www.wikidata.uk-ua.nina.az

Локіть Див також Лікоть та Локоть Ло кіть село в Україні в Іршавській міській громаді Хустського району Закарпатської об

Локіть

Див. також: Лікоть та Локоть

Ло́кіть — село в Україні, в Іршавській міській громаді Хустського району Закарпатської області.

село Локіть
Герб Прапор
Церква Введення Пресвятої Богородиці
Церква Введення Пресвятої Богородиці
Країна  Україна
Область Закарпатська область
Район Хустський район
Громада Іршавська міська
Код КАТОТТГ UA21120130140045474
Основні дані
Населення 336
Площа 0,496 км²
Густота населення 677,42 осіб/км²
Поштовий індекс 90110
Телефонний код +380 3144
Географічні дані
Географічні координати 48°25′37″ пн. ш. 22°59′05″ сх. д. / 48.42694° пн. ш. 22.98472° сх. д. / 48.42694; 22.98472Координати: 48°25′37″ пн. ш. 22°59′05″ сх. д. / 48.42694° пн. ш. 22.98472° сх. д. / 48.42694; 22.98472
Середня висота
над рівнем моря 		376 м
Водойми річка Абранка
Місцева влада
Адреса ради 90110, Закарпатська обл., Іршавський р-н, с. Чорний Потік, 153
Карта
Локіть
Локіть
Мапа

 Локіть у Вікісховищі

Географія ред.

Займає площу 0,496 км² і розташоване на високому правому березі річки Абранки — лівої притоки річки Іршавки на висоті від 362 до 378 метрів над рівнем моря. Село знаходиться за 13 км на північний захід від залізничної станції «Іршава» і за 700 метрів від автодороги Загаття — Чорний Потік — Дешковиця.

Назва ред.

Історична назва села — Велика Абранка (Nagyábránka) походить від назви річки Абранки — лівої притоки річки Іршавка. Час появи русинської назви села Локіть невідомо і в документах XVII—XVIII ст. в. воно не зустрічається. Але в угорському географічному довіднику 1877 вже вказані обидві назви: Ábránka-Nagy (Lokoty). Після входження Підкарпатської Русі до складу Чехословаччини в 1919 році, офіційною назвою села стало Локоть (чеськ. Loket).

Символіка ред.

Печатка сільського уряду Локтю в 1919—1938 р

З 1919 по 1938 р.р. сільський уряд Локтю мав власну печатку — зображення риби та дублюючі написи русинською (СИЛЬСКІЙ УРЯДЪ. ЛОКОТЬ) і чеською (OBECNI ÚŘAD. LOKET) мовами.

Історія ред.

На останньому аркуші урбарія 1603 року приведений «список нових сіл, побудованих Жигмондом Ракоці після смерті Гашпара Магочі (Mágócsi Gáspár)», тобто між 1595 і 1603 р серед сіл округи Krajna в цьому списку є село Abranka (поки без поділу на Велику — суч. с. Локіть і Малу — суч. с. Смологовиця).

Велика Абранка ( Nagy Abranka ), як окреме село, вперше згадується в 1613 році.

Інші назви: 1610-Nagj Abranka, 1645-Nagy Abranka, 1728-Abrahanka, 1773-Nagy Abranka, 1877-Ábránka (Nagy), 1877-Nagy- і Kisábránka, 1930-Abranka.

В адміністративно-територіальному відношенні Велика Абранка спочатку входила до складу округи Крайна ( Krajnai kerület ) Мукачівської (з 1729 — Мукачівсько-Чинадіївської) домінії, а з 1867 по 1918 роки — в округ Фелвідек ( Felvidéki járás ) комітату Береґ.

У урбарії 1690 року поряд з назвою села Велика Абранка написано orosz falu (угор.: руське село).

У період антигабсбурзької національно-визвольної війни угорського народу 1703—1711 р.р. під керівництвом Ференца II Ракоці серед повстанців — куруців були і жителі Великої Абранки. В мукачівському списку 1704 року, є імена греко-католиків, які брали участь у Повстанні Ференца Ракоці 1703—1711 р.р., згадані п'ять жителів села Лікоть: Янош Сомош, Янош Лутак, Федір Молнар, Янош Вадас і Петер Чебин.

Населення ред.

Чисельність населення:

  • 1798 — 112 осіб
  • 1828 — 46 осіб (враховувалися лише особи від 16 до 60 років)
  • 1877 — 337 осіб, з них 302 греко-католика і 35 юдеїв.

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 355 осіб, з яких 162 чоловіки та 193 жінки.

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 340 осіб.

Мова ред.

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:

Мова Відсоток
українська 99,11 %
російська 0,89 %

Релігія ред.

Велика частина віруючих села — православні — парафіяни Свято-Введенського храму Іршавського благочиння Мукачівської єпархії Української Православної Церкви. Настоятель храму — протоієрей Іоанн Ришко.

Пам'ятки ред.

Церква Введення пр. богородиці. 1734.

У 1682 р. згадують священика Василя Абранського, що походив з кріпацької сім'ї, а про церкву йдеться в 1690 р. У 1710 p., внаслідок війн, які вів Ракоці, село, як і вся околиця, було дуже спустошене. Оскільки стара дерев'яна церква згоріла, в 1733 p., коли священиками були Григорій Мешко та Василь Ціцей, споруджували нову церкву, яка мала один дзвін.

Дерев'яну церкву згадують у 1778 p., коли філіями Смологовиці були Мала Абранка, Івашковиця, Кобалевиця і Климовиця, і в 1798 p., коли населення становило 112 осіб, а церкву описано як маленьку і темну.

Тризрубна, збудована з дубових колод, церква збереглася донині і датується за написом на дошці. Зарубки та сліди кутових з'єднань на брусах свідчать, що церкву перенесли в Локоть з іншого села.

Місцевий краєзнавець В. Керечанин вважає, що церкву споруджено в 1784 р. в Заріччі і перенесено в Локоть у 1800 р. Вівтарний зруб — п'ятигранний. Двосхилий дах, нижчий над вівтарем і вищий над навою, вкриває коробові склепіння східної та центральної частин та плоске перекриття бабинця.

Над бабинцем — невисока квадратна башта з глухим підсябиттям, увінчана стрімким шпилем. Опасання обходить усі зруби, спираючись на випуски вінців, і на західній стіні бабинця утворює невеликий відкритий ґанок на різьблених стовпчиках. Шпилеподібне завершення дозволяє зарахувати церкву до групи готичних храмів Закарпаття.

У 1937 р. робили ремонт церкви і, можливо, тоді дерев'яне покриття дахів замінили етернітом. Традиційну двоярусну дзвіницю перероблено на одноярусну. Казательницю до церкви зробили І. Павлишинець та Ю. Логойда.

Відомі уродженці ред.

  • Шкіря Іван Іванович (1958) — учасник Афганської війни 1979—1989 років, нагороджений орденом «За заслуги» III ступеня;

Примітки ред.

  1. ↑ Magyarország helységnévtára tekintettel a közigazgatási, népességi és hitfelekezeti viszonyokra. Szerkesztette Dvorzsák János. Budapest, 1877. — 122 old.
  2. Андрій Пушкаш. Цивілізація або варварство: Закарпаття 1918—1945 / Андрій Пушкаш; Інститут слов'янознавства РАН. — М .: Видавництво «Європа», 2006. — с. 453
  3. Геральдика Закарпаття. Герби и печатки міст, СІЛ та селищ: (довідник) / Б. Маріконе, В. Ньорба. — Ужгород: Краєвиди Карпат, 2010.
  4. Magyar Országos Levéltár. Magyar kincstári levéltárak, E 156, Urbaria et conscriptions, Fasc. 18, № 24 — 49 old.
  5. Magyar Országos Levéltár. Magyar kincstári levéltárak, E 156, Urbaria et conscriptions, Fasc. 18, № 25 — 52 old.
  6. Magyar Országos Levéltár. Magyar kincstári levéltárak, E 156, Urbaria et conscriptions, Fasc. 19, № 7 — 158 old.
  7. Hodinka Antal: II. Rákóczi Ferenc fejedelem és a «gens fidelissima». Pécs, 1937. — 7 old.
  8. Magyar Országos Levéltár, Regnicolaris levéltár — N szekció, Archivum palatinale, N 26, Conscriptio regnicolaris art. VII. 1827. ordinate, Évkör: 1828—1832
  9. . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019. 
  10. . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019. 
  11. . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019. 
  12. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 4 квітня 2015. 

Посилання ред.

