www.wikidata.uk-ua.nina.az

Чекалін місто Чекалін місто в Суворовському районі Тульської області в Росії утворює міське поселення місто Чекалін Назв

Чекалін (місто)

Чекалін — місто в Суворовському районі Тульської області в Росії, утворює міське поселення «місто Чекалін». Назва до 1944 року —Лихвин .

Місто
Чекалін
рос. Чекалин (15 лютого 1944)

Герб

Координати 54°06′ пн. ш. 36°15′ сх. д.H G O

Країна Росія
Регіон Тульська область
Муніципальний район Суворовський
Міське поселення Чекалін
Дата заснування 1565
Попередні назви до 1944 — Лихвин
Висота центру 190  м
Населення 975 осіб (2014)
Часовий пояс UTC+3
Телефонний код 48763
Поштовий індекс 301414
Код ЗКАТУ 70240508
GeoNames 569615
Чекалін
Чекалін (Росія)
Чекалін
Чекалін (Тульська область)
 Чекалін у Вікісховищі

Населення — 975 осіб. За переписом 2010 Чекалін — місто з найменшою чисельністю населення в Росії.

Географія ред.

Місто розташоване на лівому березі річки Оки, за 102 км від Тули, за 16 км від Суворова, за 30 км від Перемишля, за 7 км від залізничної станції Черепеть (на лінії Тула ​​ — Козельськ), на кордоні з Перемишльським районом Калузької області.

Історія ред.

Місто відоме під назвою Лихвин з 1565, коли було віднесене Іваном Грозним до опричних міст та укріплень. Було оточено дубовою стіною та чотирма глухими баштами (залишки земляної фортеці збереглися).

З 1727 Лихвин — повітове місто Лихвинського повіту Московської губернії, з 1776 — Калузького намісництва (губернії). На початку XIX століття Лихвин був жвавим торговим містом з пристанню на Оці.

Наприкінці XIX ст. Лихвин займав площу в одну квадратну версту; в місті налічувалося 266 будинків (в тому числі 21 кам'яний), 4 храми, 25 торгових лавок, 7 трактирів та оптовий винний склад; з 4 заводів найзначнішим був винокурний. Крім того, в Лихвині було понад 80 ремісничих закладів. Освіту було представлено трьома училищами: чоловічим повітовим, чоловічим парафіяльним та жіночим двокласним. Діяла лікарня на 30 ліжок, організована в 1905 зусиллями земського лікаря Лісіцина. З другої половини XIX століття місто поступово приходило в занепад: внаслідок обміління Оки скоротилася торгівля, а магістральні залізниці, будівництво яких могло б сприяти економічному підйому, обійшли Лихвин стороною. З часом Ока в районі Лихвина стала та зовсім несудохідною.

25 грудня 1905 від головного залізничного вокзалу міста Тули — «Московського» вокзалу — відкрився регулярний рух по Туло​​-Лихвинській залізниці. Кінцева станція Лихвин розташовувалася на протилежному від Чекаліна правому березі Оки. Станцію Лихвин було закрито в 1941 році після відкриття руху по ширококолійній залізниці Тула ​​ — Козельськ; сама ж Туло​​-Лихвинська вузькоколійна залізниця працювала до 1996 року.

З 1941 Лихвин був центром Черепетського району, а з 1944 по 1958 — Чекалінського району.

У 1944 місто Лихвин було перейменовано в Чекалін — на честь страченого тут 6 листопада 1941 16-річного партизана, Героя Радянського Союзу Олександра Чекаліна.

У радянські часи в місті працювало декілька підприємств: молокозавод; комбінат, який виробляв ковдри; дитячий санаторій та ліспромгосп.

З 2006 місто утворює міське поселення «місто Чекалін». У 2012 року адміністрацією Суворовського району було запропоновано змінити статус поселення на сільське, що викликало протест мешканців Чекаліна; внаслідок чого міський статус було збережено.

Демографія ред.

Зміна чисельності населення за даними всесоюзних та всеросійських переписів:

Пам'ятки ред.

Місто переважно зберегло прямокутну сітку кварталів, закладену в генеральному плані 1776 року. Єдиний вцілілий храм міста, Свято-Введенський, розташований на вулиці Леніна. У північного в'їзду в місто на Калузькій вулиці стоїть будівля колишньої каплиці.

У місті збереглися фрагменти житлової та громадської забудови XVIII–XIX століть (головним чином одно-і двоповерхові колишні купецькі будинки), більша їх частина зосереджена на головній вулиці Чекаліна — Калузькій. Це будівлі середини — кінця XIX століття, що належали купцям. До кінця XVIII століття належить будинок купця І.А Проніна (№ 34). На Калузькій вулиці зберігся також ряд громадських будівель XIX століття, в яких розміщувалися повітове Дворянське зібрання (№ 26, 1810), земство (№ 28, 1784), повітове управління військового начальника (№ 44, 1-а половина XIX століття), архів (перетин Калузької вулиці та вулиці Чекаліна, 1910), поліцейське управління (№ 31, 33, 1810-і роки). Ще одна будівля першої половини XIX століття — будинок колишніх служивих козаків (№ 38).

Ряд зразків міської кам'яної забудови є і на вулиці Чекаліна. Це будівля купецьких лавок (№ 20, 1-а половина XIX століття), повітового суду (№ 25, початок XIX століття), колишньої пожежної охорони (№ 27, 1-а половина XIX століття), будинки купців Аносова (№ 23, 1-а половина XIX століття), Міленушкіна (№ 19, 1810), Терехова (№ 21, 1815), Міссінського (№ 29, 1-а половина XIX століття), родини Проніна (№ 17, 1810-і роки). На Свято-Введенській вулиці — будівля колишньої поштово-телеграфної контори (№ 23, 1-а половина XIX століття).

Примітні будівлі колишньої в'язниці (перша половина XIX століття) та лікарні (1900-і роки, стиль модерн). У центрі міста встановлено бюст Героя Радянського Союзу Олександра Чекаліна.

У північних кордонів міста, на крутому схилі корінного берега Оки, знаходиться пам'ятник природи регіонального значення Лихвинський розріз (площа 60,1 га). Поблизу міста розташовано кілька археологічних об'єктів — стоянки часів палеоліту та неоліту, городище Дуна (поселення тут існувало до XIII століття, збереглися залишки вала). На території плодового саду Чекалінської середньої школи збереглися фрагменти стрілецького валу XVI–XVII століть.

Економіка ред.

Жителі міста працюють переважно в соціальній сфері. У 2014 році в місті налічувалося 3 діючих магазини (два продовольчих та господарський).

Соціальна сфера ред.

Об'єкти освіти представлені школою та дитячим садом. При школі відкрито музей. Лікарня — філія Суворовської ЦРЛ — останнім часом діє фактично в режимі амбулаторії; 2014 року лише 2 лікарі працювали тут постійно. При міському будинку культури працює бібліотека. Є також поштове відділення. Банківське обслуговування населення не проводиться, найближче відділення Ощадбанку Росії розташоване в селищі Черепеть.

Обсяг житлового фонду у 2008 році становив 32,1 тис. м² (в тому числі кам'яної забудови 6,8 тис. м², дерев'яної 22,7 тис. м²), переважно це будинки споруджені до 1917 року. 24,8 тис. м² житлового фонду мало ступінь зносу понад 70%. Налічувалося 339 одноповерхових будинків і 141 двоповерховий.

Відомі уродженці ред.

  • Богданов, Василь Іванович (1837–1886) — поет, лікар.
  • Трутнєв, Іван Петрович (1827–1912) — російський живописець.

Галерея ред.

Примітки ред.

  1. ↑ СССР: Административно-территориальное деление союзных республик (на 1 января 1980 года) / Сост.: В. А. Дударев, Н. А. Евсеева. — М. : Известия Советов народных депутатов СССР, 1980. — С. 231.(рос.)
  2. ↑ Лихвин // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
  3. ↑ Аронов Н. (28 липня 2014). . журнал «Огонёк». Архів оригіналу за 13 листопада 2014. Процитовано 18 серпня 2014. 
  4. Туло-Лихвинская узкоколейная железная дорога. Схемы и топографические карты. «Сайт о железной дороге» С. Д. Болашенко. Процитовано 18 серпня 2014. 
  5. . Архів оригіналу за 23 жовтня 2012. Процитовано 19 листопада 2014. 
  6. . Архів оригіналу за 30 вересня 2001. Процитовано 19 листопада 2014. 
  7. ↑ . Администрация Суворовского района Тульской области, официальный сайт. Архів оригіналу за 19 серпня 2014. Процитовано 17 серпня 2014. 
  8. . Портал Информационно-аналитической системы «Особо охраняемые природные территории России». Архів оригіналу за 29 листопада 2014. Процитовано 18 серпня 2014. 

Посилання ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Chekalin misto v Suvorovskomu rajoni Tulskoyi oblasti v Rosiyi utvoryuye miske poselennya misto Chekalin Nazva do 1944 roku Lihvin Misto kolishni imena Chekalin ros Chekalin 15 lyutogo 1944 GerbKoordinati 54 06 pn sh 36 15 sh d H G O Krayina RosiyaRosiyaRegion Tulska oblastMunicipalnij rajon SuvorovskijMiske poselennya ChekalinData zasnuvannya 1565Poperedni nazvi do 1944 LihvinVisota centru 190 mNaselennya 975 osib 2014 Chasovij poyas UTC 3Telefonnij kod 48763Poshtovij indeks 301414Kod ZKATU 70240508GeoNames 569615ChekalinChekalin Rosiya ChekalinChekalin Tulska oblast Chekalin u VikishovishiNaselennya 975 osib Za perepisom 2010 Chekalin misto z najmenshoyu chiselnistyu naselennya v Rosiyi Zmist 1 Geografiya 2 Istoriya 3 Demografiya 4 Pam yatki 5 Ekonomika 6 Socialna sfera 7 Vidomi urodzhenci 8 Galereya 9 Primitki 10 PosilannyaGeografiya red Misto roztashovane na livomu berezi richki Oki za 102 km vid Tuli za 16 km vid Suvorova za 30 km vid Peremishlya za 7 km vid zaliznichnoyi stanciyi Cherepet na liniyi Tula Kozelsk na kordoni z Peremishlskim rajonom Kaluzkoyi oblasti Istoriya red Misto vidome pid nazvoyu Lihvin z 1565 1 koli bulo vidnesene Ivanom Groznim do oprichnih mist ta ukriplen Bulo otocheno dubovoyu stinoyu ta chotirma gluhimi bashtami zalishki zemlyanoyi forteci zbereglisya Z 1727 Lihvin povitove misto Lihvinskogo povitu Moskovskoyi guberniyi z 1776 Kaluzkogo namisnictva guberniyi 2 Na pochatku XIX stolittya Lihvin buv zhvavim torgovim mistom z pristannyu na Oci Naprikinci XIX st Lihvin zajmav ploshu v odnu kvadratnu verstu v misti nalichuvalosya 266 budinkiv v tomu chisli 21 kam yanij 4 hrami 25 torgovih lavok 7 traktiriv ta optovij vinnij sklad z 4 zavodiv najznachnishim buv vinokurnij Krim togo v Lihvini bulo ponad 80 remisnichih zakladiv Osvitu bulo predstavleno troma uchilishami cholovichim povitovim cholovichim parafiyalnim ta zhinochim dvoklasnim Diyala likarnya na 30 lizhok organizovana v 1905 zusillyami zemskogo likarya Lisicina 3 2 Z drugoyi polovini XIX stolittya misto postupovo prihodilo v zanepad vnaslidok obmilinnya Oki skorotilasya torgivlya a magistralni zaliznici budivnictvo yakih moglo b spriyati ekonomichnomu pidjomu obijshli Lihvin storonoyu Z chasom Oka v rajoni Lihvina stala ta zovsim nesudohidnoyu 3 25 grudnya 1905 vid golovnogo zaliznichnogo vokzalu mista Tuli Moskovskogo vokzalu vidkrivsya regulyarnij ruh po Tulo Lihvinskij zaliznici Kinceva stanciya Lihvin roztashovuvalasya na protilezhnomu vid Chekalina pravomu berezi Oki 4 Stanciyu Lihvin bulo zakrito v 1941 roci pislya vidkrittya ruhu po shirokokolijnij zaliznici Tula Kozelsk sama zh Tulo Lihvinska vuzkokolijna zaliznicya pracyuvala do 1996 roku 5 Z 1941 Lihvin buv centrom Cherepetskogo rajonu a z 1944 po 1958 Chekalinskogo rajonu U 1944 1 misto Lihvin bulo perejmenovano v Chekalin na chest strachenogo tut 6 listopada 1941 16 richnogo partizana Geroya Radyanskogo Soyuzu Oleksandra Chekalina U radyanski chasi v misti pracyuvalo dekilka pidpriyemstv molokozavod kombinat yakij viroblyav kovdri dityachij sanatorij ta lispromgosp Z 2006 misto utvoryuye miske poselennya misto Chekalin U 2012 roku administraciyeyu Suvorovskogo rajonu bulo zaproponovano zminiti status poselennya na silske sho viklikalo protest meshkanciv Chekalina vnaslidok chogo miskij status bulo zberezheno 3 Demografiya red Zmina chiselnosti naselennya za danimi vsesoyuznih ta vserosijskih perepisiv 6 Pam yatki red Misto perevazhno zbereglo pryamokutnu sitku kvartaliv zakladenu v generalnomu plani 1776 roku Yedinij vcililij hram mista Svyato Vvedenskij roztashovanij na vulici Lenina U pivnichnogo v yizdu v misto na Kaluzkij vulici stoyit budivlya kolishnoyi kaplici 7 U misti zbereglisya fragmenti zhitlovoyi ta gromadskoyi zabudovi XVIII XIX stolit golovnim chinom odno i dvopoverhovi kolishni kupecki budinki bilsha yih chastina zoseredzhena na golovnij vulici Chekalina Kaluzkij Ce budivli seredini kincya XIX stolittya sho nalezhali kupcyam Do kincya XVIII stolittya nalezhit budinok kupcya I A Pronina 34 Na Kaluzkij vulici zberigsya takozh ryad gromadskih budivel XIX stolittya v yakih rozmishuvalisya povitove Dvoryanske zibrannya 26 1810 zemstvo 28 1784 povitove upravlinnya vijskovogo nachalnika 44 1 a polovina XIX stolittya arhiv peretin Kaluzkoyi vulici ta vulici Chekalina 1910 policejske upravlinnya 31 33 1810 i roki She odna budivlya pershoyi polovini XIX stolittya budinok kolishnih sluzhivih kozakiv 38 7 Ryad zrazkiv miskoyi kam yanoyi zabudovi ye i na vulici Chekalina Ce budivlya kupeckih lavok 20 1 a polovina XIX stolittya povitovogo sudu 25 pochatok XIX stolittya kolishnoyi pozhezhnoyi ohoroni 27 1 a polovina XIX stolittya budinki kupciv Anosova 23 1 a polovina XIX stolittya Milenushkina 19 1810 Terehova 21 1815 Missinskogo 29 1 a polovina XIX stolittya rodini Pronina 17 1810 i roki Na Svyato Vvedenskij vulici budivlya kolishnoyi poshtovo telegrafnoyi kontori 23 1 a polovina XIX stolittya 7 Primitni budivli kolishnoyi v yaznici persha polovina XIX stolittya ta likarni 1900 i roki stil modern 3 U centri mista vstanovleno byust Geroya Radyanskogo Soyuzu Oleksandra Chekalina U pivnichnih kordoniv mista na krutomu shili korinnogo berega Oki znahoditsya pam yatnik prirodi regionalnogo znachennya Lihvinskij rozriz plosha 60 1 ga 7 8 Poblizu mista roztashovano kilka arheologichnih ob yektiv stoyanki chasiv paleolitu ta neolitu gorodishe Duna poselennya tut isnuvalo do XIII stolittya zbereglisya zalishki vala 7 Na teritoriyi plodovogo sadu Chekalinskoyi serednoyi shkoli zbereglisya fragmenti strileckogo valu XVI XVII stolit Ekonomika red Zhiteli mista pracyuyut perevazhno v socialnij sferi U 2014 roci v misti nalichuvalosya 3 diyuchih magazini dva prodovolchih ta gospodarskij 3 Socialna sfera red Ob yekti osviti predstavleni shkoloyu ta dityachim sadom Pri shkoli vidkrito muzej Likarnya filiya Suvorovskoyi CRL ostannim chasom diye faktichno v rezhimi ambulatoriyi 2014 roku lishe 2 likari pracyuvali tut postijno 3 Pri miskomu budinku kulturi pracyuye biblioteka Ye takozh poshtove viddilennya Bankivske obslugovuvannya naselennya ne provoditsya najblizhche viddilennya Oshadbanku Rosiyi roztashovane v selishi Cherepet 3 Obsyag zhitlovogo fondu u 2008 roci stanoviv 32 1 tis m v tomu chisli kam yanoyi zabudovi 6 8 tis m derev yanoyi 22 7 tis m perevazhno ce budinki sporudzheni do 1917 roku 24 8 tis m zhitlovogo fondu malo stupin znosu ponad 70 Nalichuvalosya 339 odnopoverhovih budinkiv i 141 dvopoverhovij 7 Vidomi urodzhenci red Bogdanov Vasil Ivanovich 1837 1886 poet likar Trutnyev Ivan Petrovich 1827 1912 rosijskij zhivopisec Galereya red nbsp Vul ChekalinaPrimitki red a b SSSR Administrativno territorialnoe delenie soyuznyh respublik na 1 yanvarya 1980 goda Sost V A Dudarev N A Evseeva M Izvestiya Sovetov narodnyh deputatov SSSR 1980 S 231 ros a b Lihvin Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref a b v g d e zh Aronov N 28 lipnya 2014 Sami sebe gorozhane zhurnal Ogonyok Arhiv originalu za 13 listopada 2014 Procitovano 18 serpnya 2014 Tulo Lihvinskaya uzkokolejnaya zheleznaya doroga Shemy i topograficheskie karty Sajt o zheleznoj doroge S D Bolashenko Procitovano 18 serpnya 2014 Tula Lihvinskogo vuzkokolijna zaliznicya 1905 2005 Arhiv originalu za 23 zhovtnya 2012 Procitovano 19 listopada 2014 Perepisi naseleniya Rossijskoj Imperii SSSR 15 novyh nezavisimyh gosudarstv Arhiv originalu za 30 veresnya 2001 Procitovano 19 listopada 2014 a b v g d e Generalnyj plan goroda Chekalina Administraciya Suvorovskogo rajona Tulskoj oblasti oficialnyj sajt Arhiv originalu za 19 serpnya 2014 Procitovano 17 serpnya 2014 Geologicheskoe obnazhenie na reke Oke u r Chekalina Lihvinskij razrez Portal Informacionno analiticheskoj sistemy Osobo ohranyaemye prirodnye territorii Rossii Arhiv originalu za 29 listopada 2014 Procitovano 18 serpnya 2014 Posilannya red Chekalin ta Suvorovskij rajon Generalnij plan mista Chekalina Administraciya Suvorovskogo rajonu Tulskoyi oblasti oficijnij sajt Arhiv originalu za 19 serpnya 2014 Procitovano 17 serpnya 2014 Svyato Vvedenskij hram Arhivovano 29 listopada 2014 u Wayback Machine MBOU Chekalinska ZOSh imeni A P Chekalina nedostupne posilannya z travnya 2019 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Chekalin misto amp oldid 35936122