www.wikidata.uk-ua.nina.az

Людвік Тирович У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Тирович Лю двік Тиро вич пол Ludwik Tyrowicz 28 вересня

Людвік Тирович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Тирович.

Лю́двік Тиро́вич (пол. Ludwik Tyrowicz; 28 вересня 1861, Острог, нині Рівненської області — 8 січня 1930, Львів) — львівський скульптор вірменського походження, підприємець.

Людвік Тирович
Народився 28 вересня 1861(1861-09-28)
Острог
Помер 8 січня 1930(1930-01-08) (68 років)
Львів
Національність вірменин
Працював у містах Львів

Біографія ред.

Людвік Тирович народився 28 вересня 1861 року в м. Острог у тодішній Волинській губернії Російської імперії у родині учасників січневого повстання 1863 року, які після поразки повстання перебралися до Галичини й оселилися у Львові.

Навчався у 1881—1886 роках у львівській Художньо-промисловій школі на відділенні моделювання та сницарства у педагогів Тадеуша Вісньовського і Юліуша Белтовського. По закінченню школи як майстер з різьблення по каменю (каменярський челядник) працював у Відні при оздобленні Двірцевого театру, будівлі парламенту у Будапешті, де потоваришував із Петром Війтовичем, котрий вирізьбив скульптурний портрет Тировича з каррарського мармуру.. Працював у Сербії при оздобленні королівського палацу на горі Калемегдан.

1890 року відкрив власну скульптурну майстерню, котра займалась архітектурно-монументальною скульптурою, виготовляла надгробки. Фірмі належали приміщення на вул. Пекарській, 95 і вул. св. Павла (нині вул. Шімзерів), 6 і 8 поряд з майстернями родини відомих львівських скульпторів Шимзерів. Тут були споруджені приміщення під майстерні та житлові будинки, в яких до 1939 року мешкали його сини Мар'ян та Людвік.

У 1891 році була відкрита друга майстерня фірми Тировича на вул. Зибликевича, 11 (нині вул. Франка, 41). Від часу заснування співвласником фірми був архітектор Якуб Баллабан. Фірма Тировича—Баллабана спеціалізувалася на оздобленні фасадів та інтер'єрів будинків, реставраційних та облицювальних роботах, будівництві приватних та громадських споруд, а також на виготовленні пам'ятників та надгробків. За наявності замовлень фірма працювала також для Янівського цвинтаря та інших цвинтарів, розташованих у передмісті Львова. У 1901 році Тирович викупив частку Баллабана і став єдиним власником фірми. 1904 року отримав спадок по своїй тітці Юстині Камінській, у тому числі — значні терени на Софіївці, завдяки чому значно розширив площу свого підприємства. 1894 року отримав срібну медаль за вироби, експоновані у Львові на Загальній краєвій виставці.

В різний час у майстерні Тировича працювали інші львівські скульптори. Тут Казимир Клакович виконав кілька надгробків, котрі однак не були підписані й тому досі ще не ідентифіковані. До появи власної майстерні у Тировича працювала Яніна Райхерт-Тот, виконавши кілька надгробків. Скульптури залишились не підписані, однак специфічна творча манера Райхерт-Тот відчитується у деяких із них. Також із Тировичем працювали Станіслав Ришард Пліхал, Стефан Кубинський, Зигмунт Курчинський, Сергій Литвиненко та інші.

Людвік Тирович помер 8 січня 1930 року у Львові. Похований у родинному гробівці на Личаківському цвинтарі (поле № 9).

Після смерті Людвіка Тировича 8 січня 1930 року, справами фірми займався його старший син — Тадеуш Тирович, також скульптор за фахом. У 1932—1933 роках він розширив виробничі потужності, добудував нові приміщення на вулиці Пекарській.

Роботи Тировича та його фірми ред.