Це незавершена стаття з географії Закарпатської області.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Div takozh Likot ta Lokot Lo kit selo v Ukrayini v Irshavskij miskij gromadi Hustskogo rajonu Zakarpatskoyi oblasti selo LokitGerb PraporCerkva Vvedennya Presvyatoyi BogorodiciCerkva Vvedennya Presvyatoyi BogorodiciKrayina UkrayinaOblast Zakarpatska oblastRajon Hustskij rajonGromada Irshavska miskaKod KATOTTG UA21120130140045474Osnovni daniNaselennya 336Plosha 0 496 km Gustota naselennya 677 42 osib km Poshtovij indeks 90110Telefonnij kod 380 3144Geografichni daniGeografichni koordinati 48 25 37 pn sh 22 59 05 sh d 48 42694 pn sh 22 98472 sh d 48 42694 22 98472 Koordinati 48 25 37 pn sh 22 59 05 sh d 48 42694 pn sh 22 98472 sh d 48 42694 22 98472Serednya visotanad rivnem morya 376 mVodojmi richka AbrankaMisceva vladaAdresa radi 90110 Zakarpatska obl Irshavskij r n s Chornij Potik 153KartaLokitLokitMapa Lokit u Vikishovishi Zmist 1 Geografiya 2 Nazva 3 Simvolika 4 Istoriya 5 Naselennya 5 1 Mova 6 Religiya 7 Pam yatki 8 Vidomi urodzhenci 9 Primitki 10 PosilannyaGeografiya red Zajmaye ploshu 0 496 km i roztashovane na visokomu pravomu berezi richki Abranki livoyi pritoki richki Irshavki na visoti vid 362 do 378 metriv nad rivnem morya Selo znahoditsya za 13 km na pivnichnij zahid vid zaliznichnoyi stanciyi Irshava i za 700 metriv vid avtodorogi Zagattya Chornij Potik Deshkovicya Nazva red Istorichna nazva sela Velika Abranka Nagyabranka pohodit vid nazvi richki Abranki livoyi pritoki richki Irshavka Chas poyavi rusinskoyi nazvi sela Lokit nevidomo i v dokumentah XVII XVIII st v vono ne zustrichayetsya Ale v ugorskomu geografichnomu dovidniku 1877 vzhe vkazani obidvi nazvi Abranka Nagy Lokoty 1 Pislya vhodzhennya Pidkarpatskoyi Rusi do skladu Chehoslovachchini v 1919 roci oficijnoyu nazvoyu sela stalo Lokot chesk Loket 2 Simvolika red nbsp Pechatka silskogo uryadu Loktyu v 1919 1938 rZ 1919 po 1938 r r silskij uryad Loktyu mav vlasnu pechatku zobrazhennya ribi ta dublyuyuchi napisi rusinskoyu SILSKIJ URYaD LOKOT i cheskoyu OBECNI URAD LOKET movami 3 Istoriya red Na ostannomu arkushi urbariya 1603 roku privedenij spisok novih sil pobudovanih Zhigmondom Rakoci pislya smerti Gashpara Magochi Magocsi Gaspar tobto mizh 1595 i 1603 r sered sil okrugi Krajna v comu spisku ye selo Abranka poki bez podilu na Veliku such s Lokit i Malu such s Smologovicya 4 Velika Abranka Nagy Abranka yak okreme selo vpershe zgaduyetsya v 1613 roci 5 Inshi nazvi 1610 Nagj Abranka 1645 Nagy Abranka 1728 Abrahanka 1773 Nagy Abranka 1877 Abranka Nagy 1877 Nagy i Kisabranka 1930 Abranka V administrativno teritorialnomu vidnoshenni Velika Abranka spochatku vhodila do skladu okrugi Krajna Krajnai kerulet Mukachivskoyi z 1729 Mukachivsko Chinadiyivskoyi dominiyi a z 1867 po 1918 roki v okrug Felvidek Felvideki jaras komitatu Bereg U urbariyi 1690 roku poryad z nazvoyu sela Velika Abranka napisano orosz falu ugor ruske selo 6 U period antigabsburzkoyi nacionalno vizvolnoyi vijni ugorskogo narodu 1703 1711 r r pid kerivnictvom Ferenca II Rakoci sered povstanciv kuruciv buli i zhiteli Velikoyi Abranki V mukachivskomu spisku 1704 roku ye imena greko katolikiv yaki brali uchast u Povstanni Ferenca Rakoci 1703 1711 r r zgadani p yat zhiteliv sela Likot Yanosh Somosh Yanosh Lutak Fedir Molnar Yanosh Vadas i Peter Chebin 7 Naselennya red Chiselnist naselennya 1798 112 osib 1828 46 osib vrahovuvalisya lishe osobi vid 16 do 60 rokiv 8 1877 337 osib z nih 302 greko katolika i 35 yudeyiv 1 Zgidno z perepisom URSR 1989 roku chiselnist nayavnogo naselennya sela stanovila 355 osib z yakih 162 choloviki ta 193 zhinki 9 Za perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v seli meshkalo 340 osib 10 Mova red Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku 11 Mova Vidsotokukrayinska 99 11 rosijska 0 89 Religiya red Velika chastina viruyuchih sela pravoslavni parafiyani Svyato Vvedenskogo hramu Irshavskogo blagochinnya Mukachivskoyi yeparhiyi Ukrayinskoyi Pravoslavnoyi Cerkvi Nastoyatel hramu protoiyerej Ioann Rishko 12 Pam yatki red Derev yana cerkva Vvedennya Presvyatoyi Bogorodici XVIII st 1734Cerkva Vvedennya pr bogorodici 1734 U 1682 r zgaduyut svyashenika Vasilya Abranskogo sho pohodiv z kripackoyi sim yi a pro cerkvu jdetsya v 1690 r U 1710 p vnaslidok vijn yaki viv Rakoci selo yak i vsya okolicya bulo duzhe spustoshene Oskilki stara derev yana cerkva zgorila v 1733 p koli svyashenikami buli Grigorij Meshko ta Vasil Cicej sporudzhuvali novu cerkvu yaka mala odin dzvin Derev yanu cerkvu zgaduyut u 1778 p koli filiyami Smologovici buli Mala Abranka Ivashkovicya Kobalevicya i Klimovicya i v 1798 p koli naselennya stanovilo 112 osib a cerkvu opisano yak malenku i temnu Trizrubna zbudovana z dubovih kolod cerkva zbereglasya donini i datuyetsya za napisom na doshci Zarubki ta slidi kutovih z yednan na brusah svidchat sho cerkvu perenesli v Lokot z inshogo sela Miscevij krayeznavec V Kerechanin vvazhaye sho cerkvu sporudzheno v 1784 r v Zarichchi i pereneseno v Lokot u 1800 r Vivtarnij zrub p yatigrannij Dvoshilij dah nizhchij nad vivtarem i vishij nad navoyu vkrivaye korobovi sklepinnya shidnoyi ta centralnoyi chastin ta ploske perekrittya babincya Nad babincem nevisoka kvadratna bashta z gluhim pidsyabittyam uvinchana strimkim shpilem Opasannya obhodit usi zrubi spirayuchis na vipuski vinciv i na zahidnij stini babincya utvoryuye nevelikij vidkritij ganok na rizblenih stovpchikah Shpilepodibne zavershennya dozvolyaye zarahuvati cerkvu do grupi gotichnih hramiv Zakarpattya U 1937 r robili remont cerkvi i mozhlivo todi derev yane pokrittya dahiv zaminili eternitom Tradicijnu dvoyarusnu dzvinicyu pererobleno na odnoyarusnu Kazatelnicyu do cerkvi zrobili I Pavlishinec ta Yu Logojda Vidomi urodzhenci red Shkirya Ivan Ivanovich 1958 uchasnik Afganskoyi vijni 1979 1989 rokiv nagorodzhenij ordenom Za zaslugi III stupenya Primitki red a b Magyarorszag helysegnevtara tekintettel a kozigazgatasi nepessegi es hitfelekezeti viszonyokra Szerkesztette Dvorzsak Janos Budapest 1877 122 old Andrij Pushkash Civilizaciya abo varvarstvo Zakarpattya 1918 1945 Andrij Pushkash Institut slov yanoznavstva RAN M Vidavnictvo Yevropa 2006 s 453 Geraldika Zakarpattya Gerbi i pechatki mist SIL ta selish dovidnik B Marikone V Norba Uzhgorod Krayevidi Karpat 2010 Magyar Orszagos Leveltar Magyar kincstari leveltarak E 156 Urbaria et conscriptions Fasc 18 24 49 old Magyar Orszagos Leveltar Magyar kincstari leveltarak E 156 Urbaria et conscriptions Fasc 18 25 52 old Magyar Orszagos Leveltar Magyar kincstari leveltarak E 156 Urbaria et conscriptions Fasc 19 7 158 old Hodinka Antal II Rakoczi Ferenc fejedelem es a gens fidelissima Pecs 1937 7 old Magyar Orszagos Leveltar Regnicolaris leveltar N szekcio Archivum palatinale N 26 Conscriptio regnicolaris art VII 1827 ordinate Evkor 1828 1832 Kilkist nayavnogo ta postijnogo naselennya po kozhnomu silskomu naselenomu punktu Zakarpatska oblast osib Region Rik Kategoriya naselennya Stat 1989 12 01 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 8 listopada 2019 Kilkist nayavnogo naselennya po kozhnomu silskomu naselenomu punktu Zakarpatska oblast osib Region Rik 2001 05 12 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 8 listopada 2019 Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu Zakarpatska oblast u do zagalnoyi chiselnosti naselennya Region Rik Vkazali u yakosti ridnoyi movu 2001 05 12 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 8 listopada 2019 Mukachivska yeparhiya Oficijnij sajt yeparhiyi Ukrayinska Pravoslavna Cerkva Arhiv originalu za 2 kvitnya 2015 Procitovano 4 kvitnya 2015 Posilannya red Pogoda v seli Arhivovano 6 listopada 2016 u Wayback Machine Cerkva u seli Lokit na sajti Derev yani hrami Ukrayini Arhivovano 13 sichnya 2021 u Wayback Machine nbsp Ce nezavershena stattya z geografiyi Zakarpatskoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Lokit amp oldid 40328769