Мілководник болотяний, людвігія болотна (Ludwigia palustris) — вид трав'янистих рослин родини онагрових (Liliaceae), поширений у Європі, Африці, Західній Азії, Північній Америці, півночі Південної Америки.
Мілководник болотяний | |
---|---|
Біологічна класифікація | |
Царство: | Рослини (Plantae) |
Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
Клада: | Розиди (Rosids) |
Порядок: | Миртоцвіті (Myrtales) |
Родина: | Знітові (Onagraceae) |
Рід: | Мілководник (Ludwigia) |
Вид: | Мілководник болотяний (L. palustris) |
Біноміальна назва | |
Ludwigia palustris | |
Синоніми | |
Isnardia palustris L. |
Біоморфологічна характеристика ред.
Від однорічної до багаторічної болотна рослина 5–50(70) см заввишки. Кореневище ниткоподібне й повзуче. Стебла голі, сланкі, тонкі, 4-гранні, часто вкорінюються у вузлах, червонуваті, іноді плавучі. Листки супротивні, на ніжках, товстуваті, блискучі, широко-ланцетні або яйцювато-еліптичні, з цілими краями, 6–40 × 3–18 мм. Квітки поодинокі, в пазухах листків, майже сидячі, з 2 приквітками. Чашолистків 4, зостаються при плодах, зелені, яйцювато-трикутні, гострі, завдовжки 1–2 мм. Пелюсток немає. Тичинок 4. Квітне у травні — серпні (вересні). Коробочка блідо-жовта але з 4 зеленуватими поздовжніми смугами, 4-гніздова, багатонасінна, зворотно-яйцювато-дзвоноподібна, 3–5 × 2–3.5 мм. Насіння гладеньке, блискуче, циліндричне, світло-коричневе, 0.7–0.9 × 0.3–0.4 мм. 2n=16.
Поширення ред.
Поширений у Європі, Африці, Західній Азії, Північній Америці, півночі Південної Америки; інтродукований до Австралії, Нової Зеландії, Гаваїв. Зростає як правило, у мезотрофних та евтрофних умовах у джерелах, струмках та болотах, часто в мілководних басейнах та дуже повільних постійних потоках.
В Україні вид зростає у стоячих і повільних водах, на болотах — у Закарпатті, рідко. У ЧКУ має статус «зниклий у природі».
Використання ред.
L. palustris іноді продається для посадки в ландшафтних та садових ставках.
Примітки ред.
- Ludwigia palustris // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- ↑ Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 207.
- ↑ Перелік видів рослин та грибів, що заносяться до Червоної книги України (рослинний світ) — Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23 березня 2021 р. за № 370/35992
- ↑ . Plants of the World Online. Kew Science. Архів оригіналу за 26 жовтня 2020. Процитовано 11.07.2021. (англ.)
- . Das nationale Daten- und Informationszentrum der Schweizer Flora. Архів оригіналу за 30 листопада 2020. Процитовано 10.07.2021. (нім.)
- . Tela Botanica. Архів оригіналу за 24 жовтня 2020. Процитовано 11.07.2021. (фр.)
- . Flora Vascular. Архів оригіналу за 20 вересня 2020. Процитовано 11.07.2021. (ісп.)
- Bojnanský, V.; Fargašová, A. Atlas of Seeds and Fruits of Central and East-European Flora. — Springer Science & Business Media, 2007. — С. 423. (англ.)
- ↑ Lansdown, R.V. (2013). . The IUCN. Архів оригіналу за 10 серпня 2020. Процитовано 11.07.2021.