  • Каменярські роботи і скульптурне оздоблення будинку № 21 на вулиці Курковій (нині вул. Лисенка) у Львові (1891).
  • Скульптурне оздоблення будинку № 10 на вулиці Гетьманській (нині проспект Свободи) у Львові (1891).
  • Ремонт фасаду домініканського костелу у Львові. Виконаний спільно з Якубом Баллабаном. Тривав від 1895 року до, ймовірно, 1899.
  • Надгробок Елеонори Гаврот (після 1899), обеліск на гробівці Франциска Равича Косинського із медальйоном роботи Тадеуша Баронча (після 1900), гробівець родини Залеських, надгробок Конрада Домішевського (після 1908), Йоганни Антоніни Скшипцьової (після 1910), обеліск на гробівці родини Войцехівських, родини Чайковських. Надгробок Йоганни Антоніни з Вісьнєвських Скшипцьової, що був згодом повторений на цвинтарі у Бібрці (на могилі Теофіла Хмури). Надгробок на похованні директора цісарсько-королівського архіву кадастрових карт Адольфа Скоди (1926), гробівці Кіршнерів та Ґорнугів, постамент на похованні родини Шексів
  • Кам'яний вівтар церкви святого Георгія у Львові (встановлено 1901 року).
  • Оздоблення алебастром інтер'єрів та мармурові сходи другого будинку Йони Шпрехера на нинішньому проспекті Шевченка, 7 у Львові (1928—1930).
  • Мармурова підлога, сходи, цоколь в інтер'єрах костелу Марії Магдалини у Львові.
  • Фасадний портал та мармурові цоколі всіх магазинів Мар'яцької галереї у Львові.
  • Травертиновий фасад будинку на вулиці Саксаганського, 8 у Львові, збудованого за проєктом інженера Стадлера та інженера архітектора Мар'яна Нікодемовича.
  • Мармурове оздоблення будинку Управління пошти і телеграфів у Любліні.
  • Мармурове оздоблення будинку Дирекції державної залізниці у Варшаві.
  • Алебастрове оздоблення будинку «B. G. K.» у Варшаві.
  • Оздоблення інтер'єрів (мармурові сходи, тумби та каміни) банку цукрової промисловості у Львові.

Родина ред.

Людвік Тирович близько 1890 року одружився з Юзефою Іжикевич (1861—1920) з Перемишля. У подружжя було четверо синів. Старший син Тадеуш Тирович (1893—1978), за освітою інженер, випускник Львівської політехніки, після смерті батька у 1930 році очолив фірму. Середній, Станіслав (близько 1896—24 квітня 1939), був архітектором, професором та живописцем-аматором, а з молодших близнюків — Мар'ян (1901—1990) став письменником, істориком, а Людвік-молодший (1901—1958) — відомим львівським художником-графіком.

Примітки ред.

  1. ↑ Загайська, 2017, с. 143.
  2. Biriulow J. Rzeźba lwowska. — Warszawa: Neriton, 2007. — S. 124. — ISBN 978-83-7543-009-7. (пол.)
  3. Загайська, 2017, с. 143—144.
  4. Biriulow J. Rzeźba… — S. 212.
  5. Biriulow J. Rzeźba… — S. 264.
  6. ↑ Загайська, 2017, с. 144.
  7. Biernat M., Kurzej M., Ostrowski J. Kościół p. w. Bożego Ciała i klasztor OO. Dominikanów // Kościoły i klasztory Lwowa z okresu przedrozbiorowego (2). — Kraków: Antykwa, 2012. — Т. 20. — S. 231. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej; Cz. 1). — ISBN 978-83-63463-02-1. (пол.)
  8. Загайська, 2017, с. 186.
  9. Загайська, 2017, с. 214.
  10. Загайська, 2017, с. 236.
  11. Загайська, 2017, с. 280.
  12. Загайська, 2017, с. 335, 366, 384.
  13. Вуйцик В. С. Православна церква св. Георгія // Вісник інституту «Укрзахідпроектреставрація» — Вип. 14, Львів, 2004. — С. 80. — ISBN 966-95066-4-13.
  14. Ґранкін П. Е. Алебастр в інтер'єрах львівських кам'яниць міжвоєнного двадцятиріччя (1920—1939) // Галицька брама. — 2000. — № 8 (68). — С. 18
  15. Ludwik Tyrowicz Zakłady Kamieniarskie i Marmurowe we Lwowie // Architektura i Budownictwo. — 1932. — № 3—4. — S. 135. (пол.)
  16. ↑ Ludwik Tyrowicz. Zakłady… — S. 135.

Джерела ред.

  • Biriulow J. Rzeźba lwowska. — Warszawa: Neriton, 2007. — S. 179—181. — ISBN 978-83-7543-009-7. (пол.)
  • Ludwik Tyrowicz Zakłady Kamieniarskie i Marmurowe we Lwowie // Architektura i Budownictwo. — 1932. — № 3—4. — S. 135. (пол.)
  • Загайська Р. Вітер в долоні: Книга проходів Личаківським цвинтарем. — Львів : Апріорі, 2017. — 416 с. — ISBN 978-617-629-367-5.

Посилання ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Tirovich Lyu dvik Tiro vich pol Ludwik Tyrowicz 28 veresnya 1861 Ostrog nini Rivnenskoyi oblasti 8 sichnya 1930 Lviv lvivskij skulptor virmenskogo pohodzhennya pidpriyemec Lyudvik TirovichNarodivsya 28 veresnya 1861 1861 09 28 OstrogPomer 8 sichnya 1930 1930 01 08 68 rokiv LvivNacionalnist virmeninPracyuvav u mistah Lviv Zmist 1 Biografiya 2 Roboti Tirovicha ta jogo firmi 3 Rodina 4 Primitki 5 Dzherela 6 PosilannyaBiografiya red Lyudvik Tirovich narodivsya 28 veresnya 1861 roku v m Ostrog u todishnij Volinskij guberniyi Rosijskoyi imperiyi u rodini uchasnikiv sichnevogo povstannya 1863 roku yaki pislya porazki povstannya perebralisya do Galichini j oselilisya u Lvovi 1 Navchavsya u 1881 1886 rokah u lvivskij Hudozhno promislovij shkoli na viddilenni modelyuvannya ta snicarstva u pedagogiv Tadeusha Visnovskogo i Yuliusha Beltovskogo Po zakinchennyu shkoli yak majster z rizblennya po kamenyu kamenyarskij chelyadnik pracyuvav u Vidni pri ozdoblenni Dvircevogo teatru budivli parlamentu u Budapeshti de potovarishuvav iz Petrom Vijtovichem kotrij virizbiv skulpturnij portret Tirovicha z karrarskogo marmuru 2 Pracyuvav u Serbiyi pri ozdoblenni korolivskogo palacu na gori Kalemegdan 1 1890 roku vidkriv vlasnu skulpturnu majsternyu kotra zajmalas arhitekturno monumentalnoyu skulpturoyu vigotovlyala nadgrobki Firmi nalezhali primishennya na vul Pekarskij 95 i vul sv Pavla nini vul Shimzeriv 6 i 8 poryad z majsternyami rodini vidomih lvivskih skulptoriv Shimzeriv Tut buli sporudzheni primishennya pid majsterni ta zhitlovi budinki v yakih do 1939 roku meshkali jogo sini Mar yan ta Lyudvik 1 U 1891 roci bula vidkrita druga majsternya firmi Tirovicha na vul Ziblikevicha 11 nini vul Franka 41 Vid chasu zasnuvannya spivvlasnikom firmi buv arhitektor Yakub Ballaban Firma Tirovicha Ballabana specializuvalasya na ozdoblenni fasadiv ta inter yeriv budinkiv restavracijnih ta oblicyuvalnih robotah budivnictvi privatnih ta gromadskih sporud a takozh na vigotovlenni pam yatnikiv ta nadgrobkiv Za nayavnosti zamovlen firma pracyuvala takozh dlya Yanivskogo cvintarya ta inshih cvintariv roztashovanih u peredmisti Lvova U 1901 roci Tirovich vikupiv chastku Ballabana i stav yedinim vlasnikom firmi 1904 roku otrimav spadok po svoyij titci Yustini Kaminskij u tomu chisli znachni tereni na Sofiyivci zavdyaki chomu znachno rozshiriv ploshu svogo pidpriyemstva 3 1894 roku otrimav sribnu medal za virobi eksponovani u Lvovi na Zagalnij krayevij vistavci V riznij chas u majsterni Tirovicha pracyuvali inshi lvivski skulptori Tut Kazimir Klakovich vikonav kilka nadgrobkiv kotri odnak ne buli pidpisani j tomu dosi she ne identifikovani 4 Do poyavi vlasnoyi majsterni u Tirovicha pracyuvala Yanina Rajhert Tot vikonavshi kilka nadgrobkiv Skulpturi zalishilis ne pidpisani odnak specifichna tvorcha manera Rajhert Tot vidchituyetsya u deyakih iz nih 5 Takozh iz Tirovichem pracyuvali Stanislav Rishard Plihal Stefan Kubinskij Zigmunt Kurchinskij Sergij Litvinenko ta inshi 6 Lyudvik Tirovich pomer 8 sichnya 1930 roku u Lvovi Pohovanij u rodinnomu grobivci na Lichakivskomu cvintari pole 9 6 Pislya smerti Lyudvika Tirovicha 8 sichnya 1930 roku spravami firmi zajmavsya jogo starshij sin Tadeush Tirovich takozh skulptor za fahom U 1932 1933 rokah vin rozshiriv virobnichi potuzhnosti dobuduvav novi primishennya na vulici Pekarskij Roboti Tirovicha ta jogo firmi red Kamenyarski roboti i skulpturne ozdoblennya budinku 21 na vulici Kurkovij nini vul Lisenka u Lvovi 1891 Skulpturne ozdoblennya budinku 10 na vulici Getmanskij nini prospekt Svobodi u Lvovi 1891 Remont fasadu dominikanskogo kostelu