www.wikidata.uk-ua.nina.az

Липове Прилуцький район Ли пове село в Україні у Прилуцькому районі Чернігівської області Центр сільської ради За адміні

Липове (Прилуцький район)

Ли́пове — село в Україні, у Прилуцькому районі Чернігівської області. Центр сільської ради. За адміністративним поділом до липня 2020 року село входило в склад Талалаївського району, а після укрупнення районів входить до складу Прилуцького району. Населення становить 968 осіб.

село Липове
Країна  Україна
Область Чернігівська область
Район Прилуцький район
Рада Липівська сільська рада
Основні дані
Засноване до 1649
Населення 968
Площа 3,899 км²
Густота населення 248,27 осіб/км²
Поштовий індекс 17222
Телефонний код +380 4634
Географічні дані
Географічні координати 50°53′08″ пн. ш. 33°08′43″ сх. д. / 50.88556° пн. ш. 33.14528° сх. д. / 50.88556; 33.14528Координати: 50°53′08″ пн. ш. 33°08′43″ сх. д. / 50.88556° пн. ш. 33.14528° сх. д. / 50.88556; 33.14528
Середня висота
над рівнем моря 		142 м
Водойми Ромен
Найближча залізнична станція Талалаївка
Відстань до
залізничної станції 		5 км
Місцева влада
Адреса ради 17222, Чернігівська обл., Прилуцький р-н, с. Липове, вул. Центральна, 11
Карта
Липове
Липове
Мапа
У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою: Липове.

Географія ред.

Розташоване на правому березі річки Ромен, за 5 км від залізничної станції Талалаївки.

Історія ред.

Липове — козацьке село. Назву села пов'язують з липовими гаями, що вкривали схили і частину однойменної заплави річки Ромен. Було центром однойменної Липівської сотні Прилуцького полку з 1649 по 1651 (неповних два роки). Липівська сотня була приєднана до Кропивненської, а 1654 року — до Красноколядинської сотні Прилуцького полку Гетьманщини.

Археологія ред.

У XX столітті на території Липового було проведено ряд археологічних розшуків. Першим дослідником був Микола Макаренко. У 1911 році, завдяки йому, став відомий науковому загалу курганний могильник доби Київської Русі. Він налічує близько 1200 насипів (на початку XX століття їх було біля 5000). Недалеко від некрополя виявлене городище площею 1 гектар і неукріплене селище площею 20 гектарів.

У 80-х роках XX століття кургани Липового вивчав курганний загін археологічної експедиції Інституту археології Академії наук УРСР та Чернігівського історичного музею під керівництвом О. П. Моці. За результатами досліджень виявлено. що городище виникло в кінці І тис. і співіснувало з селищем у перші століття 2 тис. н. е.

Можна говорити про інтенсивне життя в цьому місці починаючи з першої чверті XI століття. Розкопані тут залишки матеріальної культури (різноманітні господарчі вироби, сліди ремісничих майстерень, спеціалізованої торгової діяльності, зброя) та топографічні особливості самого комплексу (близькість до води) дають підстави говорити про Липове, як про один із «караван-сараїв» на шляху Київ — Булгар. Могильник був кладовищем жителів цього караван-сараю. Археологічні та антропологічні матеріали вказують на наявність серед жителів Липівського археологічного комплексу різноетнічних елементів. Хоча в основному тут проживали нащадки літописних сіверян.

Литовсько-польська доба ред.

За литовсько-польських часів село Липове підпорядковувалося Роменській волості Чернігівського воєводства. Роменська волость межувала з Путивльським повітом Московського царства, отже була в центрі постійних воєнних міждержавних конфліктів. Населення або винищувалося сторонами, що конфліктували між собою, або втікало у більш спокійні місця. Тогочасний Задеснянський регіон являв собою майже цілковиту пустелю, з огляду на відсутність сталої мережі населених пунктів. Але згадка про село Липове знайдена у доповідях до Путивлю Онисима Циплетєва, який очолював один із військових загонів на кордоні. Такі загони збирали і розвідувальні дані, щодо населених пунктів сусідньої держави. Московські війська постійно намагалися відтіснити колоністів, що заходили на землі путивльські і засновували там слободи, зі своїх земель. Отже з його доповідей за 1624—1625 роки і дізнаємося, що за течією річки Ромен існували слободи Медвежа (30) дворів та Липова (40) дворів. Обидві слободи не укріплені.

