www.wikidata.uk-ua.nina.az

Луців Володимир Гаврилович У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Луців Володимир Гаври лович Лу ців 29 червн

Луців Володимир Гаврилович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Луців.

Володимир Гаври́лович Лу́ців (29 червня 1929, Надвірна, нині Івано-Франківська область — 7 вересня 2019, Лондон, похований у Надвірні) — український бандурист, концертний співак-тенор, виконавець дум та автор статей про бандуру. Як бандурист виступав у багатьох країнах світу.

Володимир Луців
Основна інформація
Повне ім'я Луців Володимир Гаврилович
Дата народження 29 червня 1929(1929-06-29)
Місце народження м. Надвірна
Дата смерті 7 вересня 2019(2019-09-07) (90 років)
Місце смерті Лондон, Велика Британія
Громадянство Велика Британія
Національність українець
Професія музикант, співак.
Освіта коледж святої Трійці (Лондон),
консерваторії Святої Цецилії (Рим)
Співацький голос тенор
Інструменти бандура
Псевдоніми Тіно Вальді
Нагороди
Орден «За заслуги» ІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Премії Міжнародна премія імені Володимира Винниченка (1993)

Ранні роки, школа, консерваторії ред.

За німецької окупації у 1944 забирають хлопцем до Німеччини, де закінчив українську гімназію та вступив до Капелі бандуристів ім. М. Леонтовича під керівництвом Григорія Назаренка у м. Гослар. У майстерні братів Гончаренків отримує свою «нерозлучницю»-бандуру, ставши наймолодшим учасником капели (1947). 1948 року виїжджає до Лондона. Брав приватні лекції вокалу (Брадфорд). Навчався у коледжі святої Трійці (Лондон). Після двох років навчання переїжджає до Риму, де успішно склавши екзамени в 1957, став студентом престижної консерваторії Святої Цецилії. Під час навчання багато концертував по європейських країнах.

Робота, виступи, нагороди ред.

З 1958 року проживав у Лондоні. Працював у відділі українського радіо, гастролював як співак під сценічним псевдонімом Тіно Вальді та здобував перші премії на міжнародних конкурсах. Серед нагород: Почесна грамота Відділення Світового Конгресу Вільних Українців, Міжнародна премія імені Володимира Винниченка. Перемога на Міжнародному пісенному фестивалі в Кнокке[nl] (Бельгія, 1961) принесла світове визнання.

Організатор численних міжнародних турне для великих хорів, танцювальних колективів та окремих виконавців упродовж десятиліть за маршрутом від Європи до Америки й навпаки. Зокрема, для хору «Думка» з США у Європу (1985), Візантійського хору з Голландії в Україну (1990), гастролей ансамблю пісні й танцю МВС України у США (1995), хору «Голоси Рідженсі» з Англії в Україну (2007).

Видав автобіографічну книгу «Від Бистриці до Темзи» (1999).

У 1986 році — координатор і відповідальний за музичну підготовку відзначень у Римі 400-річчя єднання Київської митрополії з Апостольським Престолом; у 1986-87 роках — очолював мистецьку комісію підготовчого комітету із святкування 1000-ліття Хрещення Русі-України; у 90-х роках за дорученням Проводу УГКЦ — організатор концертних програм до 100-ліття з дня народження Патріарха Йосифа Сліпого та повернення Блаженнішого Кардинала Любачівського до Львова.

Заснував благодійний культурно-мистецький фонд ім. В. Луціва в Надвірній (2002), який опікується талановитою молоддю Прикарпаття. Фонд заохочує і відзначає талановиту молодь у номінаціях «митець», «науковець», «Громадський діяч» та вручає грошові винагороди переможцям.

На запрошення товариства «Просвіта» 19 травня 2008 року Володимир Луців відвідав місто Кременець. 25 травня побував у Надвірній, де представлено нових кандидатів на іменну премію фонду Володимира Луціва.

Нагороди ред.

  • Лауреат премії імені Володимира Винниченка (Київ, 1993).
  • Орден «За заслуги» ІІІ ступеня (2001) за вагомий особистий внесок у піднесення міжнародного авторитету України, зміцнення співробітництва і дружніх зв'язків з історичною Батьківщиною та з нагоди 10-ї річниці незалежності України.
  • Орден «За заслуги» ІІ ступеня (17 січня 2008) За вагомий особистий внесок у популяризацію історичних та сучасних надбань України у світі, формування її позитивного міжнародного іміджу та з нагоди Дня Соборності України.

Примітки ред.

  1. . Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua). Архів оригіналу за 21 січня 2018. Процитовано 24 червня 2017. 
  2. Про відзначення державними нагородами України громадян іно... | від 17.01.2008 № 33/2008. zakon2.rada.gov.ua. Процитовано 24 червня 2017. 

Посилання ред.

Джерела ред.

  • Гамкало І. Д. Луців Володимир Гаврилович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2023. — ISBN 966-02-2074-X.
  • Дутчак В. Г. Співак-бандурист Володимир Луців / В. Дутчак // Вісник Прикарпатського університету. Мистецтвознавство. — Івано-Франківськ: Плай, 2002. — Вип. IV. — С. 37—46.
  • Дутчак В. Г. Виконавська творчість Володимира Луціва в контексті бандурного мистецтва другої половини ХХ ст. / В. Дутчак // Культура і сучасність: альманах. — К. : КАКККіМ, 2004. — № 1. — С. 78-84.
  • Дутчак В. Г. Бандурист світової слави Володимир Луців / В. Дутчак // Народна творчість та етнографія. — 2002. — № 4. — С. 100—104.
  • Дутчак В. Г. Листи до Володимира Луціва — реалії мистецтва бандуристів українського зарубіжжя / В. Дутчак // Вісник Прикарпатського університету. Мистецтвознавство. — Івано-Франківськ: Прикарпат. нац. ун-т ім. В. Стефаника, 2010. — Вип. 19-20. — С. 289—296.
  • Дутчак В. Г. Науково-публіцистичний доробок та епістолярій Володимира Луціва в контексті досліджень мистецтва українського зарубіжжя / В. Дутчак // Студії мистецтвознавчі. Театр. Музика. Кіно. — К. : Вид-во ІМФЕ, 2010. — Ч. 1 (29). — С. 88—94.
  • Дутчак В. Г. Бандурне мистецтво у Великій Британії другої половини ХХ — початку ХХІ ст.: персоналії і колективи / В. Дутчак // Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Історичні науки / Нац. ун-т «Острозька академія», Укр. іст. т-во ; [відп. ред. І. Пасічник, Л. Винар]. — Острог: Вид-во Нац. ун-ту «Острозька академія», 2013. — Вип. 21. — С. 39—45.
  • Дутчак В. Г. Бандурне мистецтво українського зарубіжжя ХХ — початку ХХІ століття: монографія / Віолетта Дутчак. — Івано-Франківськ: Фоліант, 2013. — 488 с. + 68 іл.
  • Кавка М. Амабасадор української музики (Про В. Луціва) г. «Шлях перемоги» 28 вересня, 1986.
  • нн. Володимир Луців // Бандура № 7-8, 1984
  • МДЧ Володимир Луців // Бандура № 43-44, 1993
  • Лукасевич В. Інтерв'ю з бандуристом Володимиром Луцівом // Бандура № 3-36, 1991
  • Мудрий С. Від Бистриці до Темзи // Бандура № 71/72, 2000
  • Євтушенко Олександр. Заслужений посол української культури // Україна молода за 11 липня 2009.— С. 9.
  • Мішалов В. Ю. Харківська бандура — Культурологічно-мистецькі аспекти ґенези і розвитку виконавства на українському народному інструменті — (Серія Слобожанський світ). — Харків-Торонто, 2013. — 368 с.
Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Luciv Volodimir Gavri lovich Lu civ 29 chervnya 1929 Nadvirna nini Ivano Frankivska oblast 7 veresnya 2019 London pohovanij u Nadvirni ukrayinskij bandurist koncertnij spivak tenor vikonavec dum ta avtor statej pro banduru Yak bandurist vistupav u bagatoh krayinah svitu Volodimir LucivOsnovna informaciyaPovne im ya Luciv Volodimir GavrilovichData narodzhennya 29 chervnya 1929 1929 06 29 Misce narodzhennya m NadvirnaData smerti 7 veresnya 2019 2019 09 07 90 rokiv Misce smerti London Velika BritaniyaGromadyanstvo Velika BritaniyaNacionalnist ukrayinecProfesiya muzikant spivak