u Lvovi Vikonanij spilno z Yakubom Ballabanom Trivav vid 1895 roku do jmovirno 1899 7 Nadgrobok Eleonori Gavrot pislya 1899 obelisk na grobivci Franciska Ravicha Kosinskogo iz medaljonom roboti Tadeusha Baroncha pislya 1900 grobivec rodini Zaleskih nadgrobok Konrada Domishevskogo pislya 1908 8 Joganni Antonini Skshipcovoyi pislya 1910 obelisk na grobivci rodini Vojcehivskih 9 rodini Chajkovskih 10 Nadgrobok Joganni Antonini z Visnyevskih Skshipcovoyi 11 sho buv zgodom povtorenij na cvintari u Bibrci na mogili Teofila Hmuri Nadgrobok na pohovanni direktora cisarsko korolivskogo arhivu kadastrovih kart Adolfa Skodi 1926 grobivci Kirshneriv ta Gornugiv postament na pohovanni rodini Sheksiv 12 Kam yanij vivtar cerkvi svyatogo Georgiya u Lvovi vstanovleno 1901 roku 13 Ozdoblennya alebastrom inter yeriv ta marmurovi shodi drugogo budinku Joni Shprehera na ninishnomu prospekti Shevchenka 7 u Lvovi 1928 1930 14 15 Marmurova pidloga shodi cokol v inter yerah kostelu Mariyi Magdalini u Lvovi 16 Fasadnij portal ta marmurovi cokoli vsih magaziniv Mar yackoyi galereyi u Lvovi 16 Travertinovij fasad budinku na vulici Saksaganskogo 8 u Lvovi zbudovanogo za proyektom inzhenera Stadlera ta inzhenera arhitektora Mar yana Nikodemovicha 16 Marmurove ozdoblennya budinku Upravlinnya poshti i telegrafiv u Lyublini 16 Marmurove ozdoblennya budinku Direkciyi derzhavnoyi zaliznici u Varshavi 16 Alebastrove ozdoblennya budinku B G K u Varshavi 16 Ozdoblennya inter yeriv marmurovi shodi tumbi ta kamini banku cukrovoyi promislovosti u Lvovi 16 Rodina red Lyudvik Tirovich blizko 1890 roku odruzhivsya z Yuzefoyu Izhikevich 1861 1920 z Peremishlya U podruzhzhya bulo chetvero siniv Starshij sin Tadeush Tirovich 1893 1978 za osvitoyu inzhener vipusknik Lvivskoyi politehniki pislya smerti batka u 1930 roci ocholiv firmu Serednij Stanislav blizko 1896 24 kvitnya 1939 buv arhitektorom profesorom ta zhivopiscem amatorom a z molodshih bliznyukiv Mar yan 1901 1990 stav pismennikom istorikom a Lyudvik molodshij 1901 1958 vidomim lvivskim hudozhnikom grafikom Primitki red a b v Zagajska 2017 s 143 Biriulow J Rzezba lwowska Warszawa Neriton 2007 S 124 ISBN 978 83 7543 009 7 pol Zagajska 2017 s 143 144 Biriulow J Rzezba S 212 Biriulow J Rzezba S 264 a b Zagajska 2017 s 144 Biernat M Kurzej M Ostrowski J Kosciol p w Bozego Ciala i klasztor OO Dominikanow Koscioly i klasztory Lwowa z okresu przedrozbiorowego 2 Krakow Antykwa 2012 T 20 S 231 Materialy do dziejow sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej Cz 1 ISBN 978 83 63463 02 1 pol Zagajska 2017 s 186 Zagajska 2017 s 214 Zagajska 2017 s 236 Zagajska 2017 s 280 Zagajska 2017 s 335 366 384 Vujcik V S Pravoslavna cerkva sv Georgiya Visnik institutu Ukrzahidproektrestavraciya Vip 14 Lviv 2004 S 80 ISBN 966 95066 4 13 Grankin P E Alebastr v inter yerah lvivskih kam yanic mizhvoyennogo dvadcyatirichchya 1920 1939 Galicka brama 2000 8 68 S 18 Ludwik Tyrowicz Zaklady Kamieniarskie i Marmurowe we Lwowie Architektura i Budownictwo 1932 3 4 S 135 pol a b v g d e zh Ludwik Tyrowicz Zaklady S 135 Dzherela red Biriulow J Rzezba lwowska Warszawa Neriton 2007 S 179 181 ISBN 978 83 7543 009 7 pol Ludwik Tyrowicz Zaklady Kamieniarskie i Marmurowe we Lwowie Architektura i Budownictwo 1932 3 4 S 135 pol Zagajska R Viter v doloni Kniga prohodiv Lichakivskim cvintarem Lviv Apriori 2017 416 s ISBN 978 617 629 367 5 Posilannya red Galina Glembocka Proyekt Interaktivnij Lviv Lyudvik Tirovich lvivcenter org Centr miskoyi istoriyi Centralno Shidnoyi Yevropi Arhiv originalu za 18 kvitnya 2021 Procitovano 21 bereznya 2021 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Lyudvik Tirovich amp oldid 39146879