київ). Того ж року П. І. Лященка було обрано академіком АН УРСР.
Помер П. І. Лященко після тривалої важкої хвороби 24 липня 1955 у Москві.
Наукові досягнення ред.
Науковий доробок П. І. Лященка налічує понад 150 монографій, чисельні наукові статті (в тому числі в енциклопедіях), ґрунтовні рецензії на праці відомих економістів. Його вважають одним із засновників сільськогосподарської економії, а також історії народного господарства. Його книга «История экономических учений» (1922) витримала шість перевидань, у тому числі три — японською мовою. Великою заслугою П. І. Лященка стало перетворення історії народного господарства на важливу самостійну галузь економічної науки та обов'язкову дисципліну економічної освіти.
Науковий кабінет пам'яті П. І. Лященка ред.
Свою бібліотеку, рукописний фонд і архів П. І. Лященко передав в Інститут економіки АН УРСР. Зараз вони зберігаються у відділі економічної історії Інституту економіки та прогнозування НАН України — у науковому кабінеті пам'яті Петра Івановича Лященка. Його унікальною бібліотекою багато років користуються вітчизняні і іноземні дослідники.
Посилання ред.
- Фотографія П. І. Лященка [ 6 травня 2021 у Wayback Machine.]
Джерела та література ред.
- Л. П. Горкіна. Лященко Петро Іванович [ 14 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 408. — 784 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1028-1.
- Л. А. Ведмідь. Лященко Петро Іванович [ 16 вересня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — ISBN 966-02-2074-X.
Література ред.
- Лященко Петро Іванович // Українська Радянська Енциклопедія [У 12 т.]. — Том 6. Вид. 2-е / Голов. редколегія: М. П. Бажан (голов. ред.) [та ін.]. — К.: Голов. ред. УРЕ, 1981. С. 265.
- Лященко Петро Іванович // Історія Академії наук УРСР / Редколегія: Б. Є. Патон (голов. ред.) [та ін.]. - К.: Наук.думка, 1982. - С. 698.
- Вірник Д. Ф. Життя і наукова діяльність академіка АН УРСР П. І. Лященка // Вісник Акад. наук УРСР. — 1957. - № 1. - С. 58-66.
- Сінкевич Є. Г. Петро Іванович Лященко — дослідник історії народного господарства. — Херсон: Атлант, 2002. - 116 с.
- Горкіна Л. П., Дерев'янкін Т. І. Видатний економіст-аграрник та історик економіки // Економіка України. — 2006. — № 12. - С. 81-83.