Лю Чжиюань (кит.: 劉知遠; піньїнь: Líu Zhīyuǎn; 4 березня 895 — 10 березня 948) — засновник і перший імператор Пізньої Хань періоду п'яти династій і десяти держав.
Лю Чжиюань | |
10 березня 947 — 10 березня 948 року | |
---|---|
Спадкоємець: | Лю Чен'ю |
Народження: | 4 березня 895 Тайюань, КНР |
Смерть: | 948 |
Країна: | Династія Пізня Хань |
Батько: | Liu Diand |
Мати: | Empress Dowager And |
Шлюб: | Empress Lid |
Діти: | Q10897580?, Лю Чен'ю, Q10899839? і Princess Yongningd |
Медіафайли у Вікісховищі |
Життєпис ред.
Був сином Лю Діаня, який служив офіцером у губернатора Лі Кеюна за правління династії Тан.
На початку 947 року, після падіння Пізньої Цзінь і захоплення киданями центрального Китаю, Лю Чжиюань, який на той час перебував у Хедуні, зміцнив свою оборону й надіслав імператору Єлюй Яогу листа. В тому листі він виклав три позиції: спочатку він привітав нового володаря, потім зазначив, що відмовляється полишати свої володіння, а наостанок заявив, що почне сплачувати данину тільки після виведення військ Ляо з його земель.
На це ляоський імператор відповів, що оскільки Лю Чжиюань не підкорявся Пізній Цзінь, то й не має підкорятись Ляо. Таким чином склалась ситуація, коли в частині земель центрального Китаю, не було повновладного володаря. Наближені Лю Чжиюаня вмовили його проголосити себе імператором, аргументуючи тим, що з такої ситуації може скористатись хтось інший. 10 березня 947 року Лю Чжиюань все ж погодився й оголосив про створення нової династії — Пізньої Хань.
Отримавши звістку про проголошення нового імператора, Єлюй Яогу спробував протистояти цьому. Втім губернатори окремих провінцій по черзі почали присягати на вірність Лю Чжиюаню, визнаючи його своїм володарем. А після того, як Єлюй Яогу повернувся до своєї столиці, Лю Чжиюань легко захопив Кайфен — столицю П'яти династій. Після цього він оголосив Кайфен своєю східною столицею, а Лоян — столицею західною.
Навесні 948 року під час одного з військових походів Лю Чжиюань отримав звістку про смерть свого спадкоємця, Лю Ченсюня. Тому він доручив керівництво державними справами своєму молодшому сину Лю Чен'ю. Невдовзі Лю Чжиюань помер, а Лю Ченю успадкував трон.
Девізи правління ред.
- Тяньфу (天福) 947
- Цянью (乾祐) 948
Примітки ред.
- ↑ China Biographical Database
Джерела ред.
- Стара історія П'яти династій, гл. 99, 100
- Історичні записи П'яти династій, гл. 10
- Цзи чжи тун цзянь, гл. 271, 278, 279, 280, 281, 282, 283, 284, 285, 286, 287
- Mote, F.W. (1999). Imperial China: (900-1800). Harvard University Press. с. 13.