Osvita koledzh svyatoyi Trijci London konservatoriyi Svyatoyi Ceciliyi Rim Spivackij golos tenorInstrumenti banduraPsevdonimi Tino ValdiNagorodi Orden Za zaslugi II stupenya Orden Za zaslugi III stupenyaPremiyi Mizhnarodna premiya imeni Volodimira Vinnichenka 1993 Zmist 1 Ranni roki shkola konservatoriyi 2 Robota vistupi nagorodi 3 Nagorodi 4 Primitki 5 Posilannya 6 DzherelaRanni roki shkola konservatoriyi red Za nimeckoyi okupaciyi u 1944 zabirayut hlopcem do Nimechchini de zakinchiv ukrayinsku gimnaziyu ta vstupiv do Kapeli banduristiv im M Leontovicha pid kerivnictvom Grigoriya Nazarenka u m Goslar U majsterni brativ Goncharenkiv otrimuye svoyu nerozluchnicyu banduru stavshi najmolodshim uchasnikom kapeli 1947 1948 roku viyizhdzhaye do Londona Brav privatni lekciyi vokalu Bradford Navchavsya u koledzhi svyatoyi Trijci London Pislya dvoh rokiv navchannya pereyizhdzhaye do Rimu de uspishno sklavshi ekzameni v 1957 stav studentom prestizhnoyi konservatoriyi Svyatoyi Ceciliyi Pid chas navchannya bagato koncertuvav po yevropejskih krayinah Robota vistupi nagorodi red Z 1958 roku prozhivav u Londoni Pracyuvav u viddili ukrayinskogo radio gastrolyuvav yak spivak pid scenichnim psevdonimom Tino Valdi ta zdobuvav pershi premiyi na mizhnarodnih konkursah Sered nagorod Pochesna gramota Viddilennya Svitovogo Kongresu Vilnih Ukrayinciv Mizhnarodna premiya imeni Volodimira Vinnichenka Peremoga na Mizhnarodnomu pisennomu festivali v Knokke nl Belgiya 1961 prinesla svitove viznannya Organizator chislennih mizhnarodnih turne dlya velikih horiv tancyuvalnih kolektiviv ta okremih vikonavciv uprodovzh desyatilit za marshrutom vid Yevropi do Ameriki j navpaki Zokrema dlya horu Dumka z SShA u Yevropu 1985 Vizantijskogo horu z Gollandiyi v Ukrayinu 1990 gastrolej ansamblyu pisni j tancyu MVS Ukrayini u SShA 1995 horu Golosi Ridzhensi z Angliyi v Ukrayinu 2007 Vidav avtobiografichnu knigu Vid Bistrici do Temzi 1999 U 1986 roci koordinator i vidpovidalnij za muzichnu pidgotovku vidznachen u Rimi 400 richchya yednannya Kiyivskoyi mitropoliyi z Apostolskim Prestolom u 1986 87 rokah ocholyuvav mistecku komisiyu pidgotovchogo komitetu iz svyatkuvannya 1000 littya Hreshennya Rusi Ukrayini u 90 h rokah za doruchennyam Provodu UGKC organizator koncertnih program do 100 littya z dnya narodzhennya Patriarha Josifa Slipogo ta povernennya Blazhennishogo Kardinala Lyubachivskogo do Lvova Zasnuvav blagodijnij kulturno misteckij fond im V Luciva v Nadvirnij 2002 yakij opikuyetsya talanovitoyu moloddyu Prikarpattya Fond zaohochuye i vidznachaye talanovitu molod u nominaciyah mitec naukovec Gromadskij diyach ta vruchaye groshovi vinagorodi peremozhcyam Na zaproshennya tovaristva Prosvita 19 travnya 2008 roku Volodimir Luciv vidvidav misto Kremenec 25 travnya pobuvav u Nadvirnij de predstavleno novih kandidativ na imennu premiyu fondu Volodimira Luciva Nagorodi red Laureat premiyi imeni Volodimira Vinnichenka Kiyiv 1993 Orden Za zaslugi III stupenya 2001 za vagomij osobistij vnesok u pidnesennya mizhnarodnogo avtoritetu Ukrayini zmicnennya spivrobitnictva i druzhnih zv yazkiv z istorichnoyu Batkivshinoyu ta z nagodi 10 yi richnici nezalezhnosti Ukrayini 1 Orden Za zaslugi II stupenya 17 sichnya 2008 Za vagomij osobistij vnesok u populyarizaciyu istorichnih ta suchasnih nadban Ukrayini u sviti formuvannya yiyi pozitivnogo mizhnarodnogo imidzhu ta z nagodi Dnya Sobornosti Ukrayini 2 Primitki red UKAZ PREZIDENTA UKRAYiNI 639 2001 Oficijne internet predstavnictvo Prezidenta Ukrayini Oficijne internet predstavnictvo Prezidenta Ukrayini ua Arhiv originalu za 21 sichnya 2018 Procitovano 24 chervnya 2017 Pro vidznachennya derzhavnimi nagorodami Ukrayini gromadyan ino vid 17 01 2008 33 2008 zakon2 rada gov ua Procitovano 24 chervnya 2017 Posilannya red Luciv Volodimir Gavrilovich Ukrayinska muzichna enciklopediya T 3 L M Gol redkol G Skripnik Kiyiv IMFE NANU 2011 S 207 V Luciv simvol yednannya ukrayinciv na tli kulturi i duhovnosti Lyudina zavzhdi maye buti gotovoyu vzyati iniciativu u svoyi ruki nedostupne posilannya z lipnya 2019 Volodimir Luciv Shob mene ne predstavlyali moskovskim spivakom vzyav italijskij psevdonim Tino Valdi Arhivovano 6 listopada 2016 u Wayback Machine Singer reflects on a wonderful vocation that began at Salts Mill Arhivovano 6 listopada 2016 u Wayback Machine angl Dzherela red Gamkalo I D Luciv Volodimir Gavrilovich Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2023 ISBN 966 02 2074 X Dutchak V G Spivak bandurist Volodimir Luciv V Dutchak Visnik Prikarpatskogo universitetu Mistectvoznavstvo Ivano Frankivsk Plaj 2002 Vip IV S 37 46 Dutchak V G Vikonavska tvorchist Volodimira Luciva v konteksti bandurnogo mistectva drugoyi polovini HH st V Dutchak Kultura i suchasnist almanah K KAKKKiM 2004 1 S 78 84 Dutchak V G Bandurist svitovoyi slavi Volodimir Luciv V Dutchak Narodna tvorchist ta etnografiya 2002 4 S 100 104 Dutchak V G Listi do Volodimira Luciva realiyi mistectva banduristiv ukrayinskogo zarubizhzhya V Dutchak Visnik Prikarpatskogo universitetu Mistectvoznavstvo Ivano Frankivsk Prikarpat nac un t im V Stefanika 2010 Vip 19 20 S 289 296 Dutchak V G Naukovo publicistichnij dorobok ta epistolyarij Volodimira Luciva v konteksti doslidzhen mistectva ukrayinskogo zarubizhzhya V Dutchak Studiyi mistectvoznavchi Teatr Muzika Kino K Vid vo IMFE 2010 Ch 1 29 S 88 94 Dutchak V G Bandurne mistectvo u Velikij Britaniyi drugoyi polovini HH pochatku HHI st personaliyi i kolektivi V Dutchak Naukovi zapiski Nacionalnogo universitetu Ostrozka akademiya Istorichni nauki Nac un t Ostrozka akademiya Ukr ist t vo vidp red I Pasichnik L Vinar Ostrog Vid vo Nac un tu Ostrozka akademiya 2013 Vip 21 S 39 45 Dutchak V G Bandurne mistectvo ukrayinskogo zarubizhzhya HH pochatku HHI stolittya monografiya Violetta Dutchak Ivano Frankivsk Foliant 2013 488 s 68 il Kavka M Amabasador ukrayinskoyi muziki Pro V Luciva g Shlyah peremogi 28 veresnya 1986 nn Volodimir Luciv Bandura 7 8 1984 MDCh Volodimir Luciv Bandura 43 44 1993 Lukasevich V Interv yu z banduristom Volodimirom Lucivom Bandura 3 36 1991 Mudrij S Vid Bistrici do Temzi Bandura 71 72 2000 Yevtushenko Oleksandr Zasluzhenij posol ukrayinskoyi kulturi Ukrayina moloda za 11 lipnya 2009 S 9 Mishalov V Yu Harkivska bandura Kulturologichno mistecki aspekti genezi i rozvitku vikonavstva na ukrayinskomu narodnomu instrumenti Seriya Slobozhanskij svit Harkiv Toronto 2013 368 s nbsp Ce nezavershena stattya pro osobu sho maye stosunok do Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Luciv Volodimir Gavrilovich amp oldid 40116409