www.wikidata.uk-ua.nina.az

Лушненко Олексій Петрович Олексій Петрович Лушненко 1888 до 1936 український військовий діяч підполковник Армії УНР Олек

Лушненко Олексій Петрович

Олексій Петрович Лушненко (1888 — † до 1936) — український військовий діяч, підполковник Армії УНР.

Олексій Петрович Лушненко
Народження 1888(1888)
Чернігівщина
Смерть † до 1936
Торунь Польща
Країна  УНР
Приналежність  Армія УНР
Звання  Поручик

 Підполковник
Командування начальник штабу 4-ї Київської стрілецької дивізії Армії УНР
Війни / битви

Перша світова війна
Українсько-радянська війна

Народився на Чернігівщині. Закінчив військове училище (1908), вийшов підпоручиком до 73-го піхотного Кримського полку (Могилів-Подільський). Закінчив два курси Імператорської Миколаївської військової академії (1914). 29 серпня 1914 р. у складі 119-го піхотного Коломенського полку потрапив у німецький полон. Останнє звання у російській армії — поручик.

15 жовтня 1918 р. повернувся з полону в Україну. З грудня 1918 р. — інспектор класів Інструкторської школи старшин, у складі якої 17 травня 1919 р. у Луцьку потрапив у польський полон. З 16 вересня 1919 р. — у розпорядженні штабу Дієвої армії УНР. Станом на 20 жовтня 1919 р. — інспектор класів Камянецької спільної юнацької школи. Станом на 4 серпня 1920 р. — начальник управління навчання військ Генерального штабу УНР.

З жовтня 1920 року — начальник штабу 4-ї Київської стрілецької дивізії Армії УНР. З 27 жовтня 1921 року — начальник штабу Київської повстаньчої дивізії Волинської групи, у складі якої брав участь у Другому Зимовому поході 4-19 листопада 1921 р. За задумами Юрія Тютюнника відділ Лушненка після вдалого завершення походу мав перетворитися на департамент жандармерії України.

У спогадах інколи помилково стверджується, що О. Лушненко потрапив тоді у полон до червоних. Однак це заперечує той факт, що у грудні 1921 р. за його підписом у часописі «Українська Трибуна», Ч. 196, була опублікована стаття про перебіг Другого Зимового походу, що звалася «Смерть героїв (3 повстання на Україні)».

Згодом мешкав на еміграції у Торуні. Помер до 1936 р.

Праці ред.

  • стаття «Смерть героїв (3 повстання на Україні)». грудень 1921 р.

Примітки ред.

  1. Верига Василь. Листопадовий рейд 1921 року. — К.: «Стікс», 2011. — с. 106 ISBN 978-966-96849-8-1

Джерела ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Oleksij Petrovich Lushnenko 1888 do 1936 ukrayinskij vijskovij diyach pidpolkovnik Armiyi UNR Oleksij Petrovich LushnenkoNarodzhennya 1888 1888 ChernigivshinaSmert do 1936Torun PolshaKrayina UNRPrinalezhnist Armiya UNRZvannya Poruchik PidpolkovnikKomanduvannya nachalnik shtabu 4 yi Kiyivskoyi strileckoyi diviziyi Armiyi UNRVijni bitvi Persha svitova vijnaUkrayinsko radyanska vijna Drugij zimovij pohidNarodivsya na Chernigivshini Zakinchiv vijskove uchilishe 1908 vijshov pidporuchikom do 73 go pihotnogo Krimskogo polku Mogiliv Podilskij Zakinchiv dva kursi Imperatorskoyi Mikolayivskoyi vijskovoyi akademiyi 1914 29 serpnya 1914 r u skladi 119 go pihotnogo Kolomenskogo polku potrapiv u nimeckij polon Ostannye zvannya u rosijskij armiyi poruchik 15 zhovtnya 1918 r povernuvsya z polonu v Ukrayinu Z grudnya 1918 r inspektor klasiv Instruktorskoyi shkoli starshin u skladi yakoyi 17 travnya 1919 r u Lucku potrapiv u polskij polon Z 16 veresnya 1919 r u rozporyadzhenni shtabu Diyevoyi armiyi UNR Stanom na 20 zhovtnya 1919 r inspektor klasiv Kamyaneckoyi spilnoyi yunackoyi shkoli Stanom na 4 serpnya 1920 r nachalnik upravlinnya navchannya vijsk Generalnogo shtabu UNR Z zhovtnya 1920 roku nachalnik shtabu 4 yi Kiyivskoyi strileckoyi diviziyi Armiyi UNR Z 27 zhovtnya 1921 roku nachalnik shtabu Kiyivskoyi povstanchoyi diviziyi Volinskoyi grupi u skladi yakoyi brav uchast u Drugomu Zimovomu pohodi 4 19 listopada 1921 r Za zadumami Yuriya Tyutyunnika viddil Lushnenka pislya vdalogo zavershennya pohodu mav peretvoritisya na departament zhandarmeriyi Ukrayini 1 U spogadah inkoli pomilkovo stverdzhuyetsya sho O Lushnenko potrapiv todi u polon do chervonih Odnak ce zaperechuye toj fakt sho u grudni 1921 r za jogo pidpisom u chasopisi Ukrayinska Tribuna Ch 196 bula opublikovana stattya pro perebig Drugogo Zimovogo pohodu sho zvalasya Smert geroyiv 3 povstannya na Ukrayini Zgodom meshkav na emigraciyi u Toruni Pomer do 1936 r Praci red stattya Smert geroyiv 3 povstannya na Ukrayini gruden 1921 r Primitki red Veriga Vasil Listopadovij rejd 1921 roku K Stiks 2011 s 106 ISBN 978 966 96849 8 1Dzherela red Tinchenko Ya Yu Oficerskij korpus Armiyi Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki 1917 1921 Kniga I K Tempora 2007 ISBN 966 8201 26 4 CDAVOU Spisok starshin zarahovanih na dijsnu ukrayinsku vijskovu sluzhbu ta pidvishenih do nastupnih rangiv protyagom lipnya 1920 lipnya 1923 CDAVOU F 1078 Op 2 Spr 37 zagalnij spisok starshin Genshtabu skladenij 21 11 1918 S 53 zv 54 F 1078 Op 2 Spr 22 s 72 73 400 Rembolovich I Rejd 1921 roku Za Derzhavnist Kalish 1932 Ch 3 S 156 171 Omelyanovich Pavlenko M Spogadi ukrayinskogo komandarma Kiyiv 2002 S 411 Veriga Vasil Listopadovij rejd 1921 roku Kiyiv Vidavnictvo Stiks 2011 Yevtimovich V Do istoriyi Kam yaneckoyi spilnoyi yunackoyi shkoli Litopis Chervonoyi Kalini Lviv 1936 Ch 4 S 6 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Lushnenko Oleksij Petrovich amp oldid 22722364