Людвіг Альфред фон Айманнсбергер (нім. Ludwig Alfred von Eimannsberger; 19 листопада 1878 р. Відень — 31 липня 1945, Інсбрук) — генерал артилерії, генеральний інспектор Збройних сил Австрії (1929—1930). Військовий діяч Австро-Угорщини, Австрійської республіки та Третього Рейху. Теоретик в галузі бронетанкових військ та міжвійськової бойової взаємодії.
| Людвіг фон Айманнсбергер | |
|---|---|
| Ludwig Alfred von Eimannsberger | |
| Л. фон Айманнсбергер в австрійському генеральському мундирі. | |
| Народження | 19 листопада 1878 Відень, Австро-Угорщина |
| Смерть | 31 липня 1945 (66 років) Інсбрук, Австрія |
| Країна | Австро-Угорщина Австрія Третій Рейх |
| Рід військ | артилерія |
| Роки служби | 1899–1943 |
| Звання | Генерал артилерії |
| Війни / битви | |
| Титул | лицар |
| Діти | Ludwig von Eimannsbergerd |
| Нагороди | |
| Людвіг фон Айманнсбергер у Вікісховищі |
Біографія Редагувати
Людвіг фон Айманнсбергер народився 19 листопада 1878 р. у Відні, в шляхетній австрійській родині з великими військовими традиціями. У 1899 р. закінчив Військово-технічну академію й розпочав службу в 11-му Ц. і У. полку польової артилерії в Будапешті. У 1905 р. закінчив військову школу у Відні й отримав звання гауптмана. У 1906—1908 роках, як артилерійський офіцер перебуває на штабній роботі в XV-му армійському корпусі та фортеці Перемишль. Пізніше командував 4-ю батареєю в 30-му полку польової артилерії.
Під час Великої війни перебував на різних керівних посадах, пов'язаних з артилерією, в низці армійських підрозділів. За 1914—1918 рр. з гауптмана дослужився до оберстлейтенанта.
У 1918 р. продовжив службу в Збройних силах Австрійської республіки. Служив інструктором у Віденській офіцерській школі. У 1921—1922 рр. очолював відділ збройних технологій у військовому міністерстві. У 1926—1927 рр. інспектор артилерії збройних сил. З 1929 до 1930 р. військовий інспектор збройних сил республіки. З 1930 р. у відставці.
Після подій 1938 р. йде на військову службу до Вермахту, де підтверджується його звання генерала артилерії. З травня по липень 1940 р. вищий артилерійський офіцер при штабі командування «Схід». У 1943 р. пішов у відставку. Помер 31-го липня 1945 р. в Інсбруці.
Праці з військової теорії Редагувати
В 1930-х починає активно займатись військовою теорією. Сфера зацікавлень — застосування танкових та механізованих підрозділів у сучасній війні (на досвіді Першої світової війни). У 1934 р. випускає книгу «Танкова війна», яка з часом перекладається багатьма мовами.
Нагороди Редагувати
- Військовий ювілейний хрест (1908)
- Бронзова і срібна медаль «За військові заслуги» (Австро-Угорщина) з мечами
- Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина) 3-го класу з військовою відзнакою і мечами
- Орден Леопольда (Австрія), лицарський хрест з військовою відзнакою і мечами
- Військовий Хрест Карла
- Залізний хрест 2-го і 1-го класу (Німецька імперія)
- Пам'ятна військова медаль (Австрія) з мечами
- Хрест «За вислугу років» (Австрія) 2-го класу для офіцерів (25 років)
- Почесний хрест ветерана війни з мечами (Третій Рейх)
Див. також Редагувати
Посилання Редагувати
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #1048213099 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- . Архів оригіналу за 27 березня 2019. Процитовано 14 квітня 2019.
- . Архів оригіналу за 14 квітня 2019. Процитовано 14 квітня 2019.
- Там само.
- Eimannsberger L. Der Kampfw Agenkrieg. — München: I.F. Lehmanns Verlag, 1934.
| На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка, скористайтеся підказкою та розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |