Луяврит рос луяврит англ lujaurite lujavrite нім Lujaurit m мезо і меланократова плутонічна лужна гірська порода сімейст

Луяврит (рос. луяврит, англ. lujaurite, lujavrite; нім. Lujaurit m) – мезо- і меланократова плутонічна лужна гірська порода сімейства фельдшпатоїдних сієнітів.

Луяврит
Загальні відомості

Мінеральний склад	нефеліну (20-35%), мікроклін-пертиту (35-50%), альбіту (5-10%), егірину (10-38%), арфведсоніту (0-30%), другорядних мінералів (апатит, евдіаліт, лампрофіліт та ін.
Ідентифікація
Використання

Загальний опис ред.

Складається з нефеліну (20-35%), мікроклін-пертиту (35-50%), альбіту (5-10%), егірину (10-38%), арфведсоніту (0-30%), другорядних мінералів (апатит, евдіаліт, лампрофіліт та ін. титан- і цирконійвмісних мінералів). Колір темно-сірий, темно-зелений до чорного.

Різновиди за темнокольоровим мінералом:

егіриновий,
арфведсонітовий,
евдіалітовий Л. та ін.

Сер. хім. склад (% мас): SiO₂ – 53,10; ТіО₂ – 1,27; Al₂О₃ – 15,00; Fe₂O₃ – 7,73; FeO – 1,96; MgO – 1,26; СаО – 1,90; Na₂O – 9,59; K₂O – 4,52.

Фізичні властивості близькі до сієніту. Л. утворюють лополітовидні тіла, що беруть участь у будові первинно-розшарованих лужних інтрузивів. Луяврити рідкісні.

Відомі на Кольському п-ові (Ловозерський масив), у Ґренландії (Ілімаусакський масив), в Африці (Пілансберґський масив). З Л. пов’язані родовища евдіаліту і стенструпіну.

Література ред.

Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.