Яросла́ва І́горівна Литви́н (нар. 24 березня 1986, Вілючинськ, Камчатська область, РСФРР) — сучасна українська письменниця, романістка. Авторка книжок «Роза Вітрів», «Рік розпусти Клауса Отто Баха».
Ярослава Литвин | |
---|---|
Народилася | 24 березня 1986 (37 років) Вілючинськ, Камчатська область, Російська СФРР |
Країна | Україна |
Національність | українка |
Діяльність | письменниця |
Alma mater | КНУКіМ |
Мова творів | українська |
Роки активності | 2006 — тепер. час |
Жанр | psychological fictiond, наукове фентезі і пригоди[d] |
Нагороди | |
| |
Висловлювання у Вікіцитатах |
Біографія ред.
Ярослава Литвин народилася у закритому військовому містечку (зараз Вілючинськ) на Камчатці, в українській сім'ї.
Батько, Литвин Ігор Іванович, служив у Військово-Морському флоті СРСР, у підводних силах. Мама, Литвин Аеліта Василівна, у той час очолювала невелику військову бібліотеку, нині вона — доцентка Кафедри видавничої справи та редагування НТУУ «КПІ». 1992 року Ігор Іванович вийшов на військову пенсію і сім'я перебралася до Білої Церкви.
У 1993 році Ярослава пішла до школи. 1-3 клас закінчила у білоцерківській школі № 11, з 5 до 11 класу вчилася у білоцерківській спеціалізованій школі № 9 з поглибленим вивченням іноземних мов. У 2003-2008 рр. навчалася у КНУКіМ. За освітою — фахівець з реклами та піару.
З 2019 року одружена з українським поетом, викладачем Вроцлавського університету Андрієм Шийчуком. З 2020 року проживає у Вроцлаві в Польщі.
Від початку російського вторгнення в Україну в лютому 2022 року Ярослава Литвин веде волонтерську діяльність: збирає гуманітарну допомогу, організувала та реалізовує проєкт «Несамовита кухня» з приготування сухих сумішей для супів та інших теплих страв для українських захисників та захисниць.
Творча діяльність ред.
Професійна письменницька кар'єра Ярослави Литвин розпочалася у 2006 році. Над дебютним романом «Ігри» письменниця працювала 2 місяці і писала його спеціально для Міжнародного літературного конкурсу «Коронація слова». Твір отримав відзнаку конкурсу й того ж року вийшов друком у видавництві «Нора-Друк». У віці 20 років Ярослава Литвин стала наймолодшою лауреаткою «Коронації слова» за всю історію існування конкурсу. Наступний роман «Пухнаста» було опубліковано 2007 року.
2015 року вийшла друком повість «Роза Вітрів». Твір отримав премію Літературного конкурсу видавництва «Смолоскип». Був презентований також і в Польщі, уривки повісті були перекладені польською мовою та опубліковані в інтернет-виданні «Salon Literacki».
Два наступні романи письменниці, «Рік розпусти Клауса Отто Баха» та «Не мій дім», стали дипломантами конкурсу «Коронація слова» та увійшли до довгих списків Літературної премії «Книга року BBC».
У творчому доробку Ярослави Литвин також є коротка проза та поезія.
Бібліографія ред.
Романи ред.
- Ігри. — Київ : Нора-Друк, 2006. — 152 с. — ISBN 966-2961-02-Х.
- Пухнаста. — Київ : Нора-Друк, 2007. — 240 с. — ISBN 978-966-2961-18-8.
- Рік розпусти Клауса Отто Баха. — Харків : Фабула, 2021. — 272 с. — ISBN 978-617-09-6549-3.
- Не мій дім. — Харків : Фабула, 2021. — 352 с. — ISBN 978-617-522-042-9.
Повісті ред.
- Роза Вітрів. — Київ : Смолоскип, 2015. — 224 с. — ISBN 978-966-1676-31-1.
Оповідання ред.
- Єлизавета Аветівна Шахатуні // Це зробила вона. — Видавництво, 2018. — С. 59. — ISBN 978-966-97574-4-9.
- Справа про таємницю подорожнього // Агенція «Незалежність». — Навчальна книга — Богдан, 2021. — С. 159-171. — ISBN 978-966-10-6644-0.
Видання мовами світу ред.
- Литовська література
- Jaroslava Lytvyn. Klauso Oto Bacho nuopolio metai = Рік розпусти Клауса Отто Баха / Donata Rinkevičienė (Vertėjas). — Sofoklis, 2022. — 256 с. — ISBN 978-609-4444-71-5.
- Польська література
- Jarosława Łytwyn. Rok rozpusty Klausa Ottona Bacha = Рік розпусти Клауса Отто Баха / Julia Celer (Tłumaczenie). — Książnica, 2023. — 304 с. — ISBN 978-832-7164-02-5.
Нагороди та відзнаки ред.
Ярослава Литвин є лауреаткою конкурсів «Коронація слова» та Літературного конкурсу видавництва «Смолоскип». Її роман «Рік розпусти Клауса Отто Баха» увійшов до довгих списків Літературної премії «Книга року BBC — 2021» та книжкової премії «Еспресо. Вибір читачів 2021», роман «Не мій дім» — до довгих списків премії «Книга року BBC — 2022».
Вибрані відзнаки та нагороди:
- 2006 — Диплом конкурсу «Коронація слова — 2006» у номінації «Роман» за книгу «Ігри»
- 2015 — ІІ премія у номінації «Проза» Літературного конкурсу видавництва «Смолоскип» за повість «Роза Вітрів»
- 2019 — Диплом конкурсу «Коронація слова — 2019» у номінації «Роман» за книгу «Рік розпусти Клауса Отто Баха»
- 2021 — Диплом конкурсу «Коронація слова — 2021» у номінації «Роман» за книгу «Не мій дім»
Примітки ред.
- https://fabulabook.com/writer/yaroslava-lytvyn/
- https://chytay-ua.com/blog.php?id=1059
- ↑ Христина Пошелюжна (29 січня 2021). . chytay-ua.com. Вебресурс Читай. Архів оригіналу за 7 грудня 2021. Процитовано 03.11.2022.
- ↑ Аліна Небельмес (1 серпня 2008). Я зустрічала своїх персонажів живими, – Ярослава Литвин. zaxid.net. Zaxid.net. Процитовано 04.11.2022.
- Викладачі та співробітники. Литвин Аеліта Василівна. vsr.vpi.kpi.ua. Видавничо-поліграфічний інститут НТУУ «КПІ». Процитовано 03.11.2022.
- Інтерв’ю з автором. Ярослава Литвин. fabulabook.com. Фабула. 14 лютого 2021. Процитовано 03.11.2022.
- Данута Наугольник (04 травня 2022). Несамовита кухня для українських захисників і захисниць. www.polskieradio.pl. Польське Радіо. Процитовано 03.11.2022.
- Тетяна Яворська (8 червня 2022). «Хочеться, щоб людина в окопі чи лісі відчула, що про неї потурбувались»: письменниця Ярослава Литвин готує сухі харчі для українських захисників. espreso.tv. Еспресо TV. Процитовано 03.11.2022.
- ↑ Janusz Radwański. Jarosława Łytwyn – Róża wiatrów (fragment) // Salon Literacki. — 2016. — № 2/2016 (12) (09 lutego).(пол.)
- Patrycja Solecka, Małgorzata Świder (22-03-2017). . www.wimbp.rzeszow.pl (пол). WiMBP w Rzeszowie. Архів оригіналу за 7 жовтня 2017. Процитовано 04.11.2022.
- Довгі списки Книги року ВВС-2021. www.bbc.com. BBC. 12 жовтня 2021. Процитовано 22.10.2022.
- Довгий список книг у номінації «Література для дорослих» представив Оргкомітет книжкової премії «Еспресо. Вибір читачів 2021» (третя частина). espreso.tv. Еспресо TV. 8 липня 2021. Процитовано 22.10.2022.
- Довгі списки Книги року ВВС-2022. www.bbc.com. BBC. 29 жовтня 2022. Процитовано 02.11.2022.
- . koronatsiya.com. Коронація слова. Архів оригіналу за 1 січня 2021. Процитовано 23 січня 2021.
- «Коронація слова» 2005—2006 // Слово і час. — 2006. — № 9 (549) (вересень). — С. 82.
- . www.smoloskyp.org.ua. Видавництво «Смолоскип». 05.07.2017. Архів оригіналу за 29 січня 2021. Процитовано 23 січня 2021.
- . koronatsiya.com. Коронація слова. Архів оригіналу за 28 січня 2021. Процитовано 23 січня 2021.
- Переможці міжнародного літературного конкурсу «Коронація слова» — 2021 у номінації «Романи». koronatsiya.com. Коронація слова. 20.08.2021. Процитовано 22.10.2022.
Посилання та джерела ред.
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Литвин Ярослава Ігорівна |
- Ярослава Литвин на сайті видавництва «Фабула»
- Ярослава Литвин: «Я знищила одного з улюблених персонажів». Інтерв'ю // Вебресурс Читай, 29.01.2021 [ 7 грудня 2021 у Wayback Machine.]
- Ярослава Литвин: «Люблю багатовекторні тексти, коли герої та події викликають суперечливі емоції». Інтерв'ю // Вебресурс Друг читача, 25.03.2016 [ 31 січня 2021 у Wayback Machine.]