Лу́цій Се́ргій Катілі́на (лат. Lucius Sergius Catilina; 108 до н. е. — 62 до н. е.) — походив з патриціанського роду Сергіїв, політичний і державний діяч Римської республіки.
| Луцій Сергій Катіліна | |
|---|---|
| лат. L.Sergius L.f. Catilina | |
| Народився | 108 до н. е. Стародавній Рим |
| Помер | 62 до н. е. Пістоя, Стародавній Рим ·загиблий у бою |
| Країна | Стародавній Рим |
| Діяльність | давньоримський політик |
| Знання мов | латина |
| Суспільний стан | патрицій[d] |
| Посада | давньоримський сенатор[d], претор і Пропретор |
| Брати, сестри | Sergiad |
| У шлюбі з | Gratidiad і Aurelia Orestillad |
|
Життєпис Редагувати
За правління Сулли брав участь у проскрипціях, 68 року до н. е. став претором, а 67 до н. е. став пропретором Африки. Після намісництва повернувся до Риму, виставив свою кандидатуру на посаду консула, яка була відхилена в зв'язку зі звинуваченням у хабарництві.
Це й стало поштовхом до організації змови. Змова планувалася на 65 до н. е. Метою було: вбити консулів, усунути сенаторів й проголосити консулами себе. Та змова була розкрита, а інцидент зам'ятий. Й Катіліна знову виставив свою кандидатуру на консульство, та знову невдало. 64 року до н.е. зумів виправдатися на звинувачення Луція Лукцея із звинуваченням про вбивство проскрибованих.
Змова Катіліни Редагувати
Вибори 63 до н. е. проходили у військовій обстановці (Цицерон одяг панцир під тогу). Тепер метою змовників стало вбивство Цицерона, який дізнавшись про це, уник смерті.
Наступного дня Цицерон проголосив промову, метою якої було: прогнати Катіліну й усіх інших змовників з міста. Луцій Сергій піддався на провокацію й покинув Рим. Хоча від'їзд Катіліни був помилкою, адже невдовзі тих самих змовників очолив на повстання Публій Корнелій Лентул Сура. Та повстання не сталось, а його ватажків було взято під суд, й потім страчено.
Та вбивство ватажків ще не означало завершення змови. Невдовзі Катіліна зібрав армію повстанців, проти якої виступили дві римські армії під орудою Квінта Цецилія Метелла й Гая Антонія Гібриди. У 62 до н. е. біля міста Пісторії всі повстанці, в тому числі й Катіліна загинули.
Див. також Редагувати
Джерела Редагувати
- Балух В. О., Коцур В. П. Історія Стародавнього Риму: Курс лекцій. — Чернівці: Книги ХХІ, 2005. — 680 с.: ілюстрації, карти.
- Саллюстій. Про змову Катіліни, ХХІ (лат.)
- Балух В. О. Історія античної цивілізації
Посилання Редагувати
- Катіліна [ 18 січня 2012 у Wayback Machine.]
- Сергій Катіліна [ 9 січня 2009 у Wayback Machine.] (рос.)
- Любкер Ф. Sergii // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 1238–1239.
- http://www.strachan.dk/family/gratidius.htm
- Любкер Ф. Orestilla // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 959.