З моменту входження Чернігово-Сіверщини до складу Речі Посполитої розпочалася колонізація регіону. Для створення ефективної системи оборони від Московської держави, землі роздаються польським дворянам. Вони зобов'язувалися будувати замки для оборони, заселяти людьми осаджені землі та створювати сприятливі умови господарювання. З тих часів Липове згадується і в польських документах.

Спочатку городище Липове, яке знаходилося біля річки Ромен і мало 30 волок було надане у володіння К. Гоздовському, а у січні 1628 року Яну Лютомирському. Попри неодноразові підтвердження королем згаданих надань, Я. Лютомирський колонізаційних заходів на городищі не здійснював. У 1630 році Липове надане у володіння городельського старости та королівського покойового дворянина Криштофа Халенського. Він розрочав колонізаційні заходи, але став жертвою Я.Вишневецького, який вирішив «заокруглити» свої землі. Вже в 1640 році за село Липове князем був сплачений подимний податок.

Існує документ, який свідчить про надання Магдебурзького права для Липового 3 березня 1625 року. Але це право не було реалізоване.

У 1639 році французький інженер Гійом де Боплан склав рукописну Загальну карту України. Село Липове (пол. Lipowe) позначене на ній, як селище в якому є храм.

Козацькі часи ред.

В результаті великого козацького повстання в Речі Посполитій 1648 року під проводом Богдана Хмельницького виникла держава Гетьманщина. Найвищою адміністративно-територіальною одиницею якої був полк, що складався з сотень. Село Липове увійшло до Прилуцького полку і стало центром Липівської сотні. Очолював полк Тимофій Носач. Але вже в «Реєстрі Війська запорізького 1649 року» «ліповчанє» входять до складу Кропивненської сотні. Із ста козаків сотні — 60 липівчани. У 1654 році липівчан приєднали до Красноколядинської сотні. Через війну багато люду втекло на Слобожанщину. Це призвело до зменшення кількості сотень у Прилуцькому полку і деякі сотні об'єднали.

Під час революції українські землі роздаються сподвижникам Б. Хмельницького, а потім козацькій старшині. До 1714 року Липове вважалося ратушним (вільним) селом, але було віддано на ранг Івану Носу, під час призначення його генеральним суддею Прилуцького полку. Після його смерті, генеральному бунчужному Якову Лизогубу, який почав скуповувати ґрунти в Липовому та сусідніх селах. Потім село перейшло у володіння його сина Іллі Лизогуба, що був одружений з Катериною Яківною Якубович. Їй він заповів село після смерті. Катерина в свою чергу заповіла Липове племіннику, ротмістру Івану Олександровичу Якубовичу.

Статистичні джерела ред.

Статистичні джерела є важливими для вивчення соціально-економічних процесів у регіоні. Відомості про липівчан знаходимо у ревізіях, реєстрах, переписах. Ревізія 1629 року фіксує 40 домогосподарств. Реєстр 1649 року — 60 козацьких господарств. Перепис 1666 року — 24 домогосподарства. Таке різке зменшення, можливо, пояснює «Літопис Самовидця», де розповідається, що весною 1652 року «…в Липовом учинили задор жолніре и там на самое Воскресеніе людей вирубали…». Ревізія 1713 року фіксує вже 58 домогосподарств, ревізія 1740 — 32 д. 35 х., козаків 52 д. 57 х.

У 1780 році у Липовому мешкало 1707 осіб.

Демографічний стрибок спостерігаємо в XIX столітті. У виданні «Список населених місць Полтавської губернії. 1862 р.» подано дані про 355 дворів в селі Липовому, де мешкало 1163 чоловіків та 1179 жінок.

XIX століття ред.

На початку століття село Липове стає центром Липівської волості Роменського повіту Полтавської губернії.

Головним заняттям населення було сільське господарство. Сіяли жито, ячмінь, овес, пшеницю, гречку, просо. Тютюн переважав серед технічних культур. За обсягами посівів Роменський повіт входив до першої трійки у Полтавській губернії. Вирощували корів, кіз, овець, свиней. У кінці XIX століття скорочується поголів'я волів, зростає — коней. На кінець століття статистичні джерела фіксують у Липовому 3 постоялі двори, 5 кузень, 40 вітряків, 6 маслобоєнь. Два рази на рік в селі проводились ярмарки, щонеділі — торг.

До селянської реформи 1861 року більшість жителів Липового були вільними козаками, але були і панські. Вони належали поміщикам Якубовичам та Кольчевським. Після реформи відбулося зменшення дворянського землеволодіння та розшарування селянства. З'явилися помістя заможних селян: Калимана, Бабійчука, Легкодуха, Прядки та інших. Частина селян заснували хутори попід лісом: Химулі, Довгалі, Артюхи, Баштові тощо. У селі було дві церкви: величний Спасо-Преображенський собор та Покровська церква, яка належала поміщику Якубовичу. З 1863 року діяла парафіяльна школа.

XX століття ред.

Століття розпочалося важливими подіями для села. У 1905 році побудовано і освячено цегляний Спасо-Преображенський собор, в 1913 році — земську школу.

У 1912 році населення становило 2869 осіб, з них 1430 чоловіків та 1439 жінок.

У 1917—1919 роки у селі кілька разів змінювалася влада. Остаточно радянська окупація затвердилася у грудні 1919 року.

У 1920-х роках розпочинається колективізація. Були створені артілі «Перемога» та «Вперед». Згодом на території села почали діяти п'ять колективних господарств, які в 1940 році об'єднані в колгосп «3-й Вирішальний».

У 1923 році село Липове увійшла до складу новоствореного Великобубнівського району Роменської округи. В 1933 році — до Талалаївського району Полтавської області, а в 1939 Талалаївський район приєднали до Сумської області. З 1966 року Липове, у складі Талалаївського району, підпорядковане Чернігівській області.

Наприкінці 1910-х років в колишній садибі поміщика Кольчевського відкрито дитячу трудову колонію для підлітків-правопорушників та дітей сиріт. У 1920 році замість колонії тут відкрито районну лікарню, яку очолив Степан Іванович Музиченко. Після війни в садибі розмістили тубдиспансер.

Цегляний будинок поміщика Якубовича було розібрано для будівництва в центрі села приміщення клубу, який проіснував до 1980-х років.

Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 242 жителі села.

6 травня 1934 року, на вістрі боротьби радянської влади проти релігії та церкви, було спалено Спасо-Преображенський собор.

15 вересня 1941 року, під час німецько-радянської війни, німецькі війська захопили село Липове. На фронтах війни загинуло 157 односельців, на пошану загиблим у 1968 році в селі встановлено пам'ятник. 14 вересня 1943 року війська Воронезького фронту визволили село від німецьких окупантів.

Після війни починається відбудова села. Відновлюється колгосп «3-й Вирішальний». В 1963 році колгоспи сіл Липове і Скороходове об'єднали, але у 1965 році знову роз'єднали. Колгосп села Липове отримав назву «20-річчя Перемоги». Розпочалися меліоративні роботи, внаслідок яких було створено торфодільницю. Вона, протягом майже тридцяти років, забезпечувала паливом та роботою жителів району. В кінці 1990-х запаси торфу скінчилися і дільниця припинила своє існування.

В 1978 році створено колгосп «Дружба». Понад двадцять років ним керував Заслужений працівник сільського господарства Назаренко Володимир Якович. За високі здобутки нагороджений орденами Леніна, Знак Пошани та Трудового Червоного Прапора. Колгосп стає «міліонером». Спеціалізується на вирощуванні яловичини, свинини, зернових культур та цукрових буряків. В 70-80 роках будується нова школа, будинок культури, дитячий садок, їдальня, медамбулаторія, пошта, будинки для колгоспників. Багато працівників нагороджені орденами та медалями, зкрема: Тимошенко І. Я., Динник В. М., Вітряченко В. І. та І. І., Кобиш О. М., Лут О. В. та інші.

У 1990-х роках в селі Липовому створено СТОВ агрофірма «Горизонт» під керівництвом Марченка Анатолія Гавриловича, яка є однією з передових у районі. Вона займається вирощуванням зернових культур, молочно-м'ясним скотарством та свинарством. Нині господарство очолює Марченко Ігор Анатолійович.

2005 року на кошти мецената Голуба Михайла Павловича, який народився в Липовому, було побудовано Спасо-Преображенську церкву на місці зруйнованої у 1930-х роках.

Заслуженою славою в селі і районі користується народний жіночий фольклорний ансамбль «Берегиня» (керівник Кривенко В. І.)

Відомі люди ред.

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. Исповедные ведомости : Преображенская церковь, 1780
  2. Список населенных мест Полтавской губернии, с кратким географическим очерком губернии. Издание Полтавского губернского статистического комитета. — Полтава : Типография Подземского, 1912. — С. 341. (рос.)
  3. Липове. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020. 

Література ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Li pove selo v Ukrayini u Priluckomu rajoni Chernigivskoyi oblasti Centr silskoyi radi Za administrativnim podilom do lipnya 2020 roku selo vhodilo v sklad Talalayivskogo rajonu a pislya ukrupnennya rajoniv vhodit do skladu Priluckogo rajonu Naselennya stanovit 968 osib selo LipoveKrayina UkrayinaOblast Chernigivska oblastRajon Priluckij rajonRada Lipivska silska radaOsnovni daniZasnovane do 1649Naselennya 968Plosha 3 899 km Gustota naselennya 248 27 osib km Poshtovij indeks 17222Telefonnij kod 380 4634Geografichni daniGeografichni koordinati 50 53 08 pn sh 33 08 43 sh d 50 88556 pn sh 33 14528 sh d 50 88556 33 14528 Koordinati 50 53 08 pn sh 33 08 43 sh d 50 88556 pn sh 33 14528 sh d 50 88556 33 14528Serednya visotanad rivnem morya 142 mVodojmi RomenNajblizhcha zaliznichna stanciya TalalayivkaVidstan dozaliznichnoyi stanciyi 5 kmMisceva vladaAdresa radi 17222 Chernigivska obl Priluckij r n s Lipove vul Centralna 11KartaLipoveLipoveMapaU Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Lipove Zmist 1 Geografiya 2 Istoriya 2 1 Arheologiya 2 2 Litovsko polska doba 2 3 Kozacki chasi 2 4 Statistichni dzherela 2 5 XIX stolittya 2 6 XX stolittya 3 Vidomi lyudi 4 Div takozh 5 Primitki 6 LiteraturaGeografiya red Roztashovane na pravomu berezi richki Romen za 5 km vid zaliznichnoyi stanciyi Talalayivki Istoriya red Lipove kozacke selo Nazvu sela pov yazuyut z lipovimi gayami sho vkrivali shili i chastinu odnojmennoyi zaplavi richki Romen Bulo centrom odnojmennoyi Lipivskoyi sotni Priluckogo polku z 1649 po 1651 nepovnih dva roki Lipivska sotnya bula priyednana do Kropivnenskoyi a 1654 roku do Krasnokolyadinskoyi sotni Priluckogo polku Getmanshini Arheologiya red U XX stolitti na teritoriyi Lipovogo bulo provedeno ryad arheologichnih rozshukiv Pershim doslidnikom buv Mikola Makarenko U 1911 roci zavdyaki jomu stav vidomij naukovomu zagalu kurgannij mogilnik dobi Kiyivskoyi Rusi Vin nalichuye blizko 1200 nasipiv na pochatku XX stolittya yih bulo bilya 5000 Nedaleko vid nekropolya viyavlene gorodishe plosheyu 1 gektar i neukriplene selishe plosheyu 20 gektariv U 80 h rokah XX stolittya kurgani Lipovogo vivchav kurgannij zagin arheologichnoyi ekspediciyi Institutu arheologiyi Akademiyi nauk URSR ta Chernigivskogo istorichnogo muzeyu pid kerivnictvom O P Moci Za rezultatami doslidzhen viyavleno sho gorodishe viniklo v kinci I tis i spivisnuvalo z selishem u pershi stolittya 2 tis n e Mozhna govoriti pro intensivne zhittya v comu misci pochinayuchi z pershoyi chverti XI stolittya Rozkopani tut zalishki materialnoyi kulturi riznomanitni gospodarchi virobi slidi remisnichih majsteren specializovanoyi torgovoyi diyalnosti zbroya ta topografichni osoblivosti samogo kompleksu blizkist do vodi dayut pidstavi govoriti pro Lipove yak pro odin iz karavan sarayiv na shlyahu Kiyiv Bulgar Mogilnik buv kladovishem zhiteliv cogo karavan sarayu Arheologichni ta antropologichni materiali vkazuyut na nayavnist sered zhiteliv Lipivskogo arheologichnogo kompleksu riznoetnichnih elementiv Hocha v osnovnomu tut prozhivali nashadki litopisnih siveryan Litovsko polska doba red Za litovsko polskih chasiv selo Lipove pidporyadkovuvalosya Romenskij volosti Chernigivskogo voyevodstva Romenska volost mezhuvala z Putivlskim povitom Moskovskogo carstva otzhe bula v centri postijnih voyennih mizhderzhavnih konfliktiv Naselennya abo vinishuvalosya storonami sho konfliktuvali mizh soboyu abo vtikalo u bilsh spokijni miscya Togochasnij Zadesnyanskij region yavlyav soboyu majzhe cilkovitu pustelyu z oglyadu na vidsutnist staloyi merezhi naselenih punktiv Ale zgadka pro selo Lipove znajdena u dopovidyah do Putivlyu Onisima Cipletyeva yakij ocholyuvav odin iz vijskovih zagoniv na kordoni Taki zagoni zbirali i rozviduvalni dani shodo naselenih punktiv susidnoyi derzhavi Moskovski vijska postijno namagalisya vidtisniti kolonistiv sho zahodili na zemli putivlski i zasnovuvali tam slobodi zi svoyih zemel Otzhe z jogo dopovidej za 1624 1625 roki i diznayemosya sho za techiyeyu richki Romen isnuvali slobodi Medvezha 30 dvoriv ta Lipova 40 dvoriv Obidvi slobodi ne ukripleni Z momentu vhodzhennya Chernigovo Sivershini do skladu Rechi Pospolitoyi rozpochalasya kolonizaciya regionu Dlya stvorennya efektivnoyi sistemi oboroni vid Moskovskoyi derzhavi zemli rozdayutsya polskim dvoryanam Voni zobov yazuvalisya buduvati zamki dlya oboroni zaselyati lyudmi osadzheni zemli ta stvoryuvati spriyatlivi umovi gospodaryuvannya Z tih chasiv Lipove zgaduyetsya i v polskih dokumentah Spochatku gorodishe Lipove yake znahodilosya bilya richki Romen i malo 30 volok bulo nadane u volodinnya K Gozdovskomu a u sichni 1628 roku Yanu Lyutomirskomu Popri neodnorazovi pidtverdzhennya korolem zgadanih nadan Ya Lyutomirskij kolonizacijnih zahodiv na gorodishi ne zdijsnyuvav U 1630 roci Lipove nadane u volodinnya gorodelskogo starosti ta korolivskogo pokojovogo dvoryanina Krishtofa Halenskogo Vin rozrochav kolonizacijni zahodi ale stav zhertvoyu Ya Vishneveckogo yakij virishiv zaokrugliti svoyi zemli Vzhe v 1640 roci za selo Lipove knyazem buv splachenij podimnij podatok Isnuye dokument yakij svidchit pro nadannya Magdeburzkogo prava dlya Lipovogo 3 bereznya 1625 roku Ale ce pravo ne bulo realizovane U 1639 roci francuzkij inzhener Gijom de Boplan sklav rukopisnu Zagalnu kartu Ukrayini Selo Lipove pol Lipowe poznachene na nij yak selishe v yakomu ye hram Kozacki chasi red V rezultati velikogo kozackogo povstannya v Rechi Pospolitij 1648 roku pid provodom Bogdana Hmelnickogo vinikla derzhava Getmanshina Najvishoyu administrativno teritorialnoyu odiniceyu yakoyi buv polk sho skladavsya z soten Selo Lipove uvijshlo do Priluckogo polku i stalo centrom Lipivskoyi sotni Ocholyuvav polk Timofij Nosach Ale vzhe v Reyestri Vijska zaporizkogo 1649 roku lipovchanye vhodyat do skladu Kropivnenskoyi sotni Iz sta kozakiv sotni 60 lipivchani U 1654 roci lipivchan priyednali do Krasnokolyadinskoyi sotni Cherez vijnu bagato lyudu vteklo na Slobozhanshinu Ce prizvelo do zmenshennya kilkosti soten u Priluckomu polku i deyaki sotni ob yednali Pid chas revolyuciyi ukrayinski zemli rozdayutsya spodvizhnikam B Hmelnickogo a potim kozackij starshini Do 1714 roku Lipove vvazhalosya ratushnim vilnim selom ale bulo viddano na rang Ivanu Nosu pid chas priznachennya jogo generalnim suddeyu Priluckogo polku Pislya jogo smerti generalnomu bunchuzhnomu Yakovu Lizogubu yakij pochav skupovuvati grunti v Lipovomu ta susidnih selah Potim selo perejshlo u volodinnya jogo sina Illi Lizoguba sho buv odruzhenij z Katerinoyu Yakivnoyu Yakubovich Yij vin zapoviv selo pislya smerti Katerina v svoyu chergu zapovila Lipove pleminniku rotmistru Ivanu Oleksandrovichu Yakubovichu Statistichni dzherela red Statistichni dzherela ye vazhlivimi dlya vivchennya socialno ekonomichnih procesiv u regioni Vidomosti pro lipivchan znahodimo u reviziyah reyestrah perepisah Reviziya 1629 roku fiksuye 40 domogospodarstv Reyestr 1649 roku 60 kozackih gospodarstv Perepis 1666 roku 24 domogospodarstva Take rizke zmenshennya mozhlivo poyasnyuye Litopis Samovidcya de rozpovidayetsya sho vesnoyu 1652 roku v Lipovom uchinili zador zholnire i tam na samoe Voskresenie lyudej virubali Reviziya 1713 roku fiksuye vzhe 58 domogospodarstv reviziya 1740 32 d 35 h kozakiv 52 d 57 h U 1780 roci u Lipovomu meshkalo 1707 osib 1 Demografichnij stribok sposterigayemo v XIX stolitti U vidanni Spisok naselenih misc Poltavskoyi guberniyi 1862 r podano dani pro 355 dvoriv v seli Lipovomu de meshkalo 1163 cholovikiv ta 1179 zhinok XIX stolittya red Na pochatku stolittya selo Lipove staye centrom Lipivskoyi volosti Romenskogo povitu Poltavskoyi guberniyi Golovnim zanyattyam naselennya bulo silske gospodarstvo Siyali zhito yachmin oves pshenicyu grechku proso Tyutyun perevazhav sered tehnichnih kultur Za obsyagami posiviv Romenskij povit vhodiv do pershoyi trijki u Poltavskij guberniyi Viroshuvali koriv kiz ovec svinej U kinci XIX stolittya skorochuyetsya pogoliv ya voliv zrostaye konej Na kinec stolittya statistichni dzherela fiksuyut u Lipovomu 3 postoyali dvori 5 kuzen 40 vitryakiv 6 masloboyen Dva razi na rik v seli provodilis yarmarki shonedili torg Do selyanskoyi reformi 1861 roku bilshist zhiteliv Lipovogo buli vilnimi kozakami ale buli i panski Voni nalezhali pomishikam Yakubovicham ta Kolchevskim Pislya reformi vidbulosya zmenshennya dvoryanskogo zemlevolodinnya ta rozsharuvannya selyanstva Z yavilisya pomistya zamozhnih selyan Kalimana Babijchuka Legkoduha Pryadki ta inshih Chastina selyan zasnuvali hutori popid lisom Himuli Dovgali Artyuhi Bashtovi tosho U seli bulo dvi cerkvi velichnij Spaso Preobrazhenskij sobor ta Pokrovska cerkva yaka nalezhala pomishiku Yakubovichu Z 1863 roku diyala parafiyalna shkola XX stolittya red Stolittya rozpochalosya vazhlivimi podiyami dlya sela U 1905 roci pobudovano i osvyacheno ceglyanij Spaso Preobrazhenskij sobor v 1913 roci zemsku shkolu U 1912 roci naselennya stanovilo 2869 osib z nih 1430 cholovikiv ta 1439 zhinok 2 U 1917 1919 roki u seli kilka raziv zminyuvalasya vlada Ostatochno radyanska okupaciya zatverdilasya u grudni 1919 roku U 1920 h rokah rozpochinayetsya kolektivizaciya Buli stvoreni artili Peremoga ta Vpered Zgodom na teritoriyi sela pochali diyati p yat kolektivnih gospodarstv yaki v 1940 roci ob yednani v kolgosp 3 j Virishalnij U 1923 roci selo Lipove uvijshla do skladu novostvorenogo Velikobubnivskogo rajonu Romenskoyi okrugi V 1933 roci do Talalayivskogo rajonu Poltavskoyi oblasti a v 1939 Talalayivskij rajon priyednali do Sumskoyi oblasti Z 1966 roku Lipove u skladi Talalayivskogo rajonu pidporyadkovane Chernigivskij oblasti Naprikinci 1910 h rokiv v kolishnij sadibi pomishika Kolchevskogo vidkrito dityachu trudovu koloniyu dlya pidlitkiv pravoporushnikiv ta ditej sirit U 1920 roci zamist koloniyi tut vidkrito rajonnu likarnyu yaku ocholiv Stepan Ivanovich Muzichenko Pislya vijni v sadibi rozmistili tubdispanser Ceglyanij budinok pomishika Yakubovicha bulo rozibrano dlya budivnictva v centri sela primishennya klubu yakij proisnuvav do 1980 h rokiv Pid chas organizovanogo radyanskoyu vladoyu Golodomoru 1932 1933 rokiv pomerlo shonajmenshe 242 zhiteli sela 3 6 travnya 1934 roku na vistri borotbi radyanskoyi vladi proti religiyi ta cerkvi bulo spaleno Spaso Preobrazhenskij sobor 15 veresnya 1941 roku pid chas nimecko radyanskoyi vijni nimecki vijska zahopili selo Lipove Na frontah vijni zaginulo 157 odnoselciv na poshanu zagiblim u 1968 roci v seli vstanovleno pam yatnik 14 veresnya 1943 roku vijska Voronezkogo frontu vizvolili selo vid nimeckih okupantiv Pislya vijni pochinayetsya vidbudova sela Vidnovlyuyetsya kolgosp 3 j Virishalnij V 1963 roci kolgospi sil Lipove i Skorohodove ob yednali ale u 1965 roci znovu roz yednali Kolgosp sela Lipove otrimav nazvu 20 richchya Peremogi Rozpochalisya meliorativni roboti vnaslidok yakih bulo stvoreno torfodilnicyu Vona protyagom majzhe tridcyati rokiv zabezpechuvala palivom ta robotoyu zhiteliv rajonu V kinci 1990 h zapasi torfu skinchilisya i dilnicya pripinila svoye isnuvannya V 1978 roci stvoreno kolgosp Druzhba Ponad dvadcyat rokiv nim keruvav Zasluzhenij pracivnik silskogo gospodarstva Nazarenko Volodimir Yakovich Za visoki zdobutki nagorodzhenij ordenami Lenina Znak Poshani ta Trudovogo Chervonogo Prapora Kolgosp staye milionerom Specializuyetsya na viroshuvanni yalovichini svinini zernovih kultur ta cukrovih buryakiv V 70 80 rokah buduyetsya nova shkola budinok kulturi dityachij sadok yidalnya medambulatoriya poshta budinki dlya kolgospnikiv Bagato pracivnikiv nagorodzheni ordenami ta medalyami zkrema Timoshenko I Ya Dinnik V M Vitryachenko V I ta I I Kobish O M Lut O V ta inshi U 1990 h rokah v seli Lipovomu stvoreno STOV agrofirma Gorizont pid kerivnictvom Marchenka Anatoliya Gavrilovicha yaka ye odniyeyu z peredovih u rajoni Vona zajmayetsya viroshuvannyam zernovih kultur molochno m yasnim skotarstvom ta svinarstvom Nini gospodarstvo ocholyuye Marchenko Igor Anatolijovich 2005 roku na koshti mecenata Goluba Mihajla Pavlovicha yakij narodivsya v Lipovomu bulo pobudovano Spaso Preobrazhensku cerkvu na misci zrujnovanoyi u 1930 h rokah Zasluzhenoyu slavoyu v seli i rajoni koristuyetsya narodnij zhinochij folklornij ansambl Bereginya kerivnik Krivenko V I Vidomi lyudi red Golovko Volodimir Petrovich 1942 2002 ukrayinskij zhivopisec Yakubovich Oleksandr Yakovich 1739 1810 general major ostannij priluckij polkovnik 1773 1781 Yakubovich Oleksandr Ivanovich 1796 1845 uchasnik povstannya 14 grudnya 1825 roku na Senatskij ploshi v Sankt Peterburzi dzherelo Div takozh red Perelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Chernigivska oblast Primitki red Ispovednye vedomosti Preobrazhenskaya cerkov 1780 Spisok naselennyh mest Poltavskoj gubernii s kratkim geograficheskim ocherkom gubernii Izdanie Poltavskogo gubernskogo statisticheskogo komiteta Poltava Tipografiya Podzemskogo 1912 S 341 ros Lipove Geoinformacijna sistema misc Golodomor 1932 1933 rokiv v Ukrayini Ukrayinskij institut nacionalnoyi pam yati Procitovano 18 chervnya 2020 Literatura red O P Mocya Lipove Arhivovano 13 kvitnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2009 T 6 La Mi S 154 784 s il ISBN 978 966 00 1028 1 Chernigivshina Enciklopedichnij dovidnik za red A V Kudrickogo Kiyiv Ukrayinska radyanska enciklopediya imeni M P Bazhana 1990 1007 s ISBN 5 88500 011 5 O P Mocya Lipove Arhivovano 7 travnya 2022 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2023 ISBN 966 02 2074 X Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR V 26 t Chernigivska oblast Red kol tomu Derikolenko O I gol redkol Butko O G Vlasenko V I Gorbach V M Irzhavskij Z B Kalita Ye G Kostarchuk V M Levenko A I Lola O P Majstrenko L I Marisova I V Muzichenko I I Nelip I P Olijnik L V Panchenko V P zast gol redkol Romanova O P Sendzyuk F L Senko B I Sobko I P Spiridonov F P Stasevich O D vidp sekr redkol Shevchuk M S Shmorgun V F Yacura M T AN URSR Institut istoriyi K Golovna redakciya URE AN URSR 1972 780 s O P Mocya Shlyahi chasiv Kiyivskoyi Rusi tempi ruhu na puteh Arheologiya 2010 2 S 36 37 L V Yasnovska Doslidzhennya kurgannih starozhitnostej Chernigivshini sektorom davnoruskoyi i serednovichnoyi arheologiyi IA NAN Ukrayini v ostannij chverti XX stolittya Yasnovska L V Druzhinni starozhitnosti Centralno Shidnoyi Yevropi VIII HI stolittya Materiali Mizhnarodnogo polovogo arheologichnogo seminaru Chernigiv shestovicya 17 20 lipnya 2003 roku Institut arheologiyi NAN Ukrayini ChDPU im T G Shevchenka Chernigiv Siveryanska dumka 2003 C 201 208 P Kulakovskij Chernigovo Sivershina u skladi Rechi Pospolitoyi 1618 1648 Naukove vidannya K Tempora 2006 496 c V L Modzalevskij Malorossijskij rodoslovnik t 5 vyp 5 k SPb 2004 ros O P Lazarevskij Opisanie staroj Malorossii tom 3 Polk Priluckij K 1902 ros Litopis Samovidcya Dzira Ya I Kiyiv Naukova dumka 1971 S 63 Krip yakevich I P Bogdan Hmelnickij Kiyiv Vid vo Akademiyi Nauk ukrayinskoyi RSR 1954 s 250 259 268 Talalayivskij kraj hudozhno publicistichne vidannya Talalayivka 2016 310 s Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Lipove Priluckij rajon amp oldid 38190752