Лухови́ці (рос. Луховицы) — місто у Московській області Росії, адміністративний центр Луховицького району. Місто обласного підпорядкування. Засноване 1594 року, однак перша згадка датується 1567 роком, статус міста з 1957 року. Місто розташовано на річці Ока за 135 кілометри на південний схід від Москви на Москворецько-Окській рівнині. Залізнична станція на лінії Москва — Рязань. Попередня назва — село Глуховичі. На північ від Луховиць розташована група штучних водойм Голубі озера (затоплені піщані кар'єри «Союзпіски»), оточені сосновим лісом які мають велику популярність серед відпочивальників.
| місто Луховиці | |
|---|---|
| Розташування міста Луховиці | |
| Країна | Росія |
| Суб'єкт Російської Федерації | Московська область |
| Муніципальний район | міський округ Луховиці |
| Код ЗКАТУ: | 46230501000 |
| Код ЗКТМО: | 46630101001 |
| Основні дані | |
| Час заснування | 1594 |
| Статус міста | 1957 |
| Населення | 29800 (2013) |
| Площа | 16,1 км. кв. км² |
| Поштові індекси | 140500 |
| Телефонний код | +7 +7 49663 |
| Географічні координати: | 54°58′00″ пн. ш. 39°01′30″ сх. д. / 54.9666666666947776320739649° пн. ш. 39.02500000002777369° сх. д.Координати: 54°58′00″ пн. ш. 39°01′30″ сх. д. / 54.9666666666947776320739649° пн. ш. 39.02500000002777369° сх. д. |
| Часовий пояс | UTC+3, влітку UTC+4 |
| Висота над рівнем моря | 125 м м |
| Вебсторінка | luhinfo.ru |
|
| |
| Луховиці у Вікісховищі |
Історія Редагувати
Вперше згадується в рязанських хроніках 1594–1597 рр. — як село Глуховичі. Назва пов'язана з прізвиськом Глухой, Глухов, а суфікс -ичи вказує на приналежність землі його нащадкам. Наприкінці XVI ст. це була вотчина рязанського архієпископа. У пізніших джерелах село згадується у формі Луховичі.
З 1764 року економічне село, у середині 19 ст. через Луховиці пройшла рязанська дорога, що привело до росту промислів та торгівлі. На початку 20 століття виникло пристанційне селище.
Відповідно до північноросійського цокання суфікс -ичи замінюється на -ицы, і ця форма стає офіційною з середини 1920-х рр.
У 1931 році було створено Луховицький район з центром у селі Луховиці. 20 червня 1957 року отримало статус міста .
Символіка Редагувати
Місто Луховиці має власну символіку — герб та прапор. Герб та прапор міста було ухвалено 22 грудня 2006 року.
Міський округ Редагувати
До складу міського округу окрім міста Луховиці також входить селище станція Чорна. Депутатський корпус Луховиць складається з 19 депутатів-мажоритарників.
Промисловість Редагувати
У місті працюють шкіргалантерейна та дві швейні фабрики, цегельний і машинобудівний заводи. Добре розвинута харчова промисловість: консервний, молочний, борошномельний заводи. У місті виготовляють винищувачі МіГ — у місті є підприємство, на якому складають МіГи з 21 по 29-й.
Вирощування огірків Редагувати
Раніше на в'їзді у місто висів банер з написом «Є в Росії три столиці: Москва, Рязань та Луховиці», потім зміст банеру поміняли, замінивши Рязань на Пітер, чим завдали образи рязанцям, оскільки ті, згадуючи Луховиці зневажливо називають її «столицею огірків», які є головним міським брендом. Вирощувати їх почали у голодні 30-ті роки ХХ століття, і настільки успішно, що у 2005 році на в'їзді в місто встановили пам'ятник огірку-годувальнику. Також у місті є Музей Огірка .
Населення Редагувати
| Рік | тис. чол | рік | тис. чол | рік | тис. чол | рік | тис. чол |
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 1897 | 1.7 | 1989 | 32.5 | 2001 | 32.6 | 2008 | 31.9 |
| 1939 | 1.9 | 1992 | 33.3 | 2003 | 32.4 | 2010 | 31.9 |
| 1959 | 12.7 | 1996 | 32.9 | 2005 | 32.2 | 2011 | 29.9 |
| 1970 | 18.1 | 1998 | 32.9 | 2006 | 32.1 | 2012 | 29.8 |
| 1979 | 27.7 | 2000 | 32.7 | 2007 | 32.1 | 2013 | 29.8 |
Освіта Редагувати
У місті працює Луховицька філія Сучасної гуманітарної академії
Пам'ятки історії та архітектури Редагувати
На території колишнього села Сушково знаходиться дерев'яна Казанська церква (1754 рік), яка має статус пам'ятки архітектури На околиці міста біля Алеї Слави встановлена військова техніка — реактивний навчально-тренувальний літак Л-29, винищувач МіГ-21, інша важка військова техніка. У місті є пам'ятник винищувачу-бомбардувальнику МіГ-23 На околиці міста встановлено пам'ятник огірку на якому написану «Огірку-годувальнику від вдячних луховичан». Недалеко від вокзалу встановлено пам'ятник Петру Першому, а в околицях міста розташовано село Дединово — історичний центр російського суднобудування а також село Перевицький Торжок — колишнє старовинне місто Перевитськ.
Примітки Редагувати
- ↑ . Архів оригіналу за 18 липня 2011. Процитовано 31 жовтня 2014.
- Регионы России: основные социально-экономические показатели городов, 2007, статистический сборник — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
- . АО «Кодекс». 23.036.2020. Архів оригіналу за 23 вересня 2016. Процитовано 21.10.2020. (рос.)
- . Архів оригіналу за 31 жовтня 2014. Процитовано 31 жовтня 2014.
- . Архів оригіналу за 28 липня 2012. Процитовано 31 жовтня 2014.
- ↑ Е. М. Поспелов. Топонимический словарь Московской области. — М. : Инфомационно-издательский дом «Профиздат», 2000. — С. 157.
- . Архів оригіналу за 19 жовтня 2014. Процитовано 31 жовтня 2014.
- . Архів оригіналу за 27 жовтня 2009. Процитовано 31 жовтня 2014.
- . Архів оригіналу за 31 жовтня 2014. Процитовано 31 жовтня 2014.
- . Архів оригіналу за 10 листопада 2014. Процитовано 31 жовтня 2014.
- . Архів оригіналу за 16 квітня 2009. Процитовано 31 жовтня 2014.