Луковець-Вишні́вський — село в Букачівській селищній об'єднаній територіальній громаді,Івано-Франківського району Івано-Франківської області. Площа 12,531 км². Населення — 356 осіб.
| село Луковець-Вишнівський | |
|---|---|
| Країна | Україна |
| Область | Івано-Франківська область |
| Район | Івано-Франківський район |
| Рада | Букачівська селищна рада |
| Код КАТОТТГ | UA26040050090055284 |
| Основні дані | |
| Засноване | 1892 |
| Населення | 356 |
| Площа | 12,531 км² |
| Густота населення | 28,41 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 77052 |
| Телефонний код | +380 03435 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°17′45″ пн. ш. 24°22′26″ сх. д. / 49.29583° пн. ш. 24.37389° сх. д.Координати: 49°17′45″ пн. ш. 24°22′26″ сх. д. / 49.29583° пн. ш. 24.37389° сх. д. |
| Водойми | Княже |
| Найближча залізнична станція | Журавно |
| Відстань до залізничної станції | 1 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | Івано-Франківська область, Івано-Франківський район, смт.Букачівці |
| Карта | |
Луковець-Вишнівський | |
Луковець-Вишнівський | |
| Мапа | |
| Луковець-Вишнівський у Вікісховищі |
Географії Редагувати
Село Луковець-Вишнівський розташоване за 11 км від центру ОТГ смт.Букачівці, за 4 км від залізничної станції Журавно. У селі Луковець-Вишнівський є велике озеро - Княже.
Назва Редагувати
Існує легенда про виникнення села. Жив колись у районі Рогатина князь (пан). Він хотів захопити багато земель. Заїхав у наше село, де жили поляки. їх колись називали «мазурами». По цілому селі простягалися луки і зрідка були побудовані хати. Тоді цей князь вирішив оселитись у селі і назвав його Луковець. Місцеві жителі вздовж доріг насаджували багато вишень, звідси і пішла друга частина назви села Вишнівський. А другу частину села, назвали Журівський - від назви с.Журів частиною якого (парцеляцією) колись до 1932 р. був Луковець-Журівський.Цікавинкою цих сіл є те, що їх центральні вулиці, є одночасно межею Букачіівської СОТГ, Івано-Франківського р-ну, Івано-Франківської обл.,та Журавненської СОТГ,Стрийського р-ну,Львівської обл.
Історія Редагувати
У 1939 році в селі проживало 1300 мешканців (5 українців, 1280 поляків, 15 євреїв).
В жовтні 1945 року під час т.з. операції "ВІСЛА" в село було поселено частину депортованих з ПНР українців з Закерзоння - з Сяноцького повіту, зокрема з с. Щавне (Лемківщина), с. Сосниця Ярославського повіту, с. Корівники Перемишльського повіту (Надсяння), Холмщини та інших сіл цього регіону. Вони поселилися в колишніх будинках поляків с.Лук-Вишнівського,та с.Лук-Журівського, яких на той час, вже було вивезено до ПНР.
Для дітей депортованих у жовтні-листопаді 1945 року в шкільних будинках було організовано навчання учнів 1-4 класів. В селі також було створено так звані класи сільської молоді (5-7кл.) для дітей, які закінчили початкову школу в Польщі. В 1946 році класи сільської молоді більшовиками було ліквідовано.
В 1949 році комуністичною владою ,в селі було створено колгосп «Прапор Ілліча» (з 1989 р. перейменований на «Прапор України»). У 70-80 роках колгосп був одним з кращих у районі, з мільйонними прибутками. Довгі роки головою колгоспу працював І.Г.Паращак.
У селі був костел, побудований римо-католиками в 1883 році. Коли сюди переселилися українці, костел перетворили на православну церкву (1945 р). Всю церковну атрибутику (образи, чашу, хоругви та ін.) зі своїх церков в ПНР, переселенці перевезли сюди. Разом зі своїми парафіянами в село приїхав отець Інокентій Рудавський із с.Сосниця, який помер у 1950 році. Його онук, вже покійний Юрій Рудавський був свого часу ректором НУ "Львівська політехніка".
З часом зростала чисельність учнів. В селі Лук-Вишнівський була відкрита дочірня початкова школа, яка підпорядковувалась Луковець- Журівській семирічній школі, що була відкрита в 1965 році (директор Салук Володимир Йосипович).
У 1978 році в селі побудовано медпункт. У 1985 році відкрито новозбудовану Лук-Вишнівську ЗОШ І-ІІ ст. Першим директором даної школи був Шумиляк Петро Іванович.
У часи національно-визвольних завдань, у роки незалежності, колгосп розпався і утворилася СП «Луковець». В даний час населення працює на своїх присадибних ділянках, земля розпайована.
Сьогодення Редагувати
На території села в даний час є староство від Букачівської СОТГ, школа, медпункт, пошта, магазин, будинок «Просвіта», бібліотека.
Примітки Редагувати
- Володимир Кубійович. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939, стор. 67 — Вісбаден, 1983. — 205 с.
- Величко, Ярослава (2008). Тільки двічі живемо... Юрій Рудавський. Особистість. Науковець. Ректор. (українська). Львів: НУ "Львівська політехніка". с. 8. ISBN 978-966-553-691-8.
| Ця стаття потребує додаткових посилань на джерела для поліпшення її перевірності. (Грудень 2020) |
